Навіть провітрювання не допомагало: яка "пахуча" страва була популярна в СРСР

Серед усього рибного асортименту в СРСР саме смажена тюлька вважалася однією з найдоступніших. Її готували й в гуртожитках, і на домашніх кухнях, а характерний запах після смаження не зникав годинами, а іноді тримався кілька днів.

Тюльку, яку зазвичай купували на базарі, рідко чистили від нутрощів чи відрізали голови — обмежувалися лише ретельним промиванням, як пише "Телеграф". Причина проста: рибка дуже дрібна, і процес чищення швидко перетворювався на виснажливу роботу.

Після чищення рибу обвалювали в борошні чи манці. Смажили на олії у великих чавунних сковорідках або навіть у казанах, щоб за раз зробити відразу кілька порцій. Під час смаження був дуже інтенсивний аромат — настільки, що запах миттєво заповнював не лише квартиру, а й увесь під’їзд. І тримався він не години, а дні. Тому в хаті після приготування страви смерділи штори, одяг та навіть меблі.

Не всі були готові до такого "ароматного вторгнення" в побут. Одні згадують смажену тюльку з теплом і апетитом, інші — з легким жахом. Але факт лишається фактом: у радянські часи ця рибка була невід’ємною частиною щоденного меню, особливо в прибережних регіонах.

Сьогодні ж тюлька частіше зустрічається як закуска до пива, ніж як основна страва. Проте для багатьох її запах і смак назавжди залишилися у спогадах про дитинство.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, яка страву готували на застілля в СРСР. Зараз цього делікатесу майже немає.