Новый Папа Римский, зеленый свет "договору о недрах", новые санкции против РФ: новости дня
Новый Папа Римский, зеленый свет "договору о недрах", новые санкции против РФ: новости дня

Новый Папа Римский, зеленый свет "договору о недрах", новые санкции против РФ: новости дня

Український парламент ратифікував так звану "угоду про надра" з США, а у Вашингтоні вирішили призупинити свою участь у процесі створення трибуналу для Путіна.

Новий канцлер Німеччини каже, що "ми далекі від припинення вогню і ще далі від мирної угоди".

Польські дослідники вилучили всі останки під час ексгумації в Пужниках, а шкарпетки представника уряду Чехії з палаючим Кремлем викликали обурення в Росії.

Все важливе і цікаве за четвер, 8 травня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Ратифікація "угоди про надра".

Верховна Рада у четвер проголосувала за ратифікацію так званої "угоди про надра" зі США та створення українсько-американського інвестиційного фонду відбудови.

Віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко у четвер заявила, що американсько-український інвестиційний фонд відбудови запрацює протягом тижнів після ратифікації угоди у четвер.

Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 6 травня рекомендував парламенту ратифікувати угоду.

Україна та США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство.

Раніше "Євро.

Правда" розкрила основні деталі угоди, в якій йдеться про 57 мінералів і про військову допомогу США.

Зазначимо, наразі не сформовані, не підписані і не опубліковані "технічні" угоди, без яких неможливо зробити висновки про доцільність ратифікації та довгострокові наслідки угоди для України.

Президент США Дональд Трамп сказав, що планує 8 травня поговорити з Володимиром Зеленським про угоду про "економічне партнерство", ратифіковану Верховною радою.

Щодо припинення вогню і тиску на РФ.

7 травня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак провів онлайн-переговори щодо припинення вогню з представниками США та низки європейських держав.

Єрмак наголосив, що повне та безумовне припинення вогню має стати першим етапом і передумовою для проведення переговорів про досягнення справедливого та стійкого миру.

Водночас пропозиція Владіміра Путіна про триденне перемир’я покликана забезпечити виключно безпеку параду в Москві, а не досягнення миру, зазначили в ОПУ.

На переговорах також йшлося про застосування можливих інструментів тиску на Росію у разі відмови від прийняття пропозиції щодо припинення вогню або порушення домовленостей про повну тишу.

Джерела "Європейської правди" повідомили, що Угорщина не виступає проти ухвалення нового, 17-го пакету санкцій Європейського Союзу проти Росії.

Пакет санкцій може бути офіційно затверджений вже у травні 2025 року.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що "ми далекі від припинення вогню і ще далі від мирної угоди".

Майже 50% німців вважають, що Україні доведеться поступитися територіями для завершення війни.

Сейм Литви одностайно пообіцяв не визнавати захоплені РФ території України російськими, а Болгарія відкинула звинувачення Путіна у відповідальності за війну в Україні.

Попередження щодо РФ.

Міністри 7 країн Європи нагадали уроки Другої світової на тлі перемовин довкола України.

Міністри закордонних справ держав Балтії, Польщі, Чехії, Молдови та України опублікували спільну колонку у виданні The New York Times, що вийшла 8 травня.

Першим висновком міністри наводять те, що умиротворення агресора веде до більшої агресії, а не миру – нагадуючи приклад "здачі" Гітлеру Чехословаччини у 1938 році.

Другим уроком вони називають неприпустимість домовленостей великих геополітичних гравців про "сфери впливу", чого зараз прагне правитель РФ.

Третім уроком називають необхідність покарання за злочини.

У продовження цього, міністри наголосили на неприйнятності історичних маніпуляцій та зауважили, що РФ незаслужено "монополізувала" перемогу над нацистською Німеччиною, "забула" про внесок і жертви всіх інших народів у складі СРСР і використовує свою картинку минулого для виправдання теперішньої війни проти України і погроз сусідам.

Трибунал для Путіна.

Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас анонсувала "останочне політичне схвалення" трибуналу для Путіна 9 травня в Україні.

Зокрема, міністри закордонних справ Європейського Союзу завтра здійснять візит в Україну, під час якого відбудеться остаточне політичне схвалення у процесі створення міжнародного трибуналу за злочин агресії проти України (т.

трибуналу для Путіна та інших високопосадовців Росії).

США не будуть брати участь у створенні трибуналу для Путіна: у Польщі назвали це поступкою Кремлю.

На жаль, Сполучені Штати Америки призупинили свою участь у процесі створення трибуналу щодо злочину агресії проти України (т.

трибуналу для Путіна), і цей крок є однією з біля десяти поступок, які нова адміністрація США робить для Владіміра Путіна.

Федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у виступі в Бундестазі з нагоди 80-річчя Дня перемоги розкритикував політику президента США Дональда Трампа, не називаючи його на імʼя.

"Але те, що саме Сполучені Штати, які мали вирішальний вплив на формування цього порядку, тепер відвертаються від нього, є потрясінням абсолютно нового масштабу", – сказав президент Німеччини у промові.

Він наголосив, що Кремль поширює "історичну брехню", коли заявляє, що його війна проти України є "продовженням боротьби проти фашизму".

"Загарбницька війна Путіна, його наступ проти вільної, демократичної країни не має нічого спільного з боротьбою проти нацистського тиранічного правління під час Другої світової війни", – наголосив Штайнмаєр.

На парад до Путіна.

9 травня міністри закордонних справ ЄС будут у Києві, а деякі лідери країн Європи – у Москві.

Словацький прем’єр Роберт Фіцо і президент Сербії Александар Вучич стануть єдиними гостями Путіна з Європи на рівні лідерів на урочистостях у Москві до Дня перемоги 9 травня.

Крім того, очікується, що до російської столиці на 9 травня прибудуть п’ять євродепутатів.

Громадянська ініціатива "Мир Україні" розмістила гігантський банер з написом "Прощавай, Фіцо" на території аеропорту імені Мілана Растислава Штефаника в Братиславі, з якого прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вилетів до Москви.

Глава уряду Словаччини напередодні поскаржився, що через обмеження з боку Естонії, Латвії та Литви не зможе встигнути на заплановані на четвер увечері заходи в Москві.

А проросійський лідер Партії соціалістів Молдови (ПСРМ) Ігор Додон обіцяє, що військові Молдови "ще не раз" візьмуть участь у параді в Москві.

Щодо підтримки України.

Новий міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту до Польщі підтвердив підтримку Німеччини та Європи Україні.

"Європа захищатиме і підтримуватиме Україну всіма засобами", – заявив Вадефуль на полях зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Варшаві.

Україна отримала 1 млрд євро кредиту від ЄС від прибутків із заморожених активів РФ, а Румунія та Нідерланди створять центр для навчання українських техніків F-16.

Європарламент схвалив резолюцію про повернення українських дітей.

Оборона Європи.

Дві третини німців побоюються нової великої війни у Європі.

В Австрії стурбовані загрозою великої війни у світі 55% опитаних.

Країни Балтії, Польща та Фінляндія оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін через російську загрозу.

У четвер Оттавську конвенцію про заборону протипіхотних мін денонсував Сейм Литви.

У Міноборони країни уточнили, що вихід набуде чинності через шість місяців.

Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс назвав вихід його країни та інших країн регіону з Оттавської конвенції можливістю зміцнити оборону та надіслати Росії повідомлення про готовність цих країн використовувати "все, що є в їхньому розпорядженні".

Очільниця Міністерства оборони Литви Довіле Шакалієне оголосила, що країна готується до виробництва та придбання протипіхотних мін.

А британці вважають президента США Дональда Трампа більшою загрозою за терористів.

Трамп посів друге місце після Росії, яку 34% британців вважають найбільшою загрозою нацбезпеці.

Тим часом Євросоюз, за даними The Guardian, готує мита на літаки, авто та IT-гігантів у відповідь на тарифний тиск Трампа.

Норвегія прагне поглибити відносини з Європою в галузі безпеки, бо не впевнена у США.

Щодо євроінтеграції.

Віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина стверджує, що в ЄС спостерігається відмінне ставлення до євроінтеграції України через гальмування з боку Угорщини.

"Той етап, на якому зараз опинилась Україна – я його дуже легко можу порівняти з етапом, якому буде передувати завершення війни.

Ми зробили все правильно.

Ми все виконали.

Ми боролись відчайдушно.

Але сьогодні нас не хочуть рухати вперед.

Просто так.

Не тому, що це неважливо, не тому, що нема бажання, а тому, що так легше", – стверджує вона.

Повідомляли, що найбільш прихильні до України країни-члени ЄС не підуть на блокування початку перемовин про вступ з Молдовою окремо від України.

Литовський євродепутат Дайнюс Жалімас вважає, що не варто переоцінювати новину про те, що ЄС може розділити Молдову і Україну на шляху вступу через вето Угорщини.

"Якщо ви запитаєте мене про Молдову, то сам факт, що Молдова розпочала переговори раніше за вас, не означає, що Молдова стане членом ЄС раніше за Україну", – сказав він.

Він також нагадав, що ЄС давно розпочав переговори з Туреччиною – але ця країна насправді не має перспектив вступити до Євросоюзу.

До речі, сьогодні у Європарламенті заявили, що процес вступу Туреччини до ЄС не може бути відновлений через відступ турецького уряду від демократії, заявив Європейський парламент.

Сьогодні глава Єврокомісії привітала український народ із Днем пам’яті та перемоги над нацизмом, а також "підтвердила незмінну підтримку України з боку ЄС".

"Обговорили подальші кроки для вступу України у Європейський Союз.

Наголосив на важливості якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів і усунення перешкод на цьому шляху", – зазначив президент України.

Крім того, сьогодні Європарламент продовжив "торговельний безвіз" для українських сталі та заліза ще на три роки.

Новий Папа Римський.

Конклав 8 травня обрав нового Папу Римського – про це сигналізує білий дим, який піднявся над Сикстинською капелою у Ватикані.

Новим Папою Римським обрали 69-річного американського кардинала Роберта Френсіса Прево, який узяв собі папське імʼя Лев XIV.

69-річний Прево, обраний конклавом на другий день після початку зібрання, став першим в історії католицької церкви папою, який народився у США.

Він був призначений кардиналом покійним Папою Римським Франциском у 2023 році, а також очолював управління Святого Престолу, відповідальне за відбір єпископів по всьому світу.

Лев XIV вважається прихильником поміркованих поглядів у католицькій церкві і, ймовірно, збереже спадщину покійного Папи Римського Франциска.

Президент США Дональд Трамп привітав американського кардинала Роберта Прево з обранням Папою Римським і висловив сподівання на зустріч.

Решта новин.

Польські дослідники вилучили всі останки під час ексгумації в Пужниках.

Шкарпетки представника уряду Чехії з палаючим Кремлем викликали обурення в Росії.

У Німеччині призупинили класифікацію "АдН" як правоекстремістської.

У кількох землях Німеччини вже посилили прикордонний контроль за рішенням нового уряду.

Швейцарія і Австрія відреагували на посилення Німеччиною прикордонного контролю.

Швеція дає $2 млн на підтримку діяльності "Радіо Свобода".

85-річну королеву Данії, яка зреклася престолу, ушпиталили через застуду.

Джерело матеріала
loader
loader