Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав проєкт щодо іномовлення

Більшість членів Комітету рекомендували парламенту ухвалити в першому читанні за основу законопроєкт № 2521 про внесення змін до закону України «Про систему іномовлення України» щодо програмної політики та території розповсюдження, внесений народними депутатами Олександром Ткаченком, Євгенією Кравчук, Микитою Потураєвим, Сергієм Швецем та ін.

Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко, представляючи колегам проєкт, наголосив, що питання нагальне, і це давно потребує вирішення.

Перший заступник міністра культури Анатолій Максимчук зазначив, що через те, що є певний інформаційний вакуум і немає якісного мовлення на окуповані території, пропонуються зміни до закону, які дозволяють каналу іномовлення мовити на окуповані території.

«Також є зміни щодо мови.

Якщо раніше не менше 50 відсотків програм іномовлення вироблялися англійською мовою, а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності, то проєкт пропонує, щоб програми вироблялися українською мовою, а також іншими мовами залежно від доцільності та нагальності.

Бо мовити на окуповані території англійською недоречно.

У міністерстві розробляється концепція, відповідно до якої до кінця лютого 2020 року буде запущений телеканал, який мовитиме на окуповані території, на прикордонні території, в сіру зону, щоб давати альтернативну точку зору до тієї, яка там зараз.

Він буде скомпонований з розважального та з інформаційно-аналітичного контенту.

Це сприятиме інформаційній і культурній реінтеграції тимчасово окупованих територій до України», – сказав пан Максимчук.

На думку члена Комітету Миколи Княжицького, зміни потрібно вносити не тільки в цей закон, а й у закон про телебачення і радіомовлення до ст.8.

«Цей закон пропонує узгоджувати програмну політику платформи іномовлення з міністерством культури.

Я розумію, що це по суті державне мовлення.

Але узгодження з міністерством – це по суті є цензура.

Телерадіорганізація є незалежної щодо змісту програм», – сказав народний депутат.

Анатолій Максимчук запевнив, що тут не йдеться про цензуру, а програмна політика передбачає: на яку аудиторію працює канал, які цільові показники, чого ми хочемо досягти.

За його словами, Мінінформполітики й зараз це робить.

Член Комітету Юрій Павленко запропонував викинути норму про узгодження програмної політики із закону, бо вона тільки дискредитує, тим паче, що по факту це все одно відбувається.

Законопроект передбачає, що Мультимедійна платформа іномовлення України зможе мовити в цифровому ефірі, аналоговому ефірі та в кабельних мережах на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Криму і Севастополя, у районах, що межують із цими тимчасово окупованими територіями, та в прикордонних районах України, що межують з Росією чи іншими країнами, з яких мовлять в ефірі російські телеканали і радіостанції (такими територіями, наприклад, є Білорусь і Молдова).

Також законопроект передбачає, що програмна політика Мультимедійної платформи іномовлення України погоджується з Уповноваженим органом, а контент виробляється не англійською та іншими мовами, а українською та іншими мовами.

Як писав «Детектор медіа», Мінкульт запустить на окуповані території не один, а два канали.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський говорив, що це буде державний розважально-інформаційний канал, який буде мовити на окуповані території Донбасу.

За його даними, телесигнал до 80% жителів окупованих територій можна доставити за три місяці.

Президент України Володимир Зеленський ще напередодні президентських виборів говорив про необхідність «зробити потужний російськомовний канал та розпочати серйозну інформаційну війну».

Про створення українського каналу, «який би мовив для всього російськомовного світу», згодом говорив заступник глави Офісу президента України Кирило Тимошенко.

Володимир Бородянський сказав, що доцільність запуску російськомовного каналу треба зважити.

Ідея запуску державного російськомовного каналу викликала бурхливу реакцію представників медіаспільноти.

Детальніше читайте тут, тут і тут.