Чарівної пігулки від тиску на бізнес не існує
Пресинг бізнесу з боку всіх контролюючих органів продовжує посилюватися. Наразі ситуація з перевірками навіть гірша, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Днями на цьому вкотренаголосили співзасновник Rozetka Владислав Чечоткін і співвласник компанії «Нова пошта» Володимир Поперешнюк. Вони не перші й не останні. Кілька місяців тому бізнес зі скаргами дійшов аж до президента Володимира Зеленського. Ганьби у тому, що проблеми підприємців із контролерами має вирішувати президент, ніхто не побачив. Як і в чарівній пігулці від усіх проблем — обіцянці Зеленського вкотре перезавантажити Бюро економічної безпеки (БЕБ), та ще й руками Олега Татарова.
Уже цього тижня в БЕБ може з’явитися новий керівник. Черговий ставленик, який нічого не змінить.
БЕБ потрібні реальні зміни, не бутафорські, інакше його краще взагалі ліквідувати, так хоча б на одного контролера буде менше.
Що не так із БЕБ
Перший конкурс на очільника БЕБ не був справжнім. Оскільки за його результатами директором держоргану став колишній податковий міліціянт Вадим Мельник, який був креатурою того ж таки Татарова. Він цього не приховував навіть на підготовчому етапі конкурсу, всюди представляючись татаровським помічником.
Роботу Бюро під керівництвом Мельника провалило. З квітня 2023 року Бюро керували заступники: Едуард Федоров і Віталій Гагач. Зручно, як не глянь: для призначення виконувача обов’язків жодні конкурси не потрібні, а сам виконувач обов’язків на все готовий заради підвищення до омріяної посади повноправного керівника. Жодної незалежності. І хоч би кого призначили зараз, буде те саме. Адже новий очільник БЕБ знову буде тимчасовим виконувачем обов’язків.
«Проводити конкурс на директора БЕБ, як передбачено законодавством, зараз ніхто не буде. Відповідно, і повноцінно на директора БЕБ нікого не призначать. Буде черговий т.в.о., тому його прізвище неважливе — керувати органом однаково буде Татаров. Т.в.о. буде з кожного питання консультуватися з офісом президента. Тож великої різниці з тим, що було, не стане», — каже очільник парламентської тимчасової слідчої комісії (ТСК) із перевірки та оцінки діяльності БЕБ Ярослав Железняк.
Добре, хоч би які були проблеми з керівництвом, до бізнесу ходять не т.в.о., а рядові кадри. Причому, за задумом, це мали би бути кваліфіковані аналітики та слідчі, які, на відміну від решти силовиків, мали б лускати економічні махінації як насіння. Та й тут біда. Низький рівень кваліфікації працівників і нульова вмотивованість — інші кричущі проблеми Бюро.
«У ТСК із перевірки БЕБ ми дивилися їхні аналітичні звіти — чат-бот Chat GPT пише краще. Також ми досліджували матеріали, які передавали до БЕБ податкова та фінмоніторинг. Цих матеріалів, відповідно до закону, Бюро не може ігнорувати і повинне розслідувати, оскільки за це є відповідальність. Але вони ігнорують як матеріали, так і закон. Крім того, досить часто інші органи досудового розслідування розслідують кримінальні провадження, що мають підслідність БЕБ. Наприклад, Нацполіція розслідує ухилення від сплати податків, зібрала докази, відправила справу до суду, а в суді кажуть: докази є недопустимими, тому що ви неналежний орган розслідування і не мали права розслідувати. Верховний суд вказував на це мільйон разів», — каже Железняк.
До речі, за оцінками ТСК, на сьогодні близько 86% правопорушень, які підслідні БЕБ, розслідують інші органи. Хоча на етапі створення Бюро суспільству та бізнесу обіцяли, що економічні злочини розслідуватиме саме БЕБ. Тобто з появою Бюро кількість органів, які приходять до бізнесу з перевірками, не зменшилась, а збільшилась.
Показники відшкодувань до держбюджету теж невтішні.
«При Мельнику за весь 2022 рік БЕБ відшкодовувало в бюджет лише 33 мільйони гривень. Коли відбулася чергова зміна керівництва, тимчасово почалося збільшення надходжень, але тривало це недовго. У липні БЕБ відшкодувало на 50 мільйонів менше, ніж у червні. На даний час орган знову перебуває без очільника, за орган знову ніхто не відповідає, тож немає з кого й спитати за надходження. Єдине, чим зараз займаються заступники, — це ділять владу, вони не працюють, принаймні на користь держави», — додав Ярослав Железняк.
Інша «аналітична» проблема Бюро — нездатність порахувати навіть власний бюджет. Так, з початку року Мельник, який розумів, що з нього спитають за виконання бюджету держоргану, встановив обмежені зарплати — працівники написали заяви на 2-годинний, а потім аж на 4-годинний робочий день. Федоров провів «реформу» і повернув усім зарплати, в результаті наразі у БЕБ лишилося 30% усього фінансування до кінця року.
Як мало би бути
Справжнє перезавантаження БЕБ мало б передбачати створення незалежного органу на чолі з людиною, на яку не може впливати ні ОПУ, ні ВРУ, ні будь-хто інший.
«Директора БЕБ потрібно обрати на конкурсі, де половина конкурсної комісії має складатися з міжнародних партнерів, діяльність яких не буде політично забарвлена, які можуть оцінити компетентність, запропоновану кандидатом стратегію розвитку органу та інше. Призначений директор потім самостійно обирає собі заступників і впродовж року проводить переатестацію всіх працівників. Імовірно, з тих, що наразі працює у Бюро, може, залишаться 10%», — вважають у ТСК із перевірки БЕБ.
На думку Железняка, нам не потрібно винаходити велосипед, є вдалий приклад із НАБУ. Там усе спрацювало, бо це була вимога міжнародних партнерів, відповідно, вони і контролювали процес відбору та призначення очільника. Натомість запуском БЕБ міжнародні партнери не цікавилися. Вимоги ж бізнесу в наших широтах мало кого хвилюють.
Біда допомогла — скандальність БЕБ таки привернула до проблеми увагу міжнародних партнерів. Принаймні прийняття закону про перезавантаження БЕБ (законопроєкт №9080) уже прописане як умова в Меморандумі з МВФ для надання нового траншу. Та ми ж пам’ятаємо, що 80% успіху — не у прийнятті, а в імплементації законодавства.
Експерти вважають, що в Україні достатньо чесних, амбітних фахівців, які орієнтовані на результат і готові спробувати побудувати нове Бюро. Та чи готовий ОПУ до змін? Не зовсім. Інші контролюючі, яких влаштовує нинішня система, коли кожна перевірка — це засіб тиску та здирництва, цілком свідомі ризиків якісного перезавантаження Бюро.
«Наразі виходить, що ми побудували антикорупційну інфраструктуру (ВАКС, НАБУ і САП). Щось на зразок острівця, де плюс-мінус усе нормально. Але вони займаються лише топ-корупцією і мають достатньо обмежені повноваження. Тому в сферах поза увагою цих органів зараз можна робити все, що заманеться. Один чесний правоохоронний орган, який працюватиме, як НАБУ, у своїй сфері, зможе зламати всю злочинну систему, що діє зараз. Тим паче орган, який матиме повноваження БЕБ», — каже Железняк.
Альтернатива
А що як ліквідувати БЕБ? Для бізнесу це мінус один правоохоронний орган, який має право на «маски-шоу», заморозку рахунків, «листи щастя» до бізнес-партнерів та інше. ОПУ нарешті втратить готову відповідь про перезавантаження БЕБ на будь-які закиди від бізнесменів. Ще й трохи державних коштів заощадимо.
Так, реформатори будуть незадоволені поразкою. Так, системні проблеми у бізнес-середовищі не вирішаться. Але принаймні з’явиться розуміння, що чарівної пігулки, як от БЕБ, для цих проблем просто не існує.
«Скаржаться на всі контролюючі органи. Перше місце посідає податкова. На другому місці — правоохоронні органи, які пов’язані з розслідуванням кримінальних проваджень (Нацполіція, СБУ, прокуратура), — говорить Андрій Боднарчук з команди Ради бізнес-омбудсмена, яка регулярно приймає скарги підприємців. — Потім ідуть усі інші: ДБР, митниця, ДАБІ, Держпродспоживслужба та інші. Зараз, коли лінія фронту відсунулася трохи далі, бізнес почав оживати і старі проблеми в бізнесу почали оживати».
Ці проблеми не вирішуються обіцянками на зустрічах в ОПУ, прозорими конкурсами, поліграфами, захмарними зарплатами тощо. Тут немає і не буде простих рішень, бо жодне з них як за помахом чарівної палички не встановить тут верховенства права. Це кропітка щоденна праця за сотнею напрямів, яка не буде плідною, допоки влада, наразі повністю сконцентрована в ОПУ, не усвідомить її доцільності. Наразі там упевнені, що палкі промови та красиві презентації на західну аудиторію для інвесторів вагоміші за сигнали SOS, які подає місцевий бізнес.
Що ж, із часом зрозуміють, що так це не працює.