Комітет інформполітики рекомендував парламенту ухвалити у першому читанні законопроект про «Зеонбуд»

Члени Комітету більшістю голосів підтримали проект закону № 2035 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям», яким передбачається запровадження низки вимог до засновників, учасників, власників провайдерів програмної послуги загалом, й провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям зокрема, виконання яких дозволить забезпечити прозорість структури власності й запобігти потенційному протиправному впливу держави-агресора на телерадіоінформаційний простір України.

Окрім цього, законопроектом передбачається встановленняаналогічних вимог до операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям.

У коментарі «Детектору медіа» член комітету Юрій.

Павленко (фракція ОПЗЖ) зазначив, що опозиційні народні депутати цей проект не підтримали.

На думку члена Комітету від фракції «Європейська солідарність» Миколи Княжицького, прозорість власності має розповсюджуватися на всі без винятку компанії.

«А застосування такої норми до однієї компанії свідчить про спробу підкилимного переділу власності на медіаринку», – сказав він у коментарі «Детектору медіа».

За його словами, заборона іноземцям бути власниками компанії суперечить європейським стандартам.

Ткаченком, Микитою Потураєвим, Євгенією Кравчук та.

Павлом Сушком.

Народні депутати від партії «Слуга народу» ініціювали зміни до закону щодо прозорості власності цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям.

Таким провайдером в Україні наразі є ТОВ «Зеонбуд».

Депутати хочуть заборонити іноземцям бути кінцевими бенефіціарнимивласниками цієї компанії.

Законопроект передбачає поширити на всіх провайдерів програмної послуги наявні в законі для мовників вимоги щодо структури власності, а саме – заборонити засновувати та брати участь у провайдерах програмної послуги:.

• органам державної влади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати провайдерів;.

• фізичним і юридичним особам, які є резидентами держави-агресора або держави-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є такі юридичні або фізичні особи, на усіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера і кінцевим вигодоодержувачам;.

Для цифрового ефірного провайдера із загальнонаціональним покриттям (наразі таким є «Зеонбуд») встановлюються додаткові вимоги:.

• кінцевим бенефіціарним власником (кінцевими бенефіціарними власниками) цифрового ефірного провайдера може бути виключно громадянин України (громадяни України);.

• на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами цифрового ефірного провайдера забороняється брати участь юридичним особам та фізичним особам – підприємцям, зареєстрованим в офшорних зонах, а також особам без громадянства.

Через недотримання цих вимог Нацрада відмовлятиме провайдеру у видачі та продовженні ліцензії.

Чинна ліцензія цифрового провайдера може бути анульована в судовому порядку за поданням Нацради, якщо регулятор виявить недотримання нових вимог закону під час дії ліцензії.

Законопроект також передбачає зміни до закону «Про телекомунікації», а саме – запровадити аналогічні вимоги до структури власності операторів телекомунікацій, які здійснюють діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації багатоканальних цифрових мереж ефірного теле- та радіомовлення із загальнонаціональним покриттям.

Аналогічний законопроект у Верховній Раді 8-го скликання подавали народні депутати Юрій Береза («Народний фронт») та Олександр Шевченко (позафракційний, представник партії УКРОП).

Законопроект було зареєстровано 4 жовтня 2018 року під № 9161.

7 листопада 2018 року Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики підтримав цей законопроект, але на розгляд на пленарному засіданні його до кінця парламентської сесії так і не винесли.

Чинний закон «Про телебачення і радіомовлення» передбачає обов’язок провайдерів програмної послуги щорічно надавати Нацраді та оприлюднювати на своєму сайті структуру власності.

Згідно з офіційною структурою власності ТОВ «Зеонбуд», 100% цієї компанії належить кіпрській компанії «Планбріджлімітед», яка, у свою чергу, належить п’яти іншим компаніям, чотири з яких зареєстровані на Британських Віргінських Островах, а одна – в Белізі (обидві країни входять до переліку офшорних зон, затверджених Кабміном).

Своїми кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «Зеонбуд» вказує п’ятьох громадян Латвії та одного громадянина Великої Британії.

«Усе загальнонаціональне цифрове наземне ефірне мовлення наразі залежить від приватної компанії з непрозорою структурою власності, реальні кінцеві бенефіціарнівласники якої, як свідчать численні журналістські розслідування, невідомі», – пишуть у пояснювальній записці автори законопроекту.

Раніше в інтерв’ю «Детектору медіа» голова Комітету Олександр Ткаченко повідомив, що підтримує правки до законодавства щодо фінансової прозорості цифрового провайдера «Зеонбуду».

Вони пропонували провести примусове відчуження на користь держави частки у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Зеонбуд» за умови попереднього та повного відшкодування її вартості.

Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики законопроекту не підтримав, його так і не включили до порядку денного сесії.