Підозрювати у корупції треба тих, хто працює на голі оклади, – Садовий про зарплату заступника

У грудні 2023 року НАЗК відкрило публічний доступ до реєстру декларацій чиновників. За попередньою інформацією, згідно з отриманими даними, перший заступник мера Андрій Москаленко протягом 2022 року задекларував 1 мільйон 390 тисяч гривень. Водночас його річна зарплата сягала 986 тисяч гривень.

Андрій Садовий заступився за свого заступника

Мер Львова запевнив, що його заступник Андрій Москаленко заробляє від 45 до 55 тисяч гривень на місяць.

За його словами, комусь дуже хочеться, щоб чиновники "не порушували радянських традицій". Мовиться про те, що зарплату буцімто треба отримувати малу, а от красти вже "скільки зможеш винести".

Висококваліфікований лікар, чи керівник медичної установи може офіційно отримувати до 100 тисяч гривень. А от заступник міського голови, який несе відповідальність за мільярдний бюджет чомусь має бути бідним і думати не про місто, а як дожити до наступної зарплати,
– зазначив Садовий.

Він також наголосив, що інформація, яку поширюють в мережі щодо рівня доходів його заступника, є лише брехнею та маніпуляцією.

За словами міського голови, у листопаді його заступник отримав відрядні, які перед тим витратив на поїздку за кордон. Це орієнтовно близько 14 тисяч гривень. Водночас за словами Садового, Москаленко привіз для Львова 100 тисяч євро грантової підтримки за перемогу у конкурсі "Європейська столиця інновацій".

За минулий рік на моє очорнення було витрачено мільйони гривень. Бруд несеться найбільшими й найменшими анонімними каналами. Мені на це байдуже. Але гнобити людей, які працюють на місто, я не дозволю,
– наголосив мер Львова.

Міський голова також розповів, що Москаленко отримав одноразову річну матеріальну допомогу у розмірі 59 тисяч гривень, більшу частину якої витратив на виготовлення британської візи.

Андрій Садовий заявив, що підозрювати у корупції треба чиновників, які працюють "на голі оклади", але живуть своє найкраще життя і навіть не знають, яка у них офіційна зарплата.

Відкриття реєстру декларацій: що відомо

• 5 вересня Рада відновила е-декларування. "За" віддали свої голоси 329 народних обранців. Однак головна правка – щодо негайного відкриття декларацій – не набрала достатньої кількості голосів. Її підтримали лише 199 парламентарів.
• Зранку 12 вересня до Верховної Ради Україн надійшов закон, який передбачав закриті декларації. Через звернення НАЗК Зеленський наклав на нього вето, оскільки такі обмеження, за його словами, є неприйнятними.
• 20 вересня Верховна Рада проголосувала за публічне відкриття е-декларацій. Єдиний голос проти, як повідомив нардеп Олексій Гончаренко, був від нардепа "Слуги народу" Дмитра Микиша.
• Згодом 20 жовтня Володимир Зеленськийпідписав закон про відновлення та відкриття е-декларацій. Текст законопроєкту було змінено. Також у ньому зазначили, що особи, які призначили відповідальну посаду або посаду з підвищеним корупційним ризиком, підлягають звільненню у випадку неподання декларацій чи необхідних документів, а також в тому випадку, якщо вони не пройшли спеціальну перевірку.