Миколі Лагуну запахло смаленим. Екс-власник Дельта Банку отримав санкції за співпрацю з росіянами
Миколі Лагуну запахло смаленим. Екс-власник Дельта Банку отримав санкції за співпрацю з росіянами

Миколі Лагуну запахло смаленим. Екс-власник Дельта Банку отримав санкції за співпрацю з росіянами

Колишній власник збанкрутілого Дельта Банку Микола Лагун відтепер перебуває під санкціями України. Йому на 10 років заблокували активи, заборонили платежі і йому самому, і на його користь, тепер він не зможе купувати чи продавати бізнес, нерухомість, виводити кошти за кордон - фактично здійснювати будь-яку фінансову діяльність. Виняток - повернення коштів Фонду гарантування вкладів. Відповідне рішення Ради нацбезпеки і оборони було ухвалене на підставі подання Служби безпеки України разом із іншими громадянами росії (у Лагуна, за повідомленнями ЗМІ, є російський паспорт). Наступними кроками мають стати накладення санкцій ЄС та США, екстрадиція Лагуна з Відня, де він переховується від українського правосуддя, конфіскація його активів в Україні та за кордоном на користь державних Ощадбанку та Укрексімбанку, Нацбанку та ФГВФО. 

За співпрацю з росіянами

Рішення про накладення санкцій на Лагуна назрівало уже давно, проте внесення його до санкційного списку у пакеті чиновників, бізнесменів і причетних до порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму, пропагандистів і проросійських діячів з Молдови - виявилось несподіванкою для адвокатів екс-власника Дельта Банку та для самого екс-банкіра, який зараз перебуває у Відні. Згідно з текстом рішення, подання про санкції робила Служба безпеки України. “Міністерству закордонних справ України поінформувати компетентні органи Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки та інших держав про застосування санкцій і порушити перед ними питання про запровадження аналогічних обмежувальних заходів”, - сказано в документі.  

Серед санкцій, які застосовано проти Лагуна - блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань з його боку, заборона участі у приватизації, оренді державного майна, заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, заборона на набуття у власність земельних ділянок, заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов'язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь Лагуна та осіб, що діють від його імені. У кількох пунктах йдеться про типи заборон, які накладаються саме на резидентів іноземних держав. 

ЗМІ та експерти уже давно і наполегливо публічно аргументували необхідність запровадження санкцій проти Лагуна. Серед головних аргументів - сплата податків в росії через роботу низки компаній екс-банкіра та його оточення на окупованих територіях, виведення коштів з України в шахрайський спосіб (через що Лагун є фігурантом низки кримінальних проваджень), наявність російського паспорта, який нібито було отримано ще на початку вторгнення росії в 2014 році, а також через численні факти звʼязків із російським провладним олігархатом, зокрема, з нинішнім головою Російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим. Вважалось, що російський паспорт Лагун міг оформити для кращого доступу до управління своїми активами в окупованому Криму (на відміну від Ріната Ахметова, Сергія Тарути чи Дмитра Фірташа - їх не націоналізувала окупаційна влада), а також щоб мати змогу втекти в росію в разі посилення переслідувань з боку української влади. 

Перелік бізнесів, якими Лагун та його оточення володіє в Україні, росії та за кордоном - були неодноразово оприлюднені в медіа. Переоформлені на окупованих територіях за російським законодавством компанії, які сплачують податки в росії, очевидно сприяють і фінансуванню російської армії, що є окремим тяжким злочином. Натомість раніше правоохоронні органи не визнавали публічно наявності російських звʼязків екс-власника Дельта банку. Поява його в одному списку з пропагандистами Катериною Мізуліною, Олександром Дюковим, а також першим заступником міністра внутрішніх справ росії Андрієм Кикотем - фактично підтверджує наявність таких звʼязків. А той факт, що в санкційному пакеті згадано ще й обмеження, які накладають саме на іноземних резидентів - може бути опосередкованим підтвердженням наявності російського паспорта. Прямо цього в рішенні РНБО не вказано, але судячи з того, в якому формулюванні взагалі поданий цей пакет, немає сумнівів, що основною причиною санкціонування Лагуна, найімовірніше, є співпраця з росією. 

Життя після санкцій

Які наслідки чекають тепер на Миколу Лагуна, його активи в Україні та за кордоном, а також на його звʼязки і оточення? По-перше, блокування активів в Україні і підготовка до їх стягнення на користь державних установ. Як відомо, загальний обсяг боргів Лагуна через банкрутство Дельта Банку перед Ощадбанком, Укрексімбанком, Національним банком України, Фондом гарантування вкладів - понад 50 млрд грн

Більшість цього фінансового тягаря лежить саме на Лагуні особисто, оскільки рефінансування та низку кредитів він брав під особисту поруку. І саме тому кілька років тому Лагун спробував ініціювати і реалізувати процедуру особистого банкрутства, щоб, визнавши лише невелику частину боргів - списати їх з себе саме як з фізособи. Останній досвід стягнення Ощадбанком і Укрексімбанком на свою користь ТОЦ Гулівер в центрі столиці, що належав підсанкційному проросійському підприємцю Віктору Поліщуку - показує, що наявність санкцій суттєво спрощує отримання контролю над такими активами для державних установ. У власності Лагуна і його оточення, як відомо, є багато елітних земельних ділянок в Київській та Івано-Франківській області, а також активи у комунальних підприємствах, фінансових компаніях, низка іноземних бізнесів. 

В ЗМІ нещодавно також оприлюднювалися свідчення юристів, які уже проводили оцінку активів Лагуна в світі в інтересах одного з комерційних замовників. Ймовірно йдеться про групу компаній Фокстрот, якій Лагун програв в Лондонському суді понад $100 млн., що він їх мусив би виплатити до запровадження санкцій. Якщо ці кошти були вже закумульовані або інвентаризовані - очевидно, що тепер вони не можуть бути переказані на користь Фокстрота, натомість, найімовірніше, відійдуть Фонду гарантування вкладів. Зараз ФГВФО якраз судиться з Лагуном та іншими екс-керівниками Дельта Банку за понад 22 млрд грн. збитків, завданих банкрутством фінустанови (кошти, виплачені Фондом ошуканим вкладникам). Потенційно, після накладення санкцій, можна було б прискорити процес замороження активів Лагуна і його оточення по всьому світу через відповідні ордери Лондонського суду - однак для цього хтось із державних органів чи установ України - за аналогією з процесом Приватбанку - мав би подати до цього суду позов проти Лагуна. 

Важливо відзначити, що жодні платежі тепер неможливо здійснювати і на користь Лагуна, оскільки такий звʼязок може поставити під сумнів доброчесність відповідних фізичних та юридичних осіб, призвести до притягнення їх до відповідальності за порушення санкційного режиму. Це також означає, що Лагун не зможе отримувати дивіденди від довірених осіб, які керують його бізнесами, не зможе купувати нові активи, а також не зможе позбуватися їх, аби вивести з-під арешту, не зможе здійснювати стягнення з будь-яких боржників. 

Наступним кроком має стати запровадження санкцій проти Лагуна - так само, як і проти інших фігурантів списку - у ЄС, США, Великобританії, Японії тощо. Це має суттєво ускладнити життя екс-банкірові, оскільки він з 2022 року постійно проживає у австрійській столиці - Відні, звідки включається в судові засідання по відеозвʼязку. Про це відомо і судам, і правоохоронним органам, які лише в 2024 оголосили екс-власника Дельта Банку у міжнародний розшук. Блокування закордонних активів і внесення в західні санкційні списки зробить неможливим отримання фактично будь-яких послуг в Австрії чи будь-якій іншій країні цивілізованого світу. Виїжджати Лагуну доведеться або в росію/Білорусь, або в проросійську Сербію, або в Обʼєднані Арабські Емірати. Втім, як показав нещодавній приклад негласної “екстрадиції” звідти народного депутата Федора Христенка, для нечистих на руку чиновників та бізнесменів ця країна фактично більше не є надійним прихистком з точки зору безпеки і недоторканості. Це просто чистий збіг, але також слід нагадати, що операцію з Христенком організував секретар РНБО Рустем Умєров. На рішенні РНБО про санкції Лагуну також стоїть його підпис. 

Подальше перебування екс-банкіра в Австрії - тепер уже в новому, санкційному статусі - поставить питання про якомога швидшу екстрадицію Лагуна. Не варто забувати, що саме до австрійської влади Президент Володимир Зеленський звертався особисто з проханням посприяти прискоренню екстрадиційних процедур, оскільки саме у Відні переховується від правосуддя низка чиновників та бізнесменів, які мали б бути притягнуті до відповідальності в Україні. Серед найвідоміших - компанію Лагуну складають екс-голова Нацбанку Кирило Шевченко, екс-власник ВАБ Банку та власник агрохолдингу Укрлендфармінг Олег Бахматюк, екс-депутат Київради зі статусом “смотрящего” за Києвом Денис Комарницький, власник низки облгазів та хімічних заводів Дмитро Фірташ. Миколу Лагуна неодноразово називали одним із перших кандидатів на екстрадицію саме через прозорість обвинувачень в низці кримінальних проваджень, де очевидно немає політичного підтексту, а є лише схеми масштабного розкрадання коштів вкладників і виведення їх на численні офшорні рахунки. 

Ще один потенційний наслідок санкцій для Лагуна - ймовірне прискорення розгляду кримінальних та господарських справ в українських судах. Оскільки джерела фінансування адвокатів Лагуна мають бути заблоковані (або ж йому доведеться пояснити, з яких ресурсів оплачується робота людей, що ходять захищати його інтереси в українських судах - з України чи з-за кордону), є вірогідність, що якість захисту суттєво знизиться, а відтак не буде проблем зі штучним затягуванням судових розглядів, і рішення ухвалюватимуться швидше, більш ефективно і прозоро. Це, в свою чергу, означатиме швидше стягнення активів на користь державних фінансових установ, передусім, Фонду гарантування вкладів.  
 
***

Запровадження санкцій проти Лагуна, це, передусім, сигнал про неуникність відповідальності за масштабні розкрадання коштів вкладників та за співпрацю із країною агресором, в тому числі і фінансування її армії через податки зареєстрованих на окупованій території компаній. Це також позитивний індикатор для іноземних та українських інвесторів, які розуміють, що пріоритетом діяльності держави поступово стає справедливість, відкритість і прозорі правила гри, що передбачають покарання для порушників загального порядку. А не навпаки - преференції у вигляді заплющення очей на багатомільярдні збитки і багаторічне затягування розгляду судових позовів, навіть якщо це позови від державних структур про збитки, завдані звичайним громадянам.  
 
 

Джерело матеріала
loader
loader