Вищий антикорупційний суд арештував відомого одеського бізнесмена Бориса Кауфмана, який підозрюється у заволодінні аеропортом "Одеса".
Як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, 7 вересня за клопотанням детективів НАБУ, погодженим прокурором САП, слідчий суддя ВАКС обрав запобіжний захід одному з підозрюваних у справі щодо заволодіння майновим комплексом стратегічного об’єкту. Ідеться про комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Одеса" та заволодіння 2,5 млрд грн доходу від його діяльності.
Зазначається, що запобіжний захід обрано бізнесмену – одному з організаторів схеми.
"Суд частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення 268,4 млн грн застави. Строк дії запобіжного – до 29 жовтня. У разі внесення застави на вказану особу буде покладено низку процесуальних обов’язків", – йдеться у повідомленні. Підозрюваного взято під варту у залі суду.
За даними Центру протидії корупції, йдеться про одеського бізнесмена Бориса Кауфмана. Зазначається, що прокурор просив заставу у 992,4 млн грн.
"Нагадаємо, що у грудні ВАКС вже відправляв Кауфмана у СІЗО в іншій справі із заставою у 129 млн грн. Гроші тоді внесли майже одразу. Підозри наразі (по справі щодо заволодіння аеропортом – УНІАН) отримали п’ять осіб, зокрема колишній мер Одеси Олексій Костусєв та одеські бізнесмени Борис Кауфман і Олександр Борухович, яких слідство називає співорганізаторами схеми", – йдеться у матеріалі.
Під час розгляду клопотання оголошувалися протоколи допиту окремих свідків. Відповідно до них, Костусєв переконував депутатів у необхідності проголосувати "за" передачу аеропорту. Ще один депутат заявив, що голосував "проти", але його голос зарахували як "за". Голова однієї із фракцій міської ради розповіла, як Костусєв переконував її не перешкоджати голосуванню.
"Інший свідок повідомив, що в аеропорт часто приїжджав Олександр Янукович і зустрічався з Кауфманом. Після того в Одесі почали говорити, що новими власниками аеропорту стали Кауфман і Грановський (зараз його звати Алекс Борухович)", – розповіли у Центрі.
Захист наполягав на тому, що Кауфман не був службовою особою і не отримав будь-яку вигоду від аеропорту. Він також нібито не отримував дивідендів і не міг заволодіти доходом, адже можна заволодіти грошима, але не доходом.
Справа КП "Міжнародний аеропорт "Одеса": що відомо
Влітку 2011 року було створено ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса" двома структурами – комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт "Одеса" та ТОВ Odessa Airport Development. Відповідно до рішення міськради від 8 липня 2011 року міськрада виступила одним із засновників ТОВ з часткою 25% статутного капіталу, що становить 118,35 млн грн. Тоді мером Одеси був Олексій Костусєв.
Неодноразово повідомлялося, що до "нового аеропорту" мають відношення відомі бізнесмени Борис Кауфман та Олександр Грановський. У червні 2012 року було заявлено, що ТОВ "Міжнародний аеропорт "Одеса" розпочало будівництво нового пасажирського терміналу площею 26 тис. кв. м. Очікувалося, що пропускна спроможність аеропорту зросте з 400 до 1 тис. пасажирів на годину. Згодом було кілька брифінгів, на яких розповідали за будівництво смуги тощо. Йшлося, в тому числі, про те, що певні кошти на ремонт існуючої злітно-посадкової смуги аеропорту виділятимуть із державного бюджету.
У 2017 році аеропорт "Одеса" почав приймати пасажирів міжнародних рейсів в новому терміналі. Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну міжнародний аеропорт "Одеса" не працює. Російські окупанти завдавали по ньому ракетних ударів. За даними правоохоронців, злітна смуга зазнала пошкоджень.
У липні 2023 року стало відомо, що у заволодінні аеропортом підозрюють п’ятьох осіб, серед яких екс-мер та відомі бізнесмени. За даними слідства, у 2011 році два відомих одеських бізнесмена організували схему заволодіння майном аеропорту. Для цього вони зареєстрували ТОВ, яке мало заснувати спільне товариство з Одеською міською радою з розподілом часток 75% і 25% відповідно.
В результаті реалізації схеми її учасники заволоділи майном аеропорту на суму 118 млн грн та доходами від його діяльності у сумі понад 2,5 млрд грн (протягом 2012-2022 років).