Серед усіх проблемних ринків заправні мережі демонструють найбільш обнадійливе зростання сплати податків. І що більше вони платять, то дедалі більше приходить розуміння того, що до 2022 року цим питанням узагалі ніхто в податковій службі не заморочувався. Секрет виявився простим — відкриті дані. Точніше, привідкриті. Ця проблема зберігається і досі, наприклад, споживач сьогодні не має можливості пересвідчитися, легально працює АЗС чи ні?
У першому півріччі 2025-го сплата операційних податків (без податків на імпорт) першою десяткою найбільших мереж за кількістю АЗС зросла порівняно з аналогічним періодом минулого року рівно на третину — до 6,238 млрд грн (див. Інфографіка 1).
Ключовими драйверами зростання залишаються податок на прибуток і зарплатні податки — ПДФО, ЄСВ, військовий збір. Відповідно, вони ж вказують і на найбільш проблемні місця в минулому, коли абсолютна більшість АЗС чомусь не мала задекларованих прибутків, а зарплати коливалися поблизу встановлених державою мінімалок.
Треба також звернути увагу на військовий збір, який наприкінці минулого року було підвищено з 1,5 до 5%. Але його сплата мережами збільшилася набагато суттєвіше: з 77 млн до 344 млн грн (тут і далі порівняння першого півріччя 2025 року з першим півріччям 2024-го).
Прибуток нізвідки
Прекрасний новий світ, де всі платять податок на прибуток (ПнП), показує інфографіка 2. Нові фарби з’явилися завдяки нормі про авансову сплату ПнП, яка запрацювала з грудня 2024 року. Податкова служба розписалась у неспроможності контролювати адекватне нарахування і сплату цього податку, а тому за фактом зобов’язала всіх платити однаковий мінімальний внесок (30–60 тис. грн на місяць залежно від структури продажів пального на АЗС).
Як і очікувалося, більшість мереж вирішили платити мінімально встановлені для стандартної АЗС 60 тис. грн на місяць. Але ще не вечір, бо і раніше деякі великі мережі, як, наприклад, UPG, зводилися за податком на прибуток наприкінці року.
Наразі результат такий: загалом сплата ПнП зросла на 25%, до 1,229 млрд грн. Але щоб сповна оцінити масштаб змін, виключимо ОККО, WOG і BVS, які і раніше платили підвищений ПнП без примусу. І тоді ми побачимо, що надходження цього податку від решти операторів зросли у шість разів — із 111 млн до 664 млн грн.
Як і завжди, з’являються вже ті, кому такі цифри не дуже подобаються, тому лунають заклики до законодавців скасувати або пом’якшити норму.
Сховані резерви
Не менш контрастно виглядає податкова динаміка у розрізі окремих мереж. Тут усе за класикою — заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Єдине, що мережі перебувають на різних стадіях.
Традиційний середнячок податкових рейтингів у минулому, цього року UPG біжить першою (див. Інфографіка 3). Відбулося це завдяки збільшенню сплати всіх без винятку податків, сума яких зросла з 495 млн до 678 млн грн, або на 37%. Потенціал зростання ще є, адже мережа платить базовий ПнП, хоча є набагато прибутковішою, що зазвичай показувала наприкінці року.
Однак основна інтрига полягає у результатах мегарозширення UPG за рахунок поступового поглинання заправок ANP/«Авіас» Ігоря Коломойського. На сьогодні отримано дозвіл на оренду з подальшим викупом на понад 200 АЗС, тоді як фірмова мережа налічує 82 комплекси. У вересні перші перебрендовані об’єкти почали роботу в Києві та області. Ці станції мають надати потужний податковий імпульс показникам UPG: вони апріорі не матимуть великих продажів, а високі офіційні зарплати та авансовий ПнП зроблять податкове навантаження на літр більшим. У самій UPG уже порахували, що лише 34 АЗК у столиці та області до кінця року заплатять близько 100 млн грн податків.
Дуже болісним, але показовим є поступовий вихід із «тіні» групи «Паралель» Олександра Дубініна (включає мережі МОТТО, «Прайм» і власне «Паралель»). Цього року її показник податків на літр зріс удвічі і майже досяг рівня лідерів. Але, як то кажуть, відбулося це не від хорошого життя.
По-перше, група була змушена платити авансовий ПнП: якщо за перше півріччя 2024 року мережа сплатила 6 млн грн, то 2025-го — 51 млн грн. Майже вдвічі — з 28 млн до 50 млн грн — зросли відрахування зарплатних податків (ПДФО та ЄСВ). По-друге, показник на літр зростає через… зменшення кількості проданих літрів: порівняно з минулим роком продажі «Паралелі» та її сателітів впали майже у півтора разу, до середніх 1800 л на добу. Це мінімальний показник по ТОП-10, принаймні офіційно.
Характерно, що такими темпами «Паралель» невдовзі взагалі може очолити рейтинг за показником податків на літр. Потенціал криється у низьких офіційних зарплатах: за даними парламентської комісії, у другому кварталі 2025 року середній оклад по «Паралелі» становив 15762 грн/міс. По МОТТО — 9209 грн. Озвучена Дубініним середня зарплата на рівні 20 тис. грн була зафіксована лише в головній конторі — ТОВ «Паралель-М», де працюють 390 осіб, або 24% від загальної чисельності по групі. Підтягування всієї системи до такого рівня офіційних окладів однозначно виведе «Паралель» у лідери податкового рейтингу.
Навіть ще більшу динаміку за «паралельну» демонструє KLO. За пів року вона сплатила 205 млн грн податків проти 112 млн минулоріч. Точки зростання ті самі: ПнП збільшився вдвічі, зарплатні податки — в 2,6 разу. Наче все непогано, але і надалі привертають до себе увагу низький оклад — 16700 грн/міс. і місце у другій половині рейтингу за цим показником. Так, за рік оклад підвищився удвічі, але важко уявити, що хтось у столичному регіоні готовий працювати за 12800 грн/міс. (виплата після податків). Були очікування подальших рекордів KLO через злиття з ОККО, але, за останніми даними, проєкт поставлено на паузу.
Майже синхронно йдуть другий рік поспіль WOG та AMIC. І якщо для другої збільшення загальної сплати податків на 76% і податкового навантаження на літр у 1,5 разу за рік можна вважати справжнім стрибком, то для WOG ситуація інша. Ця мережа продає з кожної АЗС майже втричі більше за AMIC, і за форматом і потужністю її треба порівнювати з ОККО — ключовим конкурентом. І якщо ОККО платила у першому півріччі 3,40 грн податків з літра, то WOG — чомусь лише 2,60 грн. Чому бізнес Степана Івахіва платить набагато менше від бізнесу Віталія Антонова, це питання знову на порядку денному.
Загальна причина зрозуміла: якщо судити по сплаті ПнП, то 2025 року прибутковість АЗС WOG удвічі менша за ОККО. І це вже прогрес, адже торік різниця становила майже чотири рази. Як таке може бути у двох мереж з однаковими цінами і ідентичною структурою продажів? Вочевидь одна з причин — велика частка «безготівки» у WOG, відомої мегалояльними цінами для корпоративних клієнтів. Протягом останнього року мережа виграла кілька державних тендерів з ціною, меншою за гуртову. Також цього року волиняни дещо втратили продажі, тоді як галичани наростили. Проте це навряд чи може пояснити вдвічі менший прибуток. Отже, як і рік тому, знову вимушено констатуємо наявність чималого податкового потенціалу у WOG.
Та найдивніше бачити WOG в одній категорії з БРСМ. Хто не в курсі, мережа Андрія Біби — вічний і, здавалося, принциповий податковий аутсайдер. Але 2025-го вона змогла нарешті по-хорошому здивувати. За рік втричі зросли як показник податків на літр (з 0,77 до 2,59 грн/л), так і загальна сплата податків — з 202 млн до 615 млн грн. Вертикальний злет буквально за всіма позиціями: ПнП — у чотири з половиною рази, зарплатні податки — у два рази, ПДВ — майже у п’ять разів. Офіційні оклади підвищилися за рік з 9500 до 20200 грн/міс. (див. Інфографіка 4). Можна тільки уявити, як це було складно, але браво, Андрію Васильовичу! Чекаємо на нові висоти.
«Укрнафта» представлена в нашому рейтингу колишніми мережами Shell і Glusco, першу з яких державна компанія придбала, а другу отримала в управління від АРМА. Тут без несподіванок: місце серед лідерів, бо гратися з податками немає жодного резону. Насправді «Укрнафта» малює новий середній індикатив, який, вочевидь, уже перевалив за 3 грн/л.
***
Усі без винятку найбільші мережі АЗС збільшили податкові виплати цього року. Результат, який не може не тішити. Втім, заспокоюватися зарано. Зокрема, привертає дедалі більшу увагу мережа нелегальних АЗС, або так званих бочок, які отримують дедалі більші переваги на тлі зростаючої податкової дисципліни в галузі. Нафтогазова асоціація влітку налічила 428 АЗС з ознакою нелегальності, але загалом таких станцій значно більше.
«Це компетенція Бюро економічної безпеки і Нацполіції, які чомусь не помічають такого ганебного явища (нелегальних АЗС. — С.К.). Державна податкова служба також має посилити контроль за дотриманням податкового законодавства», — заявив голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Є також проблема з контролем за станціями із ліцензіями. Одним із двох драйверів зростання стало запровадження авансової сплати податку на прибуток підприємств, який сплачується на кожну ліцензію на роздрібну торгівлю пальним. Абсурдність ситуації в тому, що реєстр ліцензій закрито рішенням Кабміну на період дії військового стану. Отже, ані спостерігачі, ані споживачі пального наразі не можуть пересвідчитись у легальності АЗС. Яку військову таємницю становлять об’єкти, що стоять на вулицях, позначені на Гугл-картах, сайтах та у додатках паливних операторів, — невідомо. Відповідно, і визначити нелегальні об’єкти або підроблені ліцензії неможливо. Відкриття бази ліцензій — необхідний крок, який не несе жодних загроз, проте дуже гальмує подальше підвищення прозорості ринку.