Масові звільнення та нові призначення Зеленського: у The Telegraph припустили мету таких кроків

На початку року президент України пішов на наймасштабніші з початку війни кадрові зміни в секторі безпеки й оборони, сподіваючись таким чином просунутися до всіх цих цілей. Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на The Telegraph.

Навіщо Зеленський прибрав Малюка?

У понеділок з посади пішов голова Служби безпеки України Василь Малюк – ключова фігура воєнного часу та один із авторів найрезонансніших операцій Києва. Його відставку пов’язують із затяжним конфліктом із президентом.

Саме Малюк керував операцією "Павутина" із застосуванням дронів на території Росії у 2025 році, серією гучних ліквідацій та ударами по Кримському мосту. За його керівництва СБУ перетворилася на одну з найвпливовіших структур воєнної України й дала Києву серйозний козир у переговорах.

Військове керівництво відкрито стало на бік Малюка, застерігаючи, що його усунення може розбалансувати систему командування. Один з українських посадовців у коментарі Politico заявив, що в Кремлі "відкоркують шампанське", якщо Малюк, який торік отримав звання Героя України, остаточно залишить посаду.

За інформацією джерел, харизматичний генерал, якого в мемах часто порівнюють із Халком, до останнього намагався втриматися, ведучи жорстку боротьбу за лаштунками. Чутки про тиск з боку Банкової викликали рідкісну хвилю публічної реакції з боку командирів.

Андрій Білецький, очільник 3-го армійського корпусу, заявив, що заміна Малюка означатиме ослаблення одного з найефективніших елементів української воєнної машини. Інші військові називали можливу втрату генерала "пострілом собі в ногу".

Тимчасово виконувати обов’язки голови СБУ буде Євгеній Хмара, командир елітного підрозділу "Альфа", тоді як Малюк, за офіційною версією, зосередиться на "асиметричних операціях" проти Росії в не до кінця визначеній ролі.

Чому Буданов очолив Офіс Президента?

Кадрові зміни збіглися з новою хвилею спроб зупинити війну: адміністрація Трампа демонструє готовність підтримувати переговорний процес. Перестановки Зеленського також показують ставку на молодших управлінців із тісними зв’язками зі США, які можуть проштовхувати глибші зміни у військовому керівництві.

Одним із найбільш несподіваних рішень стало підвищення керівника української розвідки Кирила Буданова до посади голови Офісу Президента – фактично другої за впливом посади в країні. 40-річний генерал переходить із суто воєнної площини в центр політичних рішень при президентові.

Для багатьох це сигнал, що Київ робить ставку на посилення своїх позицій на фронті, а не на заспокоєння внутрішньої політики.

Важливим чинником є й близькість Буданова до США: він один із небагатьох українських розвідників, які проходили підготовку за програмами ЦРУ.

Оглядачка "Дзеркала тижня" Інна Ведернікова писала, що Буданов нині єдина фігура у владі України, якій довіряє чинна адміністрація США, вбачаючи в ньому не лише героя війни, а й реаліста.

Разом із цим Сергій Кислиця, заступник міністра закордонних справ і колишній дипломат у Вашингтоні, був переведений на посаду заступника Буданова, що посилило міжнародний вимір нового керівництва.

Що Федоров може змінити в армії?

Після цього Зеленський оголосив про призначення наймолодшого в історії України міністра оборони. 34-річний Михайло Федоров відомий як жорсткий противник бюрократії, здатний, за словами Ведернікової, "струснути закам’янілі генеральські гнізда".

Хоча Федоров не має класичного військового бекграунду, на посаді міністра цифрової трансформації він вибудував систему закупівель дронів і зробив технологічну перевагу ключовою відповіддю на нестачу людських ресурсів. Він також вибудував прямі контакти з Ілоном Маском, що дозволило Україні швидко розгорнути мережу Starlink на початку війни.

Його призначення показує, що Київ адаптується до тривалішої війни з хронічними обмеженнями своїх ресурсів, все більше покладаючись на свій сектор оборонних технологій.

На Заході та у Вашингтоні такий курс, імовірно, сприймуть позитивно, зокрема через акцент Федорова на прозорість і контроль за використанням допомоги.

Фріланд перезапустить економіку?

Ще одним кроком стало призначення Христі Фріланд, колишньої віцепрем’єрки Канади, економічною радницею президента – невдовзі після того, як аналогічну роль у сфері відбудови й інвестицій отримала екс-посол України у США Оксана Маркарова.

Фріланд, яка ще в 1980-х потрапила до списків КДБ під час навчання в Києві, відповідатиме за зміцнення внутрішньої економічної стійкості України/

Призначення політичного важковаговика з глибокими трансатлантичними зв'язками для захисту економіки України, ймовірно, сподобається союзникам, що стане обнадійливим знаком, оскільки вони стикаються з внутрішнім бюджетним тиском, що змушує ретельніше стежити за допомогою Києву,
– вказано у статті.

Сам Зеленський назвав ці кроки "внутрішнім перезапуском" після періоду політичної турбулентності, спричиненої гучним корупційним скандалом із ймовірними хабарями на 75 мільйонів фунтів, що завершився відставкою його ключового помічника Андрія Єрмака.

Опоненти Єрмака отримують владу?

Буданов, Федоров і Давид Арахамія, який цього тижня брав участь у переговорах у Парижі, мали складні стосунки з Єрмаком, і їхні нові ролі сприймають як спробу дистанціюватися від скандалу.

Президент також зустрівся з колишнім главою МЗС Дмитром Кулебою, якого, за повідомленнями, раніше усунули з подачі Єрмака, назвавши його "частиною команди України" без конкретизації майбутніх обов’язків. Водночас не виключено звільнення Рустема Умєрова – переговорника з США, якого допитували антикорупційні органи.

Чинний міністр оборони Денис Шмигаль, якого вважали радше тимчасовою фігурою, перейде на складну й проблемну посаду міністра енергетики після гучного скандалу в галузі.

У підсумку реформа лише підкреслює те, що в Києві дедалі частіше визнають неминучим: війна входить у п’ятий рік, Україна стикається з гострим дефіцитом людей і боєприпасів, а міжнародна фінансова та військова підтримка стає менш передбачуваною.

Зеленський окреслив "перезапуск" та завдання Буданова на посаді голови ОП

• Володимир Зеленський заявив, що в Україні стартувало масштабне перезавантаження: воно стосується як влади, так і силового блоку держави. Зокрема, в січні розпочнеться реформа та ротації в ДБР, а після оновлення оборонного сектору планується почати зміни в ЗСУ.

• 2 січня Володимир Зеленський підписав указ про призначення Кирила Буданова керівником Офісу Президента України. Новий очільник ОП займатиметься обмінами полоненими разом з міністром оборони Рустемом Умєровим.