Чужий у Луганську, свій у Москві. Хто такий Родіон Мірошник

Російсько-українська війна розпочалася у 2014 році з захоплення Росією Криму та частини Донецької та Луганської областей. У своїй гібридній війні проти України Москва зробила ставку на використання проросійських людей, щоб потім мати змогу отримати контроль (зокрема і смисловий) над українськими територіями. У випадку з Луганськом одним із таких людей був Родіон Мірошник — медіаменеджер, який тривалий час був на різних посадах у Партії регіонів.

У рамках проєкту «Медіаколаборанти» від «Детектора медіа» пропонуємо досьє на Родіона Мірошника.

Родіон Мірошник народився в Луганську, навчався за спеціальністю «викладач історії, соціальних дисциплін та англійської мови» Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, який і закінчив із відзнакою у 1996 році (дані порталу Evocation). За даними реєстру зрадників на порталі ЧЕСНО, після університету Мірошник працював викладачем англійської мови, а також режисером на комунальному підприємстві «Телекомпанія “Луга-ТВ”». Водночас Мірошник був редактором у відділі інформації Луганської облдержадміністрації.

Окрім ЛНУ, Мірошник закінчив ще Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де навчався у 1998—2003 роках.

Мірошник став прессекретарем політика Олександра Єфремова у 1997 році. На цій посаді він працював до 2005 року. У 1997—1998 роках Єфремов був заступником голови, а у 1998—2005 роках головою Луганської облдержадміністрації. Окрім Єфремова значною фігурою в місцевій політиці Луганщини був Володимир Ландік, депутат Луганської міської ради у 1998-2006 роках, голова Партії регіонів у 2000-2005 роках, власник місцевого телеканалу ІРТА (нині інформаційний портал ІРТА fax).  

Олександр Єфремов. Джерело

Олександр Єфремов був частиною  кланово-олігархічного капіталізму, який отримав контроль над українською промисловістю після 1991 року.. Як колишній лідер комсомолу Луганської області, Олександр Єфремов у 1990-х роках став очільником регіонального відділення Української спілки промисловців і підприємців. Відтак за даними матеріалу Укрінформу, значна частина фінансових ресурсів зосереджувалася на ньому. За даними Інституту масової інформації, Мірошник формував відповідну інформаційну політику, яка мала сприяти політичному впливу оточення Єфремова і Партії регіонів у Луганській області.

У 2000-х роках Росія почала зондувати ґрунт щодо проросійських настроїв в Україні. Це робилося через російських політтехнологів і медійників, які працювали в менеджменті українських медіа та зокрема з Партією регіонів. Так, генеральним продюсером Луганської обласної телерадіокомпанії впродовж 2004—2014 років був В’ячеслав Матвєєв. Згідно з інформацією сайту Миротворець, він є працівником російських спецслужб. У Матвєєва був досвід роботи в рекламному бізнесі, в консультуванні Партії регіонів щодо виборів у 2004—2009 роках. До цієї особи ми ще повернемося згодом.

В’ячеслав Матвєєв. Джерело

На з’їзді в Сіверськодонецьку (Луганська область) 28 листопада 2004 року було оголошено про створення Південно-східної української автономної республіки (ПіСУАР). Після проведення першого туру президентських виборів, було проведено  зібрання представників місцевої та центральної влади в підтримку Віктора Януковича. Участь в організації з’їзду брав і тодішній голова Луганської обласної державної адміністрації Олександр Єфремов, при якому працював Родіон Мірошник і також брав участь у тих подіях (дані з архіву новин Детектора медіа).  

У 2004 році Мірошник став головою правління Луганської обласної телерадіокомпанії. Цікаво, що у 2004 році було створено закрите акціонерне товариство ЛОТ, якому давала мовлення Луганська обласна телерадіокомпанія. Керував ЛОТом у 2004-2006 роках Мірошник, а Єфремова на початку 2005 року звільняють із посади голови Луганської облдержадміністрації.

Мірошник продовжив працювати з представниками Партії регіонів, зумівши стати прессекретарем прем’єр-міністра Віктора Януковича у 2006 році. У тому ж році Родіон Мірошник стає гендиректором Луганської обласної телерадіокомпанії. Свої авторські програми, наприклад «Телеформат із Родіоном Мірошником» він вів російською мовою. 

У жовтні 2008 року Мірошник отримав звання «Заслужений журналіст України». «Детектор медіа» писав окремий матеріал про проросійських медійників на ТОТ, які мають вищезазначене звання. 

Зокрема, саме Мірошник, а також співробітник російських спецслужб і політтехнолог В’ячеслав Матвєєв і Олег Фетісов (у 2014 році був заступником керівника ЛОТ, а у 2018—2022 роках — «міністр» зв’язку та масових комунікацій окупаційної адміністрації загарбаної росіянами частини Луганської області) як продюсери створили у 2010 році «документальний» фільм «Три сестри». Там було викладено один з основних історичних міфів російської пропаганди — про триєдину дружбу білорусів, українців і росіян. Причому було зроблено основний акцент саме на релігійний аспект з просуванням міфу про нібито лідерство Москви в питаннях захисту православного населення України та Білорусі. 

Олег Фетісов. Джерело

У вересні 2011 року Мірошник здобув науковий ступінь кандидата історичних наук у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Тема його дисертації — «Інтернет-ресурси історії України в глобальній комп’ютерній мережі: особливості формування, інформаційне наповнення, проблематика (1991–2010 рр.)». Чому Мірошнику треба було захищати дисертацію? Він тоді був депутатом Луганської обласної ради від Партії регіонів, а також заступником голови Луганської облдержадміністрації з питань гуманітарної політики, тож науковий ступінь давав доплати. 

Мірошник був членом виконкому Луганської обласної організації Партії регіонів. У часи президентства Віктора Януковича (2010—2014) Родіон Мірошник назвав українців «недорасою» під час свого виступу у 2012 році, коли обговорювали мовний закон Ківалова-Колесніченка. 5 червня 2012 року Верховна Рада України затвердила Закон «Про засади державної мовної політики», який створював преференції так званим регіональним мовам в областях, де проживало понад 10% носіїв цієї мови. Цей закон було спрямовано на посилення русифікації України.

На початок 2014 року Мірошник був керівником Луганської обласної телерадіокомпанії України, основного державного регіонального медіа. За свідченнями тогочасних працівників компанії, зокрема Валентини Троян в інтерв’ю Детектору медіа, Родіон Мірошник створював темники про те, яким чином варто висвітлювати події Євромайдану — беземоційно до будь-якої зі сторін.

Родіон Мірошник відігравав одну з ключових ролей в підтримці російської окупації Луганської області. Особливо це стосувалося отримання росіянами контролем над медіа.

Згідно розслідування видання Інтент про події в Луганську навесні 2014 року, Роман Мірошник, будучи депутатом Луганської обласної ради голосував 2 березня 2014 року за звернення до Верховної Ради України, щоб визнати нелегітимними центральні органи влади в Києві. Тоді це рішення було прийнято під тиском з боку натовпу проросійських сил, які були біля будівлі облради. В тексті є перелік інших депутатів, які голосували за це рішення, зокрема серед них був Леонард Свідовськов, який пішов працювати на російських окупантів. Нині він головний художній керівник державної телерадіокомпанії і почесний голова Союзу журналістів окупованої частини Луганської області. 

У Луганську було три основних телеканали: державна Луганська обласна телерадіокомпанія, якою керував Мірошник, приватний «ІРТА», власником якого був колишній народний депутат від Партії регіонів Володимир Ландік, і комунальне «Луганське кабельне телебачення». ЛКТ припинило роботу 10 липня 2014 року через небезпеку своїх спіробітників. За даними матеріалу російської служби BBC, на основі обладнання трьох вищезгаданих телеканалів російські окупанти створили пропагандистський ресурс «Луганск 24». 

У матеріалі «Радіо Свобода» від 10 березня 2014 року є цитата Мірошника з оцінкою Майдану та його наслідків для Луганська. «Ми самі тут розберемося, без жодного Путіна. Крим? Крим буде територією України. Гадаю, він проголосує за автономію. Країна зараз розбовтана Майданом, це його провина, хоча Майдан, якщо виключити націоналізм, є позитивним. Ми все налагодимо, треба розширювати місцеве самоврядування, але це все треба робити, коли ситуація заспокоїться. Проросійські радикали – це реакція на Київ».

У інтерв’ю виданню «Бабель» народна депутатка України Ірина Геращенко під час коментування українського законодавства про колабораціонізм повідомила, що Мірошник складав списки проукраїнських журналістів, яких потім катували росіяни.

9 квітня 2014 року Нацрада з питань телебачення і радіомовлення звільнила Мірошника, а виконувачем обов’язків став його заступник Віталій Гаркуша. Згідно з матеріалом Дениса Казанського в «Українському тижні», Родіон Мірошник був серед організаторів проросійських мітингів у Луганську, а потім виїхав із міста.

У січні 2024 року у своєму інтерв’ю для «Радио “Комсомольская правда”» Мірошник і сам сказав, що був серед тих, хто очолював проросійські мітинги в Луганську на початку березня 2014 року. Він так само повторив типові тези російської пропаганди щодо Донбасу, чиї «вимоги» щодо російської мови начебто «не було почуто» Києвом на початку 2014 року, а також, що, мовляв, Захід штовхав Україну до себе після 1991 року.

У матеріалі видання «Фарватер Схід» ідеться, що влітку 2014 року Мірошник був у Москві, а його дружина Ольга Мохова була в Харкові. Мохова теж працювала на Луганській обласній телерадіокомпанії з 1996 року, пройшовши шлях від ведучої до заступниці генерального директора (свого чоловіка) з питань телебачення. Після 2014 року Мохова, як і її чоловік Родіон Мірошник, стала колаборанткою. Нині вона працює в проєкті «Типичная Новороссия» російського пропагандиста Кирила Вишинського, колишнього головного редактора «РИА Новости Украина».

Ольга Мохова. Джерело

Журналіст луганського видання «Реальна газета» Олександр Білокобильський в інтерв’ю Інституту масової інформації згадує, як його відпустили з підвалу в Луганську, де він був 13 днів у вересні 2014 року. Тоді його зустрів Родіон Мірошник зі словами «Саша, мы так о тебе переживали! Так волновались! Как ты?». Білокобильский відповів, що нормально і виїхав з окупованого Луганська, щоб продовжити писати розслідування про тимчасово окуповані території вже на контрольованій Україною території.

Мірошник став «радником» із внутрішніх питань і «заступником керівника» бойовиків окупованої Луганської області Ігоря Плотницького в грудні 2014 року. Згідно з даними дослідження Інституту масової інформації щодо медіаситуації в Луганській області, Родіон Мірошник брав активну участь в розробці Закону про ЗМІ, який було затверджено російською адміністрацією окупованої частини Луганської області 30 грудня 2014 року. 

Ігор Плотницький. Джерело

Захопивши місцеві медіа в Луганську, російська окупаційна влада створила мережу пропагандистських ресурсів. Одним із них був «ЛуганськІнформЦентр». Згідно з розслідуванням видання «Реальная газета», В’ячеслав Матвєєв (позивний Академік) був куратором із Москви від ФСБ Росії інформаційної політики на окупованій Луганщині. Матвєєв таким чином працював разом із Мірошником над формуванням наративів місцевої пропаганди на окупованій Луганщині.

У 2014—2017 роках був конфлікт між Адміністрацією президента Росії, де куратором був Владислав Сурков, і ФСБ Росії за те, хто буде керувати окупаційною адміністрацією Луганської області. Результатом протистояння владних структур і спецслужб стала зміна керівника луганських бойовиків — наприкінці 2017 року Ігор Плотницький поїхав до Москви, а його замінив Леонід Пасічник, висуванець ФСБ Росії та колишній працівник СБУ.

Родіон Мірошник у 2015 році долучився як представник окупованої Луганської області у тристоронній контактній групі до переговорів із мирного врегулювання ситуації на сході України. Там він був до початку 2022 року.

Мірошника запрошують читати лекції — не лише російські медіа, але й університети. Так, у грудні 2016 року він розповів студентам філософського факультету Московського державного університету імені Михайла Ломоносова про стратегії просування теми виконання Мінських угод у соцмережах.

У вересні 2017 року Луганська обласна прокуратура оголосила Мірошника у розшук. Його підозрюють за ч.1 ст.109 (умисні дії, спрямовані на пособництво насильницькому поваленню конституційного ладу і захопленню державної влади), ч.2 ст.110 (умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України), ч.1 ст.258-3 (участь у діяльності терористичної організації) Кримінального кодексу України.

Після того як Росія легітимізувала окупацію частини територій Донецької та Луганської областей, визнавши їхню «незалежність» у лютому 2022 року, у Москві було прийнято рішення встановити «дипломатичні відносини» з цими територіями. І Родіон Мірошник став «дипломатом», а точніше «послом» окупованої частини Луганської області у Росії у травні-листопаді 2022 року.

У серпні 2023 року Родіон Мірошник отримав нову посаду — «посол з особливих доручень МЗС Росії щодо злочинів київського режиму». Тепер він моніторить нібито «злочини ЗСУ» проти «населення Донбасу».

24 червня 2024 року Європейський Союз запровадив санкції проти Мірошника з таким формулюванням: «Підтримує дії та політику, які підривають територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України». До цього РНБО України в січні 2023 року запровадила санкції проти нього на десять років, а 9 липня 2024 року Швейцарія розширила санкції проти фізичних і юридичних осіб Росії, де в списку є і Родіон Мірошник.

13 серпня 2024 року Родіон Мірошник був серед промовців на зустрічі формули Arria (неформальні обговорення експертів для прийняття рішень Радою Безпеки ООН). Окрім нього там були ще голова Міжнародного громадського трибуналу по Україні Максим Григор’єв, доцент університету Баня-Лука Олег Солдат і голова Місії РФ при ООН Василь Небензя. Сама зустріч мала назву «Злочини Збройних Сил України та націоналістичних». Подібних зустрічей Росія робить багато, особливо в структурах ООН, бо це дає змогу посилити негативний образ України перед світом.

У Мірошника є особистий телеграм-канал, в якому він публікує уривки зі своїх виступів на російських пропагандистських ресурсах, а також заяви відносно дій ЗСУ.

У базі даних фонду боротьби з корупцією Родіон Мірошник описаний наступним чином: російський пропагандист; гість, якого часто запрошують з питань України на токшоу Володимира Соловйова на «Россия 1», Норкіна і Трушкіна — на шоу «Место встречи» на НТВ.

Читайте також: 

• Новым генеральным директором Луганского телевидения стал бывший пресс-секретарь Януковича Родион Мирошник
• «Вороги преси – 2011»: версія НСЖУ
• Мыльный пузырь луганских СМИ
• Луганский медиарынок в военных условиях: состояние и тенденции
• «ЛОТ» уже не тот?