Онлайн-вибори і безпека дільниць: що обговорює робоча група Ради

Більше запитань, аніж відповідей. Парламентарі почали шукати вихід, як провести вибори під час війни. Для цього зібралася робоча групи, яка готуватиме зміни до законодавства. Це понад 60 осіб, серед яких також урядовці, військові та громадські активісти. Про що говорили – розповіла журналістка "5 каналу" Марія Дрозд. 

Табуйована тема під час війни тепер офіційно звучить в парламенті. Вперше зібралася робоча група з підготовки законодавчих пропозицій щодо виборів. І хоча в назві групи йдеться про вибори в особливий або повоєнний період, більшість її членів вимагали констатувати – вибори в період війни проводити не можна.

"Режим воєнного стану згідно Конституції дає юридичні можливості обмежувати права та свободи. Отже, як можна проводити вільно вибори, коли в умовах воєнного стану можна обмежувати комусь права. Це, в принципі, речі, які не просто не співставні, вони один одному прямо суперечать", – зауважив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Проте є вказівка президента. Рада має напрацювати законодавчі зміни, щоб дозволити вибори під час війни. Безпеку за їх проведення Володимир Зеленський поклав на партнерів. У п'ятницю він заявив: партнери мають достатньо сил, щоб домовитися з агресором про спокій на час виборів чи референдуму. Однак чимало проблем росіяни вже створили.

"У нас просто фізично зруйнована третина дільниць, давайте так починати розмову. Велика частина з них, на жаль, зараз не підконтрольні території, але я б їх вважав зруйнованими теж, тому що ми не маємо доступу до них", – наголосив перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко.

А ще знеструмлення і небезпека на вцілілих дільницях, голосування і балотування військових, українці за кордоном, кібератаки та можливе втручання росії. Ризики перерахував голова Центрвиборчкому Олег Діденко. Додав, що міжнародні спостерігачі, можливо, не ризикнуть приїхати в Україну, як і самі громадяни на виборчі дільниці. Центральна виборча комісія міркує над пропозиціями. Претендентів планують перевіряти на зв'язки з росією:

"Спробували прописати механізми, коли кандидат на пост президента чи народних депутатів має подати декларацію про те, що він співпрацював або не співпрацював, отримував фінансування, ну і таке інше. Зокрема, з державою-агресороркою. Зокрема, на окупованих територіях. В разі, якщо кандидат не подає таку інформацію, тобто її приховує, тоді уже може бути санкції".

Голова монобільшості Давид Арахамія чомусь наголосив на термінах ще не готового мирного плану. Згідно з чернеткою, 90 днів відведено українцям, щоб провести вибори. Це можуть зробити одночасно з референдумом. А от забезпечити максимальну явку виборців, на думку Арахамії, допоможе онлайн-голосування:

"Я взагалі, як колишній айтішник, так і не зрозумів, чи можливе онлайн-голосування або ні, бо чую багато фантомних страхів. Але ми зараз проводимо онлайн-нараду, ми маємо онлайн-голосування на комітетах, проведення комітетів онлайн, і я пам'ятаю, що саме такі страхи були озвучені, коли ми це впроваджували в життя. Тому я сподіваюся, що ваша робоча група серйозно попрацює, чи можна насправді робити гібридне голосування онлайн та офлайн".

Опозиційні фракції ідею онлайн-голосування гостро розкритикували. Як і чіткі терміни проведення виборів.

Народний депутат від "Батьківщини" Григорій Немиря:

– Проведення виборів – це суверенне право країни. Ці правила не можуть бути нав'язані зовні. Тому я не сприймаю логіку, що давайте ми вирішуємо, що ми будемо спочатку проводити вибори і президентські, скоріше за все, разом з загальнонаціональним референдумом. Ми вважаємо, що перші повоєнні вибори мають відбутися одночасно. І президентські, і парламентські, і місцеві.

Народна депутатка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар:

– Має бути забезпечено умови вільної агітації для всіх кандидатів, за цим буде стежити весь світ. Під час дії воєнного стану ми не зможемо забезпечити ці стандарти. Очевидно, мови про це йти не може.

Народний депутат від "Голосу" Роман Лозинський

– Ми в ідеалі маємо вийти в рамках цієї робочої групи на проміжному етапі, аби в нас був єдиний кістяк консенсусу в від імені парламенту, який ми будемо комунікувати з нашими міжнародними партнерами. Далі наступним блоком, звісно, буде обговорення різних альтернатив.

Серед членів робочої групи не тільки нардепи. Це також представники Кабміну, Генштабу, Служби Безпеки, Центрвиборчкому і громадські активісти. Загалом 62 людини. Вони збиратимуться раз на два тижні. Наступне засідання запланували на початку січня.

Марія Дрозд, "5 канал"

Раніше оприлюднювалися дані опитування КМІС, згідно з якими партії Валерія Залужного, Петра Порошенка та Андрія Білецького є лідерами електоральних симпатій серед українців, готових голосувати на виборах у разі завершення війни.

Нагадаємо, у Верховній Радіформується робоча група щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих президентських виборів під час воєнного стану. Обговорення проходитиме на базі профільного комітету ВР із залученням представників усіх фракцій та груп парламенту.

Читайте також: Можливі вибори в Україні: "Європейська солідарність" у трійці лідерів.

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.