Тут плавали навіть узимку: який вигляд мав легендарний харківський басейн просто неба

У кожному великому місті є об'єкти, що відіграють важливу роль у житті містян. Це ринки, кінотеатри, стадіони або басейни — місця, з якими пов'язані спогади багатьох поколінь. Одним з таких об'єктів у Харкові був спортивний комплекс "Динамо", що об'єднував безліч спортивних майданчиків, включно зі стадіоном, кортами та відкритим басейном. Останній особливо запам'ятався містянам — масштабами, активним життям і тим, як прикро зник.

Будівництво спортивного комплексу "Динамо" у Харкові розпочалося 1930 року. Земельну ділянку площею близько 18 гектарів на північній околиці міста було відведено під грандіозний проєкт, що включав стадіон імені В.А. Балицького, тенісні корти, тренувальні поля і, звичайно ж, басейн.

Відкриття комплексу було присвячено до п'ятиріччя української динамічної організації та відбулося 5 червня 1931 року. На свято зібралося близько 15 тисяч глядачів.

Стадіон швидко став центральною ареною спортивного життя міста. До війни тут регулярно проходили змагання республіканського та всесоюзного рівнів.

У роки Другої світової війни комплекс зруйнували. Але після її закінчення спортивні споруди вирішили відновити, і вже до кінця 1940-х комплекс відновив роботу.

У 1960–70-х роках розпочався справжній розквіт комплексу. Саме тоді був побудований плавальний центр, до складу якого входили два відкриті басейни — 50х20 і 33х20 метрів, десятиметрова вишка для стрибків у воду, трибуни на 2,5 тисячі глядачів та окремий павільйон із залами сухого плавання. Цей басейн був не тільки найбільшим у Харкові, а й одним із головних центрів водного спорту в регіоні.

Тут проводилися тренування, змагання, масові заходи, і влітку біля басейну завжди відпочивали містяни. Утім, плавали в басейні й узимку.

"Останнього разу купався в басейні "Динамо" років 30 тому. Ходив регулярно, абонемент був. Пам’ятаю зима, морозець, іде сніг. Вечоріє, посипані снігом високі ялинки навколо. А ми в теплій воді хлюпаємося. Краса", — згадує у Facebook Віталій Мазлов.

До 1991 року стадіон "Динамо" відзначив своє 60-річчя. Але це було не свято, а скоріше рубіж початку забуття. Уже тоді спортивний комплекс почав здавати позиції: його об'єкти передавалися в оренду, закривалися секції, йшли тренери. Замість спортивних приміщень з'являлися кафе та адміністративні споруди. Басейн, як і інші частини комплексу, почав занепадати.

У 1992 році він остаточно припинив роботу. На початку 2000-х років будівлю роздягалень було продано під приватну клініку. А у вересні 2008 року залишки басейну — ванни, трибуни та вишки — знесли. На їхньому місці побудували декорації для зйомок фільму "Дау".