Зеленський пішов ва-банк: чи закінчиться протистояння з Ахметовим розпуском Верховної Ради

У п’ятницю, 26 листопада, о 12:00 Володимир Зеленський збирає журналістів на пресмарафон, присвячений екватору його каденції. Представників медіа вирішили запросити спонтанно напередодні ввечері. Відомо, що поставити питання президенту випаде нагода 30-м журналістам. 

Відбувається це на тлі низки скандалів через появу широкої коаліції опозиції, медіапідтримку якій надає олігарх Рінат Ахметов. ТСН.ua вже писав, що їхня ціль – знизити рейтинги влади та розколоти парламентську монобільшість, запустивши маховик дострокових парламентських виборів. На знак протесту депутати від "Слуги народу" навіть оголосили про бойкот телеканалам Ахметова.  

ТСН.ua проаналізував, чи вдасться Офісу президента втримати стабільність, та чи є юридичні підстави для оголошення дострокових парламентських виборів.

Медійне протистояння

На тлі потужної інформаційної атаки медіа-ресурсів олігарха Ріната Ахметова, низки політиків та відомих журналістів проти "зеленої" влади, Володимир Зеленський вирішив піти ва-банк. Зазвичай він дає великі пресконференції раз на рік. Виключенням став рік після його перемоги на президентських виборах.

У жовтні 2019 року в одному зі столичних фудмаркетів він встановив світовий рекорд, спілкувавшись із пресою понад 14 годин. А вже навесні 2020 року зібрав журналістів на подвір’ї Маріїнського палацу. Проте це вже була більш класична пресконференція. Навесні цього року Офіс президента зібрав ЗМІ у цеху держпідприємства "Антонов" на фоні найбільшого в світі недобудованого літака Ан-225 "Мрія".

Де наразі Зеленський збирає журналістів офіційно невідомо, як і те, хто, власне, запрошений. Проте прессекретар президента Сергій Никифоров обіцяє: коли громадськість побачить список ЗМІ та імен, сумнівів щодо упередженості не залишиться. Хоча, не важко здогадатися, хто, можливо, запрошений не буде. Вочевидь – це представники медіаресурсів олігарха Ріната Ахметова, яким "слуги" оголосили бойкот. Хоча, може в Офісі президента всіх здивують. Та й, наприклад, у четвер ввечері, 25 листопада, деякі депутати від "Слуги народу" все ж таки включалися в ефір одного з телеканалів олігарха.

До речі, останніми днями поповзли чутки, якщо криза буде загострюватися, не виключено, що РНБО може застосувати санкції проти Ахметова. Якими вони будуть наразі невідомо. Та й навряд чи влада наважиться повністю заблокувати медіа олігарха, як це зробила з трьома телеканалами кума Путіна Віктора Медведчука. Проте останнім часом медійні обличчя телеканалів Ахметова, які мають у нього свої авторські програми, почали включатися в ефіри російських пропагандистів.

На додачу до жорсткого політичного протистояння, Зеленський готується до щорічного звернення до Верховної Ради. Виступ президента під куполом заплановано на середу, 1 грудня. Минулого року промова Зеленського, яку він виголошував у Раді 20 жовтня, стосувалася здебільшого пандемії COVID, розблокованого нормандського процесу (який наразі у повному глухому куті), судової та антикорупційної реформ (які теж забуксували).

Подейкують, що 1 грудня, за 30 років після історичного Всеукраїнського референдуму щодо незалежності України, Зеленський оголосить про плани проведення всенародного опитування. Проте, чого саме стосуватиметься референдум, у владі поки що не кажуть, як і не підтверджують сам факт його проведення.

Юридичні тонкощі

Але точно можна сказати, що виголошувати промову в стінах парламенту Володимиру Зеленському буде не солодко. Опозиція майже напевно дорікатиме йому "вагнергейтом" після виходу гучного розслідування Bellingcat, кризою в енергетиці та скрутним становищем у медицині на тлі повільних темпів вакцинації від COVID-19.

Все це підігрівається світлинами колишнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова на святкуванні Дня народження Савіка Шустера (який виходить із своїм політичним ток-шоу на телеканалі Ріната Ахметова) в компанії з відомим українським дитячим лікарем Євгеном Комаровським (який має власну програму на телеканалі Ахметова), журналістом Дмитром Гордоном та колишнім прем’єром Володимиром Гройсманом (які також є частими гостями каналів олігарха).

Ціль зрозуміла – похитнути рейтинги влади, запустивши маховик дострокових парламентських виборів. За Конституцією вони мають відбутися 29 жовтня 2023 року – за півроку до чергових президентських. Це стандартна політтехнологічна схема: якщо на парламентських виборах партія влади отримає вкрай низьку підтримку, тоді і у чинного глави держави шанси виграти вибори суттєво знизяться.  

У "Слузі народу" не бачать юридичних передумов для дострокових парламентських виборів, а можливість оголошення дострокових президентських називають фантазіями тих, хто погано розуміє, що таке Конституція. Свіжа соціологія доводить, що відсутня ще переважна більшість українців, які б підтримували ідею розпуску Ради.

За даними опитування КМІС (від 25 до 29 жовтня) 47,3% українців висловилися "за" дострокові парламентські вибори. У коментарі ТСН.ua гендиректор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто каже, що особистий рейтинг Зеленського пов'язаний із рівнем підтримки партії "Слуга народу", але не так тісно, бо до деякої міри існує установка - "гарний цар і погані бояри".

"В одному з наших досліджень було питання: "Слуга народу" допомагає Зеленському, чи заважає. Більшість сказала, що заважає. Тобто, хоч вони і пов’язані, все ж таки люди їх розділяють і до Зеленського ставляться краще, ніж до "Слуги народу". У випадку особисто з Зеленським ситуація достатньо унікальна, бо розчарування в ньому почалося пізніше та відбувається більш повільними темпами", - коментує ТСН.ua Володимир Паніотто.

Що ж про можливість оголошення дострокових парламентських виборів нам каже Основний закон? Стаття 90 чітко визначає три відповідні передумови:

1. протягом місяця у ВР не сформовано коаліцію депутатських фракцій;

2. протягом 60 днів після відставки Кабміну не сформовано новий;

3. протягом 30 днів однієї чергової сесії не можуть розпочатися пленарні засідання.

Підводні течії

У розмові з ТСН.ua, колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера підкреслює, що насправді підстав для розпуску ВР є чотири. Так, за його словами, перші три виписані в статті 90 Конституції. Зокрема одна з них – коли ВР протягом 30 днів однієї чергової сесії не може розпочати пленарні засідання. Але мова виключно про чергову сесію, а не міжсесійний чи період позачергової сесії.

"Друга стосується неутворення або припинення існування коаліції, і протягом місяця неутворення нової. Що тут важливо? Коаліція може існувати де-юре і де-факто. І 2019 року, і зараз коаліція існує де-юре. Проте, і тоді, і зараз вона де-факто не існує. Про що мова? Чисельна кількість народних депутатів у більшості формально є, а де-факто за результатами деяких голосувань у парламенті ми бачимо, що чинна партія влади не набирає 226 голосів. Але підставою для дострокового припинення повноважень ВР є відсутність коаліції де-юре. Чинна партія влади має права коаліції у складі більш ніж 226 нардепів", - каже ТСН.ua Андрій Магера.

Політолог Володимир Фесенко нагадує: всі розуміли, що у попередньому скликанні ВР немає 226 депутатів у коаліції. Але тодішній президент Петро Порошенко не розпускав ВР, бо йому це було невигідно, і тодішнє керівництво ВР блокувало всі спроби порахувати членів коаліції. Де-факто парламентської більшості не було, а де-юре вона начебто продовжувала існувати. У підсумку ВР пропрацювала до обрання нового президента – Зеленський її розпустив.

"Це дуже показовий приклад. Відсутність більшості може зберігатися невизначено довго. Такий парадокс. Що стосується чинної монобільшості. На мій погляд на сьогодні жодних реальних загроз для монобільшості немає. Наразі там більше 240 депутатів, а треба мінімум 226. Навіть прибічники Разумкова (колишнього спікера ВР Дмитра Разумкова – ред.) не можуть вийти зі складу фракції, бо є списочниками, і втратять мандат. Тому Разумков створив не депутатську групу, а міжфракційне об’єднання", - каже ТСН.ua Володимир Фесенко.

Проте, як сказав Андрій Магера, існує ще четверта підстава розпуску парламенту. Але її в 90 статті Конституції немає. Вона випливає зі статті 82 Основного закону, і, застосовуючи її, президент не видає відповідного указу, а лише призначає позачергові вибори у разі неповноважності ВР.

"Що таке неповноважність ВР? Коли кількісний склад народних депутатів становить менше 300, коли відсутні кандидати, якими можна заповнити вакансії у ВР. Тобто, немає списочників, і коли одночасно чинних депутатів є 299 і менше. У такому разі президент видає указ. Єдиний такий приклад в історії України – це 2007 рік, коли Віктор Ющенко призначив позачергові вибори у зв’язку з неповноважністю ВР. Але за сучасних обставин реалізувати четверту підставу практично нереально. За законом партії не можуть виключити зі свого списку кандидатів – у них вже немає такого права", - підсумовує Андрій Магера.  

Можливі конфігурації

Почнемо з оцінки другої передумови. Наприклад, щоб запустити маховик дострокових парламентських виборів через Кабмін, прем’єру Денису Шмигалю треба подати у відставку. Адже за ст. 115 Конституції відставка голови уряду має наслідком відставку всього Кабміну. Проте за нинішніх реалій це навряд чи можливо.

Оцінюючи третю передумову, для цього треба, щоб 6-та сесія ВР, яка традиційно розпочинається на початку лютого, не відкрилася. Як це зробити? Не така вже й далека історія політичних протистоянь дає відповідь. Якщо повернутися до зими 2013 року, опозиційні до "регіоналів" фракції "Батьківщина", "УДАР" і "Свобода" заблокували трибуну та президію з вимогою запровадження персонального голосування.

Тоді Рада не працювала 17 днів. Проте цей варіант нерідко призводив до бійок під куполом, бо влада так чи інакше може вдатися до силового сценарію розблокування трибуни та президії. Або використати інший варіант – виїзне засідання. Влітку того ж 2013 року, коли опозиція вчергове заблокувала роботу парламенту, "регіонали" хотіли провести виїзне засідання у своєму штабі в кінотеатрі "Зоряний".

Де небезпека

Проте, і Андрій Магера, і Володимир Фесенко підкреслюють: навіть якщо всі три підстави, виписані в статті 90 Конституції, зійдуться, це ще не означає автоматичного призначення дострокових парламентських виборів. Це право президента, а не обов’язок. Він ним може як скористатися, так і ні.

Якщо ж Володимир Зеленський таки вирішить піти на дострокові парламентські вибори, стаття 90 Конституції каже: повноваження ВР не можуть бути достроково припинені президентом в останні шість місяців строку повноважень ВР. Тобто дедлайн на ухвалення цього рішення -  29 квітня 2023 року.

Що ж до особистих мотивацій, які можуть із тих чи інших причин зрештою спонукати Володимира Зеленського піти на дострокові парламентські вибори, політолог Володимир Зеленський називає гостру політичну кризу - неможливість влади працювати - коли виникне клінч у протистоянні влади та опозиції, як це було 2007 року, і тоді можуть бути політичні домовленості щодо проведення дострокових виборів

"Це ми можемо припускати суто теоретично. Поки що таких передумов я не бачу. Так, є політична напруга, але навіть протестна хвиля дуже обмежена. Вихід на вулицю кількох тисяч людей – для нас це норма. Щодо мотивації особисто Зеленського, думаю, він може піти на дострокові вибори, коли йому припустимо нічого буде втрачати. Якщо, скажімо, раптом розпадається чи розколюється фракція "Слуги народу", і є ризики появи якоїсь коаліції, яка працюватиме проти Зеленського. Тоді, яка йому різниця? Чи зберігати цю ВР, чи формувати нову? Якщо у нього будуть шанси оновити і створити нову віддану йому нову політичну команду, яка може претендувати наприклад на перше місце на виборах і спробувати створити коаліцію довкола себе, тоді він може піти на дострокові вибори", - підсумовує Володимир Фесенко.