Донбас: менше конкретики й дедалі більше пропаганди
Донбас: менше конкретики й дедалі більше пропаганди

Донбас: менше конкретики й дедалі більше пропаганди

Донбас: менше конкретики й дедалі більше пропаганди - Фото 1

ГО «Детектор медіа» здійснює моніторинг державної комунікаційної політики щодо Донбасу.

Аналітичні звіти публікуються щодва місяці.

Методологію моніторингу можна почитати за посиланням тут.

Проект здійснюється за підтримки американського Національного фонду за демократію (NED).

Моніторинговий звіт за березень — квітень 2017 року можна прочитати тут, за травень — червень — тут, за липень — серпень — тут, за вересень — жовтень — тут, за листопад — грудень — тут, за січень — лютий 2018 року — тут, за березень — квітень — тут, за травень — червень — тут, за липень — серпень – тут.

Моніторинг державної комунікаційної політики щодо Донбасу протягом вересня — жовтня 2018 року зафіксував такі тенденції:.

Президент змістив акценти на питання врегулювання збройного конфлікту та уникав конкретики стосовно мотивів та наслідків кадрової політики в регіоні;.

з боку уряду та профільних міністерств комунікація з питань Донбасу практично припинилася;.

новий голова Донецької ОДА-ВЦА повторює помилки свого попередника, але намагається бути відвертішим із громадянами;.

у комунікації парламентських політичних сил прагнення здобути додаткові голоси на Донбасі перевершує обов’язок пояснювати громадянам державну політику і брати на себе відповідальність за рішення чи пропоновані альтернативи.

Президент інтригує розмитими меседжами.

Із березня — квітня Президент України почав відвідувати Донбас не рідше одного разу на два місяці.

Ці нагоди він використовував по-різному: якщо на початку року Петро Порошенко чимало часу приділяв соціально-економічним питанням, то в другій половині на перший план вийшли меседжі політичного характеру.

Так, у вересні — жовтні Донбас згадувався переважно в контексті зміцнення армії (11 повідомлень), необхідності запровадження миротворчої місії (6 повідомлень), загрози з боку Росії та важливості збереження міжнародних санкцій (по 5 повідомлень).

Якщо не рахувати формального приводу з підписання закону про умови забезпечення соціальним житлом внутрішньо переміщених осіб, то безпосередньо до мешканців Донбасу Президент звернувся лише під час свого робочого візиту до Донецької області (12 жовтня, Маріуполь, Широкине).

Президент використав цю нагоду для виступу перед новобранцями Збройних сил та їхніми батьками, щоби ще раз повторити свою тезу про «звільнення Донбасу політико-дипломатичним шляхом», наголошуючи, що таким чином він поділяє «думку більшості громадян, більше 60 %, які висловлюються за політико-дипломатичне врегулювання».

Інший меседж Порошенка, адресований мешканцям Донбасу, був ще більш розпливчастий: «Нам треба захистити і Маріуполь, Краматорськ, Лисичанськ, і Сєверодонецьк.

Захистити не лише від військової агресії, а захистити від гібридної загрози».

Що це за загроза, яким чином влада збирається з нею боротися і яка роль простих громадян у цьому процесі, залишилося таємницею.

Також залишається загадкою, якими міркуваннями керуються Президент та уряд, здійснюючи кадрову політику на Донбасі.

Ще у травні, аналізуючи владну комунікацію за березень — квітень, ми прогнозували відставку голови Луганської ВЦА Юрія Гарбуза.

Громадськість дізналася про це з уст міністра сім’ї, молоді та спорту.

Цікаво, що ще 17 жовтня прес-служба АП повідомила про участь дружини Президента у відкритті інклюзивно-ресурсного центру в Рубіжному, «який створено за проектом Фонду Порошенка та Мінрегіонбуду», та про підписання між Луганською ОДА і Фондом Порошенка Меморандуму про долучення області до національного проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта — рівень свідомості нації».

Іншим словами, з інформаційної точки зору виглядає так, ніби до 17 жовтня про звільнення Гарбуза не йшлося, а потім причина для цього раптово з’явилася.

Або що участь у заході дружини Президента була своєрідним «дембельським акордом» для голови ОДА….

У будь-якому разі жодного притомного пояснення від Президента чи прем’єр-міністра щодо причин та наслідків такого важливого рішення для прифронтового регіону не прозвучало.

Вакуум інформації заповнюється чутками і припущеннями, які не сприяють зміцненню довіри місцевих мешканців до центральної влади: зокрема, «Вести», посилаючись на «аналітику АП», написали, що очікуване звільнення Гарбуза пояснюється бажанням команди Президента використати адмінресурс на виборах.

Утім, наші моніторинги показували, що екс-голова Луганської ОДА був якраз «старим кадром», який без проблем міг виконувати такі завдання.

Однак тепер перед Президентом, якщо він усе-таки вирішить самостійно представити нового голову Луганської ОДА, постає необхідність спростовувати чутки й давати гарантії вільних та чесних виборів у регіоні, де словам влади переважно не довіряють.

Так само Президенту необхідно буде пояснити, які саме загрози невоєнного характеру можуть підірвати стабільність у неспокійному регіоні і на які дії влади мають розраховувати громадяни.

У наступних оглядах побачимо, чи по силах Президенту ця Сізіфова праця.

Кабмін: усі пішли на фронт…виборів?.

У вересні — жовтні комунікація уряду та профільних міністерств із Донбасом впала до найнижчого рівня порівняно з попередніми місяцями.

Міністр внутрішніх справ фактично згорнув активність щодо просування свого плану мирного врегулювання на Донбасі.

Лише у вересні зі шпальт «Дзеркала тижня» розповів про екологічні загрози, які виникають на окупованих територіях.

Тим часом його номінальний керівник по партійній лінії, екс-прем’єр Арсеній Яценюк розпочав власну рекламну кампанію, яка дублює меседжі Президента.

Тож виникає питання: Арсен Аваков незабаром віддасть свій миротворчий план у користування партійному лідеру, пристосує його до вимог Президента чи шукатиме шляхи поєднати його із планом фаворитки президентських перегонів? Будемо стежити за комунікацією цього чутливого до політичних змін міністра.

Від імені Мінінформполітики перша заступниця міністра Еміне Джапарова повідомила, що тепер її відомство працює над Планом заходів на втілення Стратегії інформаційної реінтеграції Донбасу, який буде подано на розгляд уряду аж на початку наступного року.

Наш обережний прогноз — до виборів цей план заходів не затвердять, оскільки керівництво Кабміну матиме зовсім інший клопіт, пов’язаний із пристосуванням до нових політичних реалій.

Керівник МінТОТ не зрадив своєму стилю і продовжував переважно коментувати теми, які не входять до його кола компетенції: витрати Росії на утримання окупованих територій, Мінські угоди, урочисті відкриття об’єктів, створених коштом донорів або місцевої влади, протокольні поїздки за кордон.

Єдина заява Вадима Черниша, яка була адресована мешканцям окупованих територій Донбасу (стосовно погроз окупаційної влади позбавити житла тих, хто часто їздить на звільнені території), містила загальну обіцянку «розпочати діяти» без жодної конкретики, строків та взяття особистої відповідальності за її виконання.

Зважаючи на те, що комунікація МінТОТ уже тривалий час відбиває імітацію діяльності, в цільових груп діяльності міністерства та в керівництва уряду мали сформуватися серйозні сумніви в його ефективності та підстави для кадрових рішень.

Відсутність реакції з боку прем’єр-міністра та Президента свідчить або про те, що сфера діяльності міністерства не є для них політично важливою, або про підготовку кадрового рішення під виборчу ситуацію.

Донецька ОДА-ВЦА: новий голова не намагається комунікувати «по-новому».

Почнімо з того, що в попередньому огляді ми не зовсім коректно оцінили новий формат зв’язків із громадськістю нового голови Донецької ВЦА Олександра Куця.

Куць, наслідуючи Президента, почав активно використовувати нові канали комунікації.

Зокрема, 1 серпня голова ВЦА активно використовує можливості Твіттера (@oleksandrkuts1) для поширення новин і повідомлень.

Навряд чи є випадковим те, що свій перший твіт Куць присвятив виконанню завдань Президента:.

«Облаштовуємо КПВВ, що діють на Донеччині.

У пропускному пункті “Мар’їнка” вже встановлюють навіси, створюють сервісні зони, підводять до них воду та електрику.

Людям у пунктах пропуску має бути комфортно — таку задачу поставив Президент України перед Донецькою ОДА» (виділено нами.

— Авт.).

Наведімо дані первинного аналізу твітер-активності Олександра Куця за серпень — жовтень (загалом 78 твітів за цей час, деякі з них ми віднесли одразу до декількох категорій, залежно від меседжів голови ОДА):.

25 повідомлень про протокольні та урочисті заходи, тобто «паркет» (в тому числі в поєднанні з відкриттям різних об’єктів чи політикою щодо різних соціальних верств);.

23 повідомлення про соціальну політику, з них про реконструкцію та ремонт шкіл — 13, лікарень — 4, піклування про сиріт — 3, розпорядження бюджетними коштами — 2, будівництво житла — 1;.

21 повідомлення про економіку, з них про будівництво інфраструктури (дороги, водогони, газопроводи, спортмайданчики) — 18, підтримку підприємців — 3 (з них 2 про «українських куркулів», проект, успадкований від Жебрівського), про шахти — 1;.

9 повідомлень про адміністративні заходи (зустрічі та наради);.

7 повідомлень адресовані мешканцям окупованих територій, включно з інформацією про облаштування КПВВ;.

5 повідомлень про зустрічі з представниками іноземних держав та міжнародних організацій;.

2 повідомлення на тему церкви: про зустріч із представниками різних релігійних організацій 17 жовтня та вітання «з Днем відродження Української православної церкви!» 11 жовтня;.

одне повідомлення стосовно переселенців: 40 переселенців отримали житло у Краматорську (і пост у Фейсбуку про відкриття гуртожитків, відремонтованих коштом грантів ЄС).

Зазначимо, що спілкування через Твіттер дається голові ВЦА легше, ніж через Фейсбук, де ми нарахували 50 постів за той самий період.

Серед усіх посадових осіб державної влади голова Донецької ВЦА у своїх твітах у серпні — жовтні згадував лише Президента України — загалом дев'ять разів, переважно з нагоди його візитів у область.

Цікава деталь — візит міністра сім’ї молоді та спорту Ігоря Жданова у Світлодарськ для відкриття молодіжного центру Олександр Куць не супроводжував ані фізично, ані інформаційно.

Його попередник такої нагоди показати «турботу» про місцевих мешканців не пропускав….

Проте в усьому іншому комунікація нового голови Донецької ОДА-ВЦА практично нічим не відрізняється від стилю комунікації його попередника.

Хіба що у Твіттері тепер більше відео, яке показує стан відремонтованих доріг чи хід реконструкції будівництва.

Так само, на жаль, бракує пояснень, чому і як ухвалюються рішення, які торкаються інтересів для місцевих громад і мешканців.

Наприклад, погляньмо на повідомлення про те, що в Бахмуті колишню залізничну лікарню перетворили на обласний лікувально-фізкультурний диспансер для спортсменів на заміну закладу, який лишився на окупованих територіях.

Та постає запитання, чи були при цьому враховані інтереси попередніх категорій пацієнтів, очевидно, мешканців самого Бахмута, які користувалися цієї лікарнею.

Також змушені висловити кілька критичних зауважень щодо зв’язків із громадськістю, особливо коли йдеться про можливість донести до широкої авдиторії результати роботи за «100 днів».

Насправді, недостатньо просто «залити» на Фейсбук та Твіттер відео прес-конференції тривалістю більше години, яке ніхто не буде дивитися.

Необхідно обов’язково коротко й тезово подавати основі меседжі, які мають почути і запам’ятати люди.

Не варто виходити на такі заходи із заготовленими бюрократичними штампами, слід говорити більш живою й доступною мовою, відверто оцінювати труднощі, які виникають у процесі управління.

Куць це може робити, про що свідчать окремі пости, наприклад про проблеми будівництва житла в області.

Не варто особисто висловлюватися з питань, у яких бракує кваліфікації.

Краще давати слово фахівцям.

Наприклад, навряд чи має сенс поширювати порожні фрази (навіть на протокольних заходах): «Планування дозволить громаді краще усвідомити цілі власного розвитку, зрозуміти свої конкурентні переваги, визначити слабкі сторони.

Головна мета — уникнути механістичного об’єднання, задати темпоритм для росту, усвідомлення відповідальності за свою територію» чи «Головне, що ми маємо враховувати при об’єднанні громад — це взаєморозуміння між мешканцями громади, формування активного громадянського суспільства, яке буде хотіти змінювати свої села та міста».

Що ж, побачимо, як швидко новий голова навчиться на помилках свого попередника і чи спробує змінити не лише формат, а й зміст комунікації.

Луганська ОДА-ВЦА: футбол як ознака кадрових рішень.

Як ми вже зазначили вище, попри наявність певних застережень до діяльності Юрія Гарбуза на посаді голови Луганської ОДА-ВЦА, рішення про його звільнення стало для широкої аудиторії несподіваним.

Іще 17 жовтня він супроводжував дружину Президента в Рубіжному, а 18 жовтня (четвер) — відвідав Луганську обласну дитячу клінічну лікарню в Лисичанську.

Показово, що саме під час цього візиту на його адресу пролунали слова вдячності від головного лікаря: «Нам дуже пощастило, що прийшов єдиний губернатор, який відреагував на завдання дитячої охорони здоров’я, — це Юрій Гарбуз.

Після вказівки нового керівника області вже за два місяці було відкрито реанімацію новонароджених».

Такі слова не промовляються тим, хто рахує останні дні на посаді.

Фактично чиновник нижчої ланки, серед яких мають активно циркулювати чутки про кадрові рішення, продемонструвала незнання змін, що насуваються на регіон.

Цікаво, що 21 жовтня, в неділю, з’явилося повідомлення про те, що перший заступник голови ОДА-ВЦА Сергій Філь вручав нагороди переможцям фіналу обласного турніру з футболу до Дня захисника України.

А вже у понеділок 22 жовтня в Сіверодонецьку в.

голови — перший заступник Сергій Філь приймав посла США.

Жодних інших офіційних повідомлень про те, чому і як в області змінився керівник, коли саме Гарбуз подав заяву на звільнення, і пояснень, як це вплине чи не вплине на життя краю, не було.

Показово, що вже 21 жовтня від імені Філя були поширені заяви «губернаторського» рівня: про пріоритети і плани обласного керівництва в галузі спорту.

Однак цього в будь-якому разі було недостатньо, щоби підготувати громадськість до змін.

Як і не було пояснення, чому саме цей заступник, виходець з іншого регіону без особливого досвіду роботи на таких посадах, призначений виконувати обов’язки.

В цілому інформаційна і кадрова політика стосовно Луганщини більше нагадує той самий «аматорський турнір», про який 21 жовтня говорив новий тимчасовий голова області.

Перша заступниця голови ВРУ продовжує мимоволі розкривати нові цікаві подробиці про реальний стан справ на Донбасі.

Як ми вже зазначали раніше цього року, Геращенко відійшла від активного використання соцмереж для спілкування з місцевими мешканцями.

Більшість її постів присвячено протидії російській агресії та роботі в рамках тристороннього контактної групи, що цілком природно, зважаючи на її статус.

І все-таки повідомлення Геращенко про Донбас, особливо протягом вересня — жовтня, були більш інформативними, ніж у керівників профільних відомств.

Не маючи змоги постійно комунікувати з Донбасом, Геращенко намагалася показати якомога повнішу та правдиву картину життя на звільнених територіях, в тому числі вказувати на слабкі місця державної політики і вимагати їх усунення.

Завдяки спостережливості та відкритості Ірини Геращенко у вересні — жовтні ми дізналися:.

про повільне побутове оснащення військових частин, що перебувають на передовій (пост про відвідини 92 бригада): «Важлива дрібничка, нечувана в 2014: тепер тут є кімнати для прання з новенькими машинками, новенькі душові ( окремо чоловічі і жіночі) з гарячою водою.

Bohdan Kutiepov поривався прийняти душ, бо в Києві немає гарячої води, а в Авдіівці тепер є, але ми його зупинили, гаряча вода для авдіівців і військових , а не для заїжджих киян)»;.

про брак належного військового обладнання у саперів, які ризикують життям (пост про ситуацію на Світлодарській дузі): «Поблизу селища Новологунського прорвало колектор, але ремонт неможливий, доки не проведено саперні роботи.

Ці поля щедро нашпиговані вибухівкою, тут йшли бої ,про які нагадує й спалене авто на дорозі.

Поряд — Світлодарська дуга.

Й саме на першій лінії фронту працюють наші військові сапери.

Їх колеги зі служби надзвичайних ситуацій МВС — на другій.

При цьому всі визнають, що військові сапери оснащені гірше, й це потрібно негайно виправляти… В загоні є один робот.

Хоч таких нам потрібні десятки»;.

про відмінності в сприйнятті війни між мешканцями Донбасу та решти регіонів країни (пост про статтю в «Новому времени»): «Дякую всім журналістам й медіа , зокрема , й Kristina Berdynskykh, й НВ , які приділяють увагу проблемі Донасу.

Ці матеріали не набирають багато лайків і не дуже популярні, бо в мирних містах України чимало громадян прагнуть забути про війну, закрити очі на неї, робити вигляд, що вона аже закінчилася, що вона далеко і їх не стосується»;.

про байдужість керівництва силових структур до ретельного, з дотриманням вимог законодавства, збору інформації про злочини на окупованих територіях (пост про годину запитань до уряду): «Під час години запитань до Уряду звернулася до колег із проханням : провести внутрішню дискусію з силовими структурами , з прокуратурою, СБУ, МВС щодо координації зусиль для офіційної фіксації всіх злочинів на окупованих територіях, в Криму, Донецьку, Луганську.

Днями ми з Mariya Ionova отримали відповідь на наш запит від МВС, чи заведена кримінальна справа на вбивство ватажка терористів Захарченка.

Відповідь нас не задовільнила, тому готуємо повторний запит на ГПУ і МВС, СБУ з наступним: в єдиний реєстр мають автоматично вноситися всі злочини, здійснені на окупованих територіях… в Криму і на Донбасі проживають українські громадяни, ми зобов‘язані жорстко реагувати на вбивство дітей в Керчі, на підрив на міні дітей біля Горлівки, на незаконний арешт підлітків з Ясинуватоі, на незаконні дії слідкому РФ на суверенній українській території, на вбивство своїми ж подільниками — фсбшниками терориста Захарченка, який повинен був свідчити в міжнародному трибуналі про злочини Путіна.

Всі ці справи мають вноситися в Єдиний реєстр, всі вони мають збиратися в єдиний лист як наша доказова база злочинів РФ, всі вони мають лягти в основу консолідованого позову проти РФ.

Й ми повинні вимагати доступу міжнародних експертів і криміналістів до місць злочинів ( як вимагали внаслідок катастрофи МН17), аби вони, а не слідком РФ , могли провести незалежну експертизу вбивст і підривів українських громадян.

// Я не розумію, чому й досі на всі ці випадки не заведено кримінальні справи і разом з колегами буду цього домагатися»;.

про реалії щоденного життя на лінії розмежування (пост про святковий концерт в Авдіївці): «Місцеві жителі дуже прагнуть миру.

Такий дикий контраст- вдалечені чутно канонаду, а біля місцевого будинку культури концентр, діти вчаться ходити на ходулях і купують солодку вату, нарядні жінки, молодь підтанцьовує.

Ілюзія мирного життя.

Й за 10 метрів від площі — знак “Обережно, міни”.

Й концентрація військових і поліція, яка оберігає мир і спокій цього міста».

Парламентські партії: пропагандистський тиск посилюється.

У вересні — жовтні спікери президентської політичної сили в 74 повідомленнях згадали Донбас.

Проте це були переважно заяви, які стосувалися переговорів у Мінську, зміцнення української армії, підтримання санкцій проти Росії, продовження закону про особливий порядок самоврядування.

Тобто «Солідарність» у більшості випадків на словах і на ділі солідаризувалися зі своїм лідером, коли йшлося про політику протидії російському впливу на Донбасі.

Хоча ми помітили випадок, коли заява одного з ключових спікерів «Солідарності» пішла врозріз із позицією Президента.

Разючий приклад відмінностей публічних у поглядах з Президентом продемонструвала його представниця на Донбасі, перша заступниця голови ВРУ Ірина Геращенко.

26 жовтня у своєму пості на Фейсбуку (продубльованому на партійному сайті) Геращенко рішуче підтримала думку про необхідність перенесення переговорів із сепаратистами з Мінська до «до іншої нейтральної країни, яка не підігруватиме Москві»:.

«Ірина Геращенко наголосила, що посилання на нейтральний статус Білорусі не витримує жодної критики, адже нейтральні країни (як це показало і нинішнє голосування про включення в порядок денний 73 сесії Генасамблеї ООН питання про окупацію Криму і Донбасу) бодай, утрималися, проголосували жовтою кнопкою.

“Білорусь вчергове виступила одним фронтом з РФ і увійшла до ганебної «13», які проголосували проти, натиснувши червону кнопку.

Це не нейтральна позиція.

Це повне підігруванні Москві.

І така позиція повністю суперечить статусу країни, яка є майданчиком мирних переговорів по врегулюванню ситуації на Донбасі”, — підкреслила Геращенко.

“Я — за перенесення майданчика до дійсно нейтральної країни, яка не підігруватиме Москві й не голосуватиме з Кремлем в унісон- проти України”, — заявила Геращенко.

Вона також зауважила що до Білорусі, то окрім відверто недружніх Україні голосувань, є й гірші факти.

“Оголошення персонами нон-ґрата українських журналістів і митців, в угоду Москві, викрадення Павла Гриба і передача його ФСБ.

Все це ніяк не корегуються з нейтральним статусом, навпаки, тхне відвертою координацією своїй дій з Кремлем”, — наголосила політик».

Однак через місяць Президент України під час Першого форуму регіонів України та Білорусі, який проходив у Гомелі, «відзначив надзвичайно важливу роль особисто Президента Білорусі в процесі мирного врегулювання ситуації на Донбасі»: «“Я хочу подякувати своєму доброму і давньому другу.

І великому другу українського народу.

Я це кажу не просто так.

Бо частина життя Олександра Григоровича пройшла в Україні..

Він не є байдужим до України”, — сказав Петро Порошенко та згадав як відбувалися тривалі і виснажливі мирні переговори в Мінську за підтримки Президента Білорусі».

Водночас по суті проблем Донбасу спікери «Солідарності» висловилися загалом 9 разів.

Для порівняння — від «Батьківщини» за цей же період із 23 повідомлень шість стосувалися питань Донбасу.

При цьому «Батьківщина» зробила акцент на соціальному захисті мешканців окупованих територій та переселенців, тоді як меседжам «Солідарності» бракувало адресності.

Як свідчить порівняльний аналіз (див таблицю), найбільш системною та цільовою залишається комунікація «Опозиційного блоку».

Проте багато повідомлень «Опоблоку», в яких порушувалися важливі для мешканців Донбасу питання, містили не інформацію про те, як ці проблеми вирішуються, а вказівки на те, що саме «Опозиційний блок» знає як їх вирішити і збирається їх вирішувати в разі здобуття влади.

Іншими словами, це була партійна пропаганди з використанням проблематики Донбасу.

Зазначимо, що проблема не в наявності чи використанні пропаганди, а в тому, що вона підміняє відверту розмову з громадянами.

А це призводить лише до ще більшої відчуженості людей від держави, незалежно від імені президента та партійного складу правлячої коаліції.

«Опозиційний блок».

Питання, які торкаються мешканців окупованих територій.

Геращенко: на Донбасі масові затримки і арешти громадян , бойовики заблокували роботу всіх КПВВ (01.09).

Сьогодні має відкритися КПВВ у Станиці Луганській, єдиний пішохідний перехід з окупованою Луганщиною — Ірина Геращенко (08.09).

Донбас буде звільнено, а нова влада приділятиме достатню увагу вирішенню питань деокупованих територій.

Юлія Тимошенко.

Питання економічного розвитку Донбасу.

Сергей Дунаев: ОППОЗИЦИОННЫЙ БЛОК требует проведения выездного заседания правительства на Луганщине для немедленного решения социально-экономических проблем региона (17.10).

Юрий Бойко: ОППОЗИЦИОННЫЙ БЛОК требует от Кабмина немедленного решения социально-экономических проблем Луганщины (17.10).

Питання інфраструктури.

Дмитро Лубінець: Волноваський район готується до зими (29.10).

Соціальні питання.

Оксана Білозір: Донеччина потребує нашої моральної підтримки (12.09).

Максим Єфімов: почався другий етап реалізації проекту розвитку дитячого футболу в Донецькій області (24.10).

Дмитро Лубінець: маємо переглянути нараховування земельного податку жителям на лінії зіткнення (26.10).

Наталия Королевская вместе с гуманитарной миссией Национальной платформы «Женщины за мир» посетила прифронтовые поселки Донецкой области (01.09).

Юрий Солод: В Славянске удалось защитить Пенсионный фонд и дополнительно открыть пункты приема граждан (07.09).

Питання безпеки.

Геращенко: прийняття Закону про гуманітарне розмінування має об’єднати парламент, в цьому питанні не може бути політики і ідеологічних розбіжностей (16.10).

Іван Вінник: прийняття закону «Про протимінну діяльність в Україні» дозволить якнайшвидше розпочати процес розмінування на Донбасі (24.09).

Проблеми ВПО.

Григорій Немиря: Дискримінація вимушених переселенців — один із пріоритетів влади (01.10).

Григорій Немиря: Влада здійснює неоголошену політику з дискримінації вимушених переселенців (16.10).

Олексій Рябчин: Про проходження ідентифікації для отримання соцвиплат переселенцям (26.10).

Держава має визнати вимушених переселенців жертвами збройного конфлікту, — Юлія Тимошенко (30.10).

Юрий Бойко: Без прозрачного формирования ЦИК, нового Избирательного Кодекса и возвращения права голоса переселенцам — о честных выборах не может быть и речи (04.09).

Александр Вилкул на встрече с Куртом Волкером поднял проблему избирательных прав переселенцев (14.09).

Наталия Королевская: Необходимо разработать комплексную программу поддержки переселенцев и вернуть им право голоса (30.10).

Юрий Бойко: Лагеря, в которых проходят реабилитацию дети из зоны боевых действий, должны получать государственную піддержку (31.10).

Пропагандистські заходи.

Оксана Білозір: Донеччина потребує нашої моральної підтримки (12.09).

Донбас буде звільнено, а нова влада приділятиме достатню увагу вирішенню питань деокупованих територій.

Юлія Тимошенко (14.10).

Юлія Тимошенко провела День Захисника України на Донеччині — пост Івана Крулька (14.10).

Держава має визнати вимушених переселенців жертвами збройного конфлікту, — Юлія Тимошенко (30.10).

Наталия Королевская вместе с гуманитарной миссией Национальной платформы «Женщины за мир» посетила прифронтовые поселки Донецкой области (01.09).

Сергей Сажко: Вопрос выплат пенсий переселенцам и погашение пенсионных долгов остается открытым (07.09).

Юрий Солод: В Славянске удалось защитить Пенсионный фонд и дополнительно открыть пункты приема граждан (07.09).

Наталья Королевская: Мы полностью поддерживаем требование Верховного комиссара ООН по делам беженцев в кратчайшие сроки начать выплаты переселенцам (12.09).

Александр Вилкул: Семь месяцев Кабмин не выделял деньги на субвенции для поддержки территорий, которые пострадали от войны (26.09).

Сергей Дунаев: ОППОЗИЦИОННЫЙ БЛОК требует проведения выездного заседания правительства на Луганщине для немедленного решения социально-экономических проблем региона (17.10).

Наталия Королевская: Необходимо разработать комплексную программу поддержки переселенцев и вернуть им право голоса (30.10).

Юрий Бойко: Лагеря, в которых проходят реабилитацию дети из зоны боевых действий, должны получать государственную піддержку (31.10).

Источник материала
loader
loader