Як розуміти указ Зеленського про неможливість переговорів з Путіним? Пояснення експертів

Указ Володимира Зеленського № 679 від 30 вересня 2022 року, яким вводиться в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України «констатувати неможливість проведення переговорів з президентом Російської Федерації В. Путіним» не є прямою забороною на потенційні майбутні перемовини з російським диктатором. Про це йдеться в матеріалі «Главкома» «Переговори з Путіним неможливі? Що диктує указ Зеленського трирічної давнини».

Дипломат і колишній народний депутат Роман Безсмертний вважає: «Констатувати неможливість», «заборонити», «утриматись», «зупинити» та інші мають різний зміст і правові наслідки. Констатувати неможливість означає визнати причини, створені кимось, що створило умови, які є нездоланними. Термін не забороняє, він лише вказує на необхідність усунення причин неможливості».

Ексзаступник глави Офісу президента, заступник міністра юстиції у 2014 році та колишній генеральний прокурор Руслан Рябошапка теж розглядає згаданий указ лише як констатацію відсутності на час його прийняття умов для проведення переговорів з Путіним.

Твердження «констатувати неможливість проведення переговорів» і «заборонити проведення переговорів» – фундаментально різні з юридичної точки зору, наголошує адвокат Дмитро Бузанов.

«Констатувати неможливість» – це декларативна заява про факт (стан справ на певний момент), яка не створює юридичних зобов'язань чи заборон. Вона подібна до пресрелізу чи політичної позиції, але не має імперативного характеру (тобто не наказує чи не забороняє дії). Натомість «заборона» – це нормативна норма, яка встановлює обмеження, санкції чи відповідальність за порушення, і вимагає чіткого формулювання (наприклад, «забороняється» чи «не допускається»). У рішенні РНБО використано саме констатацію, що не тягне за собою юридичних наслідків для суб'єктів (наприклад, президента чи уряду). У медіа це часто інтерпретується помилково як заборона, але в судовому чи адміністративному процесі така норма буде визнана лише як фіксація факту, а не як регуляторна заборона», – пояснив юрист у коментарі «Главкому».

За словами Бузанова, указ і рішення РНБО не можна тлумачити як вічну чи довічну норму. «Текст документа не містить часових обмежень (наприклад, слів на кшталт «довічно» чи «на невизначений термін»), а контекст – це відповідь на конкретну подію (спробу РФ анексувати території). За принципами юридичного тлумачення (стаття 8 Конституції України про верховенство права), норми підзаконних актів інтерпретуються в контексті їх прийняття. Якщо обставини змінюються (наприклад, через відновлення територіальної цілісності чи зміну геополітичної ситуації), констатація «неможливості» втрачає актуальність автоматично. Це підтверджується правовою доктриною, де відсутність часових рамок не означає вічності, а радше прив'язку до фактичних умов на момент прийняття», – уточнив адвокат.

Український лідер пояснив, що рішенням РНБО він підкреслив те, що й так прописано у Конституції. «Саме я можу виконувати цю місію і ніхто, окрім мене, не може вести перемовини щодо суверенітету, територіальної цілісності України, нашого курсу з лідером Росії та інших країн… Тому наратив, що я повинен щось там (указ, – «Главком») скасувати, – це наратив виключно РФ. Я собі не можу і нічого не забороняв», – наголосив Володимир Зеленський.

До слова, днями канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав російського диктатора Володимира Путіна провести особисту зустріч з президентом України Володимиром Зеленським та пригрозив санкціями, якщо Росія уникатиме такої зустрічі.

Тим часом спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що голова Кремля Володимир Путін висловив бажання завершити війну в Україні. Сполучені Штати хочуть домогтися врегулювання війни Росії проти України, а також миру на Близькому Сході до кінця 2025 року