Європа подорослішала? Ця Мюнхенська конференція безпеки запам’ятається надовго

Повномасштабному вторгненню Росії в Україну виповнюється три роки. Але, здається, тільки зараз колективна Європа почала екстраполювати трагічну ситуацію, в якій перебуває Україна, на себе. Тобто на місці Україна може опинитися Польща, Балтія, Молдова – власне, будь-яка інша держава континенту.

Прозріння прийшло завдяки неочікуваному демаршу Дональда Трампа, який розсипався у компліментах російському правителю Путіну, перервав його міжнародну ізоляцію та запросив до Америки воєнного злочинця, ордер на арешт якого давно видано судом у Гаазі. І якщо до дзвінка Трампа Путіну Європа блукала у темряві абстрагування від «чужої» війни, то зараз полуда з очей спала. Європейський «Вій», якому підняли повіки, прозрів та зарепетував на сторінках провідних ЗМІ – про те, що це – капітуляція, що війну виграє Путін, а всі ілюзії щодо допомоги США розвіяно…

Дзвінок Трампа Путіну відбувся 12 лютого. А 14 лютого у Мюнхені розпочалася 61 міжнародна конференція з безпеки. Звісно, що всі оглядачі обіграли історичну паралель з Мюнхеном-1938, де доля Чехословаччини, яку кинули у пащу Гітлеру, вирішувалася без неї самої. Але все-таки нині ситуація є докорінно іншою. І Україна 2025-го – це точно не Чехословаччина 1938-го.

З нами солідаризувалася значна частина країн Європи – зокрема, «Веймарський трикутник» (Німеччина, Франція, Польща) висловився на підтримку України. А міністр оборони Великої Британії Джон Гілі підкреслив, що будь-які переговори без нашої держави неможливі. Проте чи будуть такими саме потужними дії, а не слова європейських лідерів? Особливо в ситуації, якщо американська допомога припиниться? Відповіді на це і шукатиме Мюнхенська безпекова конференція. Сьогодні минув її перший день, триватиме захід до 16 лютого.

З чим приїхала Україна

Напередодні конференції Чорнобильська АЕС зазнала атаки російських дронів. Один з них вдарив у саркофаг, і в цьому президент України Володимир Зеленський побачив певний символізм та «послання» від Путіна: ось так, мовляв, останній «прагне» миру…

Українська делегація зайняла весь четвертий поверх в будівлі, де відбувається конференція. Там – постійний «броунівський рух»: одні закордонні візитери змінювали інших, наші представники вибігали кудись на зустрічі...  Протокол постійно змінювався, чергові зустрічі «злітали» і іноді навіть виникали проблеми з бронюванням місць для робочих обідів та вечер.

На пресконференції перед початком конференції Зеленський чітко зазначив, що не планує жодних зустрічей з росіянами, доки не відбудуться його контакти з іншими лідерами. «Коли ми говоримо про порядок зустрічей, то спочатку – Америка, потім – Європа, а потім – росіяни», – зазначив президент.

Таким чином те, що напередодні анонсував Трамп – зустріч високопосадовців Росії, України та США – на конференції точно не відбудеться. І навіть не тому, що росіян, власне, ніхто не чекає у Мюнхені (вони не беруть участь у конференції, починаючи з 2022 року). А тому, що такою є позиція України: зараз – жодних перемовин з Москвою.

Відтак план Трампа звести на одному майданчику українців та росіян доведеться коригувати. Хоча, як додав Зеленський, малоймовірно, аби у його американського колеги був якийсь конкретний план. Чіткий, продуманий та деталізований. А дарма – бо Україна готова просто зараз дискутувати з Америкою щодо будь-яких контурів безпеки. «Ми готові говорити про все – від контингенту до гарантій безпеки, до НАТО... Або ми у НАТО, або НАТО у нас. Ми готові до будь-якої конструкції, щоб зупинити Путіна», – заявив Зеленський.

Але до НАТО нас не кличуть, з чим схоже офіційний Київ вже змирився. Він пропонує альтернативу – розміщення в Україні миротворчого контингенту. «Якщо це дійсно серйозний контингент, то ми розуміємо, в якій кількості й де він повинен бути. Ми готові до будь-яких розмов з Америкою, із союзниками, і якщо будуть відповіді від них будуть конкретні, то після цього ми будемо готові «говорити з рускіми», – сказав український президент.

Із собою глава держави привіз проєкт меморандуму щодо партнерства, який передали американській делегації. Він передбачає інвестиції в корисні копалини України в обмін на подальшу допомогу. Як з’ясується згодом, через цей меморандум зустріч Зеленського з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом відтермінується – американцям знадобиться час, щоб вивчити цей документ. Журналіст The Washington Post Джош Рогін повідомив, що, за інформацією з кулуарів, делегація Конгресу США запропонувала Зеленському передати Штатам права на 50% майбутніх запасів корисних копалин в Україні. Але отримала ввічливу відмову.

Президент України також розсекретив розвіддані, які стосуються намірів Путіна посилити Білорусь. Цього року РФ готує 15 дивізій, тобто 100-150 тисяч осіб – для тренування та подальшого розміщення на території Білорусі. Зеленський натякнув європейським партнерам, що ціллю для цієї армади може бути не тільки Україна…  «Це велике угрупування. Я не впевнений, що воно піде у наступ на Україну. Але може бути, що воно піде як до України, так і до Польщі чи країн Балтії. Ми не зможемо зупинити цього божевільного, просто попросивши його про це», – наголосив Зеленський.

На полях конференції

Поки Зеленський проводив пресконференцію, керівник його Офісу Андрій Єрмак зустрівся зі спецпредставником президента США з питань України та Росії Кітом Келлогом. Ця зустріч важлива в тому числі й для розуміння реальної ваги «яструба» Келлога, котрого – як писали медіа, в тому числі, й закордонні, – Трамп може замістити «голубом миру» спецпредставником з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом. Останній нещодавно їздив до Москви забирати американця Марка Фогеля, який три роки перебував у російській в'язниці за звинуваченням у зберіганні наркотиків.

Єрмак залишив Келлогу правильне послання, зазначивши, що «росіяни поважають лише силу і зневажають тих, хто її не застосовує. Будь-які домовленості без сильного примусу Росії не працюватимуть». І Келлог, як стверджує ТГ-канал Єрмака, із цим погодився. Принаймні, співрозмовники обговорили продовження підтримки України та ймовірний візит Келлога до Києва. Такий приїзд анонсується давно, проте він досі так і не був здійснений. Тепер же в кулуарах конференції прозвучала нова ймовірна дата – 20 лютого.

Можливо, ця затримка пов’язана з тим, що Трамп несподівано ввів на російсько-український трек свого приятеля та партнера по гольфу Стіва Віткоффа. Видання The New York Times повідомило, що саме Віткофф має створити канал переговорів з росіянами. Віткофф та Келлог негласно поділять між собою обов’язки, які за первісним задумом мали були покладені на одного Келлога: тепер йому «дістануться» Україна та Європа, тоді як Віткофф займатиметься контактами з Росією.

Було б перебільшенням сказати, що Келлог стоїть на проукраїнській позиції. Проте він точно не поспішає в обійми росіян. Як інформував Bloomberg, перед тим, як виходити на ті чи інші варіанти припинення війни, Келлог збирався ознайомитися з думками європейських лідерів. Причому зробити це він мав саме на Мюнхенській конференції. Його контакт із Єрмаком є позитивним сигналом: принаймні, тепер зрозуміло, що Келлог точно залишається у переговорній команді Трампа.  

Ще одна знакова зустріч у Мюнхені була проведена Володимиром Зеленським з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та главою Європейської ради Антоніу Коштою.

З добрих новин: і фон дер Ляєн, і Кошта запевнили президента України у подальшій стабільній підтримці нашої держави для досягнення справедливого, всеосяжного та тривалого миру. Вони ж висловили готовність забезпечити Україні сильну позицію перед будь-якими майбутніми переговорами, а також міцні гарантії безпеки.

Також позитивно, що обидва єврочиновники наголосили на необхідності для європейців збільшити свої витрати на оборону, посилити оборонні можливості та допомогти зміцнити українські Збройні сили.

І ще, напевно, найважливіше – було заявлено, що фон дер Ляєн і Кошта готові активізувати роботу з прискорення процесу вступу України до Європейського Союзу.

Але є одне значне «але». Спікери уникнули конкретики щодо того, як саме вони сприятимуть зміцненню наших Збройних сил і, головне, – які гарантії безпеки зможуть нам надати. А саме цієї конкретики Київ вимагає на всіх майданчиках. Утім, очільниця Єврокомісії сказала одну важливу річ, яка могла б претендувати на цитату дня.

«Те, що відгукується мені найбільше – це потреба, щоб Європа не тільки відверто говорила, а й відповідно діяла… Я вірю, що коли мова заходить про європейську безпеку, Європа повинна робити більше», – сказала Урсула фон дер Ляєн.

Америка проти Європи, але за Україну?

Утім, «хедлайнером» першого дня Мюнхенської конференції все ж таки став віцепрезидент США Джей Ді Венс, виступ якого якраз і розтягли на цитати. Він обрушився з критикою на керівництво Європейського Союзу, та й загалом на Європу, яка, мовляв, тікає від власних виборців. Останнє прозвучало в контексті скасованих у Румунією результатів виборів.

Венса чомусь обурило право європейців на самовизначення: він додав, що Європа сповідує інші цінності – не ті, які є головними для США. «Загроза для Європи – не Росія, не Китай, а не будь-які інші зовнішні фактори. Мене хвилює безпека зсередини, відхід Європи від деяких її найважливіших цінностей, які поділяє США», – заявив він. Венс жорстко розкритикував європейців за утиски свободи слова та обурився, чому на конференцію не були запрошені ультраправі та ультраліві німецькі партії. При цьому віцепрезидент США показово відмовився зустрітися з канцлером Німеччини Олафом Шольцем, якого відверто вважає «кульгавою качкою».

Ще один меседж від Вашингтона був не новим і полягав у тому, що США очікують від Європи більших внесків на оборону. Америка гнівається, причому настільки, що Венс може оголосити про виведення американських військ з Європи. Про це попередив глава конференції Крістоф Хойзген, додавши, що цьогорічний Мюнхен «запам’ятається надовго».

За словами свідків, настрій у європейців після виступу-нотації закокеанського гостя був, м’яко кажучи, пригнічений. А українській делегації навряд чи додав оптимізму той факт, що у американського віцепрезидента знайшовся час перейнятися станом демократії в Румунії, але він жодним словом не обмовився про Україну.  

Водночас багатообцяючою для нас стала заява Венса в інтерв'ю The Wall Street Journal, яке передувало конференції. Він пообіцяв, що США вдарять по Москві санкціями та, можливо, військовими діями, якщо Путін не погодиться на мирну угоду з Україною, яка гарантує довгострокову незалежність Києва. «Є економічні інструменти впливу, а є, звичайно, військові інструменти впливу», – попередив Венс. І додав: «Ми дбаємо про те, щоб Україна мала суверенну незалежність».

Та зрештою у перший день роботи конференції Венс оголосив лише про те, що адміністрація Трампа прагне прийти до «розумного врегулювання» у війні Росії проти України. Вона, мовляв, «дуже занепокоєна європейською безпекою» і бажала би, аби «Європа у найближчі роки активізувалася значним чином, аби забезпечити свій власний захист», – наголосив Венс.

А відтак пішов на зустріч із президентом Зеленським, який зажадав від США «реальних гарантій безпеки», які передуватимуть будь-яким перемовинам. Епіграфом до цієї зустрічі могли б стати слова сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який закликав надати Україні зброю. «Як це зробити (закінчити війну, – «Главком»)? Ви озброюєте цього хлопця (вказує на Зеленського) до зубів. Ви даєте йому цілу партію F-16, а не кілька F-16. Ви даєте йому Atacms, ви даєте йому танки. Тому що вони будуть битися», – зауважив сенатор.

Проте коли згодом Зеленський та Венс зробили підсумкові заяви, не відчувалося, що заклик Грема спрацював. Український лідер подякував США за підтримку, а Венс повторив слова Трампа про те, що війна має завершитися. Утім, як сказав Зеленський, це «наша перша зустріч, але не остання, бо я знаю, що нам є про що говорити більше, більше працювати та підготувати план, як зупинити Путіна і закінчити війну. Насправді ми цього дуже хочемо, але нам потрібно реальні гарантії безпеки й ми будемо продовжувати зустрічі й нашу роботу».

Видається, що захист Європи Білий дім бачить передусім суто європейським завданням. Як написала напередодні британська The Guardian, «Трамп кидає Україну, але інші вчинили б неправильно та необачно, якби наслідували його приклад».

У перший день конференції європейці перебували у шоці від заяв американських колег і очікують, що слідом за Україною Трамп виставить рахунки і їм. Тому вже починають лунати голоси на користь створення власної парасольки захисту замість постійної оглядки на нестабільні Штати. Шкода, що до усвідомлення цього Європі знадобився такий «прочухан». Почуття ж багатьох членів української делегації в Мюнхені можна описати як сумну зловтіху: європейці, нарешті, на своїй шкурі відчули те, про що Україна попереджала їх довгі три роки великої війни. І в цьому сенсі нинішню турбулентність та невизначеність у Вашингтоні Україна навіть може сприймати як позитив.

P.S.

Тим часом, поки у Мюнхені тривала конференція з безпеки, стало відомо про те, кого Путін призначив вести перемовини зі США з приводу завершення війни. За даними Bloomberg, йдеться про дипломата та зовнішньополітичного радника Кремля Юрія Ушакова та директора Служби зовнішньої розвідки США Сергія Наришкіна.

Обидва вони вже брали участь у стамбульських перемовинах про припинення вогню незабаром після того, як Росія почала повномасштабне вторгнення в 2022 році.До цього тандему був долучений також уродженець Києва фінансист Кирило Дмитрієв – він кілька років працював в Україні в інвестфонді Icon Private Equity українського мільйонера і зятя експрезидента Леоніда Кучми Віктора Пінчука. Саме Дмитрієв брав участь у звільнення американського вчителя Марка Фогеля з російської в'язниці.

З американської сторони у перемовинах братимуть участь держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф, радник з національної безпеки Майкл Волц і згадуваний вище Стів Віткофф.

Президент Зеленський згадував сьогодні у Мюнхені, що у 2019 році він вже намагався домовитися з Путіним про обмін полоненими, але обмін так і не відбувся. «Я сказав Трампу, що Путін – брехун», – зауважив Зеленський. 

Тож тепер український лідер говорити з російським візаві тільки після того, як Україна розробить спільний план дій із главою США Трампом та європейськими партнерами. Про це Зеленський сказав під час зустрічі з американськими сенаторами.

Європейці президента України почули. А от чи почули американці – покаже подальший розвиток подій.

Наталія Лебідь, «Главком»