Для завершення медичної реформи потрібно щонайменше два роки

— Для більшості українських політиків охорона здоров'я — болячка, яку краще не чіпати.

Вони не користуються медициною, тому не розуміють її проблем, — каже 27-річний Станіслав Грещишин, колишній керівник патронатної служби виконувачки обов'язків міністра охорони здоров'я Уляни Супрун.

Три роки займається трансформацією медичної системи і доступом українців до якісної медичної допомоги.

Патронатна служба організовує щоденну роботу міністра, готує матеріали, зустрічі та заходи, забезпечує зв'язок із посадовцями інших органів державної влади.

Колишня виконувачка обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун і її колишня заступниця, а нині народна депутатка Ольга Стефанишина кажуть, що зміни у галузі згортаються.

Що буде з медичною реформою?— Зміни на первинній ланці не чіпатимуть.

Це – можливість обирати сімейного лікаря, записатися до нього на прийом, отримати первинну медичну допомогу безоплатно.

В цій частині відбулося перезавантаження — гроші пішли за пацієнтом, заклади стали самостійними, лікарі укладають договори із закладами, на яких умовах працюватимуть.

Для громадян з'явилася нова якість послуг, вони до неї звикли.

Майже 30 мільйонів українців обрали сімейних лікарів.

Система працює.Недавно в міністерстві виникла пропозиція зрівняти зарплати лікарів на первинці.

Бо в декого вже високі, у когось — не змінилися.

Починається зрівнялівка, якої ми намагалися позбутися.

Має бути конкуренція і фінансовий чинник, який впливає на якість послуг.

Добре, що від цієї ініціативи відмовилися.

Що чекає на вторинну ланку — спеціалізовану медичну допомогу? Її реформа має початися 2020 року.— Уряд Гончарука повторює, що реформа триває.

Але цього не видно — не ведеться підготовка, робота з регіонами.

А управлінці на місцях мають розуміти, що їм треба зробити і чому.

Це ще й питання, наскільки для людей в уряді галузь охорони здоров'я — пріоритетна, наскільки компетентні в тому, що роблять.

У листопаді подав у відставку голова Національної служби здоров'я України Олег Петренко.

Перед тим було кілька резонансних звільнень у міністерстві.

Чому так відбувається?— Люди, яких відібрали на державну службу за конкурсом, націлені на результат.

Тепер незрозуміло, як ухвалюються рішення.

Наче є відповідальні за напрямки.

Але вони не озвучують, що збираються робити.

Або наче і приймають рішення, проте після того нічого не робиться.

Складається враження, що ці рішення ухвалює хтось інший.

І спускають, скажімо, міністрові.Минуло чотири місяці, як сформувався уряд.

Голова НСЗУ Олег Петренко, керівник Директорату стратегічного планування та євроінтеграції МОЗ Ірина Литовченко, гендиректор "Центру громадського здоров'я" Володимир Курпіта, заступниця міністра Младена Качурець пішли з посад.

Не тому, що їх залякали чи вони не впоралися, а тому що бачать — це знущання, а не робота.

І марнування часу.

Побачили, що їх не чують і не розуміють.

Хто може очолити Національну службу здоров'я?— Зараз обов'язки виконує колишня заступниця Петренка — Оксана Мовчан.

Думаю, вона піде на конкурс.

Це найкращий варіант.

Бо якщо зараз станеться кардинальна зміна в НСЗУ (орган, створений у грудні 2017 року, по суті, є державним страховиком і розподіляє гроші на медичні заклади за обслуговування пацієнтів.

— ГПУ) і туди приведуть когось із фармацевтичної сфери, це ще більше поставить під сумнів другий етап реформи.

Наприкінці серпня депутат від "Слуги народу" Давид Арахамія заявив, що Зоряна Скалецька три місяці очолюватиме Міністерство охорони здоров'я, а потім її замінить Михайло Радуцький — депутат, колишній власник мережі клінік "Борис".

У владній команді передумали?— Зоряну Скалецьку призначили в останній момент.

Начебто існувала домовленість, що вона працюватиме тимчасово.

А Михайло Радуцький позакриває свої бізнес-питання і піде на міністра.

Та думаю, що від самого початку Радуцький розумів, що бути головою парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування зручніше, ніж керувати міністерством.

Має вплив на МОЗ (у серпні камери в Раді зафіксували переписку Радуцького, в якій він із використанням нецензурної лексики писав, що його людина на посаду керівника МОЗ — Зоряна Черненко, а не Уляна Супрун.

— ГПУ), але не несе відповідальності.Чи можна було зберегти команду реформаторів у міністерстві в умовах політичних змін?— У європейських країнах державна служба працює попри будь-які зміни у політиці.

Щоб була можливість для запровадження стратегічних речей.

Ми як політична команда розуміли, що муситимемо піти, проте мають залишитися держслужбовці, які впроваджують зміни.

І, думаю, що нова команда від початку теж так думала.

Та як сказав про причину відставки Олег Петренко, "наші цінності надто сильно різнилися".

До зміни влади була інформація, що якби Уляна Супрун залишилася, медичну реформу можна бути завершити за півтора року.— Аби на всіх рівнях запрацювали нові прозорі правила для громадян і медиків, потрібно до двох років.

Уперше відбулася велика трансформація в системі охорони здоров'я з гарними результатами, жодних корупційних скандалів.

Ми намагалися створити зразок того, як служити країні й громадянам.

В експертному середовищі підтримка Уляни й оцінка ефективності команди МОЗу були високі.

Бізнес-спільнота, експертне й міжнародне середовище говорили Зеленському — дайте їм доробити те, що розпочали.

Однак ухвалили інше рішення.

Напередодні відставки в Уляни Супрун була зустріч із президентом Володимиром Зеленським.

Вони начебто не порозумілися.— Насправді зустріч пройшла добре.

Та ключова проблема охорони здоров'я зараз — політики нею не користуються, не розуміють її проблем, це для них не пріоритет.

Як і для президента.

Цю сферу віддали знайомому Зеленського, Михайлові Радуцькому.

Часто на охорону здоров'я дивляться, як на болячку, яку краще не чіпати.

Краще отримати 200 "швидких" від Ріната Ахметова (26 листопада Фонд Ріната Ахметова передав 31 автомобіль первинної медико-санітарної допомоги в межах проекту "200 "швидких" для України".

— ГПУ) — це красиво.

Або обладнання закупити.

Але не йдеться, щоб зробити систему, яка працюватиме, буде зрозумілою й доступною для громадян.

Уперше за роки незалежності в МОЗі була потужна команда, спроможна підняти це питання на високий рівень і щось змінити.

Закупівлю ліків через міжнародні організації називають одним із найбільших досягнень реформи і боротьби з корупцією в медицині.

Яка зараз ситуація із закупівлями?— До 2015 року на держзакупівлях ліків кілька груп дистриб'юторів і фармацевтичних виробників через компанії-прокладки щороку відмивали до трьох мільярдів гривень.

На цьому годувалася велика кількість впливових людей.

Їх не влаштовувала Уляна Супрун як керівник міністерства.

Протягом останніх трьох років закупівлі на рівні держави проводили міжнародні організації.

Зараз ідеться про те, що частиною препаратів на наступний рік займатиметься новостворене державне підприємство.

Є ризик, що на нього спробують впливати зацікавлені групи, які в ці роки втрачали гроші.

Люди, які заробляли на держзакупівлях, знов з'являються у міністерстві та біля перших осіб.

Працював учителем історіїСтаніслав Грещишин народився і виріс в Ужгороді.

Навчався у школі з поглибленим вивченням англійської мови.2015-го здобув ступінь магістра з історії у Київському національному університеті ім.

Тараса Шевченка.

Два роки працював учителем історії у школі.

Був координатором із планування в громадській організації "Захист патріотів".

Із серпня 2016 року працював у команді Уляни Супрун у Міністерстві охорони здоров'я України.

З 2018 року до вересня 2019-го — керівником патронатної служби міністра.

Володіє англійською та польською мовами.Із Уляною Супрун і режисером Володимиром Тихим створюють аналітично-просвітницький центр "Arc.

UA", що поширюватиме культуру якісного аналізу, дослідження та здорового глузду.— Працюю в команді людей, які хочуть розвивати Україну, — каже Станіслав.

З останніх прочитаних книжок сподобалася "Просвітництво сьогодні" канадсько-американського вченого Стівена Пінкера.

Має дружину і сина.