Вкластися в 47 тисяч гривень. Скільки отримували і витрачали чиновники на карантині, коли всі затягнули пояси

Вкластися в 47 тисяч гривень. Скільки отримували і витрачали чиновники на карантині, коли всі затягнули пояси

Карантин вдарив за рівнем життя не тільки простих громадян, а й держслужбовців. Депутати вирішили, що в період епідемії на рахунку кожна копійка, і внесли зміни до держбюджету законом № 3279-д. Чиновникам обмежили зарплати з урахуванням надбавок десятьма мінімальними зарплатами - 47 тисячами гривень на місяць.

Малося на увазі, що "мучитися" вони будуть недовго. Термін дії обмежень мав завершитися через місяць після закінчення карантину. Але в міру того, як захворюваність у країні зростала, зростала і напруга серед топ-менеджменту. Володимир Зеленський подавав на розгляд парламенту питання про скасування обмежень, але в день голосування його відкликав, - мабуть, побоюючись реакції населення.

"Крапку" в епопеї поставив Конституційний суд своїм рішенням від 28 серпня. Судді визнали незаконним те, що Верховна Рада провела обмеження через зміни до держбюджету. Тому фактично чиновники тепер можуть зітхнути спокійно і чекати нарахування осінніх виплат у колишньому обсязі.

Втім, як виявилося, багато хто з держслужбовців зовсім не зазнав "карантинного шоку". 112.ua надіслав запити в ключові відомства та держпідприємства і з'ясував, які суми отримували нібито "ущемлені" чиновники. І, звичайно, покопався в деклараціях, щоб дізнатися, хто з держслужбовців і народних обранців жив "на широку ногу".

Міністри та їхні заступники

У Кабміні обіцяли щомісяця публікувати інформацію про зарплати міністрів на сайті "урядового порталу", але вже з лютого її там не знайти. Інакше, окрім як за допомогою запитів на інформацію, ці дані тепер не отримати.

Почнемо з "відмінників". Всі, окрім трьох міністрів, отримали не більше 47 тисяч гривень "брудними", до сплати податків. Це стосується і прем'єр-міністра країни Дениса Шмигаля. Іншим вдалося підвищити собі виплати за рахунок нарахування відпускних.

Міністр у справах ветеранів Сергій Бессарабський 128 тисяч гривень, міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт - 103. В. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет - 52 тисячі гривень (за рахунок додаткових робочих днів).

Невідомо, чи пов'язано це з обмеженнями в зарплаті, але міністр оборони Андрій Таран продав нерухомості більш ніж на мільйон гривень. Це зазначено в його декларації. Але інші глави відомств, судячи з усього, від урізання виплат не надто страждали.

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко в червні пожертвував 1,2 мільйона гривень. Міністр культури Олександр Ткаченко тільки на карантині виплатив робітникам 1,5 мільйона гривень: для цього йому довелося міняти валюту.

Однак, як це зазвичай буває, виплати для міністрів - лише верхівка айсберга. Основне ж приховано в окладах їхніх заступників. Адвокат Ростислав Кравець підкреслює: судячи з того, як було виписано закон, заступники також не мали права отримувати виплати, які перевищують 10 мінімалок.

Заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка в липні отримав утричі більше за Ігоря Петрашка - 151 тисячу гривень. І це далеко не окремий випадок. Заступник із культури та інформаційної політики Тарас Шевченко в серпні - 286 тисяч. Заступник міністра закордонних справ Дмитро Сеник, судячи з його декларації, в липні отримав всього 23 тисячі гривень зарплати, але йому відшкодували ще відрядження і невикористану відпустку, тому сумарно "набігла" 441 тисяча гривень.

У Міноборони нам повідомили, що заступники все-таки "стиснулися", порівняно з попередніми окладами. Втім, вони все ще отримують набагато більше за встановлені межі. Перший заступник міністра оборони Руснак, згідно із відомістю, отримав у серпні 138 тисяч (до карантину - 162 тисячі).

Судячи з декларацій заступників, на карантині вони виживали за рахунок повернених боргів та роботи за сумісництвом.
Не надто радують і декларації членів Секретаріату Кабміну: від 105 тисяч для завідувача відділу Секретаріату Костянтина Гавриша і до 111 тисяч для заступника начальника управління Секретаріату.

Генпрокуратура і поліція

Генпрокурор Ірина Венедіктова, як і міністри, була обмежена у виплатах: судячи з її декларації, вона дійсно на карантині отримувала по 10 мінімалок на місяць. Кишеня звільненого заступника Венедіктової, Назара Холодницького, теж постраждала. Щоправда, немалі відпускні, на які, схоже, граничні вимоги не поширювалися, дозволили Холодницькому почуватися краще. У червні він отримав загалом 317 тисяч гривень.

Що ж стосується зарплат інших прокурорів, на відповідний запит нам не відповіли. Але Венедіктова стверджує, що в середньому на карантині суми становили близько 30 тисяч гривень. Скорочення істотне, адже один тільки оклад прокурора раніше становив близько 110 тисяч. Але ж "зверху" нараховують ще надбавки за вислугу років, які можуть досягати половини цього окладу, за інтенсивність праці, преміальні, матеріальну допомогу. Чи були скромними цього разу прокурори - залишається тільки гадати.

А ось у представників поліція, які, за словами юристів, теж підпадають під обмеження, суми виплат від початку року практично не змінювалися. Голова Нацполіції Ігор Клименко щомісяця отримував 122 тисячі гривень, його заступники - від 97 до 112 тисяч гривень.

Банки

У фінансових установах з обмеженнями теж не все було гладко. Ще до скасування "стелі" зарплат у Нацбанку активно виступали проти скорочень виплат. Перша заступник голови НБУ Катерина Рожкова стверджувала, що вони призведуть до втрати кваліфікованих кадрів. Втім, на саму Рожкову обмеження не вплинули: у серпні вона отримала 316 тисяч гривень.

У десять разів більше встановленої суми задекларував у серпні і голова НБУ Кирило Шевченко. Він навіть "побив" зарплатний рекорд свого попередника Якова Смолія. Поки інші чиновники обмежили себе в зарплатах, Смолій у квітні отримав 417 тисяч.

Чи були виконані вимоги до менеджменту держбанк - невідомий. Інформація про зарплати конфіденційна. Але ж мова йде про суттєві для бюджету суми. Голова наглядової ради " Приватбанку "повідомляла, що отримує по 2 тисячі доларів тільки за один день роботи, а в" Ощадбанку " звітували про виплату членам наглядової ради 1 мільйона гривень на місяць.

Судді та ЦВК

Ще в березні суддям Конституційний суд нарахували в середньому приблизно по 292 тисячі гривень. Але після вступу в силу обмежень, судячи з офіційної відповіді на запит 112.ua, обсяги виплат скоротилися.

Влітку заробіток суддів суттєво зріс за рахунок відпускних. У червні вони отримували в середньому близько 74 тисяч гривень (голова КС Олександр Тупицький - 92,7 тисяч). У липні судді нарахували собі найбільше коштів - в середньому по 162 тисячі. Рекордсменами стали Віктор Колісник і Сергій Сас із зарплатами в 443 тисячі гривня. Ігор Сліденко отримав 408 тисяч, Василь Лемак - 388, Петро Філюк - 339, Віктор Кривенко - 325 тисяч гривень.

У серпні судді отримували вже майже по 80 тисяч гривень.

А ось судді Верховний Суд урізати собі виплати не стали. Максимальна виплата в липні склала 708 тисяч гривень для судді Світлани Бакуліної. Нагадаємо, що саме судді Верховного суду і стали згодом ініціаторами скасування нових норм.

У Раді суддів надавати інформацію відмовилися.

Глава ЦВК Олег Діденко теж не відчув на собі обмежень: за квітень йому нарахували 322 тисячі гривень, з яких 248 тисяч - лише матеріальна допомога та оздоровлення. Приблизно такі ж виплати були і у його заступників, а також секретаря комісії Олени Гатаулліної. Урізані до 47 тисяч гривень виплати отримали тільки два члени ЦВК.

Голови підприємств

Згідно з аналізом 112.ua станом на зиму 2020 року, найбільші виплати отримував топ-менеджмент "Нафтогазу". На другому місці - "Укрпошта", на третьому - "Антонов". Четверте ж місце - за головою "Укрзалізниці". Який рейтинг на даний момент-сказати складно, адже тільки одне з цих підприємств погодилося надати інформацію про карантинні оклади топ-чиновників.

Втім, голова "УЗ" Іван Юрик звітує: для членів правління компанії зарплати знижені. А ось топ-менеджери центрального апарату, мабуть, відчувають себе прекрасно: виплати скорочені тільки на чверть у добровільному порядку.

Екс-голові ДП " Антонов" Олександру Донцю дійсно довелося затягнути пояс після того, як ще в березні він отримав майже 260 тисяч гривень. Але, судячи з відомості в розпорядженні 112.uа, за підсумками звільнення він вибив собі різні премії, на які обмеження поширені не були. Це доплата за підсумками роботи підприємства і квартальна премія - більш, ніж на 650 тисяч гривень сумарно. Також при звільненні в липні Донець отримав компенсацію за невикористану відпустку в 649 тисяч і вихідну допомогу в 289.

Це при тому, що Донця раніше звинувачували в неефективному управлінні і використанні майна заводу в особистих цілях. Підприємство" Антонов " в 2019 році скоротило чистий прибуток в 3,5 рази виручка впала майже на третину.

Наступнику Донця Олександру Лосю пощастило менше-обмеження його все ж торкнулися. Чого не сказати про першого віце-президента Лося Шмирьова - він щомісяця отримував від 76 до 88 тисяч.

На інших держпідприємствах установку про 47 тисяч гривень зарплати сприйняли дуже по-різному.

Нардепи писали: коли в квітні "НАЕК" Енергоатом", він розмінюватися на дрібниці не став і відразу запросив щомісячну зарплату в 1,6 мільйона гривень. Судячи ж з його декларації, зазначені суми Котіну "вибити" не вдалося. У квітні він отримав майже 126 тисяч гривень, у травні - 296, тобто в 6 разів більше встановлених обмежень. І це при тому, що компанія в першому півріччі пішла в збитки, майже в три рази перевищують прибуток першого півріччя 2019 року. Одних тільки кредитів у "Енергоатома" - на 15 мільярдів гривень.

В "Укргідроенерго" повідомляють, що обмежили оклади до 47 тисяч гривень, але це без відпустки і допомоги по тимчасовій непрацездатності. Так що вони теж можуть рости пропорційно.

Генеральний директор Міжнародного аеропорту "Бориспіль" Павло Рябікін до карантину в січні задекларував майже півмільйона гривень зарплати, а в квітні його зарплата навіть зросла до 597 тисяч гривня. Дві третини цієї суми він майже відразу перевів у долари. Крім того, щомісяця Рябікін отримує в середньому по 185 тисяч гривень дохід від надання майна в оренду посольству Ізраїлю.

Ситуація з його виплатами парадоксальна. Адже ще недавно Рябікін заявляв, що через припинення регулярного авіасполучення і падіння доходів до кінця року йому доведеться звільнити близько 700 працівників "Борисполя".

У серпні він відзвітував про отримання скромних 107 тисяч гривень зарплати. Зате, судячи з його декларації, туризм в цьому місяці Рябікіну обійшовся в 251 тисячу гривень. За цю суму можна сім'єю відвідати Домінікану. Правда, фото з відпочинку на сторінках Рябкіна в соцмережах не знайти.

Тимчасовий виконуючий обов'язки голови Адміністрації морських портів України Олександр Голодницький ще за березень задекларував 289 тисяч гривень, у квітні - майже 320, вже 7 травня - 140. Однак, враховуючи те, що зарплата Голодницькому приходить двома платежами, найімовірніше, в травні вона теж становила близько 300 тисяч гривень. Про доходи за літній період Голодницький декларації не подавав.

Продовжувати список "порушників" можна довго. Простіше перерахувати відповідальних голів держпідприємств, які виписували собі адекватні суми.

Верховна Рада

Якщо ж говорити про самих народних обранців, які ініціювали скорочення зарплат, то їх оклади, судячи з декларацій, дійсно обмежені. Втім, є інша стаття витрат на депутатів, якою вони можуть зловживати.

Мова про компенсаціях на житло. Щомісяця понад 140 нардепів отримують відшкодування за оренду житла в столиці. У липні члену депутатської групи "Довіра" Миколі Люшняку нарахували майже 80 тисяч гривень, члену фракції" Слуга народу " Марії Мезенцевій - 79. Три чверті одержувачів компенсації на карантині - представники президентської партії.

Важливо розуміти, що мова йде тільки про офіційні зарплати, але не можна виключати і доплат в "конвертах". У всякому разі, свої витрати багато з депутатів зовсім не скоротили.

Цього літа вони були у депутатів найрізноманітніші. Хтось, як Вакарчук, витрачався на апарати з вентиляції легенів, хтось-купував недобудовану дача за 1,2 мільйона, як" слуга " Дмитро Соломчук. Його колега по партії Дмитро Любота в квітні придбав ACURA MDX 2017 року майже за мільйон гривень.

А Олександр Дубінський, мама якого, за його власним запевненням, "любить швидкість", - BMW ALPINA 2013 року більш ніж за півмільйона.

Микола Тищенко продовжив вкладати сотні тисяч гривень на політичну рекламу (близько 300 тисяч гривень на місяць).

Судячи з декларацій екс-президента Петра Порошенка, на карантині він активно обмінював свої валютні заначки. Лідер фракції " ЄС " користується послугами обмінників ситуативно, практично повністю пускаючи всі гривні то на оплату транспорту, то на оренду житла, то на охорону. За один тільки Липень оренда обійшлася йому більш, ніж в 2 мільйони гривень, охоронці - на 140 тисяч гривень. Крім систематичних виплат за навчання своїх дітей (тільки один платіж - близько 350 тисяч гривень) і на адвоката, який необхідний екс-президенту через осудні йому кримінальні справи, він витрачається і на рекламу (2 мільйони гривень у червні).

А 22 травня, коли ще було далеко не ясно, коли ж закінчаться обмеження, він придбав картину за 3 мільйони 285 тисяч гривень, і тим самим поповнив свою і без того скандальну колекцію.

Втім, чиновники мають право розпоряджатися своїми грошима в рамках закону так, як їм заманеться. А ось відкритий саботаж зарплатних обмежень-інша справа. Чи мали чиновники на нього право?

Злочин і покарання

Теоретично, у держструктур були підстави для саботажу. Адвокат Ростислав Кравець наголошує: обмеження зарплат у бюджетній сфері можливі лише у разі воєнного чи надзвичайного стану. А скорочення окладів суддів і зовсім може впливати на їх незалежність. Неконституційність такого рішення була досить передбачуваною. Однак народні обранці все одно пішли на відповідні заходи: чи то через бажання піару, чи то через банальної неграмотності.

У будь-якому випадку, до виведення КС держструктури не могли ігнорувати розпорядження Кабміну. Тим не менш, ймовірність того, що відповідальність для порушників все-таки піде, вкрай мала.

"Тих, хто на момент дії закону його обійшов, через рішення Конституційного Суду не можна буде притягнути до відповідальності. Правда, звичайно, не можна виключати, що НАБУ займеться цією справою, щоб поставити чергову галочку", - підкреслює адвокат Ростислав Кравець.

Тим часом прем'єр-міністр Шмигаль б'є на сполох. За його словами, є цілий ряд прецедентів, коли якісні топ-менеджери звільнилися і пішли в приватний сектор. Правда, прикладів він не назвав.

І якщо наслідки для якості роботи компаній - під питанням, то для держбюджету вони більш реальні. Судячи з тому, як виписано рішення Конституційного Суду, чиновникам донарахують виплати за минулі місяці. Компанії не зобов'язані цього робити в автоматичному порядку, але подати в суд ущемленим у виплатах ніхто не заважає. Що буде з держбюджетом - незрозуміло, адже його вже поділили з урахуванням економії чиновницьких грошей. Залишається розраховувати тільки на скромність держслужбовців.

Анна Пєшкова