Відставка Кравченка та втеча "у відрядження": що відомо про скандал навколо генпрокурора

Про це повідомив голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія у Telegram.

“Голосування за відставку Генпрокурора Кравченка відбудеться завтра 15 вересня”, — написав він.

Народний депутат Олексій Гончаренко також підтвердив, що 15 вересня у Верховній Раді відбудеться голосування за відставку Генпрокурора.

Водночас народний депутат Ярослав Железняк заявив, що звільнення Кравченка не означає вирішення всіх питань. За його словами, Кравченко вже перебуває за кордоном, тому необхідно визначити, хто виконуватиме обов'язки Генпрокурора.

“Тому що він і має розрулити юридично цю атаку на НАБУ та САП”, — зазначив Железняк.

За його словами, голосування за відставку 15 вересня було очікуваним, а голоси для цього є. Водночас кандидатури на посаду нового Генпрокурора поки немає.

Кравченко, НАБУ та операція “Карфаген” — хронологія конфлікту

4 вересня — в Офісі генпрокурора почалися обшуки

4 вересня в Офісі генерального прокурора відбулися обшуки, які проводили детективи Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зокрема, слідчі дії відбулися в кабінеті заступниці генерального прокурора Марії Вдовиченко.

Обшуки проводилися в межах розслідування, яке отримало назву “Карфаген”. Справа стосується діяльності шахрайських кол-центрів та можливого прикриття їхньої роботи представниками правоохоронних органів.

5 вересня — НАБУ натякнуло на причетність Кравченка

Наступного дня, 5 вересня, НАБУнатякнуло на причетність Руслана Кравченка до розслідування в межах операції “Карфаген”.

Йшлося про справу щодо “кришування” шахрайських кол-центрів. За даними НАБУ, організатор схеми, який використовував псевдонім “Канцлер”, діяв під заступництвом високопоставленого чиновника.

У бюро зазначали, що цей чиновник раніше очолював Державну податкову службу. Саме після цих повідомлень у медіа почали з’являтися припущення щодо можливої причетності Кравченка до справи.

6 вересня — Кравченко відкинув звинувачення

6 вересня Руслан Кравченко відреагував на інформацію, яка поширювалася у ЗМІ, зокрема на чутки про його зникнення.

Генпрокурор заявив, що не має жодного стосунку до можливого прикриття незаконних кол-центрів, про яке йшлося в розслідуванні НАБУ та САП.

Того ж дня Кравченко повідомив про відсторонення співробітника Офісу генерального прокурора, який фігурував у справі.

Таким чином, на тлі розслідування Кравченко публічно дистанціювався від можливого прикриття незаконної діяльності кол-центрів та повідомив про кадрове рішення щодо працівника свого відомства.

6 вересня — у Львові затримали Сергія Кропиву

Також 6 вересня журналіст Михайло Ткач повідомив про затримання у Львові заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Сергія Кропиви.

За інформацією журналіста, Кропивузатримали у Львові на тлі розслідування. Він нібито намагався виїхати з України.

Згодом Кропива опинився під вартою. Йому визначили можливість внесення застави у розмірі 120 млн гривень.

Разом із цим була заарештована Єлизавета Івахненко, яку називали його “Музою”. Суд відправив її під арешт на два місяці із можливістю внесення застави у розмірі 20 млн гривень.

Вдовиченко подала заяву про звільнення

На тлі розвитку справи перша заступниця генерального прокурора Марія Вдовиченко подала заяву про звільнення.

Раніше саме в її кабінеті в Офісі генерального прокурора 4 вересня проводили обшуки детективи НАБУ та САП.

Таким чином, у межах розвитку справи відбулися одразу кілька кадрових та процесуальних змін: Вдовиченко подала у відставку, Кропива опинився в СІЗО, а Івахненко заарештували.

7 вересня — Кравченко спочатку відмовлявся від відставки

Вранці 7 вересня Руслан Кравченко заявив, що не планує подавати у відставку у зв’язку з розслідуванням “Карфаген”.

Він зазначав, що піде з посади, якщо про це скаже президент або якщо відповідне рішення ухвалить Верховна Рада.

Того ж дня ситуація змінилася. Увечері Кравченко зустрівся з президентом Володимиром Зеленським та головою парламентської фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією.

Після зустрічі генеральний прокурор подав заяву про відставку, назвавши це усвідомленим політичним рішенням.

Після відставки — новим генпрокурором могли призначити Василя Малюка

Пізніше у ЗМІ з’явилася інформація, що новим генеральним прокурором може стати колишній голова Національного банку України Василь Малюк.

Відповідну інформаціюопублікували ЗМІ. Офіційно ці дані не підтверджувалися.

На цьому етапі питання наступника Кравченка залишалося невирішеним.

14 вересня — Кравченко повідомив про підозру директору НАБУ

14 вересня Кравченко оприлюднив відеозвернення, в якому заявив, що кілька днів тому після зустрічі з президентом подав заяву про відставку.

Він назвав це свідомим політичним рішенням та заявив, що не дозволить використати його відставку для зупинення кримінальних проваджень.

За словами Кравченка, він підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу.

Генпрокурор заявив, що йдеться про підроблення офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також про фіктивне усиновлення з метою створення підстав для уникнення відповідальності в суді.

Окремо Кравченко повідомив про другу підозру щодо особи, близької до керівника САП Олександра Клименка. За його словами, це провадження стосується впливу на суддів Вищого антикорупційного суду, пропозиції їм неправомірної вигоди та сприяння в ухиленні від мобілізації.

“Я йду з посади, але не відступаю від свого обов’язку перед державою”, — заявив Кравченко.

Підозру Кривоносу зареєстрували в ЄРДР

Кравченко заявив, що повідомлення про підозру Кривоносу зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань та направили у передбаченому законом порядку.

В оприлюдненому документі зазначені частини 2 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Ця стаття стосується підроблення офіційних документів, їх використання або збуту.

Також у документі зазначені статті 27, 15 та частина 4 статті 368 Кримінального кодексу України. Стаття 368 стосується одержання неправомірної вигоди службовою особою.

Документ датований 13 вересня 2026 року. У ньому зазначено, що письмове повідомлення про підозру та пам’ятку про процесуальні права й обов’язки підозрюваного підготували для передачі Семену Кривоносу. Документ підписав Руслан Кравченко.

Водночас НАБУ заявило, що станом на 14 вересня Кривоносу офіційно підозру не вручали.

Кравченко заявив про десятки проваджень щодо НАБУ та САП

Кравченко також повідомив, що Офіс генерального прокурора здійснює процесуальне керівництво у десятках кримінальних проваджень щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, вчинених, за його словами, працівниками НАБУ і САП.

За словами генпрокурора, у межах цих справ допитали понад 100 людей та зібрали значний обсяг матеріалів негласних слідчих дій.

Він наголосив, що незалежність антикорупційних органів, на його думку, не означає їх безконтрольності.

Кравченко також заявив, що жодне голосування парламенту щодо його відставки не скасує зібраних доказів та не звільнить фігурантів кримінальних проваджень від відповідальності перед законом.

Кравченко заявив, що виїхав у закордонне відрядження

14 вересня з’явилася інформація про виїзд Кравченка за межі України. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що генпрокурор виїхав з України вночі.

Цю інформацію також підтвердив Центр протидії корупції. У ЦПК заявили, що виїзд був можливий лише за згоди та особистого дозволу президента Володимира Зеленського.

Сам Кравченко заперечив інформацію про втечу з України. Він заявив, що перебуває у закордонному відрядженні.

За словами генпрокурора, під час поїздки він планує провести низку зустрічей та поінформувати міжнародних партнерів про ситуацію в системі антикорупційних органів.

ЦПК заявив про можливий “обмін” виїзду на підозру

У Центрі протидії корупції заявили, що підписання підозри директору НАБУ могло бути своєрідною платою за можливість Кравченка виїхати з України.

За версією ЦПК, незадовго до від’їзду генпрокурор оприлюднив відеозвернення зі звинуваченнями на адресу Кривоноса та особи, близької до керівництва САП.

У ЦПК також заявили, що оприлюднене Кравченком відео, ймовірно, не має стосунку до реальної процесуальної роботи та доказової бази, а може бути спробою помсти та відвернення уваги від його можливої причетності до кришування шахрайських кол-центрів.

У матеріалі ЦПК зазначалося, що Кравченко та його вже звільнена соратниця Марія Вдовиченко рік тому особисто підписували процесуальні документи у кримінальних провадженнях щодо детективів НАБУ. За даними ЦПК, більшість цих справ наразі або програють у судах, або вже офіційно закриті.

Також у ЦПК згадали попередні повідомлення журналіста Михайла Ткача про те, що в Офісі генпрокурора готувалася нова атака на антикорупційні органи. На це, за його даними, вказували документи, знайдені безпосередньо у будівлі відомства.

В Офісі президента назвали підозру Кривоносу ініціативою Кравченка

Після заяви Кравченка про підписання підозри Кривоносу кілька співрозмовників “РБК-Україна” з оточення президента заявили, що це була особиста ініціатива генерального прокурора.

Так само, за їхніми словами, особистою ініціативою Кравченка було висунення підозри щодо особи, наближеної до керівника САП Олександра Клименка.

“Він зійшов з розуму. Можливо, перебоявся”, — заявили співрозмовники видання.

Народний депутат Олексій Гончаренко зі свого боку написав, що друга підозра нібито стосується дружини голови САП.

НАБУ заперечило вручення підозри Кривоносу

У НАБУ заявили, що дії Кравченка є продовженням, за оцінкою бюро, “системної атаки на незалежні антикорупційні органи”.

У відомстві наголосили, що НАБУ та САП не беруть участі в політичній боротьбі, діють виключно в рамках закону та готові захищати незалежність антикорупційної системи.

Водночас у бюро підкреслили: станом на 14 вересня Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри.

НАБУ також заперечило заяви Кравченка про вилучення кримінальних проваджень.

“Усі твердження щодо нібито вилучення НАБУ таких проваджень не відповідають дійсності”, — заявили у відомстві.

У НАБУ також заперечили слова Кравченка про нібито пропозиції щодо “недоторканності”. У бюро заявили, що НАБУ та САП “ніколи не пропонували і не вимагали жодної "недоторканності" для своїх працівників чи інших осіб”.

У відомстві додали, що заяви Кравченка, який нещодавно подав у відставку, наразі мають “публічний, а не процесуальний характер”. Більш детальну інформацію НАБУ пообіцяло надати згодом.

Зеленський вимагає звільнити Кравченка

Після заяви Кравченка президент Володимир Зеленський закликав Верховну Раду невідкладно підтримати його звільнення.

Зеленський заявив, що для генерального прокурора є лише один шлях — звільнення з посади. За словами президента, Україна мала всі підстави для такого рішення.

“У цього Генерального прокурора є лише один шлях: звільнення з посади. Саме це я йому і сказав. Україна бачила всі підстави. Якщо він вважає це політичним тиском, нехай так і називає. Прошу парламентаріїв підтримати це звільнення невідкладно”, — заявив Зеленський.

Після цього питання перейшло до Верховної Ради, яка має розглянути відставку генерального прокурора.