Хмельниччино, кого ти обрала? Чим відзначилися брати Стефанчуки, Герега та інші за шість років?

Так сталося, що саме Хмельниччина відрядила у Верховну Раду політиків, які тепер мають найбільший вплив на зміну законодавчого поля країни. Мова про братів Стефанчуків. Один з них – Руслан Стефанчук – став спікером Верховної Ради і йому у порівнянні з іншими депутатами значно легше згуртувати голоси під свої законопроєкти. Другий – Микола Стефанчук – мажоритарник і голова підкомітету, який відповідає за адаптацію українського законодавства до європейського.

З-поміж їхніх законодавчих ініціатив доволі скандальною за шість років стало скасування парламентом Господарського кодексу (проєкт 6013). Головним автором цього закону став голова Верховної Ради, а брат – Микола Стефанчук – один із співавторів. Ця ініціатива дозволила масштабний перерозподіл країни, зокрема державних підприємств.

По суті, всі державні чи комунальні підприємства тепер можуть передатися у приватні руки. Верховна Рада попри вимоги Конституції не затвердила список підприємств, які не можуть бути приватизовані за жодних обставин, зокрема тих, які могли б гарантувати національну безпеку країни.

Другу масштабну зміну Стефанчуки лише готують – мова про Цивільний кодекс. На старті ця спроба зазнала критики з боку журналістської спільноти через спробу здійснити наступ на свободу слова. 

Сімка. Чудова?

Загалом Хмельниччину у парламенті представляють семеро мажоритарників. З-поміж них, крім брата Стефанчука, є ще троє «слуг» – Олексій Жмеренецький, Ігор Марчук та Олена Копанчук, чий син втік за кордон. А також – позафракційний Віктор Бондар і двоє мажоритарників-самовисуванців з депутатської групи «За майбутнє» – Сергій Лабазюк та Олександр Герега. Щодо подружжя Герег, журналісти «Схем» довели, що у них зберігається взаємодія із менеджментом в «Епіцентрах» на тимчасово окупованих територіях.

Окрім Руслана Стефанчука з Хмельниччини, який очолює Верховну Раду України, є ще чотири списочники – три «слуги» Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій та «батьківщинівець» Богдан Лукашук. Останній був депутатом Хмельницької міської ради і рік тому, коли народна депутатка Альона Шкрум склала мандат і пішла працювати в уряд, він потрапив до парламенту.   

«Голка» разом з іншими громадськими організаціями склала перелік знакових для країни законопроєктів, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни. Ці закони зібрані в новому інструменті «Перезаряди країну». Медіапартнер проєкту «Главком» продовжує публікувати цикл інформаційних матеріалів про роботу мажоритарників у різних областях України на основі цих голосувань. 

Російське устаткування для будівництва Хмельницької атомної станції

Рішення Верховної Ради про закупівлю двох атомних реакторів в Болгарії викликало торік значний резонанс, бо це устаткування виробили в Росії. Одним із співавторів проєкту № 11392 став мажоритарник з Хмельниччини – Ігор Марчук. 

Україна висловила готовність придбати устаткування за $600 млн – населенню підняли тарифи і кошти мали б йти на «Енергоатом» саме для такого «великого будівництва». Громадська організація «Екодія» зазначала, що у подальшому для роботи АЕС неминуче треба була б технічна участь Росії – пряма чи опосередкована, а це підриває енергетичну незалежність України.

Рішення про закупівлю реакторів обговорювалося торік перед інавгурацією президента США Трампа і у медіа воно викликало значний резонанс, бо влада України сама погодила закупівлю вироблених в Росії реакторів. «Наші гроші» акцентували увагу на тому, що у подальшому парламент мав би додатково прийняти рішення про добудову блоків Хмельницької АЕС і це будівництво розтягнулося б, за оцінками експертів, на 7-8 років. Опозиційні депутати наголошували, що саме під час цього будівництва можуть бути серйозні корупційні ризики. Профільний комітет зазначив, що законодавча ініціатива не відповідає антикорупційному законодавству України.

Попри це за таке рішення проголосували троє мажоритарників та четверо списочників з Хмельниччини: Олена Копанчук, Ігор Марчук, Микола Стефанчук, Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій та «батьківщинівець» Богдан Лукашук.

Варто зазначити, що застереження щодо корупційних ризиків у контексті «Енергоатому» були небезпідставними. Наприкінці року Національне антикорупційне бюро України заявило, що викрило масштабну корупційну схему саме в цій Національній атомній енергогенеруючій компанії.

Операцію назвали «Мідас». У подальшому антикорупційні органи провели обшуки в тогочасного голови Офісу президента Андрія Єрмака і згодом він написав заяву про відставку.

Конституція на паузі. Роль Стефанчука у спробі ліквідації незалежності антикорупційних органів

До того, як українці довідалися про результати операції «Мідас», незалежність антикорупційних органів – Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури – Верховна Рада своїм рішенням намагалися знищити (законопроєкт №12414). Ці дві антикорупційні інституції створили після Революції Гідності і саме вони мають викривати корупційні схеми, де задіяні посадовці вищого рівня. 

Важливо нагадати, що поправки, які до законопроєкту вніс нардеп від «Слуги народу» Максим Бужанський, НАБУ і САП ставали залежними від генерального прокурора, якого своєю чергою призначає президент. І ці правки аж ніяк не стосувалися теми законопроєкту, який пройшов перше читання.

Тобто ці правки туди всупереч регламенту вмонтували. І спікер парламенту допустив не лише це, а й низку інших порушень Регламенту під час розгляду цього законопроєкту. Стефанчук не мав права виносити це питання на розгляд, бо народні депутати мали його отримати за п’ять днів, а отримали лише за 15 хвилин до засідання. Законопроєкт пройшов комітет вранці того ж дня, коли за нього проголосували.

«За» цей законопроєкт проголосували 263 народних депутати. Серед яких – усі п’ять нардепів-списочників із Хмельниччини та п’ять мажоритарників. І тут слід відзначити особливу роль голови Верховної Ради Руслана Стефанчука – це він всупереч Конституції одразу підписав закон і відправив на підпис президенту.

Хоча міг робити це не раніше, ніж через два дні після голосування. Однак це був політичний бліцкриг, щоб суспільство і міжнародні партнери не встигли відреагувати.

Громадяни навіть не встигли подати петицію до глави держави, бо гарант Конституції підписав закон у той самий день, коли за нього проголосували. А для того, щоб Офіс президента зареєстрував петицію, після її подання потрібно очікувати кілька діб її верифікації.

При чому таку пришвидшену процедуру підписання закону Стефанчуком ініціював знову ж таки Максим Бужанський. Для партії влади – це стандартний підхід використовувати таких народних депутатів, як Бужанський, для того, щоб проводити потрібні «Слугам народу» рішення.

Важливо наголосити, що нардепи Олексій Жмеренецький та Віктор Бондар під час голосування за скасування незалежності НАБУ і САП були відсутніми. 

Зазначимо, що Жмеренецький за інші питання порядку денного голосував, а от Віктора Бондаря не було при розгляді усіх питань. 

Окремо важливо зазначити, що народні депутати Лабазюк та Бондар є фігурантами справ, які розслідують антикорупційні органи. Перший свою підозру отримав у 2023 році, другий же  – у 2025 році. 

Сергія Лабазюка, який голосував за диктаторські закони 2014 року перед втечею Януковича з країни, підозрюють в тому, що він звертався до керівництва Мінвідновлення і просив надати пов’язаній із ним компанії підряди на 1 млрд грн. В обмін на це пропонував посадовцям 3-5% винагороди від вартості підряду. Вищий антикорупційний суд торік дозволив Лабазюку відрядження за кордон. Політик мотивував це тим, що він єдиний з-поміж учасників делегації має досвід ведення переговорів.

Щодо Віктора Бондара, то 17 січня цього року НАБУ та САП повідомили йому про підозру. Правоохоронці вважають його співорганізатором схеми заволодіння коштами Укрзалізниця під час закупівель кабельно-провідникової продукції у 2021–2022 роках.

За даними слідства, через змову з посадовцями Укрзалізниці та підконтрольні компанії продукцію постачали за завищеними цінами. Державному підприємству завдано збитків на понад 140 млн грн, а підозри загалом оголошено вісьмом особам.

Конституція не указ. Особливі правила для відчуження землі на Закарпатті

Закон про скасування незалежності НАБУ і САП – не єдиний, під час прийняття якого були порушені норми Конституції. Те ж саме стосується і закону, який передбачає особливі правила відчуження земель на Закарпатті (проєкт 9549). По суті, Кабмін за поданням військової адміністрації може просто так забирати майно громадян. Більше того, закон продовжив право для місцевих рад до 2028 року затверджувати детальні плани територій всупереч Генплану. 

І під час прийняття цього законопроєкту значну роль зіграв знову таки голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. 

Спершу Зеленський законопроєкт, який допускає такі корупційні схеми, ветував і надав свої зауваження народним депутатам, але під час повторного розгляду цього проєкту парламентарі проігнорували більшість поданих президентом зауважень. Верховна Рада могла б це зробити за однієї умови – якби за такий текст закону віддали голоси дві третини народних депутатів – конституційна більшість. Однак цього не сталося. За даних умов Стефанчук не міг підписувати документ і передавати його на Банкову, бо він вважався неприйнятим, але всупереч Конституції це зробив. 

Для того, щоб закон не потрапив одразу на підпис президенту, низка народних депутатів подали аж п’ять блокуючих постанов, але вони ж самі раптово відкликали їх.

З-поміж мажоритарників Хмельниччини крім трьох нардепів решта голосувала за цей скандальний законопроєкт. Не взяв участі у голосуванні єдиний народний депутат – Олексій Жмеренецький, а Олександр Герега і Віктор Бондар були відсутні.

«Легалізація краденого». Як голосували депутати?

Торік Верховна Рада підтримала законодавчу ініціативу, яку Європарламент назвав «легалізацією краденого». Мова про «закон Ігоря Мазепи» (проєкт 12089) – цей документ обнулив претензії до тих, кому вдалося захопити у приватну власність ліси чи узбережжя і після моменту заволодіння таким майном вже минуло десять років. Якщо ж такий час не пройшов, то держава або громада, аби відсудити своє майно, мають в суд внести депозит – ринкову вартість такого майна. Як правило, у бюджеті таких коштів немає. Тому ліси та узбережжя мають всі шанси залишитися у приватній власності, якщо суди не зважатимуть на Конституцію України. Верховний Суд уже звернувся до Конституційного суду за роз’ясненням.

У цьому контексті важливо нагадати, що Микола Стефанчук очолює підкомітет, який мав би стежити за адаптацією законодавства України до положень права Європейського Союзу. І саме в цій частині «закон Ігоря Мазепи» Європарламент і розкритикував.

За цей закон голосували всі народні депутати з Хмельниччини, як мажоритарники, так і списочники, крім Віктора Бондаря. Він був відсутній.

Нацбезпека. Заборона Московської церкви та проросійських партій

Наприкінці серпня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про заборону релігійних організацій, пов’язаних із державою-агресоркою (№8371). Під час цього голосування Олександр Герега вирішив «випаруватися». Під час цього голосування його картки у слоті пульту для голосування не було, хоча за інші питання порядку денного він голосував. 

Тут варто нагадати розслідування «Схем». Журналісти виявили, що у Криму мережа гіпермаркерів «Епіцентр» змінили назву на «Новацентри», але не власників, а на Донбасі мережа стала називатися «Галактика». Її головний управитель як до повномасштабного вторгнення, так і після отримував зарплатню від Герег і їздив на підконтрольну Україні територію, фінансував засновану ними партію, а у 2023 році обрався «депутатом» від путінської партії «Єдіная Россія» на Донеччині.

Народний депутат Сергій Мандзій картку зі слота не виймав, але вирішив не натискати жодну кнопку. Відповідно до регламенту Верховної Ради, депутат у разі присутності в сесійній залі має голосувати «за», «проти» або «утриматися». Варіанту «не голосував» Регламент не передбачає. Народні депутати, які уникали голосування за цей законопроєкт, як Мандзій, з високою ймовірністю намагалися уникнути можливого конфлікту на окрузі з тими, хто продовжує відвідувати церкви Московського патріархату. 

«Главком» підрахував, що на кінець 2025 року менше тисячі громад з моменту повномасштабного вторгнення перейшли до лав Православної церкви України. Досі зв’язки з країною-агресоркою зберігають понад 7 800 громад.

Решта народних депутатів з Хмельниччини законопроєкт щодо заборони Московської церкви підтримали. 

Що ж стосується заборони проросійських партій, то у травні 2022 року всі народні депутати з Хмельниччини – і мажоритарники, і списочники голосували одноголосно «за».

Відкритість роботи парламенту

У вересні 2022 року через безпекові питання Верховна Рада заборонила проведення трансляцій засідань парламенту. Втім, деякі народні депутати, зокрема Олексій Гончаренко, транслювали засідання на своїх сторінках і каналах у соцмережах, тому безпековий чинник все одно не дотримувався. 

Представники громадянського суспільства неодноразово закликали відновити трансляції засідань. Проте вдалося це зробити лише на початку осені 2025 року, тоді 266 народних обранців проголосували «за» таку ініціативу. 

Відсутніми під час голосування за усі питання порядку денного були Сергій Лабазюк, Олена Копанчук та Руслан Стефанчук. А Віктор Бондар та Олександр Герега за всі питання просто не голосували. Це може свідчити про те, що вони повністю ігнорували усі питання порядку денного або те, що їхню картку для голосування, попри їхню відсутність, вставив хтось із депутатів чи працівників апарату ради.

Водночас Ігор Марчук був присутній у сесійній залі, однак підтримку відновленню трансляцій не надав.

Наразі в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу» вже зібрано інформацію про 34 знакових голосування. Сергій Лабазюк, Віктор Бондар та Олександр Герега системно не беруть участі в голосуваннях за знакові для країни рішення.

Ярослава Нікітюк, онлайн-медіа Жар.info, Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»