Раптова смерть у 63 роки: що відомо про життя Степана Кубіва?

Ранок 18 травня приніс сумну звістку: на 64-му році життя раптово помер народний депутат від «Європейської Солідарності» Степан Кубів. Новина швидко поширилася серед його колег та виборців, викликавши глибокий сум.

Народившись 19 березня 1962 року в селі Мшанець Тернопільської області, Степан Кубів пройшов довгий шлях від освіченої молоді до впливового державного діяча. Він здобув дві вищі освіти — математичну в Львівському державному університеті імені Івана Франка та економічну в Національному університеті «Львівська політехніка», ставши кандидатом економічних наук. До початку політичної кар'єри очолював нинішній АТ «Кредобанк» у Львові.

Його політичний шлях розпочався з обрання до парламенту у 2012 році, і з того часу Кубів тричі займав крісло народного обранця, представляючи різні політичні сили, зокрема ВО «Батьківщина», «Блок Петра Порошенка» та «Європейську Солідарність». Вершиною його кар'єри стала робота на посаді першого віцепрем'єр-міністра України та міністра економічного розвитку і торгівлі у 2016–2019 роках в уряді Володимира Гройсмана.

Під час Революції Гідності 2013-2014 років Степан Кубів виявив лідерські якості, ставши комендантом Штабу національного спротиву в Будинку профспілок. Згодом, у 2014 році, він очолив Національний банк України, а потім, у 2015 році, президент Петро Порошенко призначив його своїм представником у Верховній Раді.

Окрім державної служби, Кубів був активним громадським діячем. Він очолював Всеукраїнське товариство «Меморіал» імені Василя Стуса, заснував ГО «Мистецький фонд імені Короля Данила», був членом ради Торгово-промислової палати та Ротарі-клубу «Львів». У Верховній Раді IX скликання він входив до Комітету з питань економічного розвитку.

Навіть після завершення активної політичної фази, ім'я Степана Кубіва продовжувало з'являтися у міжнародних новинах. У травні 2024 року його оголосили в розшук у Росії за звинуваченнями, пов'язаними з рішеннями щодо «антитерористичної операції» на Донбасі. Його життя, присвячене служінню Україні, завершилося раптово, залишивши пам'ять про його значний внесок у розвиток держави.

Смерть Степана Кубіва стала черговою втратою для українського політикуму. У січні 2026 року на 52-му році життя помер народний депутат Олександр Кабанов, а в листопаді минулого року пішов із життя екснардеп Віталій Дробінський. Ці події підкреслюють плинність часу та непередбачуваність життя навіть серед впливових фігур.

Широкий професійний шлях Степана Кубіва – від банкіра до голови Нацбанку та міністра – демонструє його глибоке розуміння економічних процесів. Його досвід у парламенті та уряді, а також участь у Революції Гідності, свідчать про відданість інтересам держави, важливість яких особливо відчувається в цей непростий час для України.

«З глибоким сумом сприйняв трагічну звістку про раптову смерть колеги — народного депутата України Степана Кубіва… Його досвід та внесок назавжди залишаться в історії нашої країни», — сказано в повідомленні Верховної Ради у Фейсбуці.

Лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко зазначив, що для команди це «велика втрата», адже Степан Кубів був «не лише колегою по парламенту, а й справжнім соратником у боротьбі за українську державу», як йдеться у заяві партії.

Життєвий шлях Степана Кубіва – приклад служіння Україні в різні історичні періоди. Його відданість національним інтересам і внесок у розвиток країни залишаються цінними уроками, а пам'ять про нього буде зберігатися у серцях тих, хто знав і поважав його діяльність. Більше оперативних новин у Telegram Апострофа та інформацію про його біографію, як пише один із джерел, можна знайти у відповідних публікаціях.