Немало-небагато: що насправді Україна отримала від саміту НАТО у Вільнюсі

За підсумками саміту НАТО для України скасували ПДЧ, а також оголосили про нову військову допомогу та навіть гарантії безпеки. Журналіст 24 Каналу Олексій Печій підбиває підсумки саміту НАТО у Вільнюсі, відповідаючи на питання, чи був саміт "зрадою", чи все ж "перемогою" для України.

Не вступ, але й не "відкриті двері": чому скасування ПДЧ – це перемога

У вівторок, 11 липня, у НАТО опублікували підсумкове комюніке, в якому, на жаль, ми так і не почули прямого запрошення України до Альянсу.

Однак певні позитивні моменти все ж варто відзначити. Зокрема, в Комюніке закріплено, що "Україна буде членом НАТО", для нас прибрали ПДЧ (що скорочує шлях і прибирає маніпуляції про "реформи").

Звісно, це навіть близько не запрошення до НАТО. Однак це чіткий відхід від риторики про "відкриті двері", про які ще вчора говорили Білий дім та Бундестаг.

Гірше, ніж ПДЧ: що не так з умовами вступу України в НАТО

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що наразі Україна перебуває найближче до Північноатлантичного альянсу, ніж будь-коли у своїй історії. Мовляв, рішення, прийняті у Вільнюсі, знаменують початок нової сторінки у відносинах між НАТО та Україною.

Натомість міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявляє, що Берлін розуміє нетерпіння України через відсутність графіків вступу в НАТО. Проте у питанні членства мають бути виконані умови. Але які умови – Пісторіус не назвав. Натомість він ще раз повторив, що НАТО боїться війни з Росією.

Водночас глава МЗС України Дмитро Кулеба відверто говорить, що немає жодної ясності щодо умов майбутнього членства нашої країни в НАТО. Які вони й ким мають бути сформульовані – невідомо.

Ця ситуація, на перший погляд, виглядає ще гірше, ніж ПДЧ. Адже ПДЧ передбачає якісь конкретні умови та критерії. Натомість зараз ці умови та критерії незрозумілі взагалі.

Чому важливе створення Ради Україна – НАТО

Однак тут ми переходимо до наступного рішення саміту на користь України. Мовиться про створення Ради Україна – НАТО, замість Комісії, як це було до сьогодні.

Тепер за столом із членами НАТО Україна не консультується, як додаток у форматі "НАТО + 1", а є учасником спільного органу з конкретними програмами тієї самої синхронізації з НАТО, про яку постійно говорять західні високопосадовці.

По суті, в рамках Ради Україна – НАТО Київ вже запропонував НАТО створити конкретний перелік реформ та індикатори їх виконання, які необхідні для інтеграції нашої країни. Щоб ці умови не були розмитими та не могли змінюватися у ході їх реалізації.

Зеленський запевнив, що Рада Україна – НАТО – це не інструмент просто участі, це інструмент інтеграції. І він дає нам відчуття, що ми будемо у складі Альянсу. Тож, після завершення війни Україна стане членом НАТО.

Після війни: що партнери кажуть про термін вступу України в НАТО

Володимир Зеленський на спільному брифінгу зі Столтенбергом чітко заявив, що Україна розуміє, чому окремі країни бояться говорити про членство нашої країни в НАТО.

Для цього необхідні відповідні умови, але стосуються вони не реформ в першу чергу, а саме завершення війни Росії проти України та цілковита безпека в нашій країні.

Наприклад, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що рішення союзників на саміті щодо України було максимальним із того, що могли досягти країни-члени НАТО.

Мовляв, конкретно про членство України в НАТО можна буде говорити лише тоді, коли умови дозволять. Прем'єр-міністр Бельгії Александр де Кроо заявляє, що зараз рішення щодо запрошення України в НАТО може не принести користі нікому. А навпаки лише підживить ризик зіткнення Альянсу з Росією.

За його словами, головна умова вступу України до НАТО – це закінчення війни. Тому нині треба зосередитися на тому, аби допомогти Україні цю війну виграти, включаючи багатосторонні гарантії безпеки. Кроо додав, що рішення НАТО по Україні нібито не підштовхнуть Росію до продовження агресії.

Подібну тезу озвучив і президент Польщі Анджей Дуда, який так само заявив, що НАТО зробив для України недостатньо, але запросити Україну до Альянсу не дозволяють умови – ніхто в Альянсі не хоче воювати.

Втім, частково оптимізму додала прем'єрка Естонії Кая Каллас, яка запевнила, що вже є певні домовленості, які і будуть реалізовуватися через Раду Україна – НАТО.

Мовляв, нині головне – це продовжувати надання Україні воєнної допомоги. За її словами, зараз важливо, щоб всі гарантії безпеки, тобто постачання зброї, були закріплені на папері, щоб Україна була впевненою в тому, що при зміні влади у будь-якій країні нічого не зміниться.

Каллас додала головне, що певні умови все ж вже проговорені і як тільки з'явиться вікно можливостей, а саме коли дозволять безпекові умови, НАТО має швидко прийняти Україну. Мовляв, для цього і зняли вимогу виконання ПДЧ.

Перемога саміту: що відомо про гарантії безпеки для України

І саме тут ми переходимо до гарантій безпеки для України від західних країн, які на саміті НАТО називають чи не головним досягненням.

Першочергово Зеленський закликав, аби гарантії безпеки для України діяли до членства нашої країни в НАТО. І тим паче, аби це не були просто обіцянки, як у випадку з Будапештським меморандумом.

Президент наголосив, що в Будапештському меморандумі не було жодної конкретики, крім того, що Україна була з цим документом і залишилась на самоті, коли один з підписантів, Росія, здійснила вторгнення.

Що стосується нового документу, який готують наші партнери то, за словами президента, він повинен діяти поки Україна не в НАТО.

Тут мова йде про те, що поки Україна не має юридичних гарантій безпеки від партнерів, але є фактичні – фінансові, санкційні та оборонні.

Країни G7 погодили принципи гарантій безпеки для України. Це стане своєрідною декларацією, або основою для формування вже більш чітких гарантій безпеки для України від кожної окремої країни НАТО.

Підкреслюється, що мова йде про індивідуальні гарантії безпеки від кожної країн G7. Але тут головне те, що до цієї декларації можуть долучитися і ті країни, які не входять до G7.

Як це, наприклад, зробили Польща та Румунія. Отже, на сьогодні маємо декларацію про гарантії безпеки від США, Німеччини, Японії, Франції, Канади, Італії та Великої Британії, а також Європейського Союзу і на додачу від Польщі та Румунії.

Що входить у гарантії безпеки від G7

Відомо, що країни G7 домовилися про спільні рамки для надання довгострокових гарантій безпеки Києву, спрямованих на перетворення України на військову фортецю для відсічі російській агресії.

Зобов'язання включатимуть поставки "сучасного військового обладнання на суші, в повітрі та на морі", навчання українських сил, обмін розвідданими та допомогу в кіберзахисті.

В обмін на це Київ зобов'язується провести реформи, зокрема судової системи та громадського контролю над Міноборони. Це має зняти всі питання щодо корупції.

Західні офіційні особи кажуть, що зобов'язання щодо безпеки допоможуть Україні звільнити територію, окуповану російськими військами, і модернізувати армію країни. Вони також допоможуть запевнити Київ, що підтримка триватиме незалежно від політичних змін у західних столицях.

Голова Офісу Президента Андрій Єрмак додав, що гарантії безпеки від країн G7 включають у себе заходи з допомоги Україні у захисті себе та упередження нової агресії, зокрема:

• постачання зброї,
• підтримку в розбудові ОПК,
• навчання,
• співпрацю в галузі розвідки та кібербезпеки.

Крім того, країни-гаранти допомагатимуть підвищенню стабільності української економіки й енергетики та надаватимуть технічну й фінансову допомогу.

Заходи на випадок нової агресії, які передбачають негайні консультації, щоб забезпечити Україну всім необхідним для оборони в найкоротші терміни.

Підтримка у притягненні Росії до відповідальності за агресію та кроки економічного та юридичного характеру, спрямовані на покарання Москви та збільшення її витрат на війну.

Не просто обіцянки: чому гарантії безпеки мають працювати

Важливо, що наразі це лише декларація про гарантії безпеки. Тобто лише основні риси та принципи надання допомоги Україні.

Надалі Україна окремо з кожним партнером буде узгоджувати обсяги військової, фінансової чи політичної допомоги та встановлюватиме чіткі часові рамки виконання.

Це вже не просто обіцянка допомогти в разі нападу, а планомірна допомога для посилення української армії. Раніше у Білому домі вже заявляли, що гарантії безпеки для України будуть схожі на ті, які США надають Ізраїлю.

І щоб зрозуміти серйозність таких гарантій безпеки, варто подивитися на реакцію Кремля, де вже намагаються якось посіяти розбрат в лавах НАТО.

По-перше, прессекретар диктатора Пєсков заявив, що Кремль розглядає надання гарантій безпеки для України від країн "Великої сімки" як посягання на безпеку Росії.

По-друге, голова російської розвідки Наришкін почав розповідати байки про те, що нібито у червні, у розмові з головою ЦРУ Бернсом вони вдвох вирішували, що робити з Україною.

Далекобійні ракети та Patriot: яку зброю дають Україні

• Втім, поки гарантії безпеки лише декларативні, допомога від партнерів вже зараз продовжується. І ця допомога була сьогодні закріплена під час зустрічей між президентом Зеленським та ключовими партнерами по НАТО.
• Наприклад, під час зустрічі Зеленського з прем'єр-міністром Нідерландів Марком Рютте було домовлено про початок підготовки українських пілотів на винищувачах F-16 вже у серпні.
• Окремо міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зустрівся з колегами з Німеччини та Данії і заявив, що за його оцінками, перші винищувачі F-16 мають літати в українському небі до кінця березня 2024 року.
• Під час зустрічі Зеленського з Олафом Шольцом, канцлер Німеччини заявив, що Берлін передасть Україні додаткові пускові установки ЗРК Patriot. Також Україна отримає додаткові ракети до них.
• Австралія, хоч і не член НАТО, але виділяє для України новий пакет військової допомоги, який включає 30 бронетранспортерів Bushmaster. Норвегія передає ще дві ЗРК NASAMS.
• Під час зустрічі Зеленського та прем'єр-міністра Ріші Сунака, сторони обговорили оборонні потреби України, подальшу співпрацю щодо розширення спроможностей української армії на полі бою, зокрема завдяки далекобійній зброї та в майбутньому сучасній західній авіації.

Ложка дьогтю

Однак раптом з'явилося певне роздратування вже міністра оборони Британії Бена Воллеса, що є недобрим знаком.

Зокрема, видання The Guardian наводить слова Воллеса, який заявив, що країни Заходу не є онлайн-магазином Amazon і не можуть передати Україні всю необхідну зброю зі своїх запасів.

Воллес додав, що західні країни хочуть бачити подяку, а не вимагання додаткової допомоги.

Це тривожно в тому контексті, що сьогодні зранку таку ж заяву зробив радник президента США Джейк Салліван. Він також натякав на те, що українці вже мають бути вдячними…