Вчені назвали частини тіла і рефлекси людини, які стали рудиментами

main image main image

Вчені назвали частини тіла і рефлекси людини, які стали рудиментами

Еволюція – це поступовий процес, відзначають вчені, і називають частини тіла, які людина більше не використовує.

Деякі ознаки організмів зберігаються протягом багатьох поколінь навіть після того, як відповідний орган перестав виконувати відведену йому функцію.Ці еволюційні залишки, або рудиментарні особливості, є і у людей.

«Ваше тіло – це, по суті, музей природознавства!» – написала в «Твіттері» еволюційний антрополог Дорса Амір, передає ВВС.Еволюція – це поступовий процес, відзначають вчені, і називають частини тіла і рефлекси, які людина більше не використовує.Ось шість цих рудиментів.1.

Бачите горбок, який з’явився у вас на зап’ясті? Це Palmaris longus – довгий долонний м’яз.Не хвилюйтеся, якщо не побачите його.

Приблизно у 18% людей його зовсім немає, і це абсолютно ні на що не впливає.

Прекрасний приклад еволюційного рудимента.Цей м’яз присутній у приматів, що живуть у лісі або на деревах, таких як орангутанги, але він є не у всіх приматів, що живуть на інших територіях.«Це свідчить про те, що цей м’яз потрібен, щоб лазити по деревах», – говорить Дорса.

В наші дні практичне застосування цьому м’язу знайшли хірурги.

«Вони використовують його в якості матеріалу при пластичних операціях, оскільки сам по собі він не виконує ніякої функції, необхідної для руху рук», – каже Дорса.2.

Мова тут йде про три м’язи під шкірою голови, які прикріплені до вух.

Маленька гулька на верхній частині вуха – один з цих м’язів.У більшості людей вони вже не працюють, але деякі досі можуть використовувати їх, щоб ворушити вухами.Цей елемент було вперше в загальних рисах описано Чарльзом Дарвіном і тому називається горбком Дарвіна.«Хоча досі йдуть суперечки про те, чи є сам горбок рудиментарним, стверджується, що м’язи навколо вуха можуть демонструвати рудиментарність», – говорить Дорса.Ці м’язи, як і раніше, використовуються багатьма тваринами, наприклад, кішками і кіньми, щоб рухати вухами, як зазначає Койн.

Це допомагає їм виявляти хижаків, визначати місцезнаходження своїх дитинчат і встановлювати, звідки йдуть різні звуки.3.

Інші подібні примхи не зовсім вижили в еволюційному процесі.Дорса каже: «Певні риси, такі як перетинчаста тканина між пальцями, виявляються на ранніх етапах утробного розвитку, а потім зникають.

Ця тканина зазвичай знищується лейкоцитами».4.

– У нас воно не функціонує».

Але його все ще можна побачити в дії в тваринному світі, наприклад, у птахів і кішок.5.

Вчені називають це рефлексом пілоерекції.«Враховуючи, що ми провели більшу частину нашого часу на цій планеті у вигляді покритих шерстю ссавців, рефлекс пілоерекції – це древній спосіб або виглядати більшими, ніж ви є насправді, або запобігати втраті тепла, коли вам холодно», – говорить Дорса.«Оскільки ми поступово почали втрачати волосся на тілі, цей рефлекс ставав все менш і менш корисним, і тепер він вже не виконує свою початкову функцію».6.

Цей рефлекс, як і раніше, потрібен дитинчатам приматів.Вони народжуються готовими схопитися за хутро батька для транспортування.«Передбачається, що наш власний хапальний рефлекс долонь спочатку був призначений саме для цієї мети», – додає Дорса.«Але наші діти народжуються передчасно в порівнянні з іншими приматами і не можуть самі тримати голову або рухатися».Цікаво, що у різних людей спостерігаються різні рудиментарні особливості.«Еволюційні пережитки» варіюються в різних регіонах світу, причому врозкид.

І це може змінитися тільки з часом.

Фото и видео
Детальніше про подію
Ученые назвали части тела и рефлексы человека, которые стали рудиментами