Вопрос на 300 млрд: как должны действовать Украина и ЕС с замороженными активами РФ

Європейські країни припинили дискусію щодо конфіскації знерухомлених російських активів.

Про це пише DW, проте це нібито підтверджується і з офіційних джерел.

Зокрема, у комюніке за підсумками саміту ЄС 20 березня йдеться, що "російські активи повинні залишатися знерухомленими доти, доки Росія не припинить агресію проти України і не компенсує їй збитки, завдані цією війною".

Чи справді лідери ЄС остаточно відкинули конфіскацію активів Центрального банку РФ? Чи зможе ЄС втримати знерухомлення активів та чи буде агресор взагалі платити компенсацію?.

Коротка відповідь така: мова комюніке незмінна від жовтня 2024 року і не відображає останньої динаміки.

Тобто це не означає, що питання конфіскації справді зняте з порядку денного ЄС.

Але і не означає, що знерухомлення активів гарантовано до моменту виплати Росією компенсації.

Більше того, багато залежить від твердості позиції України.

В перемовинах Росія тисне на США, аби уникнути правосуддя.

Про готовність США йти назустріч Росії може свідчити текст резолюції Радбезу ООН, який не називає Росію країною-агресором, та вихід із Міжнародного центру з переслідування за злочин агресії проти України.

Компенсація збитків – це частина відновлення справедливості.

Так само, як і спеціальний трибунал щодо російської агресії та притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності.

Україна і Європа не можуть дозволити цим пожертвувати, адже це основа тривалого миру.

Важливо, що під час саміту ЄС президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності збереження санкційного тиску на Росію до моменту, поки вона повністю не компенсує всі збитки, спричинені війною, та підкреслив, що санкції мають діяти доти, доки російські війська не залишать українську територію.

Потрібно окремо підкреслити захист активів, а європейським партнерам саме час нагадати: якщо вони хочуть сидіти за столом переговорів, а не бути, як кажуть росіяни, "в меню", конфіскація активів для України суттєво посилить їхню позицію та суб’єктність.

План мінімум: захистити активи від повернення до Росії.

У Європі зосереджена найбільша частина із $300 млрд знерухомлених російських активів – понад 200 млрд євро, з яких 183 млрд євро – у бельгійському депозитарії цінних паперів Euroclear.

Фактично майбутнє цих активів зараз перебуває на роздоріжжі.

Європейські партнери можуть зробити рішучий крок і використати ці кошти для підтримки України та власної оборони, або ж зволікати, втратити інструмент змусити Росію заплатити, фактично ще й інвестуючи в російську воєнну машину.

Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримуватиме продовження санкцій, якщо це заважатиме процесу мирного врегулювання.

Подібні заяви раніше звучали й від угорського лідера Віктора Орбана.

Важливо, що усі санкційні рішення Ради ЄС підлягають регулярному перегляду та одностайному продовженню щопівроку.

При цьому наступний перегляд санкцій відбудеться у липні.

За повідомленнями медіа, під час переговорів з американською стороною в Ер-Ріяді в лютому росіяни уже порушували питання повернення близько $6 млрд активів російського Центробанку.

Також у США обговорюють ідею розділити $300 млрд між Україною та Росією, а Москва начебто навіть обіцяє використати ці кошти на "відбудову" окупованих територій.

Якщо президент США Дональд Трамп погодиться використати активи Центробанку Росії як інструмент торгу, Орбан і Фіцо можуть зняти санкції ЄС вже в липні цього року.

Розуміючи цю загрозу, європейські дипломати активно шукають способи захисту.

Однак якщо українська сторона під тиском погодиться на послаблення санкцій та повернення Росії частини чи всіх активів, ці кошти – так само, як і шанс на справедливе відшкодування завданих збитків – будуть втрачені безповоротно.

Наслідки повернення Росії знерухомлених активів будуть катастрофічними як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі – і не лише для України.

Кожен повернутий долар чи євро стане ресурсом для виробництва ракет і снарядів, які Росія використає для розширення своєї агресії.

Понад те, наприкінці минулого року країни "Групи семи" прийняли рішення про видачу Україні кредитів у рамках програми ERA Loan на суму $50 млрд.

З цієї суми США та ЄС надали майже по $20 млрд кожен, а решту $10 млрд розподілили між собою Велика Британія, Канада та Японія.

Ці позики мають гасити майбутніми прибутками на знерухомлені активи.

Якщо активи повернуться Росії, ці кредити не буде погашено ніколи.

А тому завданням мінімум на сьогодні є захист заморожених активів від повернення їх Росії.

Три "проблемні" країни.

В Європі основні зусилля потрібно фокусувати на Франції, Німеччині та Бельгії.

Питання конфіскації активів не може бути остаточно зняте з порядку денного, оскільки нова коаліція у Німеччині ще формується, а у французькому суспільстві тільки зараз почалася дискусія про те, хто має оплачувати рахунок за мир.

Позиція переможця німецьких виборів ХДС щодо конфіскації ще не сформована.

Водночас Ларс Клінгбайль, новий лідер Соціал-демократичної партії в Бундестазі, яка увійде молодшим партнером у наступну коаліцію, раніше уже висловлювався на підтримку конфіскації, заявивши: "Заморожені російські активи також мають бути використані для закупівлі зброї для України".

Щоправда, канцлер Олаф Шольц був категорично проти такого кроку, але його голос більше не є вирішальним у партії.

В той же час Франція опинилася в умовах значного бюджетного дефіциту і активно шукає додаткові кошти для фінансування власної оборони.

Колишній прем’єр та близький соратник президента Емманюеля Макрона Габріель Атталь підтримав використання російських активів на підтримку України, адже це дозволить зменшити фінансовий тиск на європейських платників податків і водночас послабити фінансування Росії.

"Я думаю, нам потрібно переглянути позицію Франції щодо знерухомлених російських активів.

Я розумію занепокоєння деяких людей, але ситуація змінилася.

Загроза вийшла на новий рівень", – наголосив Атталь.

А 12 березня Національна асамблея Франції прийняла резолюцію із закликом використати знерухомлені активи для України.

Великою перепоною залишається позиція Бельгії.

Нещодавно їхній прем'єр вивів нагнітання страху на новий рівень, заявивши, що конфіскація може стати "актом війни".

Це неправда, ми раніше досліджували глибоко різні ризики конфіскації і спростовували страхи, такі як "це незаконно", "це зруйнує фінансову систему", "міжнародні суди все скасують" або "Росія відплатить конфіскацією приватних активів".

Конфісковані активи російського Центробанку буде зараховано до компенсації збитків Україні, сума яких за три роки повномасштабного вторгнення вже перевищує $500 млрд.

Власне, в сьогоднішніх умовах це чи не єдиний шанс українців на компенсацію та відновлення справедливості.

Зараз Бельгія заробляє на знерухомлених активах.

Тоді як інші країни допомагають Україні власними ресурсами, у 2024 році фонд Бельгії для України на суму 1,7 млрд євро на 100% наповнювався податками, які країна отримала від Euroclear на надзвичайні прибутки на російські активи.

У 2022-2023 роках більше половини з таких надходжень Бельгія взагалі залишила собі.

Використати росактиви ще ефективніше.

У депозитарії цінних паперів Euroclear знерухомлено російські активи на суму 183 млрд євро.

У 2024 році ЄС ухвалив рішення спрямовувати надзвичайні прибутки від цих активів на потреби України.

Втім, під тиском Бельгії ЄС погодився залишити у Euroclear 3,85 млрд євро, зароблених у 2022-2023 рр., для покриття ризиків, пов’язаних із санкціями.

Але і цього для Euroclear виявилося недостатньо, тому ЄС дозволив їм продовжувати залишати собі для захисту від ризиків ще до 10% прибутків щорічно.

Надзвичайні прибутки за 2024 році у розмірі 3,55 млрд євро було спрямовано на закупівлю зброї для України, а починаючи з нинішнього року вони погашатимуть ERA Loan.

Ба більше, Euroclear не має ні мандата, ні волі активно управляти цими коштами для максимізації прибутків.

Після того як більшість цінних паперів, у яких у 2022 році були знерухомлені російські активи в Euroclear, були погашені та конвертовані в готівку, ці активи переважно зберігаються на депозитах, генеруючи мінімальний дохід.

Насправді навіть зараз є можливість отримувати більше доходів через реінвестування у більш ризикові та дохідні активи.

Раніше британський інвестбанкір Тімоті Еш писав, що портфель активів на ринках, що розвиваються, може забезпечити прибутковість у розмірі 10%.

Однак Euroclear цього не робитиме, тож Європа фактично втрачає ресурс через нереалізований потенціал.

Ми запропонували модель управління російськими активами для України у новому банку розвитку за моделлю німецького KfW після Другої світової війни.

Російські активи уже працюють на безпеку країни і Європи, але можуть робити це значно ефективніше.

Наприклад, із прибутків за 2024 рік уряд Франції отримав два транші на 300 та 195 млн євро на закупівлю для України зброї у своїх виробників: гаубиць CAESAR, 155-мм артилерійських снарядів, бомб для Mirage 2000 та інше.

Французькі виробники зброї, як і німецькі чи британські, повинні розуміти, що вони прямо виграють як від активного управління активами російського Центробанку, так і від їх повної конфіскації, адже отримають значно більше довгострокових замовлень для України.

Українська позиція щодо майбутнього знерухомлених активів ЦБ РФ повинна бути чіткою та безапеляційною: повернення цих активів Росії означало б не лише фінансування подальших війн агресії, але й підрив довіри до ЄС – як до геополітичного гравця, рішення за якого приймають інші.

Натомість максимізація прибутків вже зараз та конфіскація цих коштів – це не лише справедливість для України, а й інвестиція в європейську безпеку.

Час ілюзій минув: або ці гроші працюватимуть на тривалий мир в Європі, або вони фінансуватимуть російську агресію.

Хіба вибір такий складний?.

Авторка: Олена Галушка,.

членкиня правління ЦПК, співзасновниця Міжнародного центру української перемоги.