/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F35%2Fd32af911766d8aea712e65de3aaebfa9.jpg)
ЄС очікує важку зиму в Україні, угорські шпигуни в Брюсселі, санкції проти Сербії: новини дня
Європарламент закликав дозволити Україні вражати цілі на території Росії західною зброєю, а також закликав збивати російські дрони й літаки, що порушують кордони ЄС.
Трамп оголосив про підписання "першого етапу мирного плану" між Ізраїлем і ХАМАС і висловив упевненість щодо врегулювання війни, яку Росія розв’язала проти України.
До речі, сьогодні почали діяти санкції проти сербської компанії, які США запровадили ще у січні, але неодноразово відкладали.
Доходи від NIS фінансують військову машину Кремля", пояснює представник США.
Тим часом у Кремлі вже спростували інформацію про те, що "імпульс" зустрічі Путіна й Трампа на Алясці вичерпався.
Все важливе і цікаве за четвер, 9 жовтня – в дайджесті "Європейської правди".
Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.
ЄС очікує важку зиму в Україні.
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова на тлі систематичних російських ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури України прогнозує важку зиму.
Про це вона сказала в інтерв’ю "Європейській правді".
"Очікування на цю зиму стають дедалі гіршими після кожної атаки.
І в останні кілька днів ми зазнали двох великих ударів – у п’ятницю та неділю, 3 та 5 жовтня", – сказала Матернова.
А російську атаку 28 серпня, внаслідок якої постраждала будівля представництва Євросоюзу в Києві, вона вважає "попереджувальним ударом".
Посол ЄС в Україні запевнила, що попри систематичні російські атаки представництво Євросоюзу в Києві не змінить формат своєї роботи, а посольства інших країн збережуть поточний рівень персоналу.
Ситуацію навколо законів про НАБУ і САП Матернова не називала б "катастрофою", однак вона визнала, що Україні потрібно продовжувати роботу над відновленням довіри.
Також посол розповіла, як та коли планують обходити вето Орбана на рух України в ЄС.
Військова відповідь на провокації РФ.
Європарламент закликав дозволити Україні вражати цілі на території Росії західною зброєю, а також закликав збивати російські дрони й літаки, що порушують кордони ЄС.
До речі, вчора ввечері біля стратегічно важливої авіабази НАТО в Німеччини помітили невідомий дрон.
Financial Times пише, що у НАТО розглядають можливість військової відповіді на гібридну війну РФ.
Як зазначає видання, серед варіантів, які розглядають у НАТО: розгортання ударних дронів уздовж кордону з Росією та послаблення обмежень для пілотів, щоб дозволити їм відкривати вогонь по російських літаках.
Президентка Єврокомісії встояла.
Європарламент очікувано відхилив обидва вотуми недовіри Єврокомісії.
Це означає, що чинний склад Єврокомісії на чолі з Урсулою фон дер Ляєн залишається на посадах.
Крім того, Європарламент почав процес зняття імунітету із одіозної румунської Шошоаке.
Виборці Трампа за Україну.
За результатами опитування Harvard CAPS/Harris poll, майже 70% американців підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію, при цьому показник підтримки серед республіканців навіть вищий.
Україна та Норвегія запускають програму для розвитку оборонних технологій на 20 млн євро, а Польща інвестує майже 60 млн євро у розбудову транспортної інфраструктури на кордоні з Україною.
Тим часом половина поляків вважає завеликою допомогу біженцям з України.
Трамп і Близький Схід.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що Ізраїль і ХАМАС підписали "перший етап мирного плану".
Очільник Білого дому повідомив, що у неділю може вирушити на Близький Схід і відвідати Ізраїль.
У понеділок, за його словами, можуть звільнити утримуваних ХАМАС заручників.
За словами президента Реджепа Ердогана, Туреччина візьме участь у групі, яка контролюватиме перемир'я в Газі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн привітала підписання "першого етапу мирного плану".
Своєю чергою глава європейської дипломатії Кая Каллас назвала "значним проривом" підписання першого етапу мирного плану.
Президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц також привітали звістки про перший етап домовленостей між Ізраїлем і ХАМАС за планом, запропонованим Білим домом.
Президент України Володимир Зеленський подякував Трампу за наближення миру на Близькому Сході.
Путін визнав, що збив авіалайнер.
Президент США Дональд Трамп також висловив упевненість у тому, що зрештою йому вдасться врегулювати ситуацію з війною, яку РФ розв’язала проти України.
До речі, протягом доби російські високопосадовці встигли заявити, що "імпульс" до вирішення війни Росії проти України після саміту в Алясці вичерпався, а потім спростували це.
Вже наступного дня помічник Путіна Юрій Ушаков сказав, що робота США та Росії на основі домовленостей саміту на Алясці триває.
"Якісь там заяви про те, що імпульс Анкориджа зникає або імпульс вичерпаний – це висловлювання абсолютно хибне", – сказав Ушаков.
Він додав, що між російськими та американськими представниками нібито постійно відбуваються контакти "на основі домовленостей і порозумінь, які були сформульовані безпосередньо перед зустріччю на Алясці і під час цієї зустрічі".
Очільник Кремля Владімір Путін під час зустрічі у Таджикістані з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим визнав, що минулого року дві російські ракети "вибухнули поруч" з літаком "Азербайджанських авіаліній".
При цьому він зазначив, що Росія в день трагедії з літаком AZAL "вела" три українські безпілотники, які того ж дня перетнули кордон РФ.
Путін заявив, що Росія, "згідно з домовленостями, надає всіляке сприяння слідству у зв'язку з катастрофою літака Азербайджану".
ЄС дорікнув Таджикистану, який не арештував Путіна попри ордер Міжнародного кримінального суду.
Крім того, цього тижня речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова опублікувала допис на своєму Telegram-каналі, в якому закинула західним державам порушення десяти Гельсінських принципів ОБСЄ.
Як приклад порушення принципу суверенної рівності речниця російського МЗС навела "втручання Хунти Чорних полковників у Греції в міжетнічний конфлікт на Кіпрі, спробу приєднати острів до Греції".
Сьогодні речник уряду Греції сказав, що відповідь "на безпідставні заяви речниці Міністерства закордонних справ Росії є чіткою".
"Йдеться про неісторичні, неточні позиції, які суперечать істині та нашим національним інтересам", – зазначив Павлос Марінакіс.
Санкції проти Сербії.
Сербська енергетична компанія NIS повідомила 9 жовтня, що не змогла отримати від США чергове відтермінування санкцій.
І санкції почали діяти.
Сполучені Штати запровадили санкції проти NIS ще в січні, однак дію обмежень неодноразово відкладали завдяки тимчасовим дозволам.
У четвер компанія повідомила, що подальшого відтермінування не отримала.
Президент Сербії Александар Вучич сказав, що санкції щодо NIS є поганою новиною для Сербії і вплинуть на кожного громадянина країни.
У США запевняють, що метою санкцій проти енергокомпанії NIS є Росія, а не Сербія.
"Доходи від NIS фінансують військову машину Кремля, і, як однозначно заявив президент Трамп, Сполучені Штати Америки прагнуть покласти край війні в Україні", – сказав тимчасовий повірений у справах США у Сербії Александр Тітоло.
Американський дипломат також закликав Сербію "диверсифікувати енергетичний сектор", чому, за його словами, заважає сербська власність у NIS.
Тим часом Росія подякувала Сербії за "гуманітарну допомогу" Курській області.
Щодо Сербії слід додати, що президент країни накинувся на Туреччину за продаж Косову військових дронів.
Новини щодо Молдови і молдован.
Молдові доведеться сплатити 18 тисяч євро бізнесмену В’ячеславу Платону, що виграв позов у ЄСПЛ.
У молдовському Мінʼюсті зазначили, що висновки Європейського суду з прав людини є наслідком олігархічного режиму та захопленої держави того періоду, коли система правосуддя була підпорядкована політичним інтересам (рішення суду "ґрунтується на окремих діях та обставинах, що мали місце у 2017 році").
У Франції судитимуть громадян Молдови за "українські графіті" з трунами.
Угорські шпигуни в Брюсселі.
Німецьке видання Spiegel, бельгійське De Tijd та угорський портал Direkt36 опублікували спільне розслідування про те, що Угорщина, ймовірно, роками мала своїх шпигунів у Брюсселі та намагалася вербувати навіть співробітників інституцій ЄС.
Єврокомісія створює групу для оцінки звинувачень щодо дій розвідки Угорщини.
Решта новин.
У Польщі готують план боротьби з ожирінням у військових.
Вірменія не видала РФ грузинського добровольця, який воював в Україні.
Підтримка блоку канцлера Німеччини Мерца опустилась до мінімуму за три роки, "АдН" лідирує.
Білий дім анонсував медобстеження президента Дональда Трампа.
Данський вітроенергетичний гігант Orsted скоротить штат на чверть.
У Бельгії затримали трьох підозрюваних у плануванні вбивства премʼєра.

