Народна героїня України, розстріляна під Києвом: якою була Аміна Окуєва і як покарали її вбивць

Вбивство Аміни Окуєвої, що сталося наприкінці жовтня 2017 року, сколихнуло соціальні мережі. Вона була доволі відомої публічною особою, брала участь у Другій чеченській війні, а в Україні долучилася до Революції гідності та воювала на Донбасі. Однак, загинула Аміна не від кулі на полі бою.

"Телеграф" розповість, що відомо про справу, якій вже через місяць буде 8 років, а також пригадає, що відомо про саму Аміну Окуєву, яка мала орден "Народний герой України".

Народилася в Одесі, воювала в Чечні: факти з біографії жінки

Аміна Окуєва народилася 5 червня 1983 року в Одесі. Її батько був чеченцем, а мати – полькою. Дитинство вона провела в Москві та Грозному, у 2000 році прийняла іслам та згідно з релігійними переконаннями, носила хіджаб. В Україні постійно проживала з 2003 року. Вона закінчила Одеський медичний університет та працювала лікаркою.

Жінка брала участь у Другій чеченській війні на боці Ічкерії. Коли в Україні розпочалася Революція гідності, вона долучилися до неї як лікарка. З 2014 року воювала на Донбасі у складі батальйонів "Київ-2" та "Золоті ворота" – брала участь в обороні Дебальцевого, виконувала бойові завдання поблизу Чорнухиного на Луганщині. Крім того, Окуєва допомагала створювати батальйон імені Джохара Дудаєва, де була пресофіцеркою.

На парламентських виборах 2014 року Аміна балотувалася до Верховної ради за одномандатним виборчим округом, однак до парламенту їй потрапити не вдалося.

Осмаєва була одружена тричі, останнім її чоловіком став чеченський доброволець Адам Осмаєв.

Перший замах: злочинець видавав себе за журналіста

1 червня 2017 року в Києві стався перший замах на Аміну Окуєву та її чоловіка Адама Осмаєва. Нападник видавав себе за журналіста французького видання Le Monde і кілька разів зустрічався з подружжям, нібито готуючи про них матеріал. Того дня він сів із ними в автомобіль на вулиці Кирилівській та відкрив вогонь.

Осмаєв отримав серйозні поранення, але вижив. Окуєва встигла дістати пістолет і чотири рази поцілила в нападника, що дозволило його затримати. Міністерство внутрішніх справ заявило, що кілер може бути пов’язаний із главою Чечні Рамзаном Кадировим.

При собі нападник мав документи на ім’я українця Дакара Олександра Вінустовича. Однак пізніше його ідентифікували як Артура Денісултанова (також відомого як Курмакаєв). Водночас у ЗМІ з’являлися й інші дані, де його називали Вернером, зареєстрованим за іншою адресою.

Це була професійна засідка: як загинула Аміна Осмаєва

30 жовтня 2017 року Аміна Окуєва загинула під час збройного нападу неподалік селища Глеваха Київської області. Автомобіль, у якому їхала разом із чоловіком Адамом Осмаєвим, обстріляли на залізничному переїзді. Осмаєв отримав поранення, але вижив.

Він згадував, що напад виглядав як ретельно підготовлена військова засідка:

За словами Осмаєва, він намагався надати дружині допомогу та використав гемостатичний засіб "Целлокс", однак поранення виявилося смертельним. Аміна отримала кулю в голову, яка розтрощила череп, і невдовзі перестала подавати ознаки життя.

1 листопада 2017 року Аміну Окуєву поховали в Дніпрі поруч із могилою Іси Мунаєва, згідно з її заповітом. Від публічної церемонії відмовилися з міркувань безпеки, а похорон відбувся під охороною.

Дві версії: куди дійшло розслідування

МВС України заявило, що розглядає дві ключові версії вбивства: причетність російських спецслужб або чеченських сил, пов’язаних із Рамзаном Кадировим. Зброю, з якої стріляли, — чеський автомат Sa vz. 58 калібру 7,62 на 39 мм — знайшли за 600 метрів від місця засідки. Ця модель в Україні рідкісна, адже її зняли з озброєння ще у 2000 році.

12 січня 2020 року прокуратура Київської області спільно з поліцією затримала групу кілерів, серед яких був імовірний організатор убивства Аміни Окуєвої. Експертиза підтвердила збіг ДНК одного із затриманих зі зразками, знайденими на зброї, залишеній на місці злочину.

Йшлося про Ігоря Редькіна, громадянина України 1964 року народження, який мешкав у Києві та раніше не мав судимостей. Його разом зі спільниками підозрювали не лише в нападі на Окуєву та Адама Осмаєва, а й у двох убивствах: керівника компанії "Caparol Україна" Павла Зможного у 2016 році та начальника управління реклами й оренди Київського метрополітену Павла Миленького.

Цікаво, що ще у вересні 2019 року Редькіна та його спільників уже затримували, але суд відпустив їх з-під варти. Вдруге його заарештували 15 січня 2020 року разом з Андрієм Кравченком, якого також підозрювали в причетності до вбивства Окуєвої.

Паралельно слідство висунуло підозру ще одному можливому організатору — Салаху Хумаїдову, вихідцю з Чечні, добровольцю та військовому медику. Його оголосили в розшук, адже, за даними слідчих, саме він підшукував виконавців і забезпечив їх автомобілем.

У лютому 2020 року чеченський політемігрант Маміхан Умаров, відомий як "Анзор", розповів в інтерв’ю, що з 2017 року співпрацював з українськими спецслужбами та попереджав про замовлення на вбивство, яке нібито надходило з Чечні. Він був одним із ключових свідків у справах про напад на Окуєву та Осмаєва, а також про теракт біля телеканалу "Еспресо" у Києві, коли замах здійснили на депутата Ігоря Мосійчука.

Але вже 4 липня 2020 року Умарова вбили поблизу Відня, де він жив після отримання притулку в Австрії. Його смерть серйозно ускладнила розслідування вбивства Аміни Окуєвої.

Замовники досі перебувають у розшуку. Слідство у справі вже завершено, обвинувальний акт передано до суду для розгляду по суті. За чинним законодавством, за скоєння таких злочинів передбачене найсуворіше покарання — довічне ув’язнення.

Що відомо про долю її чоловіка

У першу річницю загибелі Аміни Окуєвої її чоловік Адам Осмаєв опублікував світлину з її могили, де було видно надгробок із написом українською мовою.

Після смерті дружини він продовжив свою боротьбу проти російської агресії та режиму Кадирова. У 2020 році Осмаєв узяв участь у відкритті меморіалу Окуєвій у Глевасі, де на її честь встановили пам’ятник у формі скелі.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що в Україні траплялося чимало жахливих злочинів, що змушують стискатися від жаху. Однією з таких трагедій сталаісторія Родіона Волкова, якого зґвалтував і вбив п’яний безхатько.