Напередодні місцевих виборів присутність жінок-експерток в українських медіа зросла на 3 %, порівняно з початком передвиборчої кампанії.
Станом на середину жовтня експертки коментували майже кожен четвертий матеріал в медіа (27 %, для порівняння: у вересні цей показник становив 24 %).
Водночас медіа залучали 73 % чоловіків-експертів.
У той же час скоротилася кількість згадок про жінок як героїнь матеріалів — з 35 % станом на початок вересня до 31 % станом на середину жовтня, коли кампанія до місцевих виборів була в розпалі.
Такими є результати моніторингу двадцяти найпопулярніших загальноукраїнських інтернет-видань, п’яти друкованих видань та одинадцяти загальнонаціональних телеканалів, який було проведено громадськими організаціями «Інститут масової інформації» та «Детектор медіа» у жовтні 2020 року на замовлення Національного демократичного інституту (НДІ).*.
Результати дослідження показали, що згадки про героїнь в онлайн-матеріалах трапляються рідше, ніж чоловіки.
В середньому цей показник становить 29 % героїнь проти 71 % героїв.
Найбільшу кількість згадок про жінок-героїнь було зафіксовано в наступних медіа: «Політека» (66 %), «ТСН» (47 %) та «Суспільне» (38 %); найменше відсоток: «Дзеркало тижня» (17 %).
Найбільше згадок про героїнь було в матеріалах про шоубіз (32 %), кримінальну хроніку (21 %), в новинах міжнародної тематики (14 %) та політику (6 %).
Лише кожен четвертий матеріал в онлайн-медіа коментує експертка — в середньому (24 %) експерток проти 76 % експертів.
Найчастіше експертки коментувати матеріали, що стосувалися здоров'я (22 %), політики (15 %), міжнародні новини (14 %), бізнес / економіку (8 %).
У моніторинговий період найчастіше згадувалися такі експертки: українські політикині Ірина Верещук, Євгенія Кравчук («Слуга народу»), народні депутатки від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, Вікторія Сюмар, нардепка від «Голосу» Олександра Устінова та перша заступниця МЗС Еміне Джапарова.
«Напередодні місцевих виборів-2020 певною мірою збільшився відсоток присутності експерток на політичну тематику та згадки про українських політикинь, якщо порівнювати з результатами попередніх моніторингів.
Водночас певні “жовті” українські редакції продовжують закилати стрічку дискримінаційними матеріали з принизливим та сексистким контентом щодо жінок.
Працівники цих редакції завдяки токсичним меседжами / заголовками заробляють на кліках та дискримінують жінок та дівчат», — коментує аналітикиня ІМІ Яна Машкова.
Експерти ІМІ зафіксували, що в період моніторингу вісім із двадцяти медіа опублікували хоча б один матеріал із ознаками дискримінації або із сексистськими лексемами.
Працівники жовтих сайтів вдавалися до детальних описів жіночого тіла, акцентуючи в заголовках декольте, білизну, лексично цькували природні особливості тіла та вдавалися до ейджизму.
Найвищий індекс сексизму було зафіксовано на сайті Politeka — його прояви містило 52 % від загальної кількості матеріалів, де були згадані жінки.
На другому місці виявилися сайти «ТСН» — 13 % від загальної кількості згадок про жінок, та Gazeta.
ua — 11 %.
Щодо фемінітивів, то їх вживають всі українські медіа, однак найвищий індекс фемінітивів зафіксовано в таких медіа: «24 канал» (81 %), «Суспільне» (63 %) й «ТСН» (62 %) від загальної кількості матеріалів, де були згадки про жінок.
Також експерти помітили, що медіа, які мають низький індекс фемінітивів, вживають фемінітиви тільки в негативному контексті, щоб емоційно акцентувати увагу, однак у нейтральних новинах фемінітиви ігноруються.
ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНІ ТЕЛЕКАНАЛИ.
У новинах телевізійних каналів, що вийшли в ефір у період із 5 по 11 жовтня, було 39,7 % героїнь і 60,3 % героїв.
Найчастіше героїні з’являються в новинних сюжетах каналів СТБ, «1+1» та «Україна», найрідше — в новинах News.
Як і в першій хвилі моніторингу, найвищий відсоток героїнь ми зафіксували в новинах СТБ: 47,9 %, тоді як чоловіків — 52,1 %.
На «1+1» жінок було 47,5 %, а чоловіків 52,5 %, на «Україні» — 45,2 % жінок і 54,8 % чоловіків.
У новинах суспільного «UA: Першого» — 41 % героїнь і 59 % героїв.
Найменш збалансованими виявилися новини телеканалу News.
One: лише 20,3 % жінок і 79,7 % чоловіків.
У токшоу центральних телеканалів частка жінок менша, ніж у новинах — лише 13,8 % проти 86,2 %.
Чоловіки в токшоу часто дозволяють собі сексистські та дискримінаційні висловлювання.
Наприклад, гість «Українського формату» на News.
One Євген Червоненко в ефірі читав сексистську лекцію про «володіння дружиною»: «Твоя собственная жена тебе тоже не должна.
Потому что до тебя её растили другие люди.
Она носила другую фамилию.
И, чтобы она тебе была должна, ты должен ей дать то, что дает нормальный мужик женщине.
Который не платит раздельно, пригласив её в ресторан, не требует платить отдельно.
Это наша славянская, любая культура.
И сила мужчины.
Тогда, может быть, она на совести тебе должна, а так никто никому ничего не должен».
У новинах центральних телеканалів жінки найчастіше є героїнями сюжетів на соціальну тематику.
Часто вони потрапляють до новин як жертви насильства, нещасних випадків, стихійних лих, родички загиблих.
Зображуються у традиційних ролях — як учительки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки, волонтерки, працівниці культури, медичні працівниці тощо.
У матеріалах про політику, економіку, війну жінок згадують рідше.
Більшість новинних служб центральних телеканалів переважно вживають фемінітиви.
Втім часом проти цього протестують самі героїні сюжетів.
У матеріалі «Фактів тижня» на каналі ICTV військова Ольга просить: «Только не пишите “сержантка”».
І пояснює, що виступає проти фемінітивів, бо за статутом немає «гранатометниць» чи «кулеметниць»: «Я проти жінок на війні.
Я категорично проти, що стосується бойових посад».
Авторка матеріалу уточнила, що насправді героїня висловилася не проти жінок у війську, а проти вдаваної безпомічності, а потім навела цитату: «Якщо жінка йде на бойову посаду, вона має усвідомлювати всю відповідальність цієї посади.
Немає бути такого, що за неї носять автомат, за неї щось роблять.
Ми ідем в НАТО.
Спробуй за американську жінку якусь взять її баул і піднести — це буде розцінюватися, як неповага».
Авторка каже, що героїня має «суворий, жорсткий характер», що сама героїня заперечує.
Крім того, військову запитують, чи відчуває вона жалість до ворогів.
«1+1» повідомив, що до восьмого класу київського військового ліцею імені Богуна вперше взяли навчатися дівчат.
Журналісти говорять як про щось екстраординарне, що одну з дівчат поставили командувати хлопцями, й дивуються, що дівочий кубрик нічим не відрізняється від хлопчачого: «ані м’яких іграшок, ані прикрас».
У матеріалі про суддів, які беруть або не беруть хабарі, «1+1» зосередився на жінках-суддях.
Говорячи про суддю Марію Зелінську, наголошують на її елітарній косметиці, дорогому дизайнерському вбранні, вишуканому годиннику.
«Після складних засідань вона скидає стрес на конкурсах краси.
Марія Зелінська стала першою суддею, яка вийшла на подіум Місіс Інтернешнл Україна», — йдеться в матеріалі.
Іншу суддю, Вікторію Кицюк, називають бунтаркою.
Журналісти резюмують: «За даними судової адміністрації, з понад 5 тисяч суддів більше половини — це жінки.
Проте представниці Феміди не вважають у цій галузі себе більш успішними за чоловіків».
Матеріал повністю побудований на синхронах героїнь-суддів та оцінках авторів, які не стосуються рівних можливостей жінок і чоловіків у судовій владі або інших проблемних питань.
Жінок-експерток у новинах центральних телеканалів — 33 % проти 67 % чоловіків.
Найвищий відсоток експерток на СТБ і «1+1», найменше — на Прямому каналі та ZIKу.
У новинах СТБ та «1+1» жінок-експерток було більше, ніж чоловіків: 51,9 % до 48,1 % і 51,4 % до 48,6 % відповідно.
Досить великою була частка експерток на «Україні» (39,6 % до 60,4 % чоловіків-експертів) та 5 каналі (37,5 % експерток і 62,5 % експертів).
На Прямому каналі протягом аналізованого тижня в новинах було лише 10 % жінок-експерток і 90 % чоловіків-експертів.
А телеканал ZIK відзначився найнижчим показником: 5,9 % експерток і 94,1 % експертів.
Жінок-експерток найчастіше залучали коментувати соціальні теми.
Коментарі давали представниці державних органів, співробітниці пресслужб, правоохоронних органів, громадських організацій, психологині, фахівчині із правильного харчування тощо.
Політичні та економічні теми жінки коментують відчутно рідше за чоловіків.
Дослідження контенту телеканалів охопило новини, підсумкові тижневики та окремі суспільно-політичні токшоу, що вийшли в період із 5 по 12 жовтня включно на телеканалах «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, Прямий канал, ZIK, «112», News.
One, «Україна 24» і «UA: Перший».
ДРУКОВАНІ ВИДАННЯ.
Кожен четвертий матеріал у друкованій пресі коментують експертки — 25 %.
До прикладу, у вересні 2020 року цей показник мав 28 %.
Найчастіше експертки коментують тему здоров'я — 23 %, політику, міжнародну тематику та культуру — по 14 %.
Водночас знизився показник присутності героїнь публікацій.
У моніторинговий період жінки-героїні трапляються у 24 % друкованих матеріалів.
У вересні цей показник мав 36 %.
Згадки про героїнь найчастіше трапляються в матеріалах про лайф сторі (35 %), культуру (19 %), шоубізнес та кримінал (по 8 %).
У моніторинговий період зафіксовано, що найбільше гендерного балансу дотримано у виданні «Газета по-українськи» 45 % героїнь проти 55 % героїв.
У моніторинговий період не було зафіксовано жодного дискримінаційного або ж сексистського тексту у друкованих медіа щодо жінок.
Лідером із найвищим дотриманням індексу фемінітивів залишається журнал «Тиждень» (100 %).
Редакція у всіх матеріалах, де є згадки про жінок вживають фемінітиви.
Найменше фемінітивів зафіксовано у виданні «Факти» (44 % від загальної кількості згадок про жінок).
* Дослідження контенту онлайн- та друкованих медіа тривало з 5 по 11 жовтня в 20 загальнонаціональних інтернет-ЗМІ: «Українська правда», «Кореспондент», «Страна», «ТСН», «РБК-Україна», «Обозреватель», «24 канал», «Цензор», «НВ», «Гордон», «Политека», «Дзеркало тижня», «Лига», «УНІАН», «Укрінформ», «112.юа», «Сегодня», «Газета.
юа», «Суспільне», ZIK та 5 друкованих виданнях: «Країна», «Тиждень», «Газета по-українськи», «Новое время», «Факти».
Вибірка становила 2000 новин для онлайн-медіа та всі матеріали, що вийшли в цей період, у друкованих медіа.
One, «Україна 24» і «UA: Перший».
Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в рамках Фонду розвитку ефективного врядування.
Думки, висловлені тут, належать авторам та не обов'язково відображають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.