Такими є результати моніторингу 11 загальнонаціональних телеканалів, 20 найпопулярніших загальноукраїнських інтернет-видань і п’яти друкованих видань, який провели у вересні 2020 року «Детектор медіа» та Інститут масової інформації на замовлення Національного демократичного інституту (НДІ).
Жінки майже не фігурують у матеріалах на політичні та економічні теми, у сюжетах про бойові дії в Донецькій і Луганській областях.
Найчастіше жінки є героїнями сюжетів та матеріалів соціального спрямування, потрапляють до теленовин як жертви нещасних випадків і насильства, зображуються в традиційних ролях – як волонтерки, вчительки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки, медичні працівниці та працівниці культурної сфери, а також як сексуальні об'єкти або представниці шоу-бізнесу.
Загальнонаціональні телеканали.
Серед людей, згадуваних у матеріалах загальнонаціональних телеканалів як герої та героїні, жінок у середньому 42%, чоловіків – 58%.
Такими є результати моніторингу загальнонаціональних телеканалів, проведеного «Детектором медіа» у період із 7 до 13 вересня включно.*.
Найбільше жінки як героїні новинних сюжетів присутні на СТБ, 1+1 та «Україні», а найменше – на ICTV та News.
СТБ – єдиний канал, де героїнь-жінок більше за героїв-чоловіків: 56% до 44%.
На «1+1» героїнь 46% до 54%, на «Україні» – 45% до 55%.
У новинах ICTV героїнь лише 32%, а героїв – 68%.
Найменше жінок у новинах і токшоу News.
One: 24% проти 76% чоловіків.
У політичних токшоу центральних телевізійних каналів беруть участь 23,5% жінок та 76,5% чоловіків (тут поділ на героїв і експертів не застосовується, оскільки важко визначити конкретну функцію учасника чи учасниці токшоу).
Саме в токшоу були зафіксовані явні випадки сексзиму та упередження щодо жінок.
Наприклад, один з гостей «Українського формату» на News.
One 9 вересня, політик Михайло Добкін, кажучи про народну депутатку Галину Янченко зі «Слуги народу», вдався до некоректних висловлювань: «Янченко на себя бы посмотрела: не помешало бы чаще голову мыть.
Можете мне сделать замечание».
Ведучі не відреагували на цю фразу.
Моніторингові дослідження «Детектора медіа» свідчать, що така ситуація є типовою для токшоу телеканалів, які належать до «групи Медведчука» («112 Україна», ZIK і News.
Кандидатка на посаду київського міського голови й народна депутатка Ірина Верещук у програмі «Народ проти з Наташею Влащенко» на каналі «Україна 24» побачила сексизм у словах журналіста Ігоря Лесєва, зокрема його іронії щодо гасла «Новий мер буде жінкою».
Натомість у програмі «Право на владу» 10 вересня на каналі «1+1» народна депутатка Ірина Геращенко допитувалася в Ірини Верещук про її ставлення до «дрімучого сексизму» в лавах «Слуги народу».
Жінки-героїні майже не фігурують у матеріалах на політичні та економічні теми, у сюжетах про бойові дії в Донецькій і Луганській областях.
Найчастіше жінки є героїнями сюжетів соціального спрямування, потрапляють до теленовин як жертви нещасних випадків і насильства, зображуються у традиційних ролях – як волонтерки, вчительки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки, медичні працівниці та працівниці культурної сфери.
Через увагу до подій у Білорусі, де частиною протестів є жіночі марші, дещо зросла присутність жінок у міжнародних новинах.
Зокрема, слово дають учасницям протестів і активісткам.
Жінок-експерток у новинах і токшоу телеканалів 26% проти 74% чоловіків.
Найвищий відсотковий показник експерток було зафіксовано на Прямому, СТБ та «UA:Першому».
Значно менше на ICTV, «Інтері» та News.
На Прямому каналі жінки коментували ситуацію в 46% випадків, на СТБ – в 41,5%.
На суспільному «UA:Першому» відсоток жінок-експерток становив 35% у порівнянні із 65% чоловіків.
Значно менший відсоток жінок-експерток зафіксовано в новинах ICTV та «Інтера» – 18% та 17% відповідно.
На телеканалі News.
One протягом моніторингового періоду в новинах було менш ніж 17% жінок-експерток.
Жінки-експертки найчастіше з’являлися в сюжетах, присвячених соціальним темам.
Коментарі давали представниці державних органів влади, керівниці соціальних служб, пресслужб, правоохоронних органів, представниці громадських організацій.
Експертів-чоловіків найбільше в новинах на політичні та економічні теми.
У новинах загальнонаціональних телеканалів протягом моніторингового періоду не було виявлено прикладів сексизму.
На «1+1» 8 вересня вийшов сюжет про фемінітиви, у якому перехожих запитували про їхнє ставлення до цих слів.
З вуст опитаних на вулиці перехожих лунали версії «адвокатша» (від «адвокат»), «електричка» (від «електрик») та «посолка» (від «посол»).
Утім, у сюжеті експерт Інституту української мови наголосив, що з часом фемінітиви перестануть дивувати мовців.
Жінки стають героїнями матеріалів онлайн-видань утричі рідше за чоловіків.
Цей показник у середньому становить 28% героїнь проти 72% героїв.
«У деяких жовтих медіа показник героїнь проти героїв може здаватися більш-менш гендерно збалансованим.
Однак якщо детально досліджувати кожен матеріал таких медіа, то помітно, що ці медіа насичені шкідливими секситськими, принизливими словосполученнями, лексикою та заголовками щодо жінок.
Деякі медіа все ще хворіють на сексизм та дискримінацію, тому говорити про гендерний баланс на таких ресурсах не варто», – каже експертка ІМІ Яна Машкова.
Найчастіше згадки про героїнь в онлайн-медіа були в матеріалах на тему шоубізу (28,7%), у новинах на міжнародну тематику (27,2%) та в кримінальній хроніці (9,4%).
На експертні коментарі жінок можна натрапити лише в кожному п'ятому матеріалі: у середньому це 19% експерток проти 81% експертів.
У моніторинговий період найчастіше згадувалися такі експертки: канцлерка Німеччини Ангела Меркель, опозиційна лідерка Білорусі Світлана Тихановська, українські народні депутатки від «Слуги народу» Євгенія Кравчук, Людмила Буймистер, народна депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко та поодинокі згадки про народних депутаток від «Голосу» й «Батьківщини» – Інна Совсун та Альона Шкрум.
Експерти ІМІ зафіксували, що в період моніторингу 9 із 20 медіа опублікували хоча б один матеріал з ознаками дискримінації або з принизливими сексистськими меседжами / лексемами щодо жінок.
Найчастіше журналісти використовували вульгарний опис жіночого тіла (об’єктивацію) та вдавалися до ейджизму (дискримінації за віком).
Найвищий індекс сексизму було зафіксовано на сайті Politeka: тут сексистськими були 52% загальної кількості матеріалів, де були згадані жінки.
На другому місці виявилися сайти ТСН – 13% загальної кількості згадок про жінок, та Gazeta.
ua – 11%.
Що ж до індексу фемінітивів, то їх уживають усі онлайн-медіа, які ввійшли до моніторингу.
Однак варто звернути увагу на частоту використання.
Найчастіше фемінітиви використовують у своїх текстах такі медіа: 24 канал – 46% загальної кількості матеріалів, де були згадані жінки, «Суспільне» – 37% та «Українська правда» – 35%.
Друковані видання.
У друкованих медіа в кожному третьому матеріалі (36%) жінка трапляється в ролі героїні.
Водночас чоловіки фігурують у медіа як герої вдвічі більше – у 64% матеріалів.
Гендерного балансу дотримуються такі друковані видання: «Газета по-українськи» – 54% жінок та «Факты» – 50%.
Найменшу кількість героїнь зафіксовано в журналі «Новое время» – 22%.
Експертки надають експертні коментарі лише у 28% матеріалів, водночас згадки про чоловіків як експертів трапляються в 72% матеріалів.
Найчастіше жінки в друкованій пресі коментують теми здоров’я, бізнесу та матеріали на соціальну тематику.
Під час моніторингового періоду не було зафіксовано сексистських або дискримінаційних текстів.
Лідер з найвищим індексом фемінітивів – журнал «Тиждень» (100%), у всіх матеріалах видання, де згадувалися жінки, було використано фемінітиви.
Найменше фемінітивів використовують у виданні «Факты» (30% загальної кількості згадок про жінок).
*Дослідження контенту телеканалів охопило новини, підсумкові тижневики та окремі суспільно-політичні токшоу, що вийшли в період із 7 до 13 вересня включно на телеканалах «Інтер», «1+1», «Україна», СТБ, ICTV, 5 канал, Прямий канал, ZIK, 112, News.
One, «Україна 24» і «UA:Перший».
ua», «Суспільне», ZIK та п'яти друкованих виданнях: «Країна», «Тиждень», «Газета по-українськи», «Новое время», «Факты».
Вибірка становила 5000 новин для онлайн-медіа та всі матеріали, що вийшли в цей період у друкованих медіа.
Це дослідження створено завдяки щедрій підтримці британського народу через Департамент міжнародного розвитку Великої Британії в межах Фонду розвитку ефективного врядування.
Думки висловлені тут належать авторам та не обов'язково відбивають погляди Департаменту міжнародного розвитку або Уряду Її Величності.