Підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень—вересень 2024 року. Друга частина

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих ввімкнень, гостьових студій) на дотримання стандартів і вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути.

Детальніше — в методології моніторингу, яку ми оновили з 2024 року з урахуванням думки телевізійників. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за квітень — червень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

21 травня Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовлення оцінюватиметься так само як і раніше. Для цього в моніторинг почергово потраплятимуть 4-годинні блоки роботи каналу в ті ж дні, у які моніторитимуться й учасники спільного телемарафону. По черзі ці блоки братиму з різних слотів (ранкового, денного, вечірнього). Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного залишається тією ж самою.

Першу частину огляду читайте тут і тут (коротко).

Народні депутати в гостьових студіях телемарафону

Представництво народних депутатів в ефірі телемарафону подається абсолютно повно, враховано всі без винятку ефіри липня—вересня цього року.

У третьому кварталі гостями народні депутати в ефірі телемарафону були 260 разів. Це відчутно менше, ніж було у другому кварталі (321 раз). Утім, оскільки на всіх каналах телемарафону в третьому кварталі кількість народних депутатів у ефірах була приблизно такою ж, як і в попередньому кварталі, то зменшення загальної кількості депутатів у телемарафоні пояснюється лише виходом з нього Суспільного мовника (в ефірах якого завжди було доволі багато нардепів). У окремому від марафону ефірі Першого каналу Суспільного протягом липня—вересня побувало 327 народних депутатів. Як бачите, Суспільний мовник запрошує народних обранців набагато активніше за телемарафон.

У телемарафоні у третьому кварталі, як і раніше, найчастіше народних обранців запрошували на канал «Рада» — 143 рази (для порівняння — у другому кварталі було 141). І теж, як і раніше, найменше запрошували народних депутатів в ефіри каналу «1+1» — лише 16 разів (у другому кварталі в ефірі каналу було 17 нардепів).

Представництво політичних партій у гостьових студіях телемарафону, як і в попередні місяці, продовжувало залишатися вкрай нерівномірним. У третьому кварталі цього року в ефірах спільного телемарафону побували народні депутати таких фракцій і депгруп:

У відсотках (по кожному каналу) це має такий вигляд:

Після виходу з телемарафону Першого каналу Суспільного частка владної фракції «Слуга народу» в ефірі марафону автоматично зросла до геть непристойних 81%. На каналах «1+1» та «Інтер» в ефір запрошували винятково депутатів владної фракції (розбавлених формально позафракційними керівниками парламенту Русланом Стефанчуком і Олександром Корнієнком, які, втім, теж делеговані в керівництво «Слугою народу»). В ефірах ICTV та СТБ і каналу «Ми — Україна» суцільне представництво нардепів від партії влади злегка «розчиняли» запрошенням формально позафракційної заступниці голови ВР Олени Кондратюк, делегованої «Батьківщиною»). В ефірі каналу «Рада», який бавиться у якийсь там нібито депутатський плюралізм, частка представництва «Слуги народу» становила «хрестоматійні» 73%. Лише тут можна було побачити представників «Батьківщини» (чомусь це завше були або Михайло Цимбалюк, або Сергій Євтушок, певно «санкціоновані» кимось «згори»). Позафракційних від «слуги» тут «розчиняли» уже згаданою віцеспікеркою від «Батьківщини» та «справжньою» позафракційною Оксаною Савчук (яка є постійною завсідницею ефірів державного каналу). Ну і звісно ж — доволі вагоме представництво маргінальних депутатських груп «Довіра» та «За майбутнє» (як без них!). Протягом кварталу нужденне представництво фракції «Голос» (лише 3 ефіри) забезпечили канали ICTV та СТБ. І «вишенька на торті» — після виходу Суспільного мовника з ефіру телемарафону геть зникли народні депутати «Європейської солідарності». Нема такої фракції, нема такої політсили для редакцій телемарафону. Що і належало довести. Вважаю, ця статистика є безумовним доказом політичної цензури в телемарафоні.

Порівняно з попередніми трьома кварталами (у відсотках від усіх народних депутатів в ефірі марафону):

З цієї таблиці видно кілька тенденцій. По-перше, непорушну стабільність домінування в телемарафоні «Слуги народу» з тенденцією до зростання її і без того надмірної частки. По-друге, стабільну другу позицію «Батьківщини» й третю — позафракційних (із яких більшість теж «слуги народу» за партійними квитками). По-третє, хай і невеликі, але стабільні частки маргінальних депутатських груп. По-четверте, майже повну втрату голосу в телемарафоні фракцією «Голос» (даруйте за невибагливий каламбур), тут попередня тенденція дійшла майже до свого логічного завершення.

Крім народних депутатів в ефірах окремих каналів бували й депутати обласних і міських рад, як, наприклад, перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський, заступник голови Бердянської райради Віктор Дудукалов і деякі інші. Але з ними не обговорювали жодні внутрішньополітичні теми. Ці обрані представники місцевих влад давали в ефірах винятково фактичну інформацію про події у своїх прифронтових областях (наслідки ворожих обстрілів мирної інфраструктури, перебіг відновлювальних робіт, ситуація з укриттями, евакуація, ситуація на окупованих територіях областей тощо). Або ж депутат Київради, а нині командир батальйону БПЛА «Ахіллес» 92-ї ОШБ Юрій Федоренко в ефірі марафону розповідав винятково про фронтові події та про специфіку роботи з дронами на фронті. Тож зважати на їхню партійність не припадало.

Натомість депутат Київради від «Слуги народу» Андрій Вітренко стабільно виступав у телемарафоні штатним критиком дій чи то бездіяльності КМДА — 5 разів на «Інтері» та по разу на «Раді» й на «Ми — Україна», загалом же 7 ефірів. Крім нього на «Інтері» та на «Раді» критикинею КМДА виступала депутатка Київради від «Слуги народу» Євгенія Кулеба, а на «Раді» — депутатка звідти ж Зоряна Скалецька. При цьому ще жодного разу я не бачив, щоб ведучі всіх трьох згаданих каналів бодай навіть формально подбали в цих обговореннях про дотримання балансу думок.

До домінації в марафоні партії влади традиційно додаю те, що в ефірах каналу «Рада» (а тепер уже й в ефірах інших каналів) виходять бюлетені «Парламентський тиждень» і «Парламентський день», у яких повну перевагу в повідомленнях і в синхронах мають представники «Слуги народу». Так само безумовною є перевага «Слуг народу» і в усіх «опитуваннях народних депутатів» із різних приводів, що їх «Рада» робить регулярно.

У сенсі ж персонального представлення народних депутатів картина за останні три місяці була такою (повний список дуже великий, до таблиці увійшли всі нардепи, які побували в ефірі 4 рази і більше):

Тут, як і завжди, все спокійно, все «респектабельно». Майже суцільні «слуги народу», для «порядку» трохи доповнені двома депутатами «Батьківщини» та представниками двох депутатських груп, і зрозуміло, позафракційні, двоє з яких теж «слуги».

Як і раніше, список у третьому кварталі очолював народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв, який мав 25 ефірів (у попередньому кварталі їх було 24). Його кликали в ефіри майже всі канали (крім «1+1») і як голову постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО, і як заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки. Якщо перша компетенція нардепа Чернєва є унікальною, то з другою постійно виникає питання, чому в ефіри марафону не кличуть ні голову Комітету Олександра Завітневича (теж фракція «Слуга народу»), ні секретаря комітету Романа Костенка («Голос»), ні інших членів Комітету, тих таки Сергія Рахманіна («Голос») чи Ірину Фріз («Європейська солідарність») тощо.

Друге місце нардепа-«слуги» Олексія Леонова з 21 запрошенням викликає певне здивування. Втім, у звітному кварталі таке високе місце депутату забезпечив канал «Ми — Україна» (до речі, канал завжди надто використовує якихось гостей — це якась тенденція, така ж сама, як незрозуміла любов каналів ICTV та СТБ до пана Данила Гетманцева.

Наступні три місця були за «слугами», відповідальними за різні міжнародні напрями, — Марією Мезенцевою, Арсенієм Пушкаренком і Євгенією Кравчук. І ще з Марією Мезенцевою, яка є головою парламентської делегації України в ПАРЄ. З Дмитром Соломчуком «Рада» й «Інтер» завжди обговорюють аграрну тематику, а з Оленою Шуляк обговорюють програми «єВідновлення», «єОселя» тощо, причому часто роблять це без жодного інформаційного приводу.

І ще ось таке традиційне порівняння. Набагато популярнішим за народних депутатів і, можливо, навіть і за всіх гостей у марафоні є, ну ви вже зрозуміли, звичайно ж радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. У третьому кварталі він наростив свою присутність в телемарафоні до 35 запрошень (у другому кварталі було 32). На каналі «Рада» пан Подоляк є щотижневим гостем (13 разів був в ефірі), а ще — 11 разів в ефірах «Ми — Україна», 5 разів в ефірах ICTV та СТБ і по 3 рази в ефірах «1+1» і «Інтера». Крім цієї всюдисутності пан Подоляк має й хронометражні преференції, бо запрошуючи його, канали взагалі не шкодують ефірного часу. На розмови з Подоляком ніколи не йде менше 10 хвилин, в ефірах ICTV з СТБ він завжди має максимальні 15 «гостьових» хвилин між випусками новин, в ефірах інших каналів це зазвичай по 20—30 хвилин, а на «Ми — Україна» одного разу він був цілих 36 хвилин! У третьому кварталі пан Подоляк був присутній в ефірі загалом (увага!) 13 годин 35 хвилин. І це попри абсолютно невизначені статус і компетентність, про що я вже багато разів писав. Шеф же пана радника Андрій Єрмак, хай і не так часто, але вже став звичною деталлю марафонного пейзажу — у третьому кварталі був у ефірі двічі на «1+1» і по разу в ефірах каналу «Ми — Україна» й ICTV з СТБ. На пана Єрмака канали також не шкодували ефірного часу (до 27 хвилин), а в ефірі медіагрупи заради керівника ОП вдалися до безпрецедентного кроку — порушили і власну ефірну сітку, та ще й на цілих 6 хвилин «наповзли» на ефірний слот «Інтера»! Так що пан Єрмак був на початку ефірної години навіть замість гімну України, який мав там звучати. Мені здається, що подібна запопадливість учасників марафону до Офісу президента також є доказом існування політичної цензури в телемарафоні, хоча й може частково диктуватися самоцензурою редакцій (що в підсумку нічим не відрізняється від цензури).

Про представлення народних депутатів в ефірі Першого каналу Суспільного

В ефірі Першого каналу Суспільного в третьому кварталі депутатські фракції та групи мали таке представництво:

Як бачимо, Суспільний мовник продовжує дотримуватися реального балансу у представленні позицій різних політичних сил. Перевага владної фракції «Слуга народу» над опонентами, як і раніше, пояснюється тим, що з будь-яких контроверсійних питань Перший канал Суспільного запрошує обов’язково як представників опозиції, так і представників влади, а отже «Слуга народу» є в подібному балансі безальтернативною.

Аргументи опозиції в ефірах каналу трохи частіше презентують представники фракції «Європейська солідарність», рідше — представники «Голосу» і «Батьківщини». Це теж має своє пояснення, бо в певних питаннях «Голос» і «Батьківщина» усе ж значно більш схильні до компромісів із владою, ніж «Європейська солідарність». З нового, в ефірах каналу епізодично з’являлися представники депутатських груп, переважно як співавторів конкретних обговорюваних законопроєктів.

Загалом гостьові студії, в яких одночасно представляють позиції своїх фракцій і представники влади, і представники опозиції, і можуть наживо дискутувати, є окрасою ефіру Першого каналу Суспільного. В усіх подібних випадках, крім реального дотримання балансу думок, я би відзначив ще й дуже якісну роботу майже всіх гостьових ведучих каналу, які модерують ці гостьові студії цілком безсторонньо, не стаючи жодним чином на бік тих чи тих гостей і надаючи всім гостям однакові можливості висловитися чи відреагувати на слова опонента. Часом подібні ефіри стають таким собі мінітокшоу. Не менш якісними є і великі суперечки народних депутатів у тижневому повноцінному токшоу каналу «Новий відлік».

Як і раніше, на каналі доволі концептуально дотримуються підходу, за яким у подібних дискусійних студіях нардепів представляють як членів відповідних фракцій. У тих же випадках, коли народних депутатів кличуть до експертного обговорення конкретних тем, їх представляють за їхнім депутатським фахом, себто за комітетами, членами чи керівниками яких вони є.

Як і раніше, Перший канал Суспільного дає глядачам ширшу «палітру» народних депутатів, ніж це робить телемарафон (бо ж там, за моїм припущенням, можуть з’являтися лише «санкціоновані» депутати). Тож в ефірах Суспільного мовника у третьому кварталі позицію «Батьківщини» представляли 4 різних депутати, а в марафоні — лише двоє, позицію «Голосу» — 10 нардепів, а в марафоні троє, і навіть позицію «Слуг народу» в ефірі Першого каналу Суспільного представляли 35 різних депутатів, а в марафоні — 34. І годі вже й казати, що позицію «Європейської солідарності» на Першому представляли 16 різних обранців, а в ефірі телемарафону — нуль.

Що ж до персоналій, перша десятка народних депутатів у ефірі Першого каналу Суспільного виглядала так:

Порушення стандартів у ефірі телемарафону

Протягом липня—вересня цього року в досліджених ефірах телемарафону була така кількість порушень стандартів інформаційної журналістики, які так чи так впливали на зміст інформації і мастили ризики не лише неякісного, але часто й неправильного інформування глядачів і слухачів телемарафону:

Середні показники грубих порушень стандартів на кожну ефірну годину по каналах виглядали так:

Найбільший «внесок» у спотворення контенту в третьому кварталі року робили канали «1+1» (24% від усіх порушень) і ICTV з СТБ (23%). Найменшим такий «внесок» був у телеканалу «Рада» (14%). «Інтер» і «Ми — Україна» трималися умовної «середини» (обидва зробили трохи менш як по п’ятій частині всіх порушень за період). Якщо ж дивитися на середню кількість порушень, то картина виглядає, як на мене, жахливо: «1+1» і ICTV з СТБ роблять майже по два порушення щохвилини, «Інтер» і «Ми — Україна» — більш як по півтора порушення, і навіть «Рада», яка порушувала стандарти найменше, робила понад порушення щохвилини.

З порівняння окремих показників різних каналів із середнім значенням по телемарафону можна побачити, що найзліснішим порушником стандарту відокремлення фактів від думок у третьому кварталі були канали ICTV та СТБ (72,3 порушення на годину при середньому показнику 55,7). Значно перевищували середній показник марафону також канали «1+1» (66,2 порушення на годину) та «Інтер» (59,5). Канал «1+1» був найбільшим порушником стандарту достовірності (32,9 порушення стандарту на годину при тренді марафону 24,4). Він же найбільше порушував серед усіх і стандарт точності (11,2 порушення на годину при тренді 8,2). Найбільшим порушником стандарту повноти інформації були канали «Ми — Україна» (7,7 порушення при середньому показникові 4,2) та «Рада» (6,9 порушення).

Звісно, показники Першого каналу Суспільного на тлі телемарафону виглядають відчутно меншими, але, на моє переконання, вони є занадто великими саме для Суспільного мовника, який мав би бути насправді взірцевим каналом для всього медіапростору за дотриманням професійних стандартів. Поки що канал на подібну взірцевість аж ніяк не дотягує. На жаль.

Якщо ж порівнювати середні показники порушень окремих стандартів у телемарафоні за останні 12 місяців, то динаміка змін була ось такою (всі дані — середні кількості порушень на годину ефіру):

У третьому кварталі поточного року загальна кількість порушень стандартів значно зросла. Якщо раніше вона трималася на рівні 73—74 порушення на годину в середньому, то у звітному кварталі середній показник виявився 95,4 порушення на годину! При цьому, як видно з таблиці, значних змін зазнала кількість порушень більшості стандартів, крім балансу думок і оперативності.

На мою думку, такі істотні зміни мають два пояснення. Найбільше на це міг вплинути вихід із телемарафону Першого каналу Суспільного, який, умовно кажучи, своїми відчутно нижчими показниками таки впливав на середні значення телемарафону. Втім, і самі учасники телемарафону не сиділи, склавши руки. На більшості каналів у третьому кварталі кількість порушень різних стандартів значно зросла, порівняно з попередніми періодами. Саме в третьому кварталі канали навперебій встановлювали недобрі рекорди за різними показниками. Зокрема, канали ICTV з СТБ ще 8 липня встановили абсолютний рекорд телемарафону за кількістю порушень стандарту відокремлення фактів від думок — 529 порушень за 4 години ефіру (або ж більш як по 132 порушення на годину ефіру в середньому) і зокрема абсолютний рекорд за кількістю суб’єктивних думок журналістів у новинах — 525 за чотири години (більш як по 131 порушенню на годину). 24 липня канал «1+1» встановив абсолютний рекорд за кількістю порушень стандарту точності — 65 порушень за чотири години (більш як по 16 на годину в середньому). А канал «Рада» 28 серпня встановив абсолютний рекорд за кількістю порушень стандарту достовірності — 188 порушень за чотири години ефіру (або ж по 47 порушень на годину в середньому) і заодно абсолютний рекорд за кількістю узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації — 86 порушень за чотири години (по 21,5 на годину в середньому).

Якщо ж порівнювати динаміку зростання кількості порушень на різних каналах, то найбільшим, безпрецедентно великим, було зростання кількості порушень на каналі «1+1» — більш як на 31 порушення на годину порівняно з попереднім кварталом. Головними складовими цього зростання стали порушення стандарту відокремлення фактів від думок (їх стало в середньому більше на 15,6 порушення на годину) і стандарту достовірності (на 11,5 порушення на годину більше). Канали ICTV з СТБ наростили загальну кількість порушень більш як на 20 порушень на годину в середньому. Так само стало відчутно більше порушень стандарту відокремлення фактів від думок (на 11,8 на годину) і достовірності (на 4,3). Канал «Ми – Україна» наростив загальну кількість порушень на 11 на годину, переважно завдяки збільшенню кількості порушень стандарту відокремлення фактів від думок (на 8,1 порушення на годину в середньому). Телеканал «Інтер» збільшив кількість порушень неістотно – на 4,4 порушення на годину. Єдиним учасником марафону, який зменшив кількість порушень порівняно з попереднім кварталом, виявився канал «Рада», хай навіть це зменшення було і незначним (на 3,8 порушення на годину в середньому).

Тим часом Перший канал Суспільного «у вільному плаванні» чомусь також значно збільшив кількість порушень стандартів – на 11,3 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільших змін зазнали також показники порушень стандартів відокремлення фактів від думок (зростання на 4,4 порушення на годину в середньому) і достовірності (на 3,9).

Порушення стандарту відокремлення фактів від думок

Традиційно саме на цей стандарт в марафоні припадає більш як половина усіх порушень — у третьому кварталі в середньому було по 55,7 порушення на годину ефіру з 95,4. Ось у які способи журналісти різних каналів/медіагруп порушували цей стандарт у звітному періоді:

У середньому на годину ефіру це виглядало ось так:

Загальна кількість порушень стандарту, порівняно з попереднім кварталом, дуже відчутно зросла — з 43,4 до 55,7 порушення на годину ефіру в середньому. Це зростання «забезпечили» троє учасників телемарафону: на каналі «1+1» зростання було найбільшим (на 15,6 порушення на годину в середньому), канали ICTV та СТБ (на 11,8) і «Ми — Україна» (на 8,2). На «Інтері» зростання кількості порушень цього с стандарту було незначним. Натомість канал «Рада» доволі відчутно зменшив кількість порушень (на 9,8 порушення на годину в середньому). Прикметно, що Перший канал Суспільного також погіршив свій показник за порушеннями стандарту відокремлення — на 4,5 порушення на годину в середньому.

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту відокремлення фактів від думок протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

Як видно з цієї таблиці, значне зростання загального показника сталося винятково через зростання кількості суб’єктивних думок журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Інші різновиди порушень стандарту істотних змін не зазнали.

Суб’єктивні думки журналістів у новинах

Такого різновиду порушень стандарту відокремлення фактів від думок традиційно в телемарафоні найбільше — у третьому кварталі року саме вони становили понад 95% усіх порушень цього стандарту. В телемарафоні їхню кількість дуже істотно збільшили троє учасників: «1+1» — на 16 порушень на годину в середньому, ICTV з СТБ — на 12,2, «Ми — Україна» — на 8,9. На «Інтері» зростання було неістотним, на каналі «Рада» цього різновиду порушень істотно поменшало — на 9,8 у середньому на годину. Саме зміни за цим показником і обумовили загальне значне збільшення кількості порушень стандарту відокремлення фактів від думок у телемарафоні.

Понад 92% з усіх суб’єктивних думок журналістів, які звучали в новинах і новинних елементах гостьових студій (це у підводках до сюжетів і в БЗ), становили оцінки.

Журналісти продовжували активно використовувати суто емоційну лексику, що в змістовному сенсі не додає новинам нічого, натомість може спотворювати фактичну основу або ж нав’язувати глядачам певне емоційне сприйняття подій, обставин, людей тощо. Більшість із цих оцінок давно вже в телемарафоні перетворилася на безнадійні штампи. Як і раніше, напрямки й точки фронту завжди є або «гарячими», або ж «найгарячішими». Ці два слова у проаналізованому ефірі зустрічалися 56 разів. Або й таке було «іще одна пекельна смуга фронту». Слово «бої» обов’язково супроводжуватимуть епітети «запеклі» / «найзапекліші», або ж там не бої, а просто «пекло» (41 раз). «Пекло» згадують і в інших контекстах: «пекельна комбінація», «пекельна ніч на Харківщині», «пекельного вантажу», «пережили справжнє пекло», «прагнуть вирватися з пекла», «пройти не одне коло бюрократичного пекла», «це суцільне пекло, просто суцільне пекло» тощо. Ворог стріляє нечасто, він переважно «гатить» (81 раз). Утім, як альтернатива вже почало з’являтися в телемарафоні ще й слово «лупить» (було вже 6 разів мінімум). Наслідки ворожих обстрілів і бомбардувань, ракетних і дронових атак журналісти не можуть описувати без оцінкових «понівечене» (лише одне це слово вживали 84 рази), «вщент знищене», «суцільне згарище», «суцільна руїна», «вороже залізяччя» тощо.

Як і раніше, дуже багато було емоційних визначень, що є похідними не лише від уже згаданого слова «пекло», але й від слів «страх», «жах», «смерть», «кривавий», «шок» тощо: «це найбільше страхіття», «ці страшні цифри», «згадує як страшний сон», «платять страшну ціну», «зробили страшну знахідку», «того страшного ранку», «відбувається справжній жах», «і до кінця не розуміють, що змогли вижити у справжньому жаху», «це просто жахлива була картина», «поміж того жахіття», «ще один жахливий злочин росіян», «буквально витягли з лап смерті», «від смертоносних дронів», «смертельний наказ», «кожний крок тут — гра в життя та смерть», «кровопролитне протистояння», «кривавий підсумок терористичного удару», «того кривавого понеділка», «найкривавіша ракетна атака», «потрібні гроші, нехай і криваві», «атмосфера шоку, шоку і розпачу», «досі не можуть відійти від шоку», «світ вже вкотре шокований» тощо. А ще «все довкола нагадує апокаліпсис», «довкола хаос», «все це зараз має абсолютно страшенний, гнітючий вигляд», «моторошна авіатроща», «ці моторошні кадри», «моторошні звички, що панують в окупаційному війську», «панують моторошні звичаї», «після приголомшливого обстрілу», «поміж того жахіття», «серед цивільних паніка» тощо і тощо.

Суть події часто підміняють емоційними визначеннями, як-от слово «трагедія» зустрічалося 55 разів: «на місці трагедії», «на цю трагедію вже відреагував», «сьогоднішня трагедія — це жах і біль не одного дня» тощо. Журналісти не полишають оцінювати, що сталося «на жаль» (44 рази), а що — «на щастя» (38 разів): «є, на жаль, загиблі», «на жаль, внаслідок атаки є поранені», «на жаль, їх можуть виготовляти», «на жаль, вже активізувалися шахраї», «на жаль, вибороти призові місця їм не вдалося» (відчуваєте, який широкий діапазон застосування цього штампу!), «минулося, на щастя, без жертв», «на щастя, її квартира вціліла», «на щастя, не був вдома», «на щастя, це було вночі». Обов’язково якщо хтось не був поранений або хоча би не загинув, то це стається, за версією журналістів, або «дивом» (25 разів), або «пощастило» (11 разів): «дивом уникли прямого влучання», «вціліли дивом», «просто дивом не загинули», «дивом минулося без жертв», «чоловік дивом вижив», «бабусі пощастило», «лиш дивом пощастило вижити» або ж навпаки «та дива не сталося». А ще «допомогла просто вдача». І теж такі собі форми: «досі не може оговтатись», «досі не може отямитися», «досі не може повірити», «досі не можуть відійти від шоку», «досі приходить до тями», «і досі дивується».

Журналісти постійно намагаються власними оцінковими визначеннями передати емоційний стан різних людей (це замість того, щоб просто дати людям говорити в кадрі про власні емоції — це традиційна біда пострадянської журналістики загалом): «люди в відчаї», «вони просто ридали», «витираючи сльози», «крізь сльози жінка розповідає», «а вдома собі місця не знаходив тато», «з болем в очах спостерігає», «з острахом очікують», «емоцій уже не стримували», «хоч на серці досі болить», «хоча голос тремтить щоразу», «і без того спантеличений Олександр тепер геть розгублений», «не тямиться від щастя», «утомлений, змучений, але щасливий», «вони чи не вперше посміхаються», «люди схвильовано аплодують», «глядачі зворушені», «з подивом визнають» тощо.

Є й інші суто емоційні визначення. Наприклад, улюблене журналістами слово «скандал» використовували 26 разів: «розгорівся скандал», «скандал довкола київського “Охматдиту”», «замість скасованого скандального законопроєкту», «черговий корупційний скандал», «вже є скандал», «після сьогоднішнього скандалу», «час від часу провокував скандали», «який до того вже встиг відзначитися скандальними заявами», «19-річний українець оскандалився» тощо.

І багато різноманітних емоційних оцінок із будь-яких приводів, лише кілька прикладів: «почали записувати істеричні звернення», «зловісні синоніми», «рядки, що пронизані болем та гірким життєвим досвідом», «історія цього військовослужбовця вражає», «вражаючі фото і відео», «приголомшливих результатів», «деякі з них дуже зворушливі й прості», «щемливі подробиці», «просто шаленіла публіка», «спортсмени були й засмучені», «у нервовій і водночас дуже цікавій атмосфері», «у яскравому двобої», «усі в захваті від нього, а він від цього теж у захваті», «успіх приголомшливого просування», «це шалені заходи безпеки, просто шалені», «цієї неймовірної історії» і багато подібних.

Найбільше суто емоційної лексики у другому кварталі було у проаналізованих ефірах ICTV з СТБ (330 подібних порушень) і «1+1» (243), найменше — в ефірах «Ради» (96). Для порівняння: у проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного суто емоційних оцінок було 50.

Набагато більше в ефірі телемарафону неемоційних оцінок із будь-яких приводів. Ну не вміють журналісти без них обходитися! Лише для прикладу наведу найбільш поширені з них: «тривають важкі бої», «найактивніше ворог штурмує», «активні бойові дії», «активно застосовують авіацію», «біля легендарного і стійкого населеного пункту», «найскладнішою ситуація залишається», «один із найважчих на фронті», «ситуація на передовій складна», «ситуація надскладна», «ситуація наразі не краща», «нищівного ракетного удару», «цинічної атаки росіян», «масштабна пожежа вирувала», «було чути сильні вибухи», «потужні вибухи лунали», «було дуже гучно», «гучною видалася ніч», «значних пошкоджень зазнали», «значні руйнування», «медики роблять усе можливе», «миттєво доправили», «самопроголошена влада», «самопроголошений президент», «пильно стежать», «ретельно перевіряють», «робота кипить», «проблема із зором», «проблеми з водою», «проблему вже усунули», «резонанс викликала величезний», «резонансної справи», «дуже активно здавали кров», «дуже багато безпілотників», «дуже сильно постраждали», «за лічені хвилини», «заходи безпеки тут без перебільшення безпрецедентні», «активно закликає», «активно співпрацює», «авторитетні видання», «ажіотаж у ЦНАПах», «атмосфера дійсно була неймовірна», «атмосфера тут дуже добра», «атмосфера тут робоча», «величезні черги», «відомий на всю країну», «легендарна фехтувальниця», «легендарний підрозділ», «унікальна виставка», «унікальна операція», «унікальне обладнання», «унікальний дрон», «справжнє свято» і дуже багато інших різноманітних.

Найбільше таких оцінок було в ефірах каналів «1+1» (1348), ICTV та СТБ (1277) і «Інтер» (1171). Найменше було на «Раді» (404). В ефірі Першого каналу Суспільного таких оцінок було 203.

Окремою групою я виділяю ті журналістські оцінки, які підміняють собою факти. Тобто цілком вимірювані величини журналісти позначають власними оцінками, замість того, щоб у компетентних джерелах узяти точні значення. Все це оцінки «багато», а то ще й «дуже багато»: «багато вибитих вікон», «багато вишів», «багато дронів вже складають», «багато дснсників», «багато загиблих і поранених», «багато населених пунктів без світла», «багатотисячне місто», «багатотисячний мітинг», найбільше мені сподобалося «багато багатоповерхівок»). До цих визначень є різні альтернативи: «безліч людей», «безліч повітряних цілей», «людей тут чимало», «чимало абонентів», «чимало вакансій», «численних об’єктів», «численні жертви», «численні опитування», «велика кількість швидких», «велика площа і висока стеля», «великі терміни ув’язнення», «величезна вирва», «величезний бойовий досвід за плечима», «немалий врожай», «показник урожайності теж доволі високий», «вкрай рідкісний синдром» тощо.

Так само довільно підміняють оцінками цілком вимірювані факти — наприклад, час: «від самого ранку», «вперше за такий довгий час», «діток швидко перевезли», «довго їхала», «звели за рекордно короткі терміни», «швидко приборкали вогонь», «поважний вік», «терміни надзвичайно стислі», «тривала реабілітація», «у вкрай короткі терміни». Або погодні явища: «від шаленої спеки», «надзвичайна спека», «дуже сильний вітер». Або фізичні величини — відстані, площі, вагу, швидкості тощо: «до фронту рукою подати», «на великій швидкості», «на досить великій площі». Або взагалі легко вимірювані факти, коли йдеться про гроші: «дорогі харчі», «дороговартісне обладнання», «збитки чималі», «сума амбітна», «різко підскочили в ціні», «цінник немаленький», «чималий штраф».

Таких оцінок у третьому кварталі в марафоні було найбільше на ICTV з СТБ (78) і на «1+1» (77), найменше — на «Раді» (8). В ефірі ж Першого каналу Суспільного їх було 18.

Окрема безнадійна «хвороба» — це повсякчасне використання журналістами різноманітних дієслів, які є синонімами простого позначення дії «сказав», але при цьому є запозиченими з урочистого стилю, а отже додають зайвого патосу, ніби вивищуючи значення цієї простої дії. Рекордним у третьому кварталі в марафоні було використання таких слів як «заявив» (340 разів у проаналізованому мною ефірі), «наголосив» (181 раз), «зазначив» (162 рази). І поряд із цим широко вживалися й інші синоніми, які крім позначення дії містять у собі й оцінку характеру цієї дії — найпоширенішими в телемарафоні були цього разу слова «запевнив» (86 разів), «зізнався» (38) і «переконує» (25). Найбільше такого патосу й оцінок у третьому кварталі наганяли в ефірах ICTV та СТБ (299 разів), найменше, але ж теж чимало, було в ефірі «Ради» (182). Цієї «хвороби» ніяк не позбудеться і Перший канал Суспільного, де подібних порушень було аж 160.

Крім того, час від часу журналісти марафону вдаються до сумнівної образності, іронії та жартів, що теж є зайвим у новинах. Не кажучи вже про те, що більшість із цих «образів» давно вже стали безнадійними штампами. З новітніх штампів це всі оці «бавовни» замість вибухів, «демілітаризують» або «утилізують» замість «знищують», «мопеди» замість «шахедів» і «пташки» на позначення дронів, а ще «вибухові подарунки», «полювання на ворога», «зустріли їх вибухово», «полум’яно привітали». А поряд з ними — штампи-мастодонти, успадковані ще з журналістики безнадійних совіцьких часів, усі ці «блакитні палива», «багряні заграви», «гарматне м’ясо», «українська Феміда» тощо. Журналісти часом іронізують, говорячи «на Росії» чи там «русскоє насєлєніє». А часом вдаються до карколомних образів: «доведено “бойовими комарами” та “хлопчиками у трусиках”», «російська рулетка на мінному полі», «бо ж ферми на паузу не поставиш і коровам не поясниш, що треба ще почекати», «готуй сани з літа, а дрова з осені». Або ж до геть поетичних тропів і висловлювань: «але об’єднує їх біль, яку переживав український народ протягом століть», «наважувалися виплеснути свій біль на полотно», «лікують шрами на душах травмованих війною жінок та дітей». Це все добре, але ж не про новини. У третьому кварталі найбільше полюбляли образність, іронію і жарти журналісти каналів «Ми — Україна» (66 разів), «1+1» (41 раз) і «Інтера» (38). Найменш образними були на «Раді» (лише 7 таких порушень). В ефірі ж Першого каналу Суспільного таких порушень було лише 5.

Крім оцінок на більшості каналів у третьому кварталі було також і чимало різноманітних міркувань журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Найбільше любили поміркувати журналісти каналів «Інтер» (166 міркувань) і «Ми — Україна» (164). Найменше міркувань журналістів було на «Раді» (47). В ефірі Першого каналу Суспільного міркувань було теж чимало (43).

Як і завжди, найбільше було псевдоекспертних міркувань журналістів у будь-яких темах — від міжнародки до спорту. Таких «експертиз» я нарахував 180 у проаналізованому ефірі за квартал. Найбільше почувалися «експертами» журналісти каналу «Ми — Україна» (аж 82 таких порушення). Журналісти ICTV та СТБ були другими, але зі значним відривом від «лідера» («лише» 38 «експертних» думок). Найменше таких порушень було на «Раді» (9). А в ефірі Першого каналу Суспільного подібних порушень не було взагалі. Наведу по кілька прикладів з різних каналів-учасників марафону:

«Атаками на нафтобази, паливо з яких допомагає забезпечувати логістику ворога, Київ прагне зменшити здатність країни-агресорки вести війну проти нашої держави». «Втім історичне тло, війна в Україні і можливе повернення до Білого Дому Дональда Трампа говорять про те, що теоретично найпотужніший оборонний альянс у світі переживає випробування на реальну міцність». «Зниження температури не дозволить ані тримати дітей у стаціонарі, ані проводити операції, ані забезпечувати життєдіяльність тих відділень, які відновили роботу». «Подолати конфлікт пам’яті, щоби ним не скористалася Росія, критично важливо і для майбутнього українців, і для поляків» («1+1»).

«Візит міжнародного вигнанця Путіна до Монголії означає, що відтепер інші держави, які ратифікували Римський статут, зможуть без серйозних наслідків запрошувати кремлівського тирана на міжнародні заходи». «Доброчинна діяльність має значний вплив на економіку держави». «З іншого боку в умовах підвішеного парламенту зовнішню політику визначатиме президент і для України це найкращий варіант». «Останні трагедії в Україні через ракетні атаки росіян лише доводять: регулярне донорство – критична необхідність» (ICTV з СТБ).

«Виснажити українську систему ППО, досягти хоча б якихось результатів, не маючи суттєвих перемог на фронті, — головне завдання ворога, який направляє в бік України десятки безпілотників». «І потепління з Піднебесною означало би більш жорстку політику щодо Москви». «Результати виборів у Тюрингії та Саксонії не вплинуть на підтримку України з боку Німеччини». «Сил у противника поки що бракує, тому ворог іде в атаки локалізовано» («Інтер»).

«Віднедавна літаки F-16 перебувають на озброєнні України, тому ті ракети можуть значно посилити спроможності українського війська». «Влучає у хвостовий гвинт, зазвичай після такого пошкодження гелікоптер втрачає керування, він або падає, або йде на аварійне приземлення». «Після тренувань спортсменам потрібен час на відновлення». «Це означатиме, що тривога через балістику буде по всій Україні і майже щодня» («Рада»).

«А от проблеми зі світлом у них виникають не через атаки, це наслідок санкцій». «В умовах ракетного терору і пов’язаних з цим відключеннями світла альтернативні джерела енергії стають чи не єдиним ефективним рішенням». «Втрати російської ППО в Криму вже є серйозними, хоча ще не досягли критичного рівня». «Для диктатора цей візит — гарний привід показати немічність західної судової системи та плювок на міжнародні правила». «Зрозуміло, що розмістити їх на прикордонні складно, аби “Петріот” вартістю понад мільярд доларів не став легкою мішенню для російських ракет та дронів». «Наслідки цьогорічних аномальних температур стануть відчутними аграріям після жнив, це наприкінці серпня» («Ми — Україна»).

А ще в ефірах усіх каналів, крім Першого каналу Суспільного, звучали різноманітні поради й навіть якісь настанови. Найбільше таких було в ефірах «Інтера» (22), найменше — в ефірах «Ради» (4). В ефірі Першого каналу Суспільного було лише одне таке. Приклади з марафону:

«Давайте берегти те, що застали ми, разом». «Якщо вашому котлу більше 15 років, подумайте про заміну». «Якщо ваш котел справний, почищений і забезпечений резервним електроживленням, опалювальний сезон у вас пройде впевнено і спокійно» («1+1»).

«Якщо в компанію приходить молода особистість після університету, їй так само потрібно запропонувати гідні умови праці, навіть враховуючи те, що вона може прийти на керівну посаду». «В Україні донорство крові має стати суспільною нормою, особливо зараз в умовах війни, непередбачуваних обстрілів і трагедій, коли в одному місці раптово потрібні величезні запаси крові». «І навряд чи ворог перестане бити і вбивати нас, але ми повинні пам’ятати, що наша сила в єдності, ми незламні, коли ми всі разом і пам’ятаємо про це в мирні часи теж». «Тож якщо ви зумисно не чекаєте на російських загарбників, а дбаєте про життя своє та своїх близьких, варто дослухатись до повідомлень влади» (ICTV та СТБ).

«Від палючого сонця рятують парасолі, вільний світлий одяг із натуральної тканини». «Попри різний час та протилежне ставлення до проблематики нам в ніякому разі не можна відкладати в довгу шафу її вирішення» («Інтер»).

«Аби уникнути ураження інфекцією, треба дотримуватися банальних, але простих правил». «І кожен з нас має бути готовим врятувати того, хто поруч». «Не зайвим буде забезпечити електрозалежні котли альтернативним джерелом живлення і за можливості до зими утеплити власні оселі». «Споживачі ж зі свого боку для сталого проходження опалювального сезону можуть заздалегідь перевірити та обслужити свої газові прилади». «Побільше пити в спеку — універсальний лайфхак» («Ми — Україна»).

Як і раніше, в ефірі марафону звучало чимало журналістських припущень, найбільше їх було в ефірах каналів «Ми — Україна» (17) і «1+1» (11), найменше — в ефірі каналу «Рада» (2). В ефірі Першого каналу Суспільного припущень не було. Ось по кілька прикладів із марафону:

«Імовірно це було на замовлення власника цієї садиби». «Існує вірогідність блокування ютубу». «Він має всі шанси отримати позицію канцлера і надати Україні далекобійну зброю». «Очевидно, що хтось іще може перебувати під руїнами». «Тому найімовірніше будинок доведеться зносити» («1+1»).

«Вибухнула ракета в повітрі, очевидно її збили українські сили ППО». «І найвірогідніше, там ще залишаються люди». «І хто зна, може, швидше би їхали західні танки і летіли літаки, якби Європа розуміла, що в Україні захищає своє». «Імовірно, це питання буде розглянуте вже на наступних засіданнях». «Найімовірніше, ночувати навіть у вцілілих під’їздах буде небезпечно» (ICTV та СТБ).

«А отже дискусії щодо прозорості будівництва та вибору місця для кладовища вочевидь триватимуть надалі». «Вочевидь бойова частина ракети здетонувала, коли вже впала». «І здається однією Курською областю справа не обмежиться». «Імовірно було викрито місце розташування ворожих систем ППО». «Ймовірно під ними можуть бути люди» («Інтер»).

«Імовірно, ворог поцілив ракетою “Іскандер-М”». «Правоохоронці не називають його ім’я, але з характеру звинувачень зрозуміло, що йдеться про нардепа від забороненої в Україні партії ОПЗЖ Нестора Шуфрича» («Рада»).

«Коли вона буде — невідомо, скоріш за все, у четвер». «Можливо, саме цей факт додатково спонукав Євросоюз нарешті серйозно взятися за впровадження вторинних санкцій, щоби перекрити всі лазівки Росії». «Та є фактори, що вказують, це міг бути модернізований “Нептун”». «Це лише один із можливих сценаріїв, а їх у Росії розглядають кілька, зокрема й операція під чужим прапором». «Цей план президент імовірно передасть Джо Байдену». «Щоб отримати фото черг до Криму окупанти могли спеціально перекрити туди рух» («Ми — Україна»).

Часом у телемарафоні журналісти взагалі робили якісь «політичні заяви», наприклад: «Українські податки душили українську книгу і українських урядовців це не турбувало». «Все ж держава почала напрацьовувати механізми, які умовно мають перетворити Україну на державу, в якій хочеться жити, сподіваючись, що після перемоги люди все ж таки повертатимуться» (ICTV та СТБ). «І в умовах постійних обстрілів важливо забезпечити життєстійкість регіонів» («Інтер»). «Для України зближення з позиціями Нью-Делі має стратегічне значення» («Рада»). «Зараз в руках московитів тисячі українців і повернення їх усіх — наш безумовний пріоритет». «Тому що люди, яких ми втрачаємо, це та ціна, яку ми не будемо платити, ми будемо боротися за кожного» («Ми — Україна»).

І навіть просто якісь рефлексії на кшталт: «за що я люблю свою роботу — це і поїсти можна смачно, і дізнатися те, що треба». «Я прийшла і мені хотілося плакати просто від того, що в світі ще є такі нелюди, які можуть вдарити по дитячій лікарні, то зараз я постійно розчулююся від тих людей, яким вдалося як волонтерам просто прорватися до “Охматдиту” для того, щоб допомагати» («1+1»). «Ти знаєш, Оксано, вже десять років триває війна, а я досі не знаю, як вітатися в такі вечори, дні, та й такі, як сьогодні вже сказати “добрий вечір” просто не повертається язик. Дійсно, я займався своїми справами, ми з друзями зранку зустрілися на каву, в мене сьогодні законний вихідний день і нічого не передбачало такої біди, яка сталася вже за декілька хвилин після того, як ми зустрілися» (ICTV та СТБ). «А я мрію, коли з землею зрівняють Москву, і хай би це зробили самі московити» («Ми — Україна»).

У третьому кварталі також у марафоні було надзвичайно багато зайвих у новинах маркерів суб’єктивної думки та маркерів привернення чи посилення уваги — загалом 277. З найбільш поширених: «хочу сказати», «хочу вам розказати», «додам», «зазначу», «чесно вам хочу сказати», «можу сказати», «також зазначу», «як я вже сказала», «ба більше», «важливий факт», «треба зазначити», «варто зауважити», «варто не забувати», «до речі», «до слова», «що цікаво», «і головне», «і найцікавіше», «і це важливо», «хочу вам сказати», «хочу наголосити». Найбільше такого було в ефірах «Інтера» (84), «1+1» (69) і ICТV з СТБ (63), найменше — в ефірах «Ради» (27). Чомусь дуже багато їх було в ефірі Першого каналу Суспільного (аж 42).

Не авторизовані суб’єктивні думки в авторських матеріалах і розмовних студіях

Середня кількість подібного виду порушень стандарту відокремлення фактів від думок у третьому кварталі цього року неістотно зменшилася — з 2,4 у попередньому кварталі до 2,2 порушення на годину. На більшості каналів ці показники неістотно, але зменшилися, найвідчутніше — в ефірах «1+1» та ІCTV з СТБ (і там, і там — на 0,8 порушення на годину). При цьому на «Раді» кількість таких порушень зросла (на 0,7 порушення на годину). Найбільше таких порушень було традиційно в ефірах ICTV та СТБ (4,4 порушення на годину, вдвічі більше середнього значення по марафону) — і це при тому, що обидва гостьових ведучих медіагрупи працюють суворо за стандартами, порушують їх дуже рідко. Традиційно таку велику кількість порушень «генерують» журналісти тижневика «Факти тижня», які просто тотально ігнорують цей стандарт. У третьому кварталі доволі багато подібних порушень робили ведучі телеканалу «Рада» (3,2 порушення на годину в середньому). Найменше таких порушень у телемарафоні робили на «Інтері» (лише 0,5 порушення на годину). Для порівняння: ведучі Першого каналу Суспільного майже не порушували цей стандарт — було лише 0,1 порушення на годину ефіру в середньому.

Безпідставні узагальнення

Середня кількість таких порушень стандарту відокремлення фактів від думок не зазнала змін, порівняно з попереднім кварталом. Так само вона була 0,4 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше в такий спосіб стандарт порушували на каналах «1+1» (0,7 порушення на годину) і ICTV з СТБ (0,6), найменше в марафоні таких порушень було на каналі «Ми — Україна» (0,2). В ефірі ж Першого каналу Суспільного цей показник становив 0,1 порушення на годину ефіру в середньому.

В ефірі марафону найчастіше (26 разів) журналісти узагальнювали на різноманітні локальні групи людей, приклади: «а ось точні науки досі мало цікавлять українську молодь», «більшість киян до блекаутів готувалися, запасалися павербанками та зарядними станціями», «всі дуже втомлені, але продовжують працювати», «всі намагаються допомагати один одному», «за копійками опитані нами кияни та гості міста обіцяють не сумувати, мовляв, українськими шагами їм користуватися буде приємніше», «люди засмагають всюди, де є місце, повітряних тривог не лякаються, укриттями майже ніхто не цікавиться», «люди до тривог ставляться дуже уважно», «мешканці пошкоджених будинків із кожним днем все більше сумніваються, що зможуть повернутися до своїх осель». Найбільше (по 7 разів) так узагальнювали на «1+1» і на «Раді».

17 разів у марафоні узагальнювали на всю Україну чи на всіх українців, причому 9 з цих узагальнень були в ефірі «1+1». Приклади: «відповіді на запитання, яке точно турбує кожного з нас», «вся Україна практично стала на допомогу», «ми всі вважали, що співпраця з МВФ – це такий маячок для інших інвесторів, що значить країна надійна для співпраці», «на тему енергетичної безпеки, стурбований нею кожен громадянин в нашій країні», «наслідки ворожих атак на енергетику відчуває кожен українець».

16 разів узагальнення журналістів виходили за межі країни: «світ уже вкотре шокований масованими ракетними ударами Росії», «весь світ уже третій тиждень стежить за боями на Курщині», «до цієї промови, як і до перебігу американських виборів, буде прикута увага всього світу», «донатила вся Україна і світ», «з Ханією прощається в мечетях весь мусульманський світ», «багато ізраїльтян упевнені», «не надто привабливий на перший погляд, але росіянам подобається», «партія Марін Ле Пен, якій всі після першого туру пророкували перемогу». До світу порівну апелювали всі канали, крім «Ради».

Найменше у третьому кварталі було узагальнень на професійні групи — лише 7, 4 з яких припали на ефіри ICTV та СТБ.

Нечіткість меж цитування

Кількість подібних порушень стандарту продовжує залишатися незначною (0,1 порушення на годину ефіру в середньому). Як і раніше, дуже багато таких порушень було в ефірах ICTV та СТБ (14), де подібне є системним явищем, узагалі не було таких порушень в ефірах «1+1».

Порушення стандарту достовірності

Загальна картина в третьому кварталі 2024 року за різновидами порушень цього стандарту була такою:

У середньому порушень на годину ефіру:

У третьому кварталі порівняно з другим середня кількість порушень стандарту в телемарафоні дуже сильно зросла — було 17,6 порушення на годину ефіру, а стало 24,4. Причому до цього, хоч і різною мірою, доклалися всі учасники марафону. Найбільше наростили кількість порушень стандарту достовірності на «1+1» (зростання склало 11,5 порушення на годину в середньому), канал став і найбільшим порушником стандарту, набагато випередивши всіх інших учасників телемарафону. На телеканалі «Рада» середня кількість порушень зросла на 6,6 на годину, в ефірах ICTV та СТБ — на 4,3. На решті каналів також було зростання, але неістотне. З незрозумілих мені причин, доволі відчутно збільшили кількість порушень стандарту і в ефірі Першого каналу Суспільного — на 4,9 на годину. І хоч в ефірі каналу порушень цього стандарту відчутно менше, ніж у телемарафоні, все ж вважаю, їх неприпустимо багато як для Суспільного мовника.

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

Як бачимо, загальне значне зростання порушень стандарту склалося зі зростання показників по всіх, без винятку, різновидах. Найвідчутніше з них побільшало узагальнених псевдопосилань на джерела фактичної інформації.

Узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів

Середня кількість порушень цього виду в другому кварталі зросла з 6,1 до 8 порушень на годину ефіру. Найбільше до такого зростання доклалися канали «Рада» (на 3,6 порушення на годину) і «1+1» (на 2,7). Зростання на інших каналах було помірнішим, а на каналі «Ми — Україна» подібних порушень навпаки стало на 1,7 на годину менше. За цим показником найбільше порушень було знову-таки на «Раді» (10,9 на годину в середньому), найменше — на каналі «Ми — Україна» (5,7). Інші канали були близькими до тренду марафону. В ефірі ж Першого каналу Суспільного подібних порушень було відчутно менше за марафон — по 3,3 на годину ефіру в середньому.

Понад 75% від усіх цих порушень у телемарафоні становили неперсоналізовані псевдопосилання на різноманітні організації, структури й установи: «повідомляють у Генштабі», «заявили в Повітряних силах», «заявляло Міноборони», «в Держприкордонслужбі пояснили», «в українській розвідці зазначають», «в СБУ твердять», «в Офісі генпрокурора зазначили», «за даними Нацполіції», «роз’яснили у Кабміні», «в МЗС відреагували», «в Мінекономіки прогнозують», «повідомили в Міненерго», «в ДСНС розповіли», «в “Укрзалізниці” кажуть», «в Дніпропетровській ОВА зазначили», «за інформацією Запорізької ОВА», «Луцька міська рада сказала», «повідомили в Покровській МВА», «за даними Харківської облпрокуратури», «говорять в НАТО», «в Держдепартаменті заявили», «нагадали у Пентагоні», «в Європарламенті переконані», «в польському уряді заявили», «вороже Міноборони звітувало», «МАГАТЕ сказало» тощо і тощо. Майже напевно, більшість, якщо не всі, інформації з такими-от «посиланнями» редакції просто беруть в соцмережах і в телеграм-каналах. І просто «забувають» про цю обставину повідомляти. У третьому кварталі таких псевдопосилань найбільше було на каналах «Рада» (309) і «Інтер» (180), найменше так «посилалися» на каналі «Ми — Україна» (142 рази, але і це, погодьтеся, забагато). Несподівано багато (аж 75) таких псевдо було і в ефірі Першого каналу Суспільного, хоча там зазвичай заведено чесно посилатися на телеграм-канали чи сторінки структур та установ у соцмережах.

Друге місце, хоч і з величезним відставанням від псевдопосилань на структури, займали «посилання» на різноманітних невизначених «фахівців», їх було 91: «військові кажуть», «волонтери обіцяють», «за даними істориків», «зазначають поліцейські», «ізраїльські військові заявили», «інструктори розповідають», «кажуть аграрії», «кіберполіція нагадує», «лікарі повідомили», «маємо добрі новини від енергетиків», «нардепи в кулуарах говорили», «правоохоронці певнять», «слідчі кажуть» тощо. Найбільше таких було на каналі «1+1» (34), найменше — на каналі «Ми — Україна» (8). В ефірі Першого каналу Суспільного подібних псевдопосилань було 13.

Дуже багато було «сліпих» псевдопосилань на ворожі «джерела» — 85. Більш як половину з них (46) робили журналісти ICTV з СТБ. Найменше таких було в ефірі «Ради» (лише 3). Тут слід розуміти, що будь-які російські «джерела» — чи то державні структури, чи пропагандистські ресурси, чи просто рядові росіяни — є апріорі брехливими, тож сумнівним виглядає будь-який факт із «посиланнями» на кшталт: «в Росії знову заявляють», «в окупаційній владі повідомили», «відео виклали російські ЗМІ», «влада Липецька підтвердила», «вороже Міноборони повідомило», «за версією окупантів», «за офіційними даними ворога», «повідомляли мешканці Калузької та Орловської областей», «пропагандисти із сумом підтверджують», «рашисти повідомляють» тощо.

47 разів у телемарафоні були псевдопосилання на невідомих, неназваних колег по цеху. Значна частина цих псевдо є геть невизначеними, наприклад: «авторитетні ЗМІ повідомляли», «в західній пресі обговорюється», «вдалося дізнатися ЗМІ»,«іноземна преса описує», «медіа миттєво сповіщають», «пише світова преса», «численні медіа повідомляли» тощо. Часом це геть невизначене коло трохи «звужується»: «британські медіа з’ясували», «за інформацією низки американських видань», «французька преса ще вчора пророкувала», «ми бачили відео, яке нібито належить румунським журналістам». Найбільше таких псевдо було на «1+1» (15), найменше — на «Раді» (3). В ефірах Першого каналу Суспільного таких псевдопосилань було лише 2.

Ще журналісти полюбляють часом робити узагальнені такі собі «геополітичні» псевдопосилання: «Америка та Європа запевняють», «Берлін сподівається», «в ЄС наполягають», «Ізраїль заявляв», «Китай назвав», «Сполучені Штати закликали», «у Брюсселі наголошують», «у Вашингтоні пропонують», «у Києві очікують», «у Макрона кажуть». Загалом їх у проаналізованих ефірах третього кварталу було 39, найбільше ж таких робили журналісти ICTV та СТБ (15 разів) і «1+1» (12). В ефірах Першого каналу Суспільного таких псевдо не було.

Узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок

Кількість таких порушень стандарту достовірності у третьому кварталі доволі відчутно зросла — з 3,8 до 4,8 порушення на годину в середньому. Це збільшення «забезпечили» канали «1+1» (зростання на 1,5 порушення на годину), «Ми — Україна» (на 1,1) і «Інтер» (на 1). На ICTV з СТБ натомість такого виду порушень стало менше на 1,3 на годину. Неістотно зменшилася і кількість подібних порушень в ефірі Першого каналу Суспільного. Найбільше таких порушень у третьому кварталі було в проаналізованих ефірах «Інтера» (6,6 на годину) і «1+1» (6,1), найменше — в ефірах «Ради» (3,2). В ефірах Першого каналу Суспільного таких порушень було по 0,9 на годину ефіру в середньому.

Майже половину з усіх 775 таких порушень у марафоні становили псевдопосилання на різного штибу неназваних «фахівців» у різних царинах: «артилеристи кажуть», «бійці переконані», «визнають наші армійці», «адвокати радять», «арахнологи зазначають», «благодійники закликають», «вважають дослідники погоди», «волонтери вважають», «газівники нагадують», «депутати пообіцяли», «енергетики вкотре додають», «за даними демографів», «за словами фермерів», «забудовники кажуть», «запевняють лікарі», «комунальники нарікають», «нагадують рятувальники», «освітяни зазначають», «полтавські бджолярі сказали» тощо. Найбільше у третьому кварталі так «посилалися» на чужі думки на каналах «1+1» (99 разів) і «Інтер» (93). В ефірі Першого каналу Суспільного псевдопосилань на професійні групи було 18.

Другими за вживаністю були узагальнені псевдо на думки невідомо кого в різноманітних структурах, організаціях та установах. Таких було 179, найбільше — так само в ефірах «1+1» і «Інтера» (по 45 разів). В ефірі Першого каналу Суспільного таких псевдопосилань не було.

У телемарафоні ще 99 разів «посилалися» на узагальнену думку невизначеного кола людей: «активісти називають», «багато хто говорив», «жителі села кажуть», «зізнаються люди», «кияни скаржилися», «кажуть парижани», «мешканці цієї висотки розповідають», «місцеві називають», «погоджуються з цим і батьки», «пояснюють у громаді», «хлопці вірять», «чоловіки кажуть» тощо. Найбільше таких було на «Інтері» (27 разів) і «1+1» (26). В ефірі Першого каналу Суспільного було лише одне таке псевдопосилання.

79 псевдопосилань були на загадкових «експертів» та «аналітиків». Найбільше таких було в ефірах «Ми — Україна» (22). В ефірі Першого каналу Суспільного теж було чимало таких «посилань» — цілих 9. Крім того, 57 разів у телемарафоні робили «геополітичні» псевдо, майже половину з них — на «Інтері». І 14 разів «посилалися» на думки невизначених ворогів.

Інформація з телеграм-каналів і соцмереж без перевірки

Середня кількість використання в телемарафоні картинки й інформації з телеграм-каналів і соцмереж у третьому кварталі зросла до 4,7 порушення на годину в середньому (у попередньому кварталі було 3,7). При цьому збільшили кількість таких порушень усі канали, крім «Інтера». Найвідчутнішим було зростання на ICTV з СТБ (на 2,1 порушення на годину) і на «1+1» (на 2 порушення на годину). Саме на цих двох каналах у телемарафоні й були найбільші кількості таких порушень (відповідно 6,4 і 6,5 на годину). А от в ефірі Першого каналу Суспільного кількість подібних порушень зросла на цілих 3,5 порушення на годину і в підсумку становила 8 порушень на годину в середньому. З одного боку, це пояснюється тим, що канал (на відміну від телемарафонців) майже завжди чесно каже, що взяв певну інформацію чи картинку в телеграмі або в соцмережах. Але, на мою думку, в ефірі Суспільного мовника мало би бути більше інформації, підтвердженої чи верифікованої в справжніх джерелах, без ненадійного посередництва інтернету.

У звітному кварталі редакції послуговувалися такими, заявленими в «посиланнях» або ж в логотипах на картинці, платформами:

Телеграм-канали вже який квартал поспіль залишаються і в телемарафоні, і в ефірі Суспільного мовника основними за кількістю використань як «джерел інформації». Серйозні ризики, пов’язані з тим, що це ворожий месенджер, редакціями не враховуються. З високою імовірністю телеграм-каналами були й більшість невизначених платформ. У телемарафоні найбільше послуговувалася телеграмом об’єднана редакція ICTV з СТБ (138 ідентифікованих випадків), найменше інформації з телеграм-каналів було на каналі «Рада» (32). У марафоні продовжується зниження популярності фейсбуку, на Першому каналі Суспільного ним послуговувалися майже вдвічі більше. Інші платформи використовуються вкрай епізодично.

Учасники телемарафону продовжували доволі активно використовувати як «джерела» інформації та відео російські сторінки в телеграмі, причому переважно анонімні. У третьому кварталі у проаналізованих ефірах я зафіксував 251 такий випадок, а це майже вдвічі більше, ніж було у попередньому кварталі (126 випадків)! Тобто подають подвійно недостовірну інформацію — взяту без перевірки з месенджера, та ще й продуковану ворогом, який цілком може поширювати відверту брехню або ж показували невідповідну заявленим обставинам картинку. Судячи з наведених даних, у редакціях нікого це особливо не цікавить.

Перша двадцятка найпопулярніших у телемарафоні «джерел» з інтернету виглядала у липні—вересні ось так:

На першому місці невизначена платформа Нацполіції — це все відео чи фото з відповідним логотипом. Друге місце за невизначеними платформами неназваного авторства. Теж, скажу так, дуже «відповідально» з боку телемарафонців. Усе це в «посиланнях» позначається як «в інтернеті з’явилося відео», «у соцмережах почали з’являтися вражаючі фото і відео», «в мережі багато пишуть», «у мережі відразу з’явилася інформація», «місцеві мешканці публікують у соцмережах», «місцеві пабліки повідомляють», «монітори повідомили», «мережами несеться інформація», «в соцмережах забили на сполох» тощо. Третє місце сумарно за відео з телеграм-каналів різних підрозділів ЗСУ.

З визначених платформ найпопулярнішим у третьому кварталі був телеграм-канал Херсонської ОВА, але не сильно від нього відстав ворожий анонімний телеграм-канал «Astra». Загалом же у першій двадцятці опинилося 6 анонімних ворожих телеграм-каналів! Мені здається, тут є над чим замислитися творцям телемарафону.

Фактична інформація без посилань на джерела

Середня кількість цього різновиду порушення стандарту достовірності в телемарафоні у третьому кварталі зросла майже вдвічі (було 2,1 порушення на годину, стало — 3,6). По каналах динаміка змін була такою: кількість подібних порушень зросла на каналах «1+1» (на 2,6 порушення на годину), «Рада» (на 1,7) і ICTV з СТБ (на 1,5). На інших каналах майже не змінилася. Канал «1+1» став одноосібним лідером за кількістю інформації без будь-яких послань на джерела — 7,1 порушення на годину ефіру в середньому при загальному тренді марафону 3,6. Водночас на Першому каналі Суспільного середня кількість подібних порушень була мінімальною — лише 0,3 на годину.

Майже дві третини з усіх 575 подібних порушень у телемарафоні були зроблені в повідомленнях про наслідки ворожих обстрілів чи бомбардувань у різних населених пунктах різних областей. При цьому на канал «1+1» припадало більш як половина з цих порушень (191 із 370). Чомусь у новинах каналу заведено подавати ці інформації великими блоками, згадуючи підряд багато областей і населених пунктів, причому не робити жодних посилань на джерела всіх цих інформацій. Цю дивну технологію в третьому кварталі доволі часто повторювала й об’єднана редакція ICTV з СТБ (71 таке порушення).

Як і раніше, значну частину подібних порушень (а саме 83) у телемарафоні становили різноманітні статистичні дані (кількість жителів населеного пункту, кількість евакуйованих тощо). Найбільше таких порушень було в ефірах ICTV з СТБ (21) і «Інтера» (20).

Абстрактні псевдопосилання

Середня кількість порушень стандарту цього виду у третьому кварталі в телемарафоні зросла до 3,3 порушення на годину ефіру в середньому (у попередньому кварталі було 1,9). Переважно це зростання «забезпечив» канал «1+1», який збільшив кількість таких порушень на 2,8 на годину і став абсолютним лідером за цим різновидом порушення стандарту достовірності — 5,1 порушення на годину ефіру в середньому. На всіх інших каналах зростання було незначним і середні показники — близькими до тренду або нижчими за нього. В ефірі Першого каналу Суспільного подібних порушень цього разу було набагато більше, ніж у попередніх періодах — 1,6 порушення на годину в середньому.

З абстрактних псевдопосилань у третьому кварталі найпопулярнішими у телемарафоні були псевдо з різними варіаціями слова «відомо» (загалом 148 подібних абстрактних псевдо): «нам відомо», «стало відомо», «як стало відомо пізніше», «на тепер відомо», «на цю годину відомо», «наразі відомо», «вже відомо», «було відомо», «згодом стає відомо», «буквально щойно стало відомо», «достеменно відомо», «з відкритих джерел відомо», «наскільки відомо станом на зараз», «офіційно відомо», «як відомо ТСН» тощо. Тут уже в кого яка фантазія. Єдине питання: невідомо, звідки це все журналістам «відомо». Найбільше ж «відомо» було в третьому кварталі каналу «1+1» (53 таких «посилання»), найменше було «відомо» редакції «Інтера» («лише» 16). Прикметно, що навіть і Першому каналу Суспільного цілих 13 разів щось таки було «відомо», невідомо звідки.

Другою за популярністю в телемарафоні була форма з різними синонімами слова «повідомляють» («кажуть», «говорять», «подейкують» тощо) — їх було 120 і також найбільше (36) було в ефірах «1+1». Тут також невідомо, хто такі загадкові оті, що щось «повідомляють», чи «кажуть», чи то «подейкують».

75 абстрактних псевдопосилань були всі оці дивні форми «за попередніми даними», «за попередньою інформацією», просто «попередньо», «за останніми даними», а ще «за офіційними даними». Сюди ж відніс я і такі більш екзотичні: «за уточненою інформацією», «за оновленими даними» і навіть «за непідтвердженими даними». Найбільше таких «даних» (взятих невідомо звідки) було в ефірах «1+1» і ICTV з СТБ (по 20). Втім, чимало їх було і в ефірах Першого каналу Суспільного — 11.

Ще 60 абстракцій в ефірі телемарафону мали вигляд «є інформація», «було повідомлення», «з’явилася інформація», «є повідомлення». Найбільше таких «єповідомлень» було в ефірах каналів «Ми — Україна» (19), «1+1» (18) і «Рада» (17).

З решти абстрактних псевдопосилань згадаю найбільш, на мій погляд, цікаві й екзотичні: «з’ясувалося», «офіційно оголосили», «за однією з версій», «різні джерела кажуть», «звучать прогнози» (невідомо чиї), «за нашими поінформованими джерелами», «з’явилося відео», «за певною інформацією», «в Росії вже брешуть», «одне з джерел каже», «як я чую в кулуарах», «ходять чутки», «я особисто бачив повідомлення», «як виявилось», «існує думка» (невідомо чия), «інформація почала поширюватися від людей до людей» тощо.

Порушення стандарту точності подачі інформації

Порушень стандарту в третьому кварталі року було от стільки:

У середньому на годину ефіру:

У телемарафоні середня кількість порушень стандарту точності за годину в третьому кварталі зросла з 7,1 порушення до 8,2. Це зростання дали канали ICTV з СТБ (на 2,1 порушення на годину) і «1+1» (на 1,9). На каналі «Інтер» кількість порушень стандарту залишилася незмінною, на каналах «Рада» і «Ми — Україна» порушень стандарту стало менше (відповідно на 1,5 і на 0,3 порушення на годину). В підсумку найбільшим порушником стандарту точності у третьому кварталі в телемарафоні був канал «1+1» (11,2 порушення на годину в середньому) і канали ICTV з СТБ (9,5). Найменше порушували стандарт на «Інтері» (6,3 порушення на годину). Загальна кількість порушень цього стандарту на Першому каналі Суспільного не змінилася (3,8 порушення на годину).

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала таким чином:

У третьому кварталі продовжила зростати кількість порушень, пов’язаних із невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Стало більше фактичних помилок і незграбних «ілюструвань» розмов із гостями.

Невідповідність картинки й тексту в сюжетах і БЗ

Як і завжди, найбільше порушень стандарту точності є саме невідповідностями картинки й тексту. У третьому кварталі середня кількість подібних порушень не змінилася порівняно з попереднім кварталом і становила 6,1 порушення на годину ефіру в середньому. Хоча по каналах певні зміни були: найвідчутніше збільшили кількість подібних порушень на ICTV з СТБ (на 1 порушення на годину в середньому), найвідчутніше зменшили — на каналі «Рада» (теж на 1 порушення). Найбільше подібних порушень у третьому кварталі було на каналах «1+1» (8,4 на годину) і ICTV з СТБ (7,6). Найменше таких порушень було на «Інтері» (4,3). В ефірі Першого каналу Суспільного таких порушень було відчутно менше, ніж у марафоні, — 2,3 на годину в середньому.

Як і в кількох попередніх кварталах, найчастіше стандарт порушували, бездумно «перекриваючи» різноманітні тексти — БЗ і сюжети — абиякою архівною картинкою. Тут приблизність і умовність майже гарантовано призводить до часткової або і повної невідповідності. Подібних порушень у марафоні загалом було 579. Найбільше ж цим грішили в ефірах ICTV та СТБ (138 порушень), найменше — на «Інтері» (92). У проаналізованих ефірах Першого каналу Суспільного таких порушень було 41.

Гадаю, глядачі телемарафону вже напам’ять вивчили всі головні адмінспоруди Брюсселя, Вашингтона, Нью-Йорка, Лондона і Парижа. І пам’ятають уже кожну цеглинку остогидлого Кремля. У чому сенс таких «перекривань» — незрозуміло взагалі. Набагато «інформативнішою» є ще практика просто показувати красиві краєвиди певної країни, коли за кадром йдеться про якісь серйозні геополітичні чи економічні питання, які там розв’язують. Або ще краще: розповідали про пошуки дрона у якомусь польському містечку за 30 кілометрів від кордону, а «перекривали» це красивими краєвидами Варшави. Або ж обов’язково, коли йдеться про виділення грошей Україні, то треба наклеїти відео рахувальної машинки з доларами, наче їх валізами будуть сюди везти й уже рахують. Ну а потім, звісно ж, Капітолій і адмінбудівлі ЄС. Як же без цього? В мене питання до «творців» цих сюжетів і БЗ: а чому би не вішати в цих випадках титр «картинка для привернення уваги»?

Справжня ж біда починається, коли в закадровому тексті згадують конкретних людей чи конкретні об’єкти. От тоді майже обов’язково говоритимуть про Остіна, а показуватимуть Столтенберга, говоритимуть про Зеленського, а показуватимуть Путіна, фон дер Ляєн «виглядатиме» на картинці як Орбан, а Макрон — як Шольц. Трамп уже наступного дня після замаху в численних БЗ марафону був із цілим вухом (бо ж брали з глибокого архіву). Коли розповідатимуть про Білий Дім — показуватимуть Конгрес, говоритимуть про ракети, а показуватимуть танки, казатимуть про ППО «Hawk», а показували чомусь «Patriot», говоритимуть про євро — показуватимуть долари, казатимуть про енергоблок АЕС, — а показуватимуть генератори на вулиці міста, казатимуть про повернення аномальної спеки, а показуватимуть пішоходів під зливою тощо і тощо. Часом цей театр абсурду стирає і часові рамки, бо ж анонсові повідомлення про саміти й зустрічі «перекривають» архівними попередніми «такими ж» самітами й зустрічами, а влітку показують людей у зимовому одягу. Або ж географія: так, повідомлення про прибуття місії МВФ до України з якогось дива «перекривали» архівним відео штаб-квартири Фонду в США, казали про відновлення «Охматдиту», а показували зруйновану п’ятиповерхівку на Сирці. Або ж формальна логіка: у сюжеті про лихоманку Західного Нілу казали про перелітних птахів, а показували міських голубів. І цей перелік можна продовжувати й продовжувати.

Друге місце за поширеністю в телемарафоні займали невідповідності між картинкою і текстом у більшості повідомлень про наслідки ворожих обстрілів, ракетних і дронових атак по різних населених пунктах України. Таких порушень було в другому кварталі 285. Найбільше їх було в ефірах «1+1» (111 порушень) і ICTV з СТБ (78). Найменше — в ефірах каналів «Інтер» (28) і «Ми — Україна» (27). Але і в ефірах Першого каналу Суспільного таких порушень було 28.

Тут майже завжди дві проблеми — з географією та зі змістом. З географією, бо зазвичай у таких повідомленнях жужмом згадують по три, п’ять, часом і по вісім різних населених пунктів, а показують фото чи відео якогось одного з них (при тому ніколи ж навіть не відомо, якого саме зі згаданих). А буває навіть згадка в одному повідомленні про дві, три чи навіть більше областей, а відео чи фото — так само, невідомо якої зі згаданих. Часто це стає дуже наочним і очевидним, бо ж з інтернету тягнуть фото й відео з логотипами, тож коли розповідають про наслідки ворожих атак на Дніпропетровську, Київську і Миколаївську області, а показують фото з логотипом ДСНС Волині, — тут уже й найневибагливіший глядач може запідозрити, що журналісти його дурять. За змістом так само картинка майже завжди суперечить словам ведучих за кадром, бо кажуть про багатоповерхівки, а показують сільські хати, розповідають знову-таки про «Охматдит», а показують п’ятиповерхівку на Сирці, і навпаки: повідомлення про падіння уламків біля метро «Лук’янівська» чомусь «перекривають» відео з «Охматдиту». В БЗ про Кривий Ріг розповідали про зруйнований готель, а показували житлові багатоповерхівки, далі розповідали про пошкоджені багатоповерхівки, а показували готель.

71 порушення стандарту точності в марафоні було геть невідповідним «перекриванням» повідомлень про бойові дії на фронті або ж сюжетів-оглядів рандомними нарізками архівного відео якихось бойових дій. Або ж узятого з поточки телеграм-каналів підрозділів ЗСУ. Цілком зрозуміло, що тут відповідності картинки тексту годі шукати. Розповідають про рейд українських військових на Кінбурнську косу, а «перекривають» це відео Курщини. Розповідають про бої на Харківщині, а «перекривають» це відео поруйнованого Покровська з дрона тощо. У виняткових випадках ведучі за кадром намагаються справді прокоментувати якесь конкретне відео конкретного бою. Таке буває в марафоні вкрай рідко і найчастіше робиться вкрай невдало (бо не дуже й уміють це робити). А часом трапляються ще гірші речі, в нарисах про військових розповідають за кадром про конкретні їхні бої, а «перекривають» це архівами якихось зовсім інших боїв. Подібних порушень у третьому кварталі в телемарафоні найбільше було на каналі «1+1» (25 порушень), найменше — на «Раді» (6). Ще менше таких було в ефірі Першого каналу Суспільного — 4, але ж теж були.

І навіть коли в БЗ чи сюжетах використовують справжнє актуальне відео подій, невміння працювати з картинкою дуже часто призводить до змістовних невідповідностей. Так, наприклад, у повідомленні про безпекову угоду з Польщею говорили про Туска — показували Зеленського, говорили про Зеленського — показували Туска. У повідомленні про американські дебати розповідали про Трампа — показували Гарріс, розповідали про Гарріс — показували Трампа. Класика жанру, я би це назвав. Розповідають про те, як під крапельницями вивозили дітей з «Охматдиту», а показували роботу рятувальників на завалах. Казали про «сотні киян», які «розбирали завали голіруч по цеглинці», а показували уже розібрані завали, де людей уже не було. Казали про «шалені черги» біля ЦНАПів, а «перекривали» це відео черг під Шевченківським ТЦК в Києві. Або ще таке: повідомлення про ворожу ракетно-дронову атаку по Україні частково «перекривали» відео пожежі в одеському храмі, який насправді загорівся від влучання блискавки (про що самі ж у новинах і повідомляли раніше). Загалом таких порушень було 35, найбільше — на каналах ICTV та СТБ (10) і «Ми — Україна» (9), найменше — на «Інтері» (2). В ефірах Першого каналу Суспільного таких порушень теж було лише 2.

Фактичні помилки

У третьому кварталі кількість очевидних суто фактичних помилок трохи зросла (з 0,7 до 1,1 помилки на годину в середньому). Найбільшим це зростання було на каналах ICTV та СТБ (на 1,2 порушення на годину) і «1+1» (на 0,9), натомість відчутно зменшилося на «Раді» (на 0,7). У підсумку найбільше таких порушень було на «1+1» (1,9 на годину) і на ICTV з СТБ (1,7), найменше — на «Інтері» (0,3 порушення на годину). В ефірах Першого каналу Суспільного в третьому кварталі було по 0,4 порушення на годину.

У телемарафоні 67 фактичних невідповідностей були змістовними. Найбільше таких було в ефірах ICTV та СТБ (26) і каналу «Ми — Україна» (19), найменше — на каналах «Інтер» (6) і «1+1» (7). В ефірах Першого каналу Суспільного таких було 12.

Поширеною була практика приблизного визначення кількості загиблих і поранених: «майже пів сотні поранених», «більш ніж 250 поранених», «понад шість десятків постраждалих» тощо. Коли йдеться про загиблих і поранених — кількості не округлюються, людей не рахують на десятки чи сотні, а на кожний момент часу є цілком конкретні числа, які журналісти мали би подавати, та ще й з обов’язковим посиланням на конкретне компетентне джерело. Часом було взагалі незрозуміло. Наприклад, на ICTVз СТБ ведуча казала про «понад 36 загиблих» — це як узагалі, 36 із половиною? І там же було дослівно ось таке: «понад 50 поранених, 40 поранених різного ступеня важкості». Якому числу тут вірити?

Доволі поширена помилка, якої припускалися мало не всі канали, — казати як про доконаний факт про чинність норм ухвалених Верховною Радою законів (які ще має підписати президент, щоб ті таки набрали чинності, а президент цього може і не зробити). Так було в третьому кварталі зокрема з законом про скасування переходів на літній час, різні редакції навперейми говорили, що таких переходів більше не буде, а в ефірі ICTV та СТБ пішли ще далі й ведуча казала: «Більше жодного переведення годинників». І в наступному ж реченні «восени Україна востаннє перейде на зимовий час». Тобто навіть за умови підписання закону президентом, аж ніяк не «жодного». Ось до чого призводить любов до зайвого красномовства — до фактичної помилки.

В ефірі «1+1» у прямому ввімкненні з Сум кореспондентка казала, що «окупанти вдарили «іскандером» по автозаправці». Насправді ж по автостоянці.

На ICTV та СТБ ведуча новин у трьох випусках стверджувала, що «Росія випустила понад 40 ракет різних видів», а потім казала таке: «більшу частину ракет, а саме 30 — збила наша ППО, 8 ракет збити не вдалося». 30+8=38, але аж ніяк не 40. В редакції цього не помічали. Як і того, що Повітряні сили ще раніше повідомляли про 38 ракет загалом. Ще казали «заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час візиту до Пекіна». Насправді ж не до Пекіна, а до Гуанчжоу. Дрібниця начебто, а для політики Китаю це має значення, де саме їхній міністр приймав нашого міністра. Двічі у випусках новин ведучий казав уже спростовану на той момент інформацію про те, що «Верховна Рада пішла на канікули».

У прямому ввімкненні кореспондентка «Інтера» казала: «спортивний фестиваль організували на пам’ять, на честь загиблого майора Сил спеціальних операцій Сергія Палівця. Він, до речі, теж брав участь у цьому фестивалі й показав найкращий результат на дистанції 10 кілометрів». Імовірно, йшлося все ж таки не про «цей» фестиваль, а про якийсь фестиваль з минулого. Але сформульовано було явно хибно.

На «Раді» повідомляли, що «вибухи лунали й у Кропивницькому та Скадовську». Про якісь влучання чи падіння уламків у Кропивницькому насправді в той день жодних повідомлень не було. Скадовськ же перебуває на тимчасово окупованій території. Та ж кореспондентка казала, що на виборах у Франції перемогли ультраправі, насправді ж ультраліві.

В ефірі каналу «Ми – Україна» ведуча стверджувала, що у «Охматдиті» «діти були під завалами», але ж не були вони під завалами. Ведуча стверджувала, що по супермаркету в Костянтинівці «стріляли зі ствольної артилерії», а в титрах писали «ворог скинув КАБ на Костянтинівку». Насправді ж це був ракетний удар.

Любов до штучної (на словах) «надоперативності» часом призводила до того, що в ефірах «1+1» і «Інтера» у кількох випусках підряд повідомлення про одні й ті самі події починали зі слова «щойно». Якщо при перших згадках ця обставина часу могла бути й правдивою (хоча теж не факт), то вже за годину-дві вона ставала однозначно брехливою.

А були й геть кумедні ляпи. Наприклад, ведуча каналу «Ми — Україна» Північноатлантичний Альянс називала «Південноатлантичним» (це якийсь гібрид НАТО і Глобального Півдня, певно). В ефірі ICTV та СТБ Україну якось назвали членом Радбезу ООН. В ефірі «Ради» кореспондентка в прямому ввімкненні 3 вересня стверджувала, що «на дворі літо». А ведучі на «1+1» і на «Раді» казали про «більшу половину» чогось, а половина, хоч плач, не буває ні більшою, ні меншою, така вже вона є.

Ще в 47 випадках помилки були пов’язані з поганим знанням журналістами елементарної шкільної арифметики. Числа навперебій називали цифрами, і неправильно називали десятинні числа. Найгірше з математикою було на каналах «Ми — Україна» (16 помилок) і ICTV з СТБ (14). В ефірі Першого каналу Суспільного була лише одна така помилка.

В ефірі каналу «1+1» продовжували титрувати раніше відзняте або навіть архівне відео, яким «ілюстрували» прямі ввімкнення, брехливим титром «наживо» (42 порушення). У третьому кварталі подібних порушень також по одному разу припустилися на каналах ICTV з СТБ і «Ми — Україна».

Ще 8 порушень стандарту точності були змістовними помилками у титрах і геотитрах.

Невідповідне «ілюстрування» розмов із гостями

Кількість подібних порушень у третьому кварталі трохи зросла (було 0,4 порушення на годину в середньому, стало 0,6). Найбільше таких порушень було на каналах «Інтер» (1,3 порушення на годину) і «Рада» (1,1). Взагалі не було в ефірах ICTV та СТБ. До слова, в ефірах медіагрупи, на відміну від інших учасників телемарафону, якщо якесь відео і показують під час розмови з гостем, то це завжди актуальне відео, яке ведучі якраз і обговорюють із гостем. За такого грамотного підходу невідповідності не може виникати. На всіх інших каналах розмови з «гостями» бездумно «ілюструють» абичим переважно архівним за тим же принципом, як «перекривають» свої БЗ («щось на тему»). А це — «генератор випадкових чисел». Шансів на відповідність картинки словам гостя за такого підходу майже нема. Як нема сенсу й описувати всі ці невідповідності. В ефірах Першого каналу Суспільного подібних порушень в третьому кварталі теж було багато — по 0,8 порушення на годину в середньому. Ніяк не бажає редакція позбутися цієї хибної практики.

Невідповідне «ілюстрування» прямих ввімкнень

Кількість таких порушень у телемарафоні у третьому кварталі залишилася незмінною — 0,4 порушення на годину в середньому. Найбільше таких порушень було на каналах «1+1» (0,6) і «Інтер» (0,5). Певно тому, що саме на цих каналах якраз найбільше прямих ввімкнень. В ефірах Першого каналу Суспільного таких порушень було в середньому по 0,3 на годину ефіру.

Порушення стандарту повноти інформації

У третьому кварталі цього року кількість цих порушень була такою:

У середньому на годину ефіру:

Середня кількість порушень стандарту повноти в телемарафоні у третьому кварталі відчутно зросла — з 3,5 до 4,3 порушення на годину. По каналах динаміка змін була такою: збільшили кількість порушень стандарту на каналі «1+1» (на 1,1 порушення на годину) і ICTV з СТБ (на 0,5), зменшили на «Раді» (на 0,4). На інших каналах зміни були неістотними. Перший канал Суспільного дуже відчутно збільшив кількість порушень стандарту — аж на 1,3 порушення на годину в середньому. В телемарафоні найбільше порушували стандарт канали «Ми — Україна» (7,7 порушення на годину в середньому) і «Рада» (6,9), найменше порушень було на «Інтері» (1,7).

Динаміка змін середньої кількості порушень стандарту протягом останніх 12 місяців загалом по телемарафону виглядала так:

Протягом останніх уже 16 місяців в ефірі марафону йде стабільне зростання кількості відео без інтершуму. Цей же показник найбільше вплинув і на сумарний показник порушень стандарту. У третьому кварталі також стало відчутно більше неповних представлень гостей. Кількості інших різновидів порушень не змінилися або ж зазнали мінімальних змін.

Відсутність інтершуму на відео

Тут змін зазнала лише сумарна кількість порушень, загальна ж тенденція залишилася незмінною. Як і раніше, цілком системно ігнорують інтершум на відео телеканали «Ми — Україна» (5,8 такого порушення на годину ефіру в середньому) і «Рада» (5,3). Це попри навіть те, що ці ж два канали неістотно зменшили кількості таких порушень, порівняно з попереднім кварталом. На усіх інших каналах брак інтершуму на відео буває лише епізодично, отже не має якогось системного характеру. А от що мене дивує, це те, що в третьому кварталі значно збільшилася кількість подібних порушень на Першому каналі Суспільного (було 0,3 порушення на годину, стало 1,3).

Неповне представлення гостей студії чи спікерів у синхронах

Загальна кількість таких порушень у третьому кварталі в телемарафоні зросла — з 0,7 порушення на годину в середньому до порушення щогодини. Це зростання дали канали «1+1» (на 0,7 порушення на годину) і «Рада» (на 0,6). У підсумку ж найбільше подібних порушень було на каналах «1+1» (1,6 на годину) і «Ми — Україна» (1,2), найменше було їх на «Раді» (0,6 на годину). Стільки ж подібних порушень було і на Першому каналі Суспільного.

З усіх 165 таких порушень найбільше було пов’язано з відсутністю титрів на синхронах — 101 порушення. Явно системним це явище є на каналі «1+1», де про титри «забували» найчастіше — 40 разів у звітному періоді, на всіх інших каналах подібних нетитрованих синхронів було значно менше — від 12 до 18. Зіставною була і кількість таких порушень на Першому каналі Суспільного — 16. Тут важливо те, що доволі часто в сюжетах для глядача залишаються незрозумілими статус і компетенція того чи іншого мовця — це учасник подій, чи експерт, а може просто очевидець.

На другому місці були неповноцінні представлення експертів у студіях і титрами в сюжетах на синхронах. Загалом неповноцінних представлень було 54. Найбільше таких було в третьому кварталі в ефірах каналу «Ми — Україна» (18 випадків), найменше — на «Інтері» (4). На Першому каналі Суспільного таких порушень було 5. Усі ці представлення, які обмежуються лаконічними «військовий експерт» (маючи на увазі «воєнний»), «експерт з авіації», «експерт-міжнародник» тощо, насправді не дають змоги допитливій чи то пак критично налаштованій частині аудиторії телемарафону бодай якось самотужки оцінювати реальну компетентність цих експертів.

Ще у 8 випадках у представленнях гостей чогось та бракувало. Наприклад, у випадках, коли гість має «різну експертизу», редакції невірно вибирають з усіх його регалій одну, яка не стосується компетентності гостя саме в обговорюваній темі. Так, наприклад, представляючи нардепа Єгора Чернєва, логічно представляти його як заступника голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, якщо говорити з ним про проблеми війська, натомість логічно представляти його головою постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО, якщо говорити про відносини з Альянсом. В телемарафоні часто буває навпаки. Ще у представленнях відставних військових часто забувають згадати, що вони у відставці. Експертів Defense Express представляють, ніколи не пояснюючи, що це видання спеціалізується на тематиці ринку зброї.

Непозначення архіву в бекграундах

Кількість подібних порушень стандарту повноти у звітному кварталі неістотно зросла (з 0,5 до 0,6 порушення на годину в середньому). Найчастіше порушували стандарт у такий спосіб на каналі «1+1» (0,9 порушення на годину) і «Інтер» (0,7), найменше таких порушень було в ефірі ICTV та СТБ (0,3 порушення на годину). В ефірі ж Першого каналу Суспільного таких порушень майже не було.

Відсутність відповідей на ключові запитання новини

Середня кількість цих порушень у телемарафоні в третьому кварталі залишилася незмінною і незначною — 0,2 порушення на годину в середньому. Найбільше їх було в ефірі каналів ICTV та СТБ (0,4 на годину). В ефірі Першого каналу Суспільного їх було по 0,3 на годину.

У телемарафоні системними та значущими були такі. В повідомленнях про різні події доволі часто не давали відповіді на класичне репортажне запитання «де сталося?», обмежувалися дуже розмитими визначеннями «одне із сіл Донецької області» або і взагалі не давали жодних позначень обставини місця дії. Ще гірше, часто говорили у гостьових студіях із військовими про події «на напрямку, де ви воюєте», ніяк не визначаючи цей напрямок, часто навіть невідомо було про яку область (не те що напрямок!) йдеться. Кореспонденти вмикалися, наприклад, «з Донеччини», але ж Донеччина — дуже велика і там не один «гарячий» напрямок. Були ще порушення, пов’язані з не менш важливою обставиною часу. Коли кореспонденти могли розповідати про подію добової давнини як про сьогоднішню, бо ні в підводці, ні в матеріалі не згадувалося, що це сталося напередодні.

Відсутність бекграундів

Цих порушень у третьому кварталі у телемарафоні було небагато, стільки ж, як і в попередньому, — лише по 0,1 порушення на годину в середньому. Найбільше їх було в ефірі ICTV та СТБ (0,2 на годину), на інших — не було або майже не було.

Переважно це були непояснені терміни чи поняття, які такого пояснення потребували, бо зрозумілі далеко не всій аудиторії, наприклад «прайскепи», «стигматизація», «інклюзія», «шоуранер».

Або таке: кажучи, що в Росії збільшили виплати за підписання контракту з Міноборони до 400 тисяч рублів чи до 2 мільйонів рублів, слід було переводити ворожі рублі в доступну аудиторії валюту або хоча б нагадати, яким є курс рубля до гривні. Бо більшість глядачів поняття не має, скільки ті рублі насправді важать, а «тисячі» і «мільйони» насправді є не такими вже й великими.

Порушення інших стандартів та етичних норм журналістики

У третьому кварталі цього року картина порушень інших стандартів і етичних норм була такою:

У середньому на годину ефіру це виглядало так:

Динаміка змін середньої кількості порушень стандартів протягом року загалом по телемарафону була такою:

Порушення стандарту доступності подачі інформації

У третьому кварталі в телемарафоні середня кількість порушень цього стандарту відчутно зросла — з 1,6 до 2,6 порушення на годину. Таке зростання «забезпечили» канали ICTV та СТБ (де кількість цих порушень зросла на 1,6 на годину в середньому), «Ми — Україна» (на 1,5) і «1+1» (на 1,3). На решті каналів зміни були незначними. У підсумку найбільшим порушником стандарту став канал «Ми — Україна» (3,2 порушення на годину), не сильно від нього відстали також «1+1» (2,8) і ICTV з СТБ (2,7). Водночас в ефірі Першого каналу Суспільного середня кількість порушень стандарту була такою ж, як і в марафоні — 2,6 на годину.

За характером порушень стандарту в телемарафоні найбільше було різноманітних слів — термінів і жаргонізмів іноземного (переважно англомовного) походження і рідковживаних визначень понять. Таких порушень було в марафоні загалом 171. Найбільше полюбляли говорити незрозумілими для глядачів словами на каналі «Інтер» — 51 порушення. Найменше — 23 — було таких слів в ефірах «Ради». На Першому каналі Суспільного таких порушень було ще менше — 21.

Найбільш популярним англіцизмом продовжував залишатися префікс «топ-» («топ-тема», «топові події», «топ-3» і «топ-10», « топ-посадовці» тощо), загалом їх було 23 і вживали їх всі учасники марафону без винятку. Друге місце було за «меседжами», їх було «послано» в ефір марафону 16. Третю позицію ділили між собою «гаджети» і «лайфгаки». І тих, і тих було по 11, причому останнє навіть використовували для словотворення («енерголайфгаки», наприклад). Далі вже йшли різноманітні «девайси», «дедлайни», «кейси», «тренди» і «треки». Не обходилося і без суто професійних термінів і жаргонізмів – «інсайд», «спойлер», «слот», «розкадрувати». Ще журналісти різних каналів знаходили слова, якими більшість аудиторії ніколи в житті не користується, так, Курський наступ називали «Курською офензивою», мотузку — «паракордом», літаки — «джетами», ненависть — «мізогінією» тощо. І дуже багато було молодіжного жаргону, який навряд чи зрозумілий всім глядачам: «хейт», «олдскульний», «хакнуті», «камон», «мерч», «скіли» тощо.

Другим за частотою видом порушення була проблемна інфографіка, таких випадків було 76. Найгірше справи з інфографікою були на каналах «Ми — Україна» (27 порушень), «1+1» (22) і «Рада» (17). Майже не було цих порушень в ефірах ICTV та СТБ. На Першому каналі Суспільного проблеми з інфографікою в третьому кварталі були в 10 випадках. Але і в марафоні, і в Суспільного мовника продовжували залишатися без коригувань усі недоліки, які ускладнюють глядачам сприйняття інформації. Це і задрібні шрифти, завеликі кількості складних даних на слайд, часом ще й різновимірні, алогічні вирівнювання чисел в колонках, малозрозумілі іконки тощо. Традиційно важкими для сприйняття продовжували залишатися інфографіки ворожих втрат на каналах «Рада» і «Ми — Україна». Редакції продовжували не враховувати постійну наявність в ефірі різних логотипів (навіть власних) і ці логотипи перекривали собою змістовні частини графіки. Ведучі за кадром зачитували дані не в тому порядку, в якому вони розташовані на самій інфографіці, або взагалі за кадром говорили не про те, що в цей момент було в інфографіці на екрані. Більшість редакцій показували чужу інфографіку, яка не адаптована для телеперегляду — це і мапи «Deep State» і мапи енергоспоживання від «Укренерго» тощо.

Ще в 64 випадках канали без будь-якої адаптації показували різні скриншоти з соцмереж, телеграм-каналів і сайтів, які майже неможливо прочитати з екрана, бо ж текст у скриншотах занадто дрібний. А якщо вже хтось і може роздивитися, то скриншот може бути англійською, яку не всі глядачі знають, а тим більше норвезькою або литовською — мовами, яких узагалі тотальна більшість глядачів не знають. То навіщо їх показувати? Найбільше таке полюбляли робити на каналах ICTV з СТБ (21 порушення), «Ми — Україна» (18) і «1+1» (16). Але і в ефірі Першого каналу Суспільного такі скриншоти навіщось показували цілих 19 разів.

У 33 випадках у титрах подавали без розшифровки незагальновживані абревіатури, зокрема суто військові («ОМБР», «АГС», «БРОП», «УБПАК», «ОАБР». «ДШВ», «ЦСП» тощо), або незагальновживані різні («НОК», «ТСК», «БЕБ». «ГУНП», «РВА» тощо), а часто і взагалі загадкові («генеральний директор УЦТК», «керівник НГО Help UAPT», «заступник генерального директора МТМО», «медичний директор ЗОКДЛ»,. «ректор ІФНТУНГ», я не жартую, це справді все було в ефірі марафону). Найбільше таких абревіатур у телемарафоні траплялося в ефірах каналу «1+1» (10), найменше було в ефірах «Інтера» (4). В ефірах же Першого каналу Суспільного таких титрів я нарахував також 10.

Ще у 24 випадках порушення стандарту доступності також було пов’язано з титрами, але вже не з їх змістом, а з формою. Найбільше таких порушень було на каналі «Ми — Україна» (10), взагалі не було на «1+1». А от в ефірах Першого каналу Суспільного з титрами справжня системна біда — таких порушень було аж 17. Найпоширеніша вада титрів — коли їх дуже мало тримають на екрані (1-2 секунди) і глядач просто гарантовано не встигає їх прочитати. Таких випадків у телемарафоні було 10, більшість із них – на каналі «Ми – Україна». Друга вада — занадто дрібні шрифти, які важко прочитати з екрана телевізора. Таких випадків у телемарафоні було 6, найбільше на «Інтері». Так само як і з інфографікою, редакції не завжди враховують наявність в ефірі постійних елементів (логотипів, сурдоперекладачів, тематичних плашок тощо) і ці елементи перекривають собою змістовні частини титрів. Таких порушень було найбільше в ефірах ICTV та СТБ. Часом редакції не враховують такий фактор як контрастність. У підсумку світлосірим по білому, білим по світлосірому, темний напис по картинці з темними елементами – усе це дуже важко читається з екрана. Буває й таке, коли в титрі наводять купу збиткової інформації, яка відволікає глядача від теми. Наприклад, ось такий був титр на синхроні в сюжеті про те, як рятуватися від спеки (!): «Марина Чепа-Марковці, заступниця начальника управління – начальник відділу комунікацій з громадськістю та взаємодії з засобами масової інформації Закарпатської ОДА». В ефірах же Першого каналу Суспільного всі 17 порушень були однотипними – бісерний розмір шрифту в титрах на синхронах, а особливо ж — у набраних титрами цитатах.

18 разів у телемарафоні траплявся той чи інший «канцерярит», складна для сприйняття мова викладу. Причому 11 з цих порушень були в ефірах каналів ICТV та СТБ. Наприклад, такий текст у сюжеті: «і дуже жваво пройшла панельна дискусія на тему роль роботодавця в адаптації, реінтеграції і соціалізації ветеранів війни. Не без уваги залишилося і питання інклюзії, а саме роль інклюзивності». Або такий: «Інтенсивна та затяжна злочинна війна Росії вимагає від українських воїнів роздобувати тилову розгалужену, розбудовувати тилову розгалужену інфраструктуру життєзабезпечення, що дає змогу не лише задовольняти базові потреби вояків, а й певним чином сприяє їхньому моральному розвантаженню». Або ж навіщо ставити в сюжет ось такий синхрон: «Дуже важливий аспект, це інформування. Тобто робота з соціальним сприйняттям, робота зі стигматизацією, з дестигматизацією, це власне з тим, щоб ми вже розуміли, що фізичні особливості, стать чи національність – це дещо другорядне, щоб в першу чергу вчилися і вміли зважати на кваліфікацію людей, вміли зважати на особистість, наявність навичок і так далі». Сподіваюсь, тут все зрозуміло?

Порушення стандарту балансу думок

Порушень стандарту балансу думок у телемарафоні було традиційно небагато, бо традиційно всі основні контроверсійні теми, зокрема внутрішньополітичні, тут майже не висвітлюються. На більшості каналів я нарахував по 3 таких порушення, в ефірах ICTV та СТБ — 2. Так само 2 порушення стандарту було і в ефірах Першого каналу Суспільного, хоча якраз на Суспільному не оминають складних тем, але при цьому в більшості випадків ретельно дотримуються стандарту балансу думок.

З грубих порушень стандарту в телемарафоні можу навести найбільш кричущі. Так в ефірі каналу «1+1» був підряд великий набір БЗ+СХ на виправдання Ігоря Коломойського. Де звучала винятково позиція самого Коломойського і його захисту, позиція обвинувачення була повністю замовчана.

В ефірах каналу «Рада» в гостьовій студії політолог Володимир Фесенко, коментуючи історію з тим, що депутатів фракції «Європейська солідарність» не пустили до США, звинувачував «Європейську солідарність» у провокації конфлікту, саботажі зовнішньої політики держави й у роботі на партійний піар. Звісно ж, редакція «Ради», плануючи обговорення цієї теми, і не збиралася надати слово у відповідь представникам «ЄС». У іншому ефірі каналу членкиня парламентської ТСК Ганна Бондар звісно ж звинувачувала київську владу у відсутності генплану і відсутності контролю за діями забудовників. Але слова у відповідь представникам КМДА, звісно ж, ніхто не надавав. Та й не збирався надавати. Стандарт було грубо порушено і в студійному обговоренні теми грошей для «Охматдиту» з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком. Йшлося про відсторонення від виконання обов’язків гендиректора лікарні Володимира Жовніра. Міністр казав про участь керівника лікарні у непрозорому конкурсі. Тож за стандартом редакція мала обов’язково надати слово у відповідь Жовніру. Цього зроблено не було.

В ефірі каналу «Ми — Україна» «політичний експерт» Валентин Гладких в ефірі каналу звинувачував Петра Порошенка в причетності до схем Медведчука. Ведучі жодним чином не згадали про баланс думок і не запросили Порошенка до ефіру для слова у відповідь.

Ну і на кількох каналах про відсторонення гендиректора «Охматдиту» Володимира Жовніра говорили з міністром Віктором Ляшком, але ніхто не надавав слова самому Жовніру. Це зробили у ті дні лише на Першому каналі Суспільного.

Порушення стандарту оперативності

Стандарт у телемарафоні порушували в третьому кварталі лише епізодично, загалом було 10 порушень. Половина з них була в ефірах ICTV та СТБ, не було взагалі в ефірах «1+1». В ефірах Першого каналу Суспільного стандарт також не порушували.

Більшістю з цих порушень були репортажні сюжети й повідомлення про події добової та більше давнини, що для новин є неприйнятним. Таке було в ефірах «Інтера» тричі та двічі було в ефірах ICTV та СТБ. В ефірі «Ми — Україна» 9 липня як новину подавали репортаж про робочу поїздку президента Зеленського до Одеси ще 7 липня. А в ефірі каналу «Рада» 26 серпня взагалі подавали як новину репортаж про приїзд до Києва прем’єр-міністра Індії Моді, який насправді відбувся ще 23 серпня.

Порушення етичних норм журналістики

У третьому кварталі в телемарафоні було лише одне порушення етичних норм: в ефірі каналів ICTV з СТБ в ході прямого ввімкнення з місця влучання ракети в багатоповерхівку на столичному Сирці було показано раніше записане шокове відео порятунку важкопораненої жінки. Крім самої шокової картинки шоковим був і інтершум.

Події / теми, про які не повідомлялося в марафоні у липні—вересні 2024 року

Як і раніше, більшість важливих подій і тем у телемарафоні висвітлювалася, як мінімум, завдяки «сукупному добору» інформації різними редакціями (не сказали одні — сказали інші), в цьому сенсі у третьому кварталі з цього «сукупного добору» випав Перший канал Суспільного, єдиний, який привносив раніше до ефіру телемарафону незручні для влади теми. Наводжу деякі приклади не озвучених «телемарафонцями» тем і позначаю, коли їх озвучував Перший канал Суспільного, але вже в окремому своєму ефірі.

Перша група тем — це те, що є найголовнішим об’єктом уваги телемарафону, те, що стосується війни в усіх її вимірах і дотичних до війни тем. Не згадували в марафоні (принаймні день у день) наприклад про такі події:

Росіяни вдарили по Куп’янську-Вузловому, двоє загиблих і чотири поранених (9 липня).

Українські війська відійшли з Кринок і з Урожайного (16 липня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

Окупанти ударили по Покровську, 4 людини поранені (16 липня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

Росіяни обстріляли Покровськ, поранили щонайменше 5 мирних мешканців (17 липня).

Росіяни обстріляли Херсон, поранена жінка (24 липня) (про це повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

Бійці 31-ї бригади з боєм вийшли з оточення біля Прогресу, так і не дочекавшись команди на відхід (25 липня).

DeepState: Росіяни окупували Піщане (24 липня) (про це повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

У Мирнограді на Донеччині армія РФ поранила жінку і двох дітей (2 серпня) (висвітлювали в ефірі Першого каналу Суспільного).

ISW: Росія повільно, але впевнено просувається в напрямку Покровська (2 серпня) (висвітлювали в ефірі Першого каналу Суспільного).

Росіяни вдруге за день обстріляли Костянтинівку, цього разу зі «смерчів» (3 серпня) (було повідомлено на Першому каналі Суспільного).

Росіяни атакували один з районів Херсона, п’ятеро поранених (3 серпня).

У Києві впали уламки безпілотника (17 серпня) (повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

Прокуратура: Окупанти розстріляли трьох українських військовополонених на Донеччині (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Forbes: Українські військові ризикують опинитися в оточенні поблизу Покровська (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Не знайшли у марафоні місця і для деяких важливих, як на мій погляд, міжнародних тем, пов’язаних з Україною і війною, кілька прикладів:

У Берліні на акції протесту проти ракетного удару Росії заборонили промови українською мовою (9 липня) (повідомляв Перший канал Суспільного).

Уряд Німеччини затвердив проєкт бюджету на 2025 рік з вдвічі меншою допомогою Україні (17 липня).

Fitch знизив кредитний рейтинг України до переддефолтного рівня (25 липня).

Берлін не зміг профінансувати систему IRIS-T, яку могли надати після удару по «Охматдиту» (17 серпня).

Washington Post: Наступ України на Курщині зірвав таємні переговори з Росією про часткове припинення вогню (17 серпня) (повідомляли в ефірі Першого каналу Суспільного).

Bloomberg: Україна готується до тиску МВФ щодо девальвації гривні та підвищення податків (4 вересня).

Часом марафонці «не помічали» важливих тем і подій, які напряму стосувалися життя великих груп людей, наприклад:

У Києві з міркувань безпеки обмежували рух по червоній лінії метро (8 липня).

Кабмін упорядкував централізований друк і надсилання повісток військовозобов’язаним поштою (9 липня).

На Херсонщині запровадили особливий режим виїзду та в’їзду на територію області (17 липня).

Запрацювало бронювання у «Дії» (17 липня).

Центр Разумкова: третині українців вистачає грошей лише на їжу (25 липня).

На Херсонщині розширили обов’язкову евакуацію, зокрема з двох мікрорайонів Херсона (3 серпня).

«Монобанк» другу добу потерпає від масштабної кібератаки (17 серпня).

У телемарафоні не повідомляли про деякі важливі теми внутрішньої політики та події, у тому числі серйозно конфліктні або ж як мінімум дискусійні, приклади:

Фонд Порошенка вніс заставу за Червінського і той вийшов з СІЗО (16 липня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

Поліція не знайшла підстав для відкриття кримінальної справи щодо «темників» в Укрінформі (16 липня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

БЕБ заблокував роботу українського виробника дефіцитного товару для фронту (16 липня).

Народну депутатку Безуглу внесли до бази «Миротворця» за свідому і публічну дискредитацію ЗСУ (16 липня).

Народному депутату від «Слуги народу» Задорожньому оголосили підозру в вимаганні хабаря (16 липня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

Нардеп Железняк: міністр енергетики Галущенко збрехав про відсутність аварії на Південноукраїнській АЕС (25 липня).

Комбриг 125-ї бригади розповів, що відмовився приймати фортифікації на Харківщині через їхній незадовільний стан (25 липня).

Родичі полонених «азовців»: влада відмовляється працювати над звільненням їх з полону (1 серпня).

Тендер на будівництво військового меморіального цвинтаря виграла щойно створена компанія. Замовник каже, що все законно (2 серпня).

КМІС: 48% українців негативно оцінюють діяльність партії «Слуга народу» (2 серпня) (Перший канал Суспільного повідомляв).

Bloomberg пише про занепокоєння союзників зростанням впливу Єрмака (2 серпня) (висвітлювали в ефірі Першого каналу Суспільного).

Заяви президента Зеленського щодо заступника керівника ОП Татарова (27 серпня) (про це повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Кудрицький заперечує, що його звільнили через поганий захист енергооб’єктів (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Незалежні члени наглядової ради «Укренерго» звільняються через політичний тиск (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Рада провалила голосування за збільшення податків (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).

Директор НАБУ звільнив свого заступника Углаву, який допустив витік інформації в кримінальній справі по «Великому будівництву» (3 вересня) (повідомлялося в ефірі Першого каналу Суспільного).