Марафон і Суспільне, мультиплекси й нові канали. Десять головних подій на медіаринку 2024-го
Марафон і Суспільне, мультиплекси й нові канали. Десять головних подій на медіаринку 2024-го

Марафон і Суспільне, мультиплекси й нові канали. Десять головних подій на медіаринку 2024-го

Огляд десяти ключових подій медіаринку 2024-го за версією «Детектора медіа».

Наприкінці 2024 року підбиваємо його підсумки традиційними оглядами ключових подій і тенденцій у світі медіа. Що було на порядку денному у 2022 році ― читайте за цим тегом, а підсумкові тексти за 2023 рік ― за ось цим тегом. Своєю чергою, результати цього медіароку шукайте за тегом #Підсумки року 2024. Раніше ми публікували огляд змін на ринку телереклами за 2024 рік, порівняно з 2023 роком, аналізували основні наративи, які просувала російська пропаганда впродовж 2024 року, також аналізували, як CTV та глобальні тренди змінюють рекламний ринок. Про волонтерські підсумки року від Марії Берлінської читайте тут.

 FAST-канали

Цього року в Україні почали розвиватися FAST-канали. Медіагрупи й інші виробники та власники контенту запускали їх десятками для додаткової монетизації своїх бібліотек. Наприклад, StarLightMedia запустила свій канал «Супермама» та «ICTV серіал», «1+1», який має партнерство з «Київстар ТБ», — «Сімейні мелодрами+», «ЖВЛ+», «Загублений світ+», «Опер за викликом+» тощо, «Інтер» має канали «Орел і решка», «Стосується кожного» і «Речдок». А «Плюси» нещодавно поміняли свої канали у цифрі та запустили в загальнонаціональному форматі «Квартал TV», де виходять повтори проєктів «кварталівців», а також канал із випусками тревел-шоу «Світ навиворіт» «Світ+».

FAST-канали на українському ринку мають свою специфіку. Починали вони монетизуватися не за суто рекламною моделлю, як у світі, а за гібридною. Тобто, окрім заробітку на рекламі, правовласники ще отримали роялті за трансляцію каналів. Деякі мовники монетизуються так і досі.  Однак популярності FASTів сприяла поява можливості саме рекламної монетизації у диджиталі. Розміщенням реклами займаються компанії Viadzon, Infinitas (Iplus) і Media International Service. Класична схема монетизації від реклами FAST-каналів така: 20% отримує рекламна агенція і по 40% — платформа та правовласник каналу.

За вимірюваннями Big Data, група FAST-каналів перебуває на другому місці після каналів загального перегляду.

Таким чином у час війни реєструються і виходять десятки нових каналів.

Вихід Суспільного з марафону

Телевізійний марафон «Єдині новини», який сформувався на початку повномасштабного вторгнення, фінансується державою і за задумом влади, має тривати до кінця війни, цього року втратив одного з виробників. Першим марафон покинуло Суспільне, яке розпочало власне мовлення на Першому каналі. За домовленістю з іншими виробниками телемарафону, це позиціюють як «розширення створення контенту в контексті цілодобового інформаційного марафону “Єдині новини”». Відповідні зміни в Меморандумі про діяльність телемарафону підписали всі його виробники. Адже рішення Ради національної безпеки й оборони «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці держави» та «Щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану» від 18 березня 2022 року зобов’язало «всі загальнонаціональні телеканали, наповнення яких складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних програм, мовити на єдиній інформаційній платформі стратегічної комунікації — цілодобовому інформаційному марафоні “Єдині новини #UАразом”». Передували цьому спроби інших виробників прибрати Суспільне з вечірніх слотів марафону.

У 2024 році деякі депутати говорили про те, що марафон не виправдовує вкладених у нього бюджетних коштів і потребує змін формату. Також Європейська комісія розкритикувала спільний телемарафон «Єдині новини» та пояснила, що Україна має працювати над відновленням плюралістичного медіаландшафту. У бюджеті на наступний рік не закладені кошти для виробництва марафону каналу «Рада», і чи вдасться знайти потрібне фінансування парламентському мовнику — невідомо. Марафон також виробляють медіагрупи «1+1», SLM, «Інтер» та «Ми — Україна».

Держава конфіскувала ще один приватний канал

У травні 2024 року Державне бюро розслідувань і Національна поліція затримали бізнесмена Віталія Кропачова. Йому висунули підозру й інкримінують заподіяння державі 2 млрд грн збитків на махінаціях у вугільній сфері через ТОВ «Краснолиманське», що входить до групи компаній ТОВ «Укрдонінвест». Згадані компанії арештовані, а також під арештом опинився і медійний бізнес Віталія Кропачова. За словами доньки власника UWN Юлії Кропачової, 13 вересня Національне агентство України з питань виявлення, розшуку й управління активами (АРМА) розпочало процедуру оцінки та подальшої передачі під зовнішнє управління медіаактивів. 4 листопада 2024 року канал Ukraine World News припинив мовлення на супутнику. Менеджмент і колектив звільнилися, власник — під арештом, на ютубі під брендом Ukraine World News продовжують виходити кілька проєктів: журналістки Насті Рейн (розмови з гостями інколи без відео) та Сергія Ягодзінського.

Детальніше — в матеріалі «Детектора медіа» «Від мрії — до арешту. Історія каналу Кропачова Ukraine World News».

Зареєструвались органи співрегулювання

Торік набула чинності одна з новацій закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання. Законом передбачено створення п’яти органів спільного регулювання в різних сферах. У 2024 році зареєструвалисz чотири спілки.

7 та 10 червня — в аудіовізуальній та аудіальній сферах, 12 червня — у сфері онлайн-медіа, а 4 грудня — у сфері друкованих медіа. «Детектор медіа» ввійшов до спілки у сфері онлайн-медіа. Орган співрегулювання аудіовізуальних медіа затвердив розмір членських внесків — 100 тис. гривень на рік. Членами Спілки можуть бути юридичні особи та фізичні особи (які досягли 18-річного віку), які є ліцензіатами й реєстрантами у сфері аудіовізуальних медіасервісів, а також громадські об’єднання й об’єднання підприємств — суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіасервісів. Детальніше про органи співрегулювання читайте в матеріалі «Детектора медіа».

Співрегулювання має об’єднати саморегулювання медіа та державне регулювання. Нацрада й далі буде медійним регулятором. Однак органи співрегулювання матимуть повноваження розробити кодекси (правила) створення та поширення інформації у сферах спільного регулювання. І вже оголосили про набір експертів.

Представники медіаспільноти покладають сподівання, що ці органи стануть втіленням механізму саморегулювання у співпраці з регулятором. Але наразі цей процес у деяких сферах перебуває у дещо замороженому стані, тривають пошуки керівника, експертів. Найбільш активними є аудіовізуальна сфера та друковані медіа, які за коротший час змогли зареєструвати спілку. А от представники онлайн-медіа, за інформацією «ДМ», не бачать роботу органу співрегулювання серед своїх пріоритетів.

Спортивні медіа та повернення великого футболу у безплатну цифру

Окрім FAST-каналів, у 2024 році запускали й нові спортивні медіа. На початку року Українська футбольна премʼєр-ліга запустила свій спортивний канал — «УПЛ ТВ», дистрибуцією якого займається «1+1». Цей мовник став передумовою формування єдиного телепулу, що УПЛ не вдавалося зробити за останні роки й домовитися про трансляцію своїх матчів з іншими каналами (спершу «Футболами» медіагрупи Ахметова, далі Setanta sports). Наприкінці літа до телепулу доєдналися «Динамо» та «Зоря» — два клуби, чиї матчі раніше транслював канал «2+2» та ютуб-канал FootballHub. Тепер усі матчі ліги транслює її каналі.

13 червняТОВ «ФМ Меді груп» із концепцією спортивного радіо «Чемпіон» отримала частоту 92,8 МГц у Києві на конкурсі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Як з’ясував «Детектор медіа», власниці спортивного радіо «Чемпіон», яке отримало частоту в Києві, належить компанія у сфері азартних ігор. Радіостанція запустилася на початку осені.

Але і це ще не все. 8 серпня у конкурсі на вільні канали в державному мультиплексі МХ-7 переміг канал ОТТ-сервісу Megogo — «Megogo Спорт». Це стало подією, бо за останні десять років провідні спортивні трансляції стали платними. Футбольні Лігу чемпіонів, ігри інших європейських кубків, а інколи й матчі внутрішніх і міжнародних чемпіонатів не побачиш у загальному доступі. Саме Megogo, коли купив права на Лігу чемпіонів, залучав глядачів у платний ОТТ-сегмент. Це був прецедент — вихід одного з провідних спортивних турнірів не на ТБ, а за передплатою у диджиталі. 

Чи буде показувати тепер «Megogo Спорт» Лігу чемпіонів у Т2? На пряме запитання члена Нацради під час конкурсу представник сервісу назвав інші чемпіонати та додав, що компанія буде зважати на кон’юнктуру ринку.

Також наприкінці року Нацрада зареєструвала два нові спортивні канали й ОТТ-платформу компанії ТОВ «Мейнкаст». Це юридична особа кіберспортивної компанії Maincast. Її заснував коментатор Віталій Волочай та Андрій Григор’єв у 2018 році для організації та трансляції кіберспортивних турнірів. Торік бенефіціаром Maincast став Максим Кріппа. Канал Maincas сфокусується на кіберспорті, а Maincast Sport планує показувати різний спортивний контент.

Ринок думає про спільну панель для диджиталу

Деякі представники сейлзхаузів і рекламні агенції говорили, що ринок потребує єдиних вимірювань, які поєднуватимуть перегляд контенту на різних пристроях і платформах. «Потрібне єдине вимірювання», — говорив Андрій Партика, президент Ocean Media. Поява такої об’єднаної панелі могла б збільшити обсяги рекламного ринку і надати прозорий механізм рекламодавцям. «Нам потрібно побачити картину в цілому, але це складно і дорого», — пояснював Енвер Кікава, CEO Publicis Group.

До інвестицій у таку панель готові долучитись і агенції. Про це сказала Оксана Журовіч, СЕО OMD Optimum Media.

«1+1 медіа» вже готує таке рішення. «У 2026 році ми надамо такий інструмент ринку, щоб можна було оцінювати наш контент на всіх платформах», — сказав комерційний директор «1+1 медіа» Валерій Варениця.

Телевізійну аудиторію вимірюють за допомогою піплметрів — спеціальних приладів, які під’єднуються до телевізорів і безперервно фіксують, які канали переглядають члени сім’ї. Однак зараз набувають популярності ОТТ-сервіси. А диджитал не має єдиної панелі. Вимірювання робить Big Data та кожна окрема платформа. Як уже йшлося, у канали платформ інтегрується реклама, що стало передумовою до розвитку FAST-каналів.

Провайдери розкрили свої бази

Відповідно до закону «Про медіа», всі провайдери (кабельні, ОТТ, супутникові тощо) мають подавати у Національну раду з питань телебачення та радіомовлення звіти про кількість своїх користувачів телевізійної послуги. Раніше кількість своїх користувачів компанії здебільшого не оголошували, й на ринку ця інформація була приблизною. Однак на початку року у відповідь на запит «Детектора медіа» Нацрада надала інформацію про звіти. 

Згідно зі звітами, за перше півріччя 2024 року Megogo має 703 тисячі 703 користувачі, «Київстар ТБ» (юридична особа «ПлюсТБ») — 308 150 користувачів, Volia — 278 тисяч 428 користувачів, «Тріолан» — 245 943 користувачі, ТОВ «ОТТ Україна», яка є юридичною особою трьох ОТТ-сервісів Sweet.tv, Vodafone TV і Trinity-TV, подала звіт про 202 508 користувачів.

Угода «Датагруп-Volia» та lifecell

У вересні компанія NJJ Holding, яка належить французькому мільярдеру Ксавʼє Ньєлю офіційно стала власницею компаній «Датагруп-Volia» та lifecell. Очолив об’єднаний холдинг Михайло Шелемба.

Консорціум NJJ, Horizon Capital, американська приватна інвестиційна компанія, під керівництвом Олени Кошарної, разом із Михайлом Шелембою об’єднають «Датагруп-Volia» та lifecell для створення конвергентної телекомунікаційної платформи.

«Ця історична угода є першою значущою інвестицією нового учасника ринку та стратегічного інвестора з часу повномасштабного вторгнення, що підтримує розвиток і модернізацію телекомунікаційної інфраструктури України», — йшлось у релізі компанії. Планується вкласти інвестиції в розмірі 435 мільйонів доларів США.

Державний мультиплекс, із якого тікали канали та змінювали свої формати

Державний мультиплекс запустили у січні 2024 року. Він мав стати альтернативою приватним мультиплексам, його запуск планували ще на 2022 рік, однак на заваді стало повномасштабне вторгнення Росії. Конкурс серед мовників, які бажають мовити у мультиплексі, вдалося повести лише восени 2023 року. Однак набрати необхідну кількість популярних каналів МХ-7 тоді не вдалося. Вільних місць у мультиплексі було 12. У конкурсі перемогли сім каналів: «Сонце», «Рада»,  «Ми — Україна», «Світло» «Уніан-2», «Віжн-2» та «Віжн-3» (останні три канали, які позиціюють як приватний бізнес очільника групи «1+1» Ярослава Пахольчука, ще в ефір не вийшли). Також на підставі тимчасового дозволу мовить «Армія ТБ».

Як виявилося, глядачі не квапляться під’єднуватися до державного мультиплекса. Тому, як сказав власник каналу «Світло» Сергій Созановський, мовники «тікають» із нього в мультиплекси «Зеонбуду». Генеральна директорка каналу «Сонце» Крістіна Хлапоніна розказала: «Коли ми перейшли в МХ-7, ми втратили глядачів і доходи». Тому мовник виграв конкурс на місця у мультиплексі «Зеонбуд» і перейшов туди, а у МХ-7 залишився новостворений канал «Сонце+».

Також свої канали у державному мультиплексі змінила група «1+1». Замість каналів «Віжн-3» та «Віжн-2», що входять до медіагрупи «1+1», вийдуть «Квартал TV» та новий FAST-канал «Світ+». Юридичні особи компаній уже внесли зміни в реєстр і переоформили ліцензії.

«МХ-7 має гарне покриття, але проблема в інформованості населення», — сказав Олег Черниш під час засідання Нацради, коли проходив конкурс. Він звертав увагу, що у Концерну РРТ нема грошей на піар-кампанію і закликав мовників посприяти їй. Але, зі слів Сергія Созановського, проблема в тому, що мовники хочуть за реалізацію промокампанії державного мультиплекса отримати для себе вигоду — знижку на послуги доставлення сигналу. І схоже, саме це є причиною того, що з початку року, коли МХ-7 запрацював у повноцінному режимі, немає його промокампанії ні на партнерських каналах, ні в марафоні «Єдині новини».

Але восени державний мультиплекс суттєво посилив свої позиції, бо розпочав трансляцію каналу «Megogo Спорт», який улітку отримав ліцензію на конкурсі Нацради.

Реєстр

На початку цього року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення вирішила ввести в дослідну експлуатацію Державну автоматизовану інформаційно-комунікаційну систему «TERES-Реєстр суб’єктів у сфері медіа». Реєстр створювали коштом міжнародних донорів.

Зараз реєстр розміщений на сайті регулятора у вигляді екселівської таблиці, яка оновлюється щомісяця. Однак наступного року також коштом донорів він має отримати зручну форму, також буде створений електронний кабінет. Однак уже зараз інформація з реєстру відкрита і доступна усім користувачам. Станом на 1 листопада є 8 тисяч 494 реєстранти (це українські медіа та провайдери). Також зареєстровані 44 іноземні медіа.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Источник материала
loader
loader