Розгляд звіту Нацради: аудит рахункової палати, закиди щодо «Зеонбуду», «сумнівне рішення» щодо «Прямий ФМ»
Розгляд звіту Нацради: аудит рахункової палати, закиди щодо «Зеонбуду», «сумнівне рішення» щодо «Прямий ФМ»

Розгляд звіту Нацради: аудит рахункової палати, закиди щодо «Зеонбуду», «сумнівне рішення» щодо «Прямий ФМ»

Розгляд звіту Нацради: аудит рахункової палати, закиди щодо «Зеонбуду», «сумнівне рішення» щодо «Прямий ФМ»

Щороку Національна рада з питань телебачення та радіомовлення звітує перед парламентом та президентом за свою роботу. Розгляд звіту не є формальністю — він може призвести до дострокового припинення повноважень частини або й усього складу регулятора.

Торік президент і Верховна Рада визнали звіт за 2019 рік незадовільним. Саме це стало підставою до звільнення чотирьох членів регуляторного органу, призначених Петром Порошенком: Уляни Фещук, Сергія Костинського, Валентина Коваля і Юрія Зіневича.

Після цього парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді визнати незадовільною діяльність Нацради за 2019 рік за результатами розгляду її звіту. Однак тоді парламентарі так і не взялися за розгляд звіту. Як і за проведення конкурсу і призначення членів за своєю квотою. Адже строк повноважень Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка та Олега Черниша давно завершився.

Натомість президент свою четвірку оновив: повернув Валентина Коваля та Юрія Зіневича, а на два вакантних місця призначив Олену Ніцко, колишню керівницю департаменту маркетингу кінотеатрів «Сінема Сіті» (ТОВ «Сінема центр», співвласниками якого є колишні власники «1+1» Борис Фуксман та Олександр Роднянський), і Тетяну Руденко, колишню працівницю пресслужби студії «Квартал 95». Тож цього року регулятор працював в оновленому складі й у нових умовах: через каранатин Нацраді довелося вносити зміни у свою роботу.

Що робила Нацрада у 2020 році

31 березня члени Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики критикували Нацраду мало, й жоден із депутатів не назвав роботу регулятора провальною. Як уже повідомляв «Детектор медіа», під час розгляду звіту голова Нацради Ольга Герасим’юк підбила підсумки роботи регулятора за 2020 рік. Зокрема відзначила зміни, що дозволили регулятору працювати в карантин: запроваджені безвиїзні перевірки, мовники отримали можливість тимчасово відступити від умов ліцензії, створена платформа обміну контентом Media Change Ukraine. В умовах карантину Нацрада «отримала змогу не лише фіксувати порушення, а й проводити перевірки та застосовувати санкції» і за рік встигла провести 84 планові та 131 позапланову перевірку. За час виборчої кампанії регулятор подав 56 адміністративних протоколів про порушення до судів.

Натомість Нацрада не мала змоги проводити конкурси й відповідно створити умови для повної відмови від аналогового мовлення. За словами Ольги Герасим’юк, після затвердження Кабінетом міністрів методики нарахування ліцензійного збору регулятор зможе розпочати переоформлення аналогових ліцензій у цифрові без конкурсу. Також встановлені додаткові передавачі «Зеонбуду» та забезпечені умови для створення державного мультиплексу МХ-7.

Пані Герасим’юк відзначила позитивні зміни у ситуації з дотриманням мовних квот. Адже у мовленні телеканалів порушень не було, а радіостанціям призначили три штрафи.

Аудит Рахункової палати

Торік Рахункова палата провела фінансовий аудит ефективності регулятора за 2018, 2019 і перші 9 місяців 2020 року. За словами члена палати Ігоря Яремчука, аудит зафіксував неефективне використання 96 мільйонів гривень. Ці гроші передбачалися на створення моніторингового центру регулятора.

«Таку систему Нацрада не створила. Разом із тим є порушення фінансової дисципліни при проведенні публічних закупівель», — сказав він. Пан Яремчук розповів, що протягом пів року регулятор проводить моніторинг загальнонаціональних каналів лише чотири дні (Валентин Коваль згодом уточнив: сім діб на рік).

Також Рахункова палата мала зауваження щодо планування та виконання плану надходжень за видачу ліцензій. Заплановано на 2018 та 2019 рік було 18 та 19 мільйонів, а фактично отримано в кожен із цих років 60 мільйонів. У 2020 році план — 20 мільйонів, а отримали 23. Не відповідали запланованим і надходження від штрафів.

Перший заступник голови Нацради Валентин Коваль пояснив, що ситуація з «неефективним використанням 96 мільйонів гривень» є результатом жорсткої позиції регулятора щодо постачальника, з яким Нацрада судиться, бо хоче не просто виконати умови договору, а отримати дієвий центр моніторингу.

Тендер у «Прозорро» виграла компанія «Новітнє обладнання». «Акти і договори підписував попередній керівник Нацради Артеменко, а решту договорів — Уляна Фещук. Обох із нами вже немає. Але цю ситуацію приписують чинному складу, який бореться, щоб ми могли повернути державі ці 100 мільйонів гривень. Бо компанія взяла гроші, але моніторинговий центр не відповідає заявленим параметрам», — сказала Ольга Герасим’юк.

Надходження від штрафів, за словами Валентина Коваля, регулятор не може планувати — адже не знає, чи сплатить компанія штраф, чи оскаржить його в суді, і яке рішення ухвалить суд. «Ми зараз чекаємо на два штрафи. Один на чотири мільйони від каналу “Інтер”, інший на півтора від СТБ. Компанії з нами судяться», — сказав він. Ольга Герасим’юк додала, що штрафи за неподання інформації щодо структури власності на час карантину були скасовані.

Запитання від депутатів комітету

Коли Ольга Герасим’юк згадала про співпрацю Нацради з фактчекерами StopFake, нардеп Гео Лерос (позафракційний) запитав, як регулятор визначає фейки. Валентин Коваль відповів, що в законі ані визначення фейків, ані дієвих способів їм протидіяти немає.

«Інколи нам вдається довести, що медіа подали неправдиву інформацію. Так сталось з NewsOne», — сказав Валентин Коваль. Він висловив сподівання, що в новому законі «Про медіа» будуть визначені ефективніші механізми протидії фейкам.

Депутатки Євгенія Кравчук («Слуга народу» та Ірина Констанкевич («За майбутнє») цікавилися ситуацією із «Зеонбудом», а саме дотриманням умов щодо модуляції та створенням альтернативи провайдеру-монополісту. Члени Нацради розказали, що призначили перевірку «Зеонбуду». «Ми відстоюємо необхідність розширення модуляції без зміни інших параметрів», — сказала Ольга Герасим’юк.

Заступник голови Нацради Олег Черниш також додав, що 40% українців користуються послугами цифрового ефірного телебачення: «Тому не продовжити ліцензію “Зеонбуду” ми не могли ні з юридичного погляду, ні з погляду здорового глузду». Він нагадав про прорахунок частот для мультиплексу Концерну РРТ і висловив сподівання, що концерну вдасться знайти гроші на його спорудження. «До нас звертаються і приватні компанії, які готові інвестувати кошти, щоб на основі державно-приватного партнерства створити альтернативу компанії “Зеонбуд”. Але ми сподіваємося, що держава профінансує цей мультиплекс», — сказав він.

«Були деякі сумнівні рішення, — прокоментував роботу Нацради в 2020 році представник «Європейської солідарності» Микола Княжицький. — Не можу не згадати про анульовану ліцензію радіо “Прямий ФМ. На момент прийняття рішення радіостанція вела мовлення. Рішення було прийняте з недотриманням Конвенції про захист прав людини». Також, на його думку, у звіті не відображено, що Нацрада опікувалася питаннями свободи слова, не згадується про затримки з переоформленням ліцензій, а регулятор недостатньо реагував на антиукраїнську пропаганду. «Ми говоримо про сумнозвісні канали. І знаємо, що перемогла їх РНБО. І мені здається, що Нацрада у цій ситуації могла працювати ефективніше. До того ж, невідомо, чи анульовані ліцензії цих каналів, як це вказано у рішенні РНБО», — сказав нардеп. У відповідь члени Нацради пояснили, що можуть діяти тільки в межах своїх повноважень та законодавства. «Закон чітко регламентує процедуру позбавлення ліцензії, — сказала Ольга Герасим’юк. — Ми розглядаємо порушення цих каналів і досі. Тому що ліцензії, які заблокувала РНБО, не стосуються мовлення. Телевізійні ліцензії чинні, поки не будуть анульовані судом. Нацрада не є каральним органом». Нагадаємо, в лютому Нацрада вирішила звернутися до суду щодо анулювання ліцензій каналів ZIK та «112 Україна».

Тож, парламентський Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики прийняв звіт Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за 2020 рік, визнав роботу регулятора задовільною і рекомендував Верховній Раді схвалити звіт регулятора.

Фото: nrada.gov.ua

Теги за темою
Статті Ринок
Джерело матеріала
loader
loader