Чи згідна Україна на демілітаризовану зону на Донбасі: стаття Le Monde та реакція Києва

Україна готова піти на складну територіальну поступку, погодившись на створення демілітаризованої зони на Донбасі в межах нового мирного плану. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк уточнив, що така зона передбачатиме відведення українських і російських сил по обидва боки фронту та контроль міжнародних сил, включно зі США. Водночас, остаточної згоди з боку Києва ще немає.

Про це повідомляє Le Monde.

За інформацією видання, Київ погодився на один із ключових пунктів перемовин зі США та Росією — створення демілітаризованої зони на Донбасі. У Європі це рішення підтримали, розглядаючи його як спосіб зупинити майже чотири роки війни. Цю поступку включено до мирного плану США, який був доопрацьований президентом України Володимиром Зеленським і переданий американському президентові Дональду Трампу ввечері 10 грудня. У формуванні документа також брали участь президент Франції Емманюель Макрон, британський прем’єр Кір Стармер та німецький канцлер Фрідріх Мерц.

Умови демілітаризованої зони

На думку Києва, запровадження демілітаризованої зони змусить українські та російські сили відступити від нинішньої лінії фронту на Донбасі. Регіон може перейти під контроль міжнародної місії, зокрема зі складником США, щоб унеможливити нові акти російської агресії.

«Демілітаризована зона має існувати по обидва боки лінії. Потрібно логічно і юридично визначити, чи мають бути виведені всі види озброєнь, чи лише важке озброєння. Щоб запобігти можливим порушенням, мають бути присутні представники моніторингових місій і іноземний контингент, який стежитиме за дотриманням принципів та угод. (…) Це природний формат завершення конфлікту, зважаючи на те, що частина території, на жаль, залишиться під фактичною окупацією Росії, і лінія розмежування все одно буде встановлена», — розповів Подоляк.

Контроль за виконанням домовленостей

«Необхідно чітко визначити, які обсяги та які місії будуть покладені на третю сторону», — зазначив радник голови ОП, підкреслюючи, що Київ «в ідеалі» хотів би бачити США у складі сили нагляду для забезпечення «спостереження, розвідки, контролю за виконанням домовленостей, контролю за відсутністю несанкціонованих переміщень військ, контролю за дотриманням лінії розмежування».

Такий підхід нагадує модель демілітаризованої зони між Північною та Південною Кореями, створеної 1953 року після підписання перемир’я. Корейська DMZ простягається на 4 км завширшки та 250 км завдовжки. Український варіант, ймовірно, буде значно масштабнішим.

У статті зазначається, що для Зеленського така територіальна поступка є надзвичайно болючою, але вона дає змогу уникнути фактичної капітуляції, якої давно домагається Москва — зокрема передавання їй тих частин Донбасу, що залишаються під контролем України (приблизно 20% Донецької області). Для президента України це категорично неприйнятно, адже і військові, і суспільство однозначно виступають проти будь-яких актів «здачі».

Фінансування відновлення України

Як пояснив Подоляк, документ, переданий Сполученим Штатам, складається з трьох розділів.

• Перший — про умови завершення війни, що викладені приблизно у 20 пунктах.

• Другий — про формування нової системи європейської безпеки після війни, включно з гарантіями, покликаними запобігати майбутнім російським наступам.

• Третій — про відновлення України, її економіки та оборонного потенціалу.

«Агресор має брати участь у фінансуванні реконструкції — це обов’язкова умова завершення війни. Інакше агресор отримає лише вигоду від конфлікту й не матиме жодного стримувального фактора», — наголосив Подоляк.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин уточнив у коментарі журналістам, що Le Monde не цілком коректно подало заяву радника голови ОП, стверджуючи, що Україна вже погодилась на умову щодо демілітаризованої зони.

«Михайло їм сказав загалом те, що обговорювати можна різні речі, але питання завжди в деталях, як це може працювати. Чи погодилась Україна чи не погодилась — може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», — зауважив Литвин.

«Поступки, на які пішов Зеленський, — надзвичайно складні рішення. А два розділи — про гарантії безпеки та про реконструкцію — це свого роду „втішні призи“, щоб полегшити сприйняття», — зазначив європейський дипломат.

Напередодні Зеленський заявив, що США пропонують створити «вільну економічну та демілітаризовану зону» на сході держави, допускаючи вихід російських військ із частини північних регіонів, але збереження їхньої присутності на півдні. Тоді російські війська полишили б Сумську, Харківську та частину Дніпропетровської областей, але залишилися б у Херсонській та Запорізькій.

Для узгодження позицій 13 грудня може відбутися зустріч у Парижі за участю США, Німеччини, Великої Британії, Франції та України. Через два дні Мерц пропонує провести зустріч уже на рівні лідерів у Берліні разом із Трампом. Чи приїде він?

«Побачимо, що нам несе майбутнє», — заявив президент США, додавши, що не хоче «витрачати свій час».

Американський лідер, який всупереч історичним фактам покладає відповідальність за війну на Україну, висунув Києву ультиматум до Різдва — термін, що створює додаткову напругу. Та, за словами народного депутата України Олександра Мережка, «Зеленський не піддається американському тиску».

«Якщо Трамп нас покине, він матиме імідж Чемберлена — „винного“, який підписав Мюнхенські угоди», — сказав нардеп.

Мережко підкреслює, що, попри всі зусилля України, порозуміння з президентом Росії Володимиром Путіним неможливе: «Українці хочуть жити, а Путін хоче нас убити».

Зауважимо, Мерц заявив, що у мирних пропозиціях, які Київ надіслав США, «насамперед йдеться про те, на які територіальні поступки Україна готова піти». Канцлер Німеччини наголосив, що це питання, на яке має відповісти український президент і народ, і було б помилкою примушувати Київ до миру, який його народ не прийме.

Кортизол — це стероїдний гормон, який виробляється наднирковими залозами / © Associated Press Nemo / © eurovision.tv Енергетика України / © Pixabay Принцеса Катаріна-Амалія / © Getty Images