Реформа охорони здоров'я не пріоритет для президента. Він віддав її знайомому лікарю – екс-працівник МОЗу

Для більшості українських політиків охорона здоров'я – болячка, яку краще не чіпати.

І президент Зеленський – не виняток.

Про це в інтерв'ю Gazeta.

ua розповів колишній керівник патронатної служби в.

міністра охорони здоров'я Уляни Супрун Станіслав Грещишин.

Три роки займається трансформацією медичної системи і доступом українців до якісної медичної допомоги.

Там відбулося перезавантаження: гроші пішли за пацієнтом, заклади стали самостійними, лікарі укладають договори із закладами, на яких умовах працюватимуть.

Для громадян з'явилась нова якість послуг, вони до неї звикли.

Майже 30 мільйонів українців обрали сімейних лікарів.

Система працює.

Чіпати "первинку" ніхто не хоче, бо це буде непопулярний метод.

Недавно в міністерстві з'явилась пропозиція зрівняти зарплати лікарів на первинці.

Бо у декого вже високі, у когось – не змінились.

Починається зрівнялівка, якої ми намагалися позбутися.

Має бути конкуренція і фінансовий чинник, який впливає на якість послуг.

Від цієї ініціативи відмовились.

Але не видно підготовки, роботи з регіонами.

Щоб управлінці на місцях розуміли, що їм треба зробити і чому.

Це ще й питання до того, наскільки для людей в уряді сфера охорони здоров'я – пріоритетна, наскільки компетентні у тому, що роблять.

Чому у листопаді подав у відставку голова Національної служби здоров'я України Олег Петренко?– Люди, яких відібрали на державну службу за конкурсом, націлені на результати.

Тепер же - незрозуміло, як приймаються рішення.

Є відповідальні за певні напрямки.

Але вони не озвучують, що збираються робити.

Або наче і приймають рішення, але після того нічого не відбувається.

Складається враження, що ці рішення ухвалює хтось інший.

А потім спускають, скажімо, міністрові.Пройшло чотири місяці, як сформувався новий уряд.

Зараз голова НСЗУ Олег Петренко, керівник Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірина Литовченко, гендиректор "Центру громадського здоров'я" Володимир Курпіта, заступниця міністра Младена Качурець звільняються.

Вони йдуть не тому, що їх залякали чи вони не справляються, а тому що бачать: це знущання, а не робота.

І марнування часу.

Працівники МОЗу заявили вголос про те, що відбувається у міністерстві.

Тому що побачили, що їх не чують і не розуміють.

Хто може прийти на місце Петренка? – Зараз є виконувачка обов'язків, колишня заступниця Петренка – Оксана Мовчан.

Думаю, вона піде на конкурс.

Це найкращий варіант.

Бо якщо зараз буде кардинальна зміна в НСЗУ (орган, створений у грудні 2017 року, по суті є державним страховиком і розподіляє гроші на медичні заклади за обслуговування пацієнтів – Gazeta.

ua) і туди приведуть когось із фармацевтичної сфери, директора приватної клініки або когось із друзів Михайла Радуцького (депутат та підприємець, колишній власник мережі клінік "Борис".

– Gazeta.

ua) – тоді це ще більше ставить під сумнів старт другого етапу реформи.

Наприкінці серпня депутат від "Слуги народу" Давид Арахамія заявив, що Зоряна Скалецька три місяці очолюватиме МОЗ, а потім її замінить Михайло Радуцький.

Концепція змінилася?– Зоряну Скалецьку (від 29 серпня 2019 року – міністр охорони здоров'я України.

– Gazeta.

ua) призначили в останній момент.

Кандидатів було багато.

Начебто була домовленість, що вона буде тимчасово.

А Радуцький позакриває свої бізнес-питання і піде на міністра.

Та, думаю, що від самого початку Радуцький розумів, що бути головою Комітету зручніше, ніж керувати міністерством: можеш критикувати і залишатися ні при чому.

Йому зручніше мати в МОЗі людину, на яку має вплив, як сказав "свой человек", але на себе не брати відповідальність.

Сумніваюсь, що він наважиться стати міністром.

Для українців відкрили новий сервіс.

Чи можна було зберегти команду МОЗу в умовах політичних змін?– В європейських країнах державна служба працює попри будь-які зміни у політиці.

Щоб була сталість для запровадження стратегічних речей.

Ми як політична команда розуміли, що можемо взяти удар на себе, але мають залишитися держслужбовці, які впроваджують зміни.

І, думаю, що нова команда від початку теж так на це дивилась.

Просто, як сказав Олег Петренко, "наші цінності надто сильно різнились".

До зміни влади була інформація, що якби Уляна Супрун залишилася, реформу системи охорони здоров'я можна бути завершити за рік – півтора.

– В експертному середовищі підтримка Уляни й оцінка ефективності команди МОЗу були високі.

Бізнес-спільнота, експертне й міжнародне середовище говорили Зеленському: дайте їм доробити те, що розпочали.

Бо це як поставити інших лікарів під час складної операції, бо в лікарні головний лікар змінився.

Однак ухвалили інше рішення.

Та я не почув переконливих аргументів, чому Уляну не можна було залишити міністром.

Вперше відбулася велика трансформація в системі охорони здоров'я з гарними результатам, ніяких корупційних скандалів, ніякого зневажливо ставлення до співробітників.

Ми намагалися створити прецедент того, як служити країні і громадянам.

Щодо термінів – так.

Півтора – два роки треба було, щоб на всіх рівнях запрацювали нові прозорі правила для громадян та медиків.

Напередодні відставки в Уляни Супрун була зустріч із президентом Володимиром Зеленським.

Вони, начебто, не порозумілися.

– Насправді зустріч пройшла добре.

Але ключова проблема в системі охорони здоров'я зараз - політики нею особисто не користуються, не розуміють проблем, це не є пріоритетом на їхньому порядку денному.

Охорона здоров'я – не пріоритет для президента.

Це видно по його діях.

Цю сферу віддали знайомому лікарю, Радуцькому.

Це робить його схожим на попередніх президентів.

Це, мабуть, ще якась візантійська традиція: політики думають, що їхні знайомі лікарі є експертами в охороні здоров'я.

Тобто вони радяться не з людьми, які зробили справді масштабні зміни, мають досвід, знають, як працюють інші системи.

А зі знайомими.

Тут, скоріш за все, було бажання поставити своїх людей.

Часто на охорону здоров'я дивляться як на щось проблемне.

Для українських політиків – це болячка, яку краще не чіпати.

Краще ж отримати 200 швидких від Ріната Ахметова (26 листопада Фонд Ріната Ахметова передав 31 автомобіль первинної медико-санітарної допомоги в межах проекту "200 "швидких" для України".

– Gazeta.

ua) – це красиво.

Або обладнання закупити.

Але не йдеться про те, щоб зробити систему, яка працюватиме, буде збалансованою та зрозумілою й доступною для громадян.

Політична еліта – не лише команда Зеленського – слабо пропрацьовує цей напрямок.

У політичних програмах зазвичай є 2-3 абзаци ні про що і про все.

Вперше за роки незалежності у МОЗі була настільки потужна команда, яка була спроможна підняти це питання на топ-рівень і щось змінити.

Яка зараз ситуація із закупівлями ліків? Чи є небезпека повернення схем? – До 2015 року на держзакупівлях ліків кілька груп дистриб'юторів і фармацевтичних виробників через різні компанії-прокладки щороку відмивали майже половину від загального бюджету на закупівлі ліків, який складає 5–6 мільярдів гривень.

На цьому кормилася велика кількість дуже впливових людей, яких абсолютно не влаштовувала Супрун як керівник міністерства.

Зараз ідеться про те, що частину ліків на наступний рік будуть закуповувати тепер не лише міжнародні організації, як UNIСEF, UNDP, Crown Agents – які протягом останніх трьох років повністю займались закупівлями на рівні держави, а новостворене державне підприємство.

Воно було створене ще при Уляні Супрун для того, щоб готувати власну інституцію, спроможну якісно закуповувати ліки.

Але тепер це підприємство стане ціллю традиційних атак різних груп впливу, які втрачали мільярдні бюджети роками.

Нечисті на руку люди, які заробляли на держзакупівлях, знов з'являються у міністерстві та навколо перших осіб у цій сфері.

Треба слідкувати уважно.

Патронатна служба організовує повсякденну роботу міністра, готує матеріали, зустрічі та заходи, забезпечує зв'язок із посадовими особами інших органів державної влади, виконує інші доручення міністра.