Цей київський мікрорайон колись був болотом: чому Русанівка називається саме так

Русанівка — один з найпомітніших лівобережних районів столиці. Не лише завдяки своїй "водній" естетиці, але й через унікальну історію, що сягає ще XVI століття.

"Телеграф" розповідає, як мікрорайон міста отримав свою назву та як розвивався у XX столітті.

Витоки назви

Походження топоніма "Русанівка" пов’язане з прізвищем Сави Русановича — великого землевласника, чиї володіння межували з монастирськими землями на лівому березі Дніпра в XVI столітті. Вже в документах XVIII–XIX століть зустрічаються назви Русанів (село), Русанівське озеро, протока і рукав Дніпра з тим же коренем.

Рельєф і довга пауза

Географічно це були низини з численними озерами та заплавами. Через регулярні підтоплення ця місцевість довгий час залишалась непридатною для житлової чи масштабної забудови.

У генеральному плані розвитку лівобережної частини Києва, ухваленому ще в 1935 році, територію майбутніх Русанівки та Березняків планували використовувати як зону для промислових потреб. Зокрема, розмістити вантажні причали, місця для зимівлі суден і пасажирські пристані. Утім, Друга світова війна зруйнувала ці плани.

Народження "водного" району: 1960–1970‑ті

Радикальні зміни почалися у 1960–1961 роках, коли за допомогою технології гідронамиву було створено штучний острів. Піщаний нанос підняв рівень майданчика на 3–5 метрів, використавши понад 6 млн м³ ґрунту.

Особливістю стала обвідна протока — канал довжиною 2,7 км, глибиною 3–4 м, шириною близько 40 м, який повністю огорнув острів і став основою декоративного ландшафту з мостами та фонтанами.

Архітектори Г. Кульчицький та В. Ладний (разом із Н. Пестряковим, інженерами А. Штекелем, В. Ковалем) спроєктували три мікрорайони зі змішаною багатоповерховою забудовою — дев’ятиповерхові "корпуси" і високі 16–17‑поверхівки (включаючи "будинки на ніжках").

Заселення та інфраструктура

Перших мешканців поселили вже у 1963 році, а активна забудова тривала до середини 1970-х. Район отримав набережну, бульвари, школи, дитсадки, кінотеатр, готель "Славутич" та інші об’єкти інфраструктури.

"Київська Венеція"

Сьогодні Русанівку часто називають "київською Венецією": штучний острів з мережею каналів, мостів і фонтанів створив унікальний простір для прогулянок та життя біля води.

Раніше "Телеграф" писав, що назва району Теремки у Києві має цікаве походження. Воно пов’язане не з казками чи архітектурою, як можна було б подумати, а з конкретною історією радянських часів і проєктом "міста в місті".