Есть и хуже Трампа. Как изменилось доверие украинцев к мировым лидерам и что с ЕС и НАТО

Різке падіння довіри до Сполучених Штатів та одночасно – посилення довіри до Європи.

Але при цьому фіксується розуміння, що євроінтеграція потрібна Україні насамперед для внутрішніх змін.

І в той самий час – готовність витримати можливі негативні економічні наслідки підготовки до членства в ЄС.

А разом із тим – недовіра до мирних ініціатив, очікування, що Росія, здобувши паузу у війні, вже незабаром вчинить новий напад.

А також – готовність протестувати проти несприятливих умов "мирного договору".

Серед найбільш неприйнятних поступок – скорочення чисельності ЗСУ, юридичне визнання окупованих територій російськими, надання державного статусу російській мові.

Усе це – зріз настроїв українського суспільства станом на кінець цього року.

Дослідження було проведене Info Sapiens на замовлення Центру "Нова Європа" у період з 5 по 26 листопада 2025 року.

Вибірка дослідження складає 1000 респондентів, а теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з імовірністю 0,95%.

"Європейська правда" подає ключові висновки цього важливого дослідження.

Провал Трампа.

Ключова зміна за рік – дедалі критичніше ставлення до Сполучених Штатів та їхньої підтримки.

Лише 10,6% респондентів вважають, що США роблять усе можливе заради перемоги Україні.

Ще 18,2% відповідають на це питання "скоріше так".

Натомість категорично не згодні з цією тезою 36.2% українців, переважно не згодні – ще 29,1%.

Причини таких змін лежать на поверхні – це і зупинка військової допомоги Україні Сполученими Штатами, і просування "мирних ініціатив", що більш схожі на перелік вимог Кремля.

І звичайно, такі наслідки не могли не відобразитися на довірі до очільника США.

Лише 24,4% українців заявляють, що Дональд Трамп викликає у них довіру.

Показово, що рік тому, коли Трамп вже виграв вибори, але не приступив до виконання обов’язків, довіра українців до новообраного господаря Білого дому була досить високою – аж 44,6%, що було значно вище, аніж у жителів більшості країн ЄС.

Для порівняння, довіра до попереднього президента Джо Байдена була на рівні біля 80% і лише в останній рік його президентства впала до 55% через затримки з наданням зброї.

Зараз не довіряють Дональду Трампу 72,7% українців.

Таким чином, президент США став одним з антилідерів рейтингу довіри українців.

Гірші показники – лише у лідера КНР Сі Цзіньпіна, угорського прем’єра Віктора Орбана і звичайно – у лідерів РФ і Білорусі Владіміра Путіна та Александра Лукашенка (втім, детальніше про довіру українців до світових лідерів мова піде далі).

Падіння довіри до США, а також заяви Дональда Трампа про те, що Україна ніколи не стане членом НАТО, потягнули вниз і довіру до Альянсу.

Зараз лише 19,4% вважають вступ до НАТО найкращою "гарантією безпеки" для України (навіть із розумінням, що колективний захист поширюватиметься лише на підконтрольну територію).

Для порівняння, лише рік тому вступ до НАТО вважали кращою гарантією безпеки 29,3% – в півтора раза більше, аніж зараз.

Впала і довіра до Альянсу (з 64,4% до 53,7%), хоча цей показник все одно залишається непорівнянним із рівнем довіри до ООН (35,6%).

Очевидно, в українців зʼявляються серйозні запитання щодо здатності Альянсу реагувати на загрози.

Попри це, НАТО все одно вбачають критично важливою складовою нашого західного курсу.

Тож падіння довіри до Альянсу не вплинуло на підтримку членства в ньому.

За нього виступають 71,3% українців, що навіть трохи більше, аніж рік тому (70,3%).

Також це не вплинуло на довіру до генсека НАТО Марка Рютте.

Чітка позиція останнього щодо збереження підтримки України та готовність відстоювати її перед президентом США привели до того, що за рік довіра до Рютте зросла з 48,3% до 59,2%.

Це ненабагато менше рівня довіри, який мав його попередник Єнс Столтенберг (66,4%).

До членства в ЄС без зволікань.

Готовність європейських лідерів продовжувати підтримку України навіть попри "розворот" США очікувано привела до зростання довіри як до ЄС в цілому, так і до її ключових політиків.

В цілому за рік довіра до ЄС зросла з 69,2% до 72,1%.

Звичайно, і щодо Європи є розуміння, що військова допомога звідти є недостатньою.

Так, 20,8% українців вважають, що країни Європи роблять все можливе для допомоги України.

Ще 36,5% на це питання відповідають "скоріше так".

Протилежна думка – у 38,7% респондентів (з них 18,9% відповіли "ні", а ще 19,8% – "скоріш ні").

Натомість членство України в ЄС підтримують 85,5% українців, проти – лише 11,5%.

При цьому майже не змінилася кількість українців, які переконані, що вступ до ЄС відбудуться протягом п'яти років (32,3% зараз та 34% рік тому).

Одночасно зростає кількість респондентів, які вважають, що Україна увійде в ЄС, "щойно закінчиться війна" (19% зараз, 16,8% рік тому).

Майже не змінилася і кількість тих, хто прогнозує вступ до ЄС протягом 10 років (16,9% проти 17,2%), а також після цього терміну (10,9% та 11% відповідно).

З неприємного – з 13% до 15,2% зросла кількість тих, хто вважає, що Україна ніколи не стане членом ЄС.

При цьому підтримка євроінтеграції означає й готовність до певних жертв.

67,5% українців стверджують, що навіть якщо процес євроінтеграції буде супроводжуватися зростанням цін та додатковими адміністративними процедурами, то це не вплине на їхню підтримку європейського курсу.

Протилежну думку озвучили 20,3% українців.

Показовими стали результати опитування, як українці бачать переваги, що дає членство в ЄС.

На питання, що для вас буде ознакою того, що європейська інтеграція відбувається успішно, найбільше (19,2%) респондентів назвали боротьбу з корупцією та корупціонерами.

Ще 8,4% – верховенство права, та ще 4,3% – дотримання принципів демократії.

Натомість про підвищення рівня життя згадали лише 12% респондентів.

Показовими стали відповіді на питання, як Україні варто реагувати на блокування Угорщиною переговорів про вступ до ЄС.

54% українців вважають, що таке блокування не має стати причиною для зупинки реформ (про готовність шукати компроміс з Угорщиною заявили 31% респондентів).

Щоправда, за рік українці стали більш нетерплячими у питанні набуття членства.

Поступово втрачає підтримку теза, що всі необхідні євроінтеграційні закони треба приймати якомога більш ретельно, навіть якщо це займе багато часу.

Рік тому таку тезу підтримали 59%, зараз – лише 46,8%.

Натомість підтримка тези, що ці реформи варто прийняти якнайшвидше, нехай потім доведеться щось переробляти, зросла з 36,4% до 46,8%.

"Мирні" поступки та гарантії безпеки.

Питання, яке єднає українців ще краще, аніж підтримка вступу до ЄС – недовіра до Росії.

Так, 86,7% переконані, що у разі замороження фронту Росія після нетривалої паузи знов нападе на Україну.

А відповідно, 64,9% переконані, що немає жодного сенсу йти на переговори з РФ, не отримавши безпекових гарантій від Заходу.

Щоправда, залишається питання, що саме може бути цими гарантіями безпеки.

Як вже було зазначено,.

українці перестають вважати достатніми гарантіями безпеки навіть вступ у НАТО.

За таких обставин дещо зросла підтримка ідеї розміщення європейських військ на території України (з 6,4% до 11,7%).

Щоправда, лише 50,7% припускають, що розміщення іноземного контингенту "коаліції рішучих" без згоди на участь у боях може розглядатися як елемент безпекових гарантій (протилежної думки дотримуються 39,1%).

У можливість, що надійною гарантією безпеки може виявитись розміщення військ США, вірять 10,2%.

Ще менше довіряють миротворцям ООН (6,4%).

За таких настроїв українці вбачають найкращою гарантією безпеки розробку власної ядерної зброї – таку думку підтримали 31,1% респондентів.

А ще 7,8% вважають достатньою гарантією безпеки надання ядерних гарантій іншою країною.

Очевидно, що українці, побачивши ефект від ядерного шантажу РФ, вважають "ядерну парасольку" (бажано – власну) найбільш надійною гарантією безпеки.

Ще один важливий результат опитування – попри майже чотири роки повномасштабної війни, українці підозріло ставляться до поступок РФ.

Зокрема, 51,4% українців заявили, що братимуть участь у протестних акціях у разі "неприйнятних" компромісів з боку України.

Які ж саме поступки, на думку українців, є неприйнятними?.

Перш за все, юридичне визнання окупованих територій російськими – абсолютно недопустимим такий крок називають 76,6% (протилежна думка – у 5,6%).

Щоправда, поступово падає відсоток тих, для кого абсолютно неприпустимим є навіть тимчасова відмова від окупованих територій.

Два роки тому таких було 76,2%, рік тому – 53,2%, зараз – лише 40,2%.

Цілком припустимою така поступка виглядає для 15,9%.

Не менш неприйнятно для українців виглядає вимога РФ провести скорочення чисельності ЗСУ.

Категорично проти цього – 77,9%.

Більш того, за рік цей показник навіть трохи зріс.

Також неприйнятними для українців виглядають надання державного статусу російській мові (категорично неприйнятно для 73%), відмова від кримінального переслідування керівників РФ та воєнних злочинців (65%), скасування санкцій проти РФ (64,1%) та зменшення репарацій (58,7%).

При цьому лише для 51% українців категорично неприйнятною виглядає відмова від вступу до ЄС, а для 41,1% – оголошення нейтралітету та відмова від вступу до НАТО.

Хто випередив Трампа?.

А кому зі світових лідерів українці довіряють найбільше, а кому – найменше?.

Як вже зазначалося, розворот зовнішнього курсу США призвів до обвалу довіри до Дональда Трампа.

Натомість різко зросла довіра до європейських лідерів, які продемонстрували готовність продовжити підтримку України навіть попри тиск Вашингтона.

Беззаперечний лідер зростання симпатій українців – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.

Минулого року лише 36,9% українців заявили про довіру тодішньому канцлеру Олафу Шольцу, і ситуацію не могло змінити навіть європейське лідерство Німеччини у фінансуванні України.

Натомість Мерцу довіряють 72,7% українців – і цього лише трохи не вистачило для входження в топ-5.

Зауважимо, що якби Мерц виконав свою обіцянку передати Україні ракети Taurus, він мав би всі шанси претендувати на перше місце.

Натомість перше місце посів прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Рівень довіри до нього за рік зріс на 24,1 відсоткового пункту.

Завдяки цьому він випередив свого попередника Ріші Сунака.

На жаль, попередні опитування не досліджували рейтинг довіри до мегапопулярного в Україні Бориса Джонсона (опитування проводилося наприкінці 2022 року, коли він вже покинув посаду).

Несподівано друге місце за рівнем довіри зайняв президент Латвії Едгарс Рінкевичс, якого вперше включили в опитування.

Також у топ-п’ятірці – президент Франції Емманюель Макрон (зростання довіри на 15 відсоткових пунктів, до 73,4%), а також прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон (73%) та президент Литви Гітанас Науседа (72,8%).

Двоє останніх політиків також вперше були включені в опитувальник.

Серед політиків, довіра до яких зросла за рік – прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні (відразу на 25 пунктів, до 67,9%), прем’єр Канади Марк Карні (на 11,9 пункту, до 71,8%), генсек НАТО Марк Рютте (на 10,9 пункту, до 59,2%), а також – абсолютно несподівано – генсек ООН Антоніу Гутерреш (на 10,5 відсоткового пункту, до 34,1%).

Своєю чергою в Європі знайшовся лідер країни, який за темпами падіння довіри до себе випередив навіть Дональда Трампа.

Йдеться про Польщу, де цього року змінився президент.

Попередній глава держави Анджей Дуда свого часу був лідером довіри українців.

Втім, минулого року на тлі зростання антиукраїнських настроїв у Польщі довіра до Дуди впала з 77,7% до 64,6%.

А перемога Кароля Навроцького лише прискорила темпи падіння.

Новому президенту Польщі наразі довіряють лише 44% українців.

Звичайно, до показників словацького прем’єра Роберта Фіцо (28,5%) чи його угорського колеги та союзника Віктора Орбана (12,4%) ще далеко, проте тенденція виглядає вкрай тривожною.

Своєю чергою у топ-3 за антидовірою українців увійшли лідери країн-агресорів: Владімір Путін (йому не довіряють 98%) та Александр Лукашенко (93,8%), а також їхній союзник Віктор Орбан (83%).

Лише трохи від них відстали лідер КНР Сі Цзіньпін (81,1%) та Дональд Трамп (72,7%).

Своєю чергою Роберту Фіцо не довіряють 63,4% українців, а Каролю Навроцькому – 50,9%.

Автор: Юрій Панченко,.

редактор "Європейської правди".