Залишимось без хліба? Фермери бʼють на сполох через катастрофічно низьку врожайність

Херсонщина опинилася на межі аграрної катастрофи. Через аномальні погодні умови — посуху, поворотні приморозки та нестачу дощів — значна частина врожаю цього року втрачена.

Про це йдеться в сюжеті "МОСТ". Селяни буквально борються за кожну зернину, однак у багатьох районах врожайність зведена до нуля. Поля передискуються ще до жнив – рослини не змогли сформувати навіть колосків.

Несподівано тепла весна після посушливої зими, а потім — хвилі заморозків у квітні та травні нанесли нищівний удар по озимим культурам. Багато аграріїв були змушені знищити посіви, не дочекавшись формування зерна. Як наслідок – поля, що колись давали надію на стабільний урожай, нині виглядають як стерильні ділянки землі.

"Ми були вимушені буквально на початку червня місяця передискувати це поле", – говорить один із місцевих фермерів.

У селі Велика Олександрівка сільгосптовариство "1 травня" нині намагається зібрати хоча б частину врожаю. Однак значна частина комбайнів цього літа навіть не виїжджала на поля. Постраждали не лише горох, а й озимі пшениця, ячмінь та навіть льон, який взагалі не сформував насіння.

"Колосків немає… Через посуху довелося передискувати по 200 га озимої пшениці, ячменя", – діляться працівники господарства.

Аграрії кажуть, що чекали дощів, які прогнозували синоптики, однак опади виявилися мізерними або запізнілими. Лише окремі поля змогли дати хоч якийсь урожай – і то лише завдяки поодиноким дощам у 6-20 мм. Але більшість ділянок залишилися порожніми.

Погодні аномалії спровокували масове відмирання рослин: після морозів клітини рослин зазнали стресу, а через нестачу вологи вегетація так і не відновилася. Колосся, яке все ж з'явилось, часто не містить жодного зерна. У кращому разі аграрії збирають солому.

Ситуацію погіршують і економічні труднощі. Після деокупації аграрії втратили техніку, взяли кредити на нову, однак нині не мають коштів навіть на обслуговування боргів. Попри значні втрати, які тільки в одному господарстві сягають 21 мільйона гривень, компенсацій від держави поки не передбачено.

"Кошти на ці всі заходи не передбачені, а вони фінансують тільки в межах прийнятого кошторису", – йдеться у відповіді Міністерства аграрної політики на звернення через ВАР.

Фермери сподіваються бодай на тимчасове скасування податків на знищені посіви. Але навіть це поки лишається на рівні розмов. Тим часом пекельне літо загрожує остаточно знищити рештки врожаю.