Конституція і курс в ЄС та НАТО: Як "поділився" Ахметов і що отримав Порошенко

Законопроект №9037, ініціатором якого був президент Петро Порошенко, пройшов перше читання в парламенті ще у листопаді минулого року.

Тоді за нього проголосували 311 нардепів.

У другому читанні цих голосів вистачило б для ухвалення (було необхідно 300 голосів), але нардепи мобілізувалися і видали в чомусь сенсаційний результат - 334 голоси "За" (згодом стало 335, бо в Юрика з БПП не спрацювала картка).

Але цьому голосуванню передувало кілька цікавих подій.

Спікер ВР Андрій Парубій розпочав ранкове засідання - у залі зареєструвалися 348 депутатів.

"Радикали" Ляшка оперативно заблокували трибуну з вимогою ухвалити постанову щодо перегляду цін на газ.

Вони говорили, що не збираються її розблоковувати навіть попри важливе голосування за зміни до Конституції.

Компроміс був знайдений - Андрій Парубій з трибуни парламенту оголосив, що у Верховній Раді створять робочу групу з представників фракцій, яка займатиметься перевіркою обґрунтування тарифів.

На цьому "радикали" розійшлися.

Перед голосуванням за законопроект про курс в ЄС і НАТО до трибуни вийшла головна конкурентка Петра Порошенка на майбутніх президентських виборах, лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко.

Вона сказала, що майбутній президент обов'язково виконає завдання по вступу України в ЄС та НАТО.

А Порошенка звинуватила в тому, що він зі своїм оточенням намагається скуповувати країну перед виборами.

Тут потрібно нагадати, що останнім часом між БПП і "Батьківщиною" ведеться справжня інформаційна війна щодо скуповування голосів перед виборами.

Порошенко ж неодноразово закликав кандидатів у президенти працювати чесно.

Не став він відповідати Тимошенко у Раді, коли звертався до нардепів перед голосуванням.

Президент лише нагадав про важливість курсу України саме в ЄС та НАТО, нагадав про успіхи Македонії на цьому шляху, а також наслідки багатовекторності і позаблоковості, які неодноразово лунали у стінах Ради раніше.

Окрім Порошенка у ВР були всі найголовніші обличчя сучасного українського політикуму: прем'єр Володимир Гройсман з міністрами уряду, генпрокурор Юрій Луценко, лідер "Народного фронту" Арсеній Яценюк.

Саме ж голосування вийшло досить цікавим.

І можна відмітити кілька його найголовніших особливостей.

По-перше, опозиція до Порошенка, яка орієнтована на патріотичних електорат голосувала в унісон з провладною коаліцією.

Тут є окремий момент.

"Тимошенківці" разом з групою нардепів Віталія Кличка (Білоцерківець, Іщенко, палатний і компанія) підтримали законопроект президента.

У "БПП" були відсутні тільки Каплін і Чекіта - 133 голоси "За".

"Народний фронт" дав 79 голосів "За" при відсутньому одному Унгуряні.

"Батьківщина" - 19 "За".

Відсутнім був тільки Дубіль.

Також позитивно голосувала "Самопоміч", давши 24 голоси "За" (відсутній Підлісецький).

Ще 16 голосів дала "Воля народу", в якій відсутніми були лише Фурсін, Пономарьов та Богуслаєв.

По-друге, розділилися групи, які пов'язують з Рінатом Ахметовим.

"Опоблок" голосував проти - 31 голос.

Їх підтримала в категоричному "ні" ЄС та НАТО так звана група Льовочкіна - кандидат в президенти і позафракційний Юрій Бойко, нардепи Іоффе, Дунаєв та сам Льовочкін.

Ці сили орієнтуються на електорат Південного сходу України.

Але "радикали" Олега Ляшка, яких пов'язують з олігархом Ахметовим, грає зовсім на іншому електоральному полі - більш патріотичних жителів західної, центральної України, а також "радикальних патріотів" з глибинки.

Тому і дала 20 голосів "За".

Відсутнім був лише Юрій Шухевич.

До речі, навіть "Відродження" дали 5 позитивних голосів проекту закону Порошенка.

Якщо говорити про самі зміни до Конституції - подія стала черговим державницьким успіхом Петра Порошенка на шляху боротьби за другий термін.

Такою ж важливою, як створення ПЦУ і отримання Томосу, а також майбутнього ухвалення мовного закону.

Причому, навіть опозиція, яка не орієнтується на "синій електорат", не могла йому завадити в ухваленні законопроекту, як робила це під час минулорічного голосування за введення воєнного стану в Україні.

Хоча і тоді "опозиціонери" Тимошенко і Ляшко рішення підтримали.

За вступ в ЄС та НАТО виступає переважна більшість українського виборця.

І будь-яка протидія внесенню змін до Конституції щодо курсу України на захід сприймалася б справжньою зрадою, що могла коштувати в майбутньому важливих голосів як на президентських, так і на парламентських виборах.

Тому Порошенко вийшов явним переможцем в цій історії.

Але найголовніше - користь цього рішення для держави.

Проголосованим документом документом вносяться зміни до Конституції України, якими закріплюється незворотність стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та в НАТО.

До того ж із Перехідних положень Конституції виключається пункт, який передбачає використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди відповідно до міжнародних договорів.

Також в Преамбулі Конституції буде закріплено формулювання щодо європейської ідентичності українського народу.

Також до статті 102 Конституції додається формулювання: "Президент України є гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору".

Це означає, що будь-який президент, незалежно від того, хто переможе на майбутніх виборів, повинен буде орієнтуватися на Захід.

Також Верховна Рада визначатиме засади реалізації, а уряд забезпечуватиме реалізацію стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО.

Важливо, що уроки позаблоковості і багатовекторності, на щастя, ми вже вивчили в 2014-му році.

Президент, а також політики змушені будуть рахуватися з Конституцією, а також народом, який підтримує західний курс.

І розвернути країну обличчям до Росії буде набагато важче - навряд чи це взагалі в найближчій перспективі буде можливо.

І зміни, внесені в Конституцію, лише закріплюють це твердження.