Пунктик на президенті. Що пишуть користувачі соцмереж про проведення виборів під час воєнного стану

Якби не повномасштабна агресія Росії проти України, чергові парламентські вибори в Україні мали б відбутись у жовтні 2023 року, президентські — у березні 2024 року, а місцеві — у жовтні 2025 року. Під час воєнного стану, як ідеться, зокрема, у статті 19 закону України «Про правовий режим воєнного стану» заборонено: «проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій».

Отже, вибори — зараз маніпулятивна тема. Зміна цього законодавства також захищена окремими процедурними запобіжниками. Це означає, що публічні заклики «терміново провести вибори» апелюють не до правової прогалини, а до обходу вбудованих у законодавство барʼєрів.

Нагадаємо, що рішення про призначення виборів, які не відбулися через воєнний стан, Верховна Рада України повинна прийняти у межах 90 днів після скасування воєнного стану. 14 липня 2026 року Верховна Рада ухвалила закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації, продовживши їх тривалість до 31 жовтня 2026.

Проте у публічному просторі обговорення виборів періодично виникають. То як продукт вкидів російських пропагандистів, які видають відтермінування виборів через продовження війни як ознаку «нелегітимності» влади в Україні чи «узурпації повноважень». То як частина зовнішньої політики. Наприклад, проведення виборів в Україні у лютому 2025 року вимагали віцепрезидент США Джей Ді Венс і президент Дональд Трамп.

Озвучували ідею підготовки до проведення загальнонаціональних виборів в Україні й українські політики. Зокрема, 18 серпня ексміністр оборони України Михайло Федоров закликав шукати «законний, безпечний і реалістичний механізм» відновлення виборів, оскільки «демократія не може бути заручницею Росії». У вересні в інтервʼю американському виданню CBS News президент Володимир Зеленський казав, що готовий провести вибори хоч завтра, але їх проведення неможливе через бойові дії, загрози безпеці та конституційні обмеження на проведення виборів під час воєнного стану.

Центр досліджень «Детектора медіа» проаналізував, які сталі й нові аргументи циркулюють або з’являються під час дискусій про проведення виборів в Україні під час воєнного стану та яка роль російської пропаганди у цих дискусіях. Було проаналізовано 83 275 публікацій у телеграмі, X (колишній твіттер), тредс, тіктоку й мережі Bluesky від 1 січня 2025 до 27 серпня 2026 року.

Виявилося, що ідея проведення виборів здебільшого залишається на рівні узагальнених обговорень. Із 3 465 проаналізованих аналітиками «ДМ» повідомлень у телеграмі, тредс та мережі «Х» про вибори в Україні, лише 23% містять чітке формулювання «за» чи «проти» проведення виборів під час воєнного стану: трохи понад 11% — за і майже 12% — проти. Решта 77% згадують вибори як ідею, що просто «витає» в інформаційному полі разом з іншими новинними приводами. У частині повідомлень у вибірці вибори були супутньою темою, яка не перетворювалася у конкретні заклики чи цілеспрямовану агітацію за чи проти їх проведення під час війни.

Телеграм є найбільш заангажованою щодо виборчої теми платформою. Майже 29% усіх проаналізованих дописів про вибори у телеграмі містять формулювання за чи проти їх проведення під час воєнного стану, тоді як на інших платформах частка таких публікацій становить лише 17—20%, а 80—83% дописів — побіжні згадки.

«Х» — єдина платформа, де переважають прихильники проведення виборів під час війни. У структурі публікацій у колишньому твіттері частка дописів на підтримку виборів під час воєнного стану становить 11%, тоді як аргументи на користь післявоєнних виборів мають там найнижчу серед усіх мереж частку — 8,5%.

Одна заява політика здатна миттєво змінити структуру дискусії в соцмережах. Найбільший сплеск публікацій про вибори в Україні після січня 2025 року зафіксовано у серпні 2026 року: частка «не обговорюється» впала до мінімуму за весь період — 63,5%, а згадки виборів під час бойових дій зросли до рекордних 30%. Рушієм сплеску стала заява ексміністра оборони Михайла Федорова про необхідність знайти законні механізми для проведення виборів. Це означає, що виборчий наратив залишається вразливим до окремих публічних висловлювань популярних постатей. Та не завжди розвивається у логіці аргументованих дискусій щодо правових чи безпекових аргументів проведення виборів.

Дискусія зациклена на президентських виборах. З 1 889 аналізованих публікацій, де йдеться про вибори, понад 84% стосуються президентських, трохи більше 12% — парламентських і лише близько 3% — місцевих. Персоніфікована політична культура та роль президента як головнокомандувача роблять президентську кампанію головною темою обговорень і маніпуляцій, тоді як парламентські й місцеві вибори залишаються на периферії уваги.

Частина дописів про вибори у соцмережах повторюється дослівно чи майже дослівно. 67% публікацій із усього масиву даних від YouScan у 83 275 повідомлень, на основі якого формувалася вибірка для дослідження, дослівно повторювали два і більше разів. А 81 публікація в масиві мала понад 100 дослівних повторів. З 81 найбільш тиражованої публікації — 32 містять заклики щодо проведення виборів, а 19 — закиди політичним опонентам. Це дозволяє припустити, що видима «хвиля» обговорень виборів значною мірою створюється невеликою кількістю шаблонних, багаторазово повторюваних повідомлень, які складно вважати частиною «органічної» дискусії.

Детальніше про методологію, дані, обмеження дослідження

Джерельною базою для дослідження стали 83 275 публікацій у телеграмі, X, тредсі, тіктоку й мережі Bluesky від 1 січня 2025 до 27 серпня 2026 року. Семантика пошукового запиту у аналітичній системі YouScan формувалася з основи «вибор*», до якої у межах від одного до трьох слів були додані похідні від слів «депутат», «мер», «президент», «проведення», «волевиявлення», «демократія», «вільні», «демократичні», «агітація». Запити YouScan дозволяють шукати не лише комбінації ключових слів, але і визначає їх взаєморозташування у реченнях.

Для зменшення кількості публікацій про вибори в інших державах при формуванні пошукового запиту виключено публікації з назвами континентів, держав Європейського Союзу, Китайської народної республіки, Кореї, Японії та інших держав, де протягом 2025—2026 років відбулися загальнонаціональні вибори.

Таким чином із цих публікацій ми сформулювали вибірку у 5 000 дописів. Теоретична похибка становить 2%, а довірчий інтервал — 99%. 53% публікацій у вибірці становили дописи в Х, майже 37% — у телеграмі. Частка публікацій із тредс у вибірці становить трохи понад 5%, у тіктоці — майже 4%, а у Bluesky — близько 1%.

Структура та співвідношення публікацій X, тредс, тіктоку і Bluesky у вибірці. «Детектор медіа» за даними YouScan

Первинну обробку даних здійснювали за допомогою локально розгорнутої великої мовної моделі Gemma 4 на 26 мільярдів параметрів. Аналітики сформулювали 7 категорій для аналізу даних, що містили переважно бінарні відповіді на запитання (так / ні), стосувалися згадок виборів в Україні чи у інших державах, відповідали на питання, чи у повідомленнях схвалюють проведення виборів під час воєнного стану, як аргументують схвалення чи критику ідеї проведення виборів в Україні та кого в Україні і з-за меж України називають зацікавленими у проведенні виборів до закінчення бойових дій. Після первинної обробки було отримано структурований датасет, який верифікували аналітики.

Мета дослідження: виявити та проаналізувати повторювані дезінформаційні і маніпулятивні наративи, пов’язані із темою виборів в Україні у контексті війни та підготовки до проведення виборів у повоєнний період.

Обмеження дослідження: Попри намагання виключити у первинному пошуковому запиті у YouScan згадки виборів у інших державах у 2025—2026 роках, у 1 535 публікаціях (30,7% вибірки), були згадки держав, не врахованих при формуванні пошукового запиту у YouScan. Або траплялися згадки політиків, партій або інші формулювання, які згадували Україну й вибори, але не стосувалися українського контексту. Вони були виключені на етапі верифікації даних. Тому висновки у цьому дослідженні базуються на 3 465 публікаціях, які стосувалися чи містили згадки виборів безпосередньо в Україні. Це становить 69,3% публікацій із початкової вибірки у 5 000 публікацій у аналізованих соціальних медіа.

Помітність обговорень виборів у різних соцмережах

Серед 3 465 повідомлень, які стосуються виборів в Україні, 23% безпосередньо містять формулювання про проведення виборів під час воєнного стану. Повідомлень із закликами і аргументами на користь виборів під час бойових дій було трохи понад 11%. А у майже 12% публікацій висловлюються проти проведення виборів до закінчення бойових дій. У решті 77% із 3 465 повідомлень вибірки про вибори говорять як про ідею, яка періодично з’являється та зникає у інформаційному просторі. Найчастіше— з прив’язкою до інформаційних приводів, які створюють публічні особи в Україні та за кордоном.

Частка публікацій за проведення виборів під час воєнного стану чи після завершення бойових дій у структурі публікацій. «Детектор медіа» за даними YouScan

Серед аналізованих соцмереж у телеграмі був найбільший відсоток публікацій із формулюваннями «за» або «проти» проведення виборів під час воєнного стану. Майже 29% усіх дописів на цій платформі стосуються проведення виборів під час чи після припинення бойових дій. Решта публікацій у телеграмі зі згадками виборів в Україні є новинними повідомленнями чи дописами до річниць проведення виборів в Україні, що дозволяє назвати такі публікації побіжними чи вторинними. Інші соціальні медіа мають побіжні згадки доцільності проведення виборів у 80—83% публікацій (див. інфографіку нижче).

За співвідношенням між прибічниками й опонентами виборів під час воєнного стану та після аналізовані платформи можна поділити на три типи. До першого типу відносимо Х. Він є єдиним майданчиком, аудиторія якого у своїх публікаціях частіше висловлюється на користь проведення виборів під час воєнного стану. Частка дописів у Х на підтримку виборів під час воєнного стану становить трохи понад 11%, тоді як частка дописів на користь уже післявоєнних виборів є найнижчою серед усіх мереж, і становить 8,5%.

Структура підтримки або опонування ідеї проводити вибори до завершення бойових дій у різних аналізованих соцмережах. «Детектор медіа» за даними YouScan

До другого типу ми віднесли телеграм, тікток і тредс, де у структурі відносно більшою є частка дописів проти проведення виборів під час війни.

Слід сказати, що в аналізованих дописах у телеграмі вибори обговорювали частіше, ніж в інших соцмережах. Частка публікацій зі згадками проведення виборів під війни час склала 12%, а підтримка проведення післявоєнних виборів зафіксована у майже 17% аналізованих дописів.

У тіктоку про вибори після закінчення воєнного стану говорили у майже 11% дописів, а у 8,9% випадках підтримували ідею провести вибори під час воєнного стану.

У тредс частка публікацій за проведення виборів після закінчення війни складає 9,6% публікацій, і у трохи більш як 7% публікацій були тези за проведення виборів під час активної фази бойових дій. Загалом, відносно інших соцмереж, обговорення у тредс можна назвати найменш «політизованими», з найменшою часткою публікацій, у яких користувачі писали про те, коли саме мають, на їхню думку, відбутися вибори.

У третій тип ми окремо винесли Bluesky, зважаючи, що у загальній структурі вибірки дописи з цієї соцмережі складають лише близько 1%. На цій платформі кількість дописів за проведення виборів під час чи після війни була приблизно рівною (близько 9% від усіх аналізованих дописів у Bluesky).

Динаміка появи публікацій за чи проти проведення виборів

У періоди, коли інфоприводами у соцмережах є річниці роботи парламенту поточного чи попереднього скликань, річниця обрання президента Зеленського, дати проведення відповідних виборів у минулому, ми спостерігали сплеск повідомлень про те, що вибори неможливо провести до повного завершення бойових дій.

Прикладом є жовтень 2025 року. Цього місяця мали б за Конституцією відбутися чергові місцеві вибори. У жовтні 2025 року частка публікацій про проведення виборів уже по завершенню війни сягнула свого піку в досліджуваний період (січень 2025 — вересень 2026 року) та склала 30,5%. Цей сплеск пов’язаний із календарною датою чергових місцевих виборів та офіційними роз’ясненнями Центральної виборчої комісії щодо їх скасування через режим воєнного стану та відсутність рішення Верховної Ради про їх проведення. ЦВК не формувала склад районних, міських територіальних виборчих комісій для підготовки та проведення місцевих виборів і звернула увагу політичних партій, що будь-які подання можливі лише після рішення парламенту про призначення виборів.

Подібний стрибок публікацій на користь проведення виборів після завершення бойових дій був і у травні 2026 року (20%). Тоді аргументи й обґрунтування неможливості проведення виборів полягали в обговоренні безпекових умов і забезпеченні захисту виборчих прав військовослужбовців та українців за кордоном.

Під час активізації міжнародних переговорів, змін зовнішньополітичної конʼюнктури або ініціатив щодо оновлення виборчої інфраструктури, спостерігалося скорочення частки дописів у соцмережах, маркованих як такі, в яких не обговорювався час проведення наступних виборів («Не обговорюється» на інфографіці вище). Перший значний сплеск стався у лютому 2025 року, за кілька тижнів після інавгурації Дональда Трампа як президента США та його реплік про можливість голосування в Україні. У лютому 2025 року частка публікацій у всіх чотирьох соцмережах на користь проведення виборів під час бойових дій зросла до майже 17%, або 583 публікацій із 3 465, де йшлося про проведення виборів в Україні.

Динаміка кількості публікацій, у яких ішлося про необхідність проведення виборів під час воєнного стану або повоєнних виборів, %. «Детектор медіа» за даними YouScan

Другий сплеск відбувся у грудні 2025 року, коли загальний обсяг згадок проведення виборів склав 538 повідомлень, а середня частка публікацій «за» проведення загальнонаціональних виборів у чотирьох досліджуваних соцмережах зросла до 15,5%. Поштовхом до цього, ймовірно, були новини про відновлення роботи реєстру виборців та обговорення технологічних рішень для віддаленого голосування. Менший, але помітний пік був наприкінці лютого 2026 року (188 публікацій), що перегукувалося із заявами Володимира Зеленського іноземним медіа (AFP та Сorriere Della Sera) про умови його участі у виборах після закінчення війни.

Найбільша кількість публікацій про проведення виборів в Україні була у серпні 2026 року, коли частка «Не обговорюється» знизилася до найнижчого показника за весь досліджуваний період (січень 2025 — вересень 2026 року) — 63,5%, а частка публікацій зі згадками проведення виборів під час бойових дій становила понад 30%.

Ключовим «рушієм» відновлення аргументів на користь проведення виборів під час воєнних дій стало відеозвернення ексміністра оборони України Михайла Федорова 18 серпня, у якому він закликав шукати «законний, безпечний і реалістичний механізм» відновлення виборів, оскільки «демократія не може бути заручницею Росії».

Які вибори проводити. Пунктик на президенті

У аналізованих публікаціях у соціальних мережах домінує обговорення президентських виборів. Вони акумулюють 84% від 1889 публікацій, у яких згадують проведення парламентських, президентських чи місцевих виборів. Обговорення виборів народних депутатів України згадувалося у близько 12% публікацій (233), тоді як місцеві вибори залишаються на периферії суспільного інтересу, їх згадували лише у трохи більш як 3% від загальної кількості постів (62 публікації).

Така диспропорція пояснюється специфікою персоніфікованої політичної культури та ключовою роллю інституту Президента в умовах війни як верховного головнокомандувача й головного суб’єкта зовнішньополітичних переговорів. А ще — увагою до звинувачень у корупції колишніх партнерів президента (справа «Міндічгейт») і ексочільника Офісу Президента Андрія Єрмака й ексзаступниці керівника ОП Ірини Мудрої.

Зміна помітності обговорення у соцмережах ідеї проведення виборів парламенту, президента і місцевої влади. «Детектор медіа» за даними YouScan

Динаміка обговорень за аналізовані періоди демонструє кілька виражених піків. Лютий 2025 року позначився першим хвилеподібним сплеском, коли тема президентських виборів була у понад 12% публікацій (239 згадок), а парламентських — 2,2%.

У грудні 2025 року був максимум: обговорення президентських перегонів зросло до понад 16% (303 згадки), а обговорення парламентських зросло до 1,7%. Причиною такого сплеску, ймовірно, стала поява у медіа сценаріїв і дискусій щодо трансформації політичного устрою, мобілізації політичних штабів на тлі обговорення повоєнних моделей врядування та вимог міжнародних союзників провести першочергово саме президентські вибори після зняття режиму воєнного стану.

Лютий 2026 року відзначився новим сплеском обговорень проведення виборів. Вибори президента обговорювали у 4,6% дописів, а парламентських — близько пів відсотка. Ці обговорення у соцмережах відображали інформаційну хвилю навколо так званого «мирного плану Дональда Трампа». У цей час зокрема Financial Times випустили матеріал про ймовірне оголошення про проведення виборів «до 15 травня» та тиск із боку адміністрації Білого Дому щодо втрати Києвом «безпекових гарантій США».

Тематика місцевих виборів мала лише точкові сплески, обговорення їх проведення було майже непомітним серед публікацій користувачів соцмереж. Найбільші показники зафіксовано у лютому 2025 року (0,53%), жовтні 2025 року (0,53%) та травні 2026 року (0,26%). Жовтневий сплеск 2025 року пояснювався календарним настанням конституційного строку чергових виборів до місцевих рад, що змусило правників та експертів аналізувати юридичні колізії проведення місцевих виборів під час воєнного стану.

Огляд аргументів «за» вибори під час воєнного стану

Чіткі формулювання «за» проведення виборів під час воєнного стану були зафіксовані у 212 аналізованих повідомленнях (див. інфографіку нижче). З них ми виокремили й узагальнили 9 тематичних блоків (кластерів) аргументів на користь проведення виборів в Україні під час правового режиму воєнного стану. Серед них за частотою згадок у дописах у соцмережах, переважають наступні кластери аргументів: «для захисту демократичних цінностей», необхідність повести вибори, щоб «підвищити ефективність держави», «можливість провести вибори за умови зупинки бойових дій хоча б на 60 днів».

У динаміці було три піки появи аргументів за проведення виборів під час воєнного стану у публікаціях користувачів соцмереж. Кожен із них характеризується домінуванням окремих кластерів аргументації за проведення виборів. Першим піком є лютий 2025 року. Тоді домінували аргументи, що вибори є «запорукою успіху у переговорах про припинення бойових дій». У цей період головним рушієм публікацій був зовнішньополітичний порядок денний, зокрема висловлювання нових лідерів США щодо врегулювання конфлікту. Другою за частотою появи була аргументація про проведення виборів «заради збереження демократії», а на третьому місці були тези про те, що Конституція України нібито «не забороняє» проведення виборів президента.

Поширення аргументів за і проти проведення виборів під час бойових дій в Україні у аналізованій вибірці. «Детектор медіа» за даними YouScan

Наприкінці 2025 року разом з обговореннями «мирної ініціативи» Дональда Трампа був новий сплеск аргументів на користь проведення виборів в Україні. У аналізованих даних це був пік за кількістю дописів з аргументами за і проти проведення виборів. Тоді, у грудні 2025 року, аргументація за проведення виборів в Україні кластеризувалася у вигляді тез про те, що «вибори потрібно встигнути провести під час перемир’я з Росією» й обговорення часових рамок і безпекових передумов. У 33 дописах були заклики провести вибори «під час зупинки бойових дій на 60 чи 90 днів». У 26 публікаціях були аргументи, що вибори необхідно провести, тому що «держава стала неефективною, частина політиків чи чиновників є корумпованими». Ще у 26 випадках згадали цитату Володимира Зеленського, що він готовий і до виборів, і до змін законодавства, якщо будуть «гарантії безпечного проведення виборів від Росії та партнерів України». Тоді ж в окремих повідомленнях згадували, що Центральна виборча комісія, парламент і спеціальні депутатські робочі групи розробляють рішення щодо проведення виборів під час воєнного стану.

Третій та останній за аналізований період сплеск аргументів «за» проведення виборів був зафіксований у серпі 2026 року. Панівною у згадках користувачів соцмереж була фраза Михайла Федорова, що «демократія не може бути заручницею Росії». А головним посилом стало твердження, що за умов тривалої війни Україна зобов’язана знайти законний, безпечний і реалістичний механізм для відновлення виборчого процесу. 

Огляд аргументів проти виборів під час бойових дій

У 181 повідомленні ми знайшли чіткі формулювання проти проведення виборів під час воєнного стану (див. інфографіку вище). Динаміка їх зміни від січня 2025 року по серпень 2026 року демонструє трансформацію застережень та аргументів щодо недоцільності проведення виборів під час повномасштабної війни від юридичних і процесуальних до безпекових і соціополітичних застережень у різні місяці.

Найбільшу вагу серед аргументів мають побоювання щодо того, що вибори під час бойових дій сприятимуть «загостренню авторитарних тенденцій», прямі згадки заборони проведення виборів під час воєнного стану у Конституції та законодавстві й маніпуляції про «ризики використання ТЦК для тиску на виборців і політичних опонентів влади». Наступними за поширеністю були застереження про «зачистку опозиційного поля» та «маніпуляції через контроль влади над медіа через телемарафон “Єдині новини”», а також застереження, що проведення виборів під час активних бойових дій є «сценарієм, вигідним Кремлю». Помітними також були аргументи про неможливість забезпечення права голосу для військовослужбовців, переселенців і біженців за кордоном, а також посилання на соціологічні дані про неприйняття ідеї виборів більшістю українців.

Спостерігаємо три піки поширення аргументації проти проведення виборів до закінчення війни. На початку 2025 року переважали юридичні підстави та відсилки до суспільної думки. Навесні 2025 року відбувся перший суттєвий сплеск, зумовлений поширенням занепокоєнь щодо мобілізаційного тиску на дільницях і ймовірних аномальних результатів голосування. Наприкінці 2025 року аргументація змістилася до аргументів про нелегітимність результатів виборів, ризикованість проведення електронного голосування й обмеження прав виборців на фронті, українців за кордоном і на окупованих територіях.

У 2026 році, особливо під час серпневого піку, що стався на тлі відставки Михайла Федорова та його політичних заяв, ключовими факторами аргументації «проти» стали безпекові ризики, пов’язані з можливими російськими ракетними та дроновими атаками під час голосування, загрозами хакерського втручання в електронне голосування та маніпуляціями його результатами. А також обговорення небезпеки розколу суспільства, яким може скористатися Росія.

При порівнянні з тезами на користь виборів можна помітити протиставлення двох різних логік, або пар в аргументації за чи проти проведення виборів до закінчення війни. Зовнішньому чи дипломатичному тиску щодо необхідності голосування протиставляється аргумент про загрозу втрати суверенітету та внутрішньої дестабілізації. Аргументам про потребу оновлення влади протиставляються застереження про загрозу узурпації влади через неможливість провести вільні та змагальні вибори під час бойових дій, а пропозиціям провести голосування дистанційно — аргументи про недовіру до безпеки цифрових систем, що підірве легітимність обраних таким чином, що президента, що парламенту.

Маніпуляції та дезінформація у найпоширюваніших повідомленнях

У масиві даних за первинним запитом у YouScan із 83 275 публікацій було 34 045 унікальних зразків повідомлень. 6 639 публікацій із масиву дослівно повторюються два та більше разів і, найімовірніше, були репостами, ретвітами, іноді — повністю скопійованими текстами повідомлень. Сумарно повторюваних повідомлень у первинному масиві даних було 55 929 (67%). Повторювані повідомлення — це також показник, через який можна порахувати репости й поширення, зокрема у Х (дописи з якого складають 53% датасету), де такий тип взаємодії користувачів із контентом є поширеним.

1 873 публікацію поширили чи ретвітнули пʼять і більше разів, а 81 — понад 100. Сумарна кількість поширень і ретвітів цієї 81 публікації склала аж 15% від всього первинного датасету YouScan.

З цієї 81 публікації, які отримали значні охоплення та поширення, 32 публікації поруч із закликами проводити вибори під час воєнного стану містили ознаки маніпуляцій. У 19 були закиди політичним опонентам щодо підтримки або критики проведення виборів. У 9 публікаціях містилися пропозиції провести вибори попри бойові дії, а у трьох закликали їх не проводити. Решта від цієї 81 «суперпоширюваної» публікації були репостами результатів соцопитувань щодо кандидатів у президенти України або поширенням новин.

Маніпуляції щодо виборів у поширених і ретвітнутих понад 100 разів дописах можна поділити на три типи: звинувачення партнерів України у набутті користі від проведення виборів в Україні; звинувачення влади у намаганні провести чи скасувати вибори, щоб утриматись при владі та звинувачення опозиції у намаганні через вибори владу отримати.

Наприклад, 281 раз ретвітнули допис в Х про готовність Сполученого Королівства підтримувати проведення виборів в Україні.

«Можна просто назначити нового керівника концтабору, навіщо маскувати під демократію. Вже б…ді руки потирають», — ідеться у повідомленні, вперше поширеному 25 квітня 2026 року. Такі повідомлення можуть відтворювати тези російської пропаганди про Україну як несамостійну державу чи що партнери мають зловмисні наміри щодо України, а проведення чи відсутність виборів не впливають на статус України як демократії.

Одне з понад 280 поширень у датасеті допису про Україну як «концтабір» і начебто вплив Великобританії на проведенні виборів. Скриншот Х

Найбільше у ретвітах згадували США та президента Дональда Трампа. Зокрема, 10 червня 2025 року 207 разів у Х і двічі у Bluesky поширили публікацію з коментарем щодо чергової зміни риторики США щодо України: «Виходить, що Зеленський віддав США українські надра виключно з особистих інтересів — тепер зі США більше не звучить вимога про проведення виборів президента». Ймовірно, публікація стосувалась угоди про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови, яку Україна і США підписали 30 квітня 2025 року.

Зразок поширення твіту про нібито особисту вигоду Зеленського не проводити вибори саме після укладання «угоди про надра» зі США. Скриншот Х

Здебільшого анонімні коментатори у Х переходили на обсценну лексику, критикуючи президентів США й України, реагуючи на заяву Трампа 11 січня під час спілкування з журналістами, що «Зеленський повинен бути реалістом. Мені цікаво, скільки часу мине, перш ніж відбудуться вибори? 82% українців вимагають укладення угоди». На це анонімні користувачі Х писали та ретвітили: «Рудий до…об, тебе знову наї…ли! Кількість дов…ів і ждунів в Україні — максимум 12%. А 82% чекають, коли ти вже рота свого закриєш і перестанеш лизати ж…у Х…лу». Зараз ці публікації з Х видалені.

У маніпуляціях були і внутрішньополітичні теми. Наприклад, 224 рази у Х поширили такий допис: «Як кавеенщики на…али українців телевізором. В Краматорську (територіальний виборчий округ № 48) 83,78% голосів виборців… Його виборці зараз не лише обдурені, але й безбожно пограбовані та масово вкладені в могили, не всі з яких вдасться знайти. Зате в “Династії” все зашибісь. Зелені почітатєлі кооператива “Озєро” від старших братьєв по рівню обкрадання свого насєлєнія не відстають, а інколи, здається, що соревнуються і планують переплюнути».

Такі репости поширюють маніпулятивну тезу, буцімто Росія «здебільшого знищує населення регіонів, що голосували за Зеленського», без урахування географії та банальної логіки. Оригінальний допис від неверифікованої сторінки «ЄС Херсон», у описі якої зазначено «Європейська Солідарність на Херсонщині» та містить посилання на телеграм-канал з описом «Офіційний канал Херсонського осередку партії Європейська Солідарність» — не видалено.

Зразок поширення у Х повідомлення з формулюваннями, що бойові дії відбуваються там, де у 2019 році проголосували за Володимира Зеленського як президента України. Скриншот Х

25 серпня 2025 року у Х 101 раз поширили цитату з публікації у фейсбуці народного депутата з фракції «Європейська солідарність» Володимира Арʼєва: «Офіс президента готується до виборів. Причому до швидких — так, щоб крім них ніхто не зміг підготуватись. Всі ознаки. У мене нема іншого пояснення раптовій появі різноманітних од і панегіриків Зеленському. Не силам оборони, не борцям за свободу і незалежність».

Зразок поширення у Х повідомлення з формулюваннями, що влада готується до «швидких виборів». Скриншот Х

183 разів у грудні 2025 у Х поширили звинувачення політиків із партії «Європейська солідарність», що, мовляв, вони разом із росіянами і США готують в Україні вибори та здобувають політичні дивіденди від корупційних скандалів в Україні. Контекстом до цього повідомлення були новини про «мирну ініціативу» Дональда Трампа.

Зразок поширення у Х повідомлення, що політики партії «Європейська солідарність» разом із росіянами та США готують вибори в Україні. Скриншот Х

Серед 81 найчастіше поширених повідомлень, у яких були тези за проведення виборів в Україні під час воєнних дій, домінували чотири напрямки аргументації. По-перше, як у дописі від 27 серпня 2025 року, поширеному 183 разів, писали, що вибори всіх рівнів під час бойових дій уже відбувалися в Україні раніше, після 2014 року.

«Війна в Україні почалася з анексії Криму 20 лютого 2014 року… Після цього 25.05.2014 були вибори. Під час війни. Ще одні вибори відбулися в 2019-му. Двоє виборів під час війни. ЯКОГО Х… ЗЕЛЕНСЬКИЙ ДОСІ ПРЕЗИДЕНТ?! ДЕ ВИБОРИ?!!», — йшлося у повідомленні. Таке маніпулятивне твердження не враховувало реальний рівень і територіальне поширення ескалації у 2014 та 2019 роках, а також не враховувало розвиток таких типів озброєння як ударні безпілотники. Тобто навіть за умов політичної волі Москви у 2014 та 2019 роках рівень ескалації під час виборів був помітно вищий, ніж умови, у яких вибори пропонується проводити зараз.

Зразок поширення у Х повідомлення, що в Україні пора провести вибори, оскільки вибори після початку російської агресії проти України у 2014 уже відбувалися. Скриншот Х

По-друге, проведення виборів подавали як запоруку того, що «справи в Україні підуть на краще». Зокрема, у поширеному 131 раз повідомленні негайне проведення виборів обґрунтовували так:

«Я — за вибори президента України якнайшвидше. Або — відкласти вибори, якщо Зеленський невідкладно подає у відставку та створюється уряд національного порятунку. Бо з Зеленським нам нічого доброго не світить за будь-яких розкладів».

Зразок поширення у Х повідомлення, що без відставки Володимира Зеленського нічого в Україні на краще не зміниться. Уперше це повідомлення опублікували 18 лютого 2025 року. Скриншот Х

У цьому та схожих випадках зміна особи на чолі держави виступає переломною точкою, після якої справи, за логікою таких користувачів, мали б піти на краще «самі по собі».

Третім напрямком аргументації за проведення виборів у публікаціях, поширених 100 і більше разів, були апеляції до Конституції України, порушення Конституції та законів як те, що дозволяє відійти від норм законодавства, щоб провести вибори. Наприклад, твіт від 18 серпня 2026 року поширили 142 рази: «Приймати закон про множинне громадянство, хоча його прямо забороняє конституція, можна. А от вибори президента провести, як того вимагає Конституція за спливом 5 років, не можна».

Зразок повідомлення, яке маніпулює, порівнюючи законодавство про множинне громадянство та вибори. Скриншот Х

За статтею 5 Конституції, «в Україні існує єдине громадянство». 18 серпня 2026 року народні депутати підтримали у другому читанні президентський законопроєкт № 11469, який дозволяє громадянам України мати паспорти інших держав. Головна аргументація за прийняття закону — турбота про українців, які за кордоном отримали громадянство інших держав.

«Україна не змушує вас здавати український паспорт і брати інший, у відносинах з Україною ви назавжди будете громадянами України. І ми чекаємо вас після завершення цієї страшної війни», — аргументував потребу прийняття законопроєкту Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.

Реальність того, що певна кількість громадян України були одночасно громадянами інших держав, існувала весь час після 1991 року. Українська держава сприймала людей із кількома паспортами як громадян України. Закон же визнав цю реальність і зобовʼязав уряд визначити перелік умов, за яких громадянин України може мати інше громадянство, як народження у іншій державі чи шлюб із громадянами інших держав.

Ще 102 рази у Х поширили повідомлення: «Нагадую, що в Конституції України виписані чіткі терміни виборів Президента. Також немає жодної конституційної підстави не проводити ці вибори. Так що Зеленський — самозванець та узурпатор влади».

Зразок поширення у Х повідомлення, що поширює наратив про «Зеленського-узурпатора». Скриншот Х

За статтею 83 Конституції України, у випадку «закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану». Обмеження на проведення виборів, зокрема і виборів президента на час воєнного стану, встановлює 19 стаття закону «Про правовий режим воєнного стану».

Магістральним способом аргументації на користь проведення виборів у повідомленнях, що містили маніпуляції, були різноманітні звинувачення Володимира Зеленського та його оточення. Приводами ставали, перш за все, його висловлювання чи рішення. Часто це були реакції Зеленського на питання журналістів у контексті міжнародних подій, як тієї ж «мирної ініціативи» Дональда Трампа, про яку було згадано вище, і його висловлювання про потребу виборів президента України.

138 разів 15 лютого 2025 року у Х поширили повідомлення: «Воно,реально запропонувала,нам,міняти громадянство!!! А може все ж треба змінити президента?».

У цей же день, відповідаючи на питання про проведення виборів в Україні, про що раніше висловлювався Дональд Трамп, Володимир Зеленський сказав, що українці «абсолютно не хочуть виборів», адже розуміють потребу виживання держави.

«А якщо комусь не подобається це, вони можуть обрати інше громадянство. Якщо вони хочуть», — сказав Зеленський. Саме ця фраза і породила хвилю твітів із критикою Зеленського і закликом провести вибори.

У дослівно поширених чи ретвітнутих 100 і більше разів дописах, аргументи, чому не варто проводити вибори можна поділити на кілька типів.

Перший стосується застороги, що проведення виборів під час бойових дій призведе до фальсифікацій. Зокрема, у Х від 21 квітня 2025 року, річниці проведення другого туру виборів виборів президента 2019 року, де Зеленський переміг Петра Порошенка, 300 разів поширили повідомлення:

«Зеленський отримає 102%, якщо провести вибори під час воєнного стану. Бо поставлять ТЦК біля кожної дільниці — ті, хто не підтримують чинну владу, будуть мобілізовані одразу».

Це була цитата першого голови Верховної Ради поточного дев’ятого скликання Дмитра Разумкова. До парламенту він потрапив як перший у виборчому списку пропрезидентської партії «Слуга народу».

Приклад поширення цитати Дмитра Разумкова у телеграмі 23 грудня 2025 року. Скриншот — Телеграм

У таких повідомленнях сполучали одразу дві теми маніпуляцій: про свавілля влади і мобілізацію до Сил оборони України як «кару» для громадян.

Ще один спосіб пояснювати, чому вибори під час війни проводити не варто, — аргументи, що «вони потрібні зовнішнім силам і ворогам», а для України віщують проблеми. Наприклад, у повідомленні, яке від 9 грудня поширили 158 разів, написали:

«Зеленського під час війни США змушує провести вибори... Як би ми не відносились до Зеленського, вибір влади під час війни приводить лише до остаточної поразки. Це загальноісторична аксіома».

Ще 134 разів у Х і двічі у телеграмі від 18 лютого 2022 року дослівно поширили повідомлення, у якому йшлося: «Москва та Вашингтон розглядають проведення виборів в Україні як одну з ключових умов для успішного процесу врегулювання війни… Україна проведе вибори тоді, коли це дозволить її законодавство. Окупанти і мародери нехай домовляться про що завгодно».

Розширені висновки

Тема виборів в Україні під час бойових дій у соціальних мережах функціонує передусім як спосіб поставити під сумнів легітимність влади, а не як предметна дискусія про технічну можливість голосування під час війни. Юридична рамка питання однозначна: стаття 19 закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських і місцевих виборів, а також референдумів на час дії воєнного стану, і ця норма підкріплена додатковими процедурними запобіжниками щодо самої зміни виборчого законодавства під час бойових дій. Відповідно, будь-яка публічна вимога «негайних виборів» апелює не до юридичної прогалини чи двозначності закону, а до свідомого обходу вбудованих у нього обмежень — і саме ця розбіжність між правовою визначеністю та риторичною наполегливістю робить тему виборів вразливою до маніпуляцій з обох таборів: як тих, хто вимагає негайного голосування, так і тих, хто використовує саму дискусію про вибори для звинувачень влади в узурпації.

Як показує це дослідження, за кількістю публікацій тема виборів залишається радше фоновою. З 3 465 публікацій у телеграмі, Х, тредсі, тіктоку та Bluesky, що згадують вибори в Україні, лише 23% містять чітке формулювання позиції щодо доцільності виборів під час війни: 11% — за їх проведення до завершення бойових дій, майже 12% — проти. Решта 77% згадують вибори побіжно, як тему, що «супроводжує» інші інформаційні приводи, без чіткої аргументації за чи проти.

Платформи суттєво різняться за рівнем ангажованості довкола теми. Користувачі телеграму були найбільш «залученими»: майже 29% дописів там містять пряму позицію (12% — за вибори під час війни, майже 17% — за післявоєнні вибори). На інших платформах частка публікацій з окресленою позицією становить 17—20%: у тіктоку — 8,9% за вибори під час війни проти 11% за післявоєнні, у тредсі — 7% проти 9,6%. Bluesky (близько 1% вибірки) вирізняється приблизно рівним співвідношенням обох позицій (по ~9%). Окремо стоїть Х — єдина платформа, де підтримка виборів під час війни (11%) перевищує підтримку післявоєнних виборів (8,5% — найнижчий показник серед усіх мереж).

На дистанції динаміка обговорень у соцмережах показує, що сплески дискусії про вибори на початку 2025 року були скоріше прив’язані до зовнішньополітичних подій, а у 2026 році також до внутрішньополітичної динаміки: інавгурація нового президента США та його висловлювання щодо можливого голосування, настання конституційних термінів парламентських і місцевих виборів, оприлюднення «мирної ініціативи» чи новини про відновлення роботи реєстру виборців — усі ці приводи послідовно провокували короткострокове зростання частки публікацій за проведення виборів.

Найпотужніший такий сплеск зафіксовано у серпні 2026 року, коли одна заява колишнього міністра оборони Михайла Федорова про те, що «демократія не може бути заручницею Росії», спричинила рекордне за весь період зростання частки публікацій із закликами провести вибори до завершення бойових дій і найглибше за весь час падіння частки нейтральних, неполітизованих згадок. Це підтверджує, що виборчий наратив у соцмережах реагує не так на зміну правових чи безпекових обставин, як залежить від інфоприводів.

Змістовно аргументація за і проти виборів під час війни розвивається за дзеркальною логікою. Прихильники голосування апелюють до демократичних цінностей, потреби оновити владу й підвищити ефективність держави, а також посилаються на приклади виборів, які відбувалися в Україні після 2014 року попри активну фазу конфлікту. Опоненти натомість указують на ризик мобілізаційного тиску через органи ТЦК, можливість фальсифікацій і маніпуляцій із результатами, обмеження права голосу для військових, переселенців і біженців, а також на те, що сам факт проведення виборів під час бойових дій вигідний передусім Кремлю.

Показово, що зафіксована у дослідженні дискусія у соцмережах майже повністю зосереджена на постаті президента. З 1 889 публікацій, де йдеться про проведення виборів конкретного рівня, 84% стосуються президентських, 12% — парламентських і лише 3% — місцевих (62 публікації). Пік уваги до президентських виборів — грудень 2025 року (понад 16%, 303 згадки), до парламентських — лютий 2025 року (2,2%). Місцеві вибори майже не потрапляють у фокус обговорень: найпомітніші сплески — у лютому та жовтні 2025 року й у травні 2026 року.

Дослідження фіксує також ознаки штучного підсилення дискусії: понад дві третини всього проаналізованого масиву публікацій складають дослівні повтори одних і тих самих текстів (ретвіти, репости, копіювання повідомлення, зокрема у Х і тредс). Серед дописів, поширених понад 100 разів, частина містила маніпуляції, зокрема, звинувачення політичних опонентів, партнерів України чи влади у прихованих інтересах щодо термінів проведення виборів. Це означає, що частково хвиля громадської дискусії про вибори формується обмеженою кількістю шаблонних повідомлень, які, можливо, поширюються «ботофермами», афілійованими з окремими політичними силами. Копіювання, ретвіти та повторні поширення однакових дописів ускладнюють відокремлення органічної громадської думки від скоординованого просування певних наративів.

Таким чином, тема виборів в умовах воєнного стану в Україні функціонує у соціальних мережах як інструмент політичної делегітимації, який активізується у відповідь на зовнішні подразники — заяви іноземних лідерів, українських політиків чи новинні приводи. Цей інструмент однаковою мірою використовують і ті, хто прагне повернення до демократичних процедур, і ті, хто прагне скористатися самою постановкою питання для атаки на легітимність влади.