Українські політики в кіно
Українські політики в кіно

Українські політики в кіно

В багатьох країнах світу вже виникло правило, що кожен політик повинен бути хоч трішки, але кінозіркою. На щастя, не навпаки. Ось і українські політики намагаються не відставати від світового тренду.

От тільки біда в тому, що часто спроби політика в кінематографі аж ніяк не кращі за його основну кар’єру. Наприклад, Дмитро Корчинський з’являється в російському телемувіку «Старики полковники» (2007) в ролі мовчазного бандита. А також у комедії «Сім днів до весілля» (2007) як кобзар, що не здатен попасти по струнах.

Богдан Бенюк, будучи депутатом Верховної Ради, знімався у фільмі «Урсус» (2018), що переносить глядача на початок 90-х років. Сюжет розповідає про актора, який переодягнувшись у ведмедя, проїхав з Тбілісі до Берліна. Народний депутат грав у стрічці роль старого каскадера Фоми, який супроводжує ведмедя під час тривалої подорожі.

Українські політики в кіно - Фото 1

Багатосерійний фільм Іллі Хржановського «Дау», що вийде наступного року, розповідає про життя Льва Ландау. Він був лауреатом Нобелівської, Ленінської та трьох Сталінських премій. В епізодах стрічки можна побачити Михайла Добкіна, що зіграв першого секретаря Харківського міськкому КПУ, Нестора Шуфрича, який зіграв Наркома важкої промисловості, Михайла Бродського у ролі секретаря ЦК КПУ і Дмитра Гордона в ролі комуніста. Також є інформація тпро участь у стрічці Леоніда Черновецького.

Українські політики в кіно - Фото 2

В шедеврі Станіслава Клименка «Кому вгору, кому вниз» в епізодичній ролі з’явився Іван Драч, що на той момент був народним депутатом. За сценарієм він танцював ламбаду на Європейській площі в Києві.

Стрічка розповідає про охоронця, який скоїв містичну подорож у часі. Йому вдалось перенестися з 1977 року – на початок 90-х і стати свідком діяльності злодійського угрупування.

Картина вийшла у 1990 році, коли відомий письменник, сценарист і політик Драч був депутатом ВР. А вже у 1992 році, коли Драч очолив міністерство культури, відбулись прем’єри стрічок знятих за його сценаріями. Першою була документальна картина «Українці. Надія», а наступним – серіал «Тарас Шевченко. Заповіт». Серіал, до речі, переріс у багатосерійний епос про життя Кобзаря.

Наступним міністром культури був Богдан Ступка. Під час свого перебування на посаді він спробував себе в ролі політичного стерв’ятника та майстра маніпуляції у серіалі «Чорна рада» (2000). А згодом міністром був призначений Василь Вовкун, який у молодості зіграв невелику роль у стрічці Івана Миколайчука «Вавилон ХХ».

Нинішній міністр культури Євген Нищук має за спиною десяток ролей у повнометражних фільмах, а також озвучування цілої низки персонажів у голівудских фільмах. Голосом міністра в українському дубляжі говорили персонажі «Гаррі Поттера», «Володаря перснів», «Олександра» та інших блокбастерів.

Мав декілька ролей і в патріотичних картинах «Залізна сотня», «Братство» і «Владика Андрей». У 2009 році з’являвся у повнометражній стрічці російського виробництва «Чудо».

Остап Ступка знімався у російських блокбастерах «Матч» (2011) і «Ми з майбутнього 2» (2010). В обох виконував негативні ролі українців. У першому він зіграв жлобуватого хохла, який якщо не обдурить, так настукає, а в другому – кровожерного бандерівця, який розстрілює мирних селян.

Тож зовсім не дивно, що у 2012, коли він балотувався до ВР, йому не вдалось стати народним обранцем.

Легендарний режисер Юрій Іллєнко також безрезультатно балотувався в депутати, щоправда, у 2007 році. Змінити сферу діяльності його підштовхнуло безнадійне становище вітчизняної кіноіндустрії тих років. Набагато більш успішно політична кар’єра склалася у двох його синів. Молодший Андрій став нардепом, а старший Філіп – главою Держкіно.

Віталій Кличко у розквіт своєї кар’єри знявся в документальній стрічці «Кличко» (2011). А колишній мер Одеси Олексій Костусєв з’явився в телефільмі «Завжди перша» (2013), присвяченому школі, в якій навчався майбутній глава міста. То ж можемо помітити, що серед мерів великих міст України, вимальовується тенденція зніматися в документальному кіно.

Продюсером фільму «Пісня пісень» (2015) був Ігор Коломойський. Зняла цю історико-драматичну стрічку Єва Нейман за однойменним ліричним твором єврейського письменника Шолом-Алейхема. Вся картина – це зображення поетизованого єврейського містечка, де живуть десятирічні принц Шимек і принцеса Бузя.

https://youtu.be/ZYUOlZtilIk

Останнім, хто спробував себе у кінематографі став мер Черкас Анатолій Бондаренко. На своїй сторінці у Facebook міський голова опублікував одну з частин проекту «Історія мого міста». Пан Анатолій зіграв Остафія Дашковича у серії під назвою «Староста». І зізнався, що це був дуже позитивний досвід.

Джерело матеріала
loader
loader