Вдвічі вільніший канал Порошенка. Про що говорили й кого піарили теленовини в листопаді 2021 року

Випуски за жовтень,  вересень, серпень, липень, червень, травень, квітень, березень, лютий, січень 2021 року.

Оцінюючи кількість згадок у новинах, слід мати на увазі, що до вибірки моніторингу потрапляють лише головні випуски новин. Оскільки на центральних телеканалах загального інтересу щодня виходить іще 2-3 випуски, а на 5 каналі та Першому незалежному новини щогодини, абсолютна кількість матеріалів із порушенням стандартів, вочевидь, набагато більша. Натомість наші показники дозволяють побачити співвідношення уваги, яку канали приділяли різним політикам та різним темам.

Популярність політичних сил у новинах

Найпопулярнішій у новинах партії — «Слузі народу» — в листопаді вдалося збільшити показник кількості згадок у праймових випусках протягом місяця: було 163, стало 184. Негативних матеріалів про партію монобільшості в листопаді менше, ніж у жовтні, — чотири, а було сім. Із них два на «Україні», по одному на Першому незалежному і 5 каналі. «Україна», Перший незалежний і 5 канал критикували партію влади і в жовтні.

За кількістю позитивних згадок про «Слугу народу» вже другий місяць ICTV випереджає «1+1»: цього разу на каналі Пінчука вийшло п’ять таких матеріалів, а на каналі Коломойського лише три. Як бачимо, позитивних згадок про «слуг» дещо побільшало — вісім, а в жовтні було шість.

А ось на друге місце прорвалась «Європейська солідарність», відтіснивши «Опозиційну платформу — За життя». Кількість згадок про партію Петра Порошенка в порівнянні з жовтнем зросла за рахунок майже подвоєння кількості позитивних матеріалів. Інакше кажучи, «Європейську солідарність» почали посилено піарити в теленовинах. Головний осередок цього піару — 5 канал, який формально вже не належить Петру Порошенку, але в листопаді хвалив «ЄС» та її лідера активніше, ніж у жовтні. Другий за активністю майданчик піару «ЄС» — канал «Україна». У жовтні тут вийшов лише один матеріал на користь «Європейської солідарності», в листопаді вже п’ять. Поодинокі матеріали трапляються на «Інтері» та каналах Пінчука. Натомість телеканал «1+1» згадав у праймових новинах про «Європейську солідарність» лише один раз. Для порівняння: 5 канал згадав загалом — 39 разів, «Інтер» і «Україна» — 18, Суспільне — 7.

На тлі активізації піару «Європейської солідарності» особливо помітне зменшення кількості згадок загалом, і позитивних зокрема, про «Опозиційну платформу — За життя». У листопаді трапився справжній феномен: протягом тижня в новинах Першого незалежного наш моніторинг не зафіксував жодного матеріалу з ознаками замовності на користь «ОПЗЖ». Тоді як ще в жовтні саме на Першому незалежному виходила більшість позитивних згадок про партію. Що ж сталося? Ключем до розгадки може бути новина, що з’явилась на початку грудня: Перший незалежний відновив мовлення на супутнику. Вочевидь, новини каналу роблять нейтральнішими, прибираючи з них відвертий піар і чорнуху, аби Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка збирається перевіряти канал, не мала до чого причепитися.

Отже, лише 84 згадки про «ОПЗЖ» протягом місяця, тоді як у жовтні було 105; із них 37 позитивні, більшість — на «Інтері», який, на відміну від каналу Нестора Шуфрича, не збавляє обертів. На Перший незалежний припало 12 згадок. Одну позитивну згадку про «ОПЗЖ» моніторинг зафіксував у новинах ICTV, однак це, ймовірно, збіг: канали Пінчука традиційно бойкотують партію Медведчука-Бойка. Близьким до бойкоту є й «1+1», який протягом місяця згадав «ОПЗЖ» тричі, з них один раз негативний.

Такий провал у згадуваності вкрай невигідний «ОПЗЖ», адже листопад — це піар-жнива для проросійської партії: початок опалювального сезону, час лякати перебоями з газом і вугіллям узимку та закликати до прямих контрактів із російським «Газпромом». Саме ця риторика домінувала у виступах представників «ОПЗЖ» на політичних токшоу, однак не була належно представлена в теленовинах.

«Батьківщині» після жовтневого провалу, коли партія опинилась на останньому місці по згадуваності серед парламентських і поступилась навіть «За майбутнє», вдалося збільшити кількість згадок майже двічі — до 66. В тому числі й за рахунок позитивних матеріалів, яких моніторинг зафіксував одинадцять. Вони розподілені між «Україною» та «Інтером» порівну, плюс один матеріал на ICTV. Згадуваність партії Юлії Тимошенко забезпечили полум’яні виступи у Верховній Раді та критика державної політики щодо тарифів, вакцинації та боротьби проти коронавірусної епідемії.

Кількість згадок партії «Голос» дещо впала в порівнянні з жовтневим показником, а ось позитивних побільшало із трьох до п’яти (на «Україні», «Інтері», 5 каналі та СТБ). І ще одна цікава диспропорція: «Інтер» протягом місяця згадав «Голос» тринадцять разів, тоді як Перший незалежний — лише один раз. Можна припустити, що «старший» канал «ОПЗЖ» давав слово нардепам із «Голосу», коли вони критикували владу (зокрема за «вагнергейт»), тоді як «молодший» оминав незручні для влади теми.

Кількість згадок про «За майбутнє» повернулась до звичної — загалом 13. Нагадаємо, в жовтні «За майбутнє» згадували набагато частіше, ніж зазвичай, через смерть народного депутата Антона Полякова. Позитиву про «За майбутнє» моніторинг у листопаді не зафіксував.

Матеріали з ознаками замовності

Матеріалів з ознаками замовності в листопаді відчутно поменшало. У жовтні ми зафіксували 207 таких матеріалів, у листопаді — лише 150, із них 126 — політичні. Відсоток матеріалів з ознаками замовності в загальному масиві проаналізованих новин знизився із 6,6 % до 4,5 %. Раніше таке падіння можна було побачити тільки після завершення виборчої кампанії. Частково це можна пов’язати із завершенням жовтневих виборів у Харкові, на Черкащині та Херсонщині; частково — з «упокоренням» Першого незалежного; частково також із великою кількістю складних обговорюваних тем, щодо яких провідні політичні сили не мали вигідних для них меседжів, вартих просування в новинах. Зокрема, йдеться про небезпеку вторгнення російських військ, проблеми з енергоносіями, кризу мігрантів у Білорусі, коронавірусну епідемію та «вагнергейт». Усі ці теми були ключовими в новинах, однак піарились на них лише окремі політсили, переважно опозиційні, тоді як «слуги народу» оборонялися.

Останнє також вплинуло на розрив між Першим незалежним та «лідерами» рейтингу за кількістю матеріалів з ознаками замовності — «Україною» та «Інтером». Якщо в жовтні Перший незалежний мав приблизно такі самі результати, як ці два канали, і навіть випереджав їх, то тепер кількість підозрілих матеріалів на каналі Шуфрича — втричі менша. Він лише трохи випереджає 5 канал, який опинився на четвертому місці, обігнавши ICTV, за рахунок піару свого вже «не власника» Петра Порошенка та його «Європейської солідарності». На каналах Пінчука підозрілих матеріалів відчутно поменшало в порівнянні з жовтнем, як і на «1+1». Суспільне традиційно обійшлося без джинси.

Протистояння Ріната Ахметова та Володимира Зеленського, яке посилилось у листопаді, позначилось на новинах зростанням кількості матеріалів в інтересах олігарха. Якщо в жовтні кількість таких матеріалів була звичною для «мирних» місяців — 31, то в листопаді знову зросла до 40. Причому один із цих матеріалів вийшов не на звичній «Україні», а на 5 каналі, який, як ми знаємо, вже не належить Петру Порошенку, але не припиняє працювати в руслі піару «Європейської солідарності». Канал «Україна», натомість, у листопаді активніше піарив «ЄС».

Із своїми 40 матеріалами Ріната Ахметов очолив листопадовий рейтинг гаданих замовників, адже «Опозиційна платформа — За життя» зі зниженням інтенсивності піар-підтримки Першого незалежного опустилась на друге місце. Загалом ми зафіксували 35 матеріалів з ознаками замовності на користь «ОПЗЖ», тоді як у жовтні було 57.

На третьому місці — Петро Порошенко і його «Європейська солідарність»:16 матеріалів, тоді як у жовтні було 10. Десять із цих шістнадцяти вийшло на 5 каналі, долучилися також «Україна» й канали Пінчука.

Піару Володимира Зеленського в листопаді поменшало вдвічі в порівнянні з жовтнем. Матеріали виходили на «Інтері» та каналах Пінчука (в жовтні в цьому переліку був також «1+1»). Натомість на «1+1» вийшли два матеріали з ознаками замовності на користь «Слуги народу». Ще два піарні матеріали (на «Інтері» та «1+1») присвячені дружині президента Олені Зеленській.

Серед інших помітних гаданих замовників — Віталій Кличко, піару якого дещо побільшало в листопаді («Україна», «Інтер», ICTV), «Батьківщина» і Юлія Тимошенко, які активізувалися після жовтневого затишшя («Інтер» і «Україна»), церква Московського патріархату, яку піарять канали «ОПЗЖ», та Ігор Суркіс, підозрілі матеріали про якого поширили «Інтер», «Україна» та «1+1». Суркіс був серед помітних замовників і в жовтні.

Дотримання стандартів

Усереднена картина дотримання стандартів змінилась мало: зважаючи на зменшення кількості матеріалів з ознаками замовності, які практично завжди незбалансовані та часто недостовірні, дещо зменшився відсоток матеріалів із порушенням стандартів балансу і посилання на джерела.

На «Україні» та СТБ помітно покращилася ситуація з посиланнями на джерела, на «Інтері» — з відокремленням фактів від коментарів. В ICTV стало гірше з повнотою й посиланням на джерела.

Окремо варто сказати про новини 5 каналу. Головний випуск новин каналу, який входить у моніторинг, веде Віталій Ковач; за стилістикою він ближчий до підсумкових авторських програм, адже ведучий дає дуже багато суб’єктивних оцінок подіям. У результаті канал, який раніше порівняно непогано дотримувався стандартів, «поплив». У сорока відсотках матеріалів (з урахуванням підводок до них) 5 каналу є порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. У новинах 5-го навіть зафіксовані грубі порушення стандарту точності, які зазвичай трапляються в нашому моніторингу дуже рідко.

Натомість помітно покращилася ситуація з дотриманням стандартів на Першому незалежному (про що вже йшлося вище). Каналу вдається відокремлювати факти від коментарів краще, ніж решті комерційних каналів, і показник порушень балансу доволі невисокий. Для Першого незалежного, який у місяці боротьби проти «тиску на свободи слова» перетворив свої новини на агітаційну трибуну, це щось новеньке.

Незмінно найкраща ситуація з дотриманням стандартів на Суспільному — порушення поодинокі.

Тематика

Зміни в узагальненій тематичній структурі новин незначні: політика вийшла на перше місце за кількістю матеріалів, згадок про війну на Донбасі поменшало, як і культури. Поза тим, поменшало політики (за рахунок зникнення піару «ОПЗЖ») на Першому незалежному — з 31 % до 24 %. Канал Шуфрича вже традиційно уникає згадок про війну. «1+1» робить удвічі більше матеріалів на культурні теми, ніж інші канали. До ICTV, який традиційно приділяє найбільше уваги економіці, долучився канал «Україна» — тут багато говорять про проблеми підприємств (зокрема ахметовських). Події в Криму — практично поза увагою теленовин.

Географія

Новин із Росії стало ще менше (1 %, у жовтні було 2 %). А харківська область за підсумками листопада виявилась найбільш згадуваною, випередивши традиційну лідерку — Донецьку область. Крім результатів виборів міського голови, які ще обговорювали на початку місяця, про Харків багато говорили через кілька резонансних автокатастроф.

Епідемічна ситуація в окремих регіонах уже не так впливає на згадуваність. Натомість північним областям додала популярності криза на білорусько-польському кордоні: новинарі аналізували, чи Україна готова до можливих спроб мігрантів прорватися через кордон. Незалежна медійна рада навіть мусила нагадати медійникам про неприйнятність розпалювання ворожнечі та ксенофобії.

«Білі плями» на новинній мапі України — Крим, Хмельницька, Сумська, Чернігівська і Закарпатська області.

Щотижневі підсумки моніторингу читайте тут.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».