Президент України Володимир Зеленський виступив за заміну мовних квот на телебаченні на «систему заохочень» до створення україномовного контенту.
«Я знаю, що телевізійники незадоволені розподіленням щодо квот на каналах. Чому? Питання мови – воно еволюційне, а квотування було в Україні революційним. Складно. Я тоді не зовсім підтримував саме такий підхід до квотування. Я завжди говорив, що це питання не на часі. Я казав, якщо ми хочемо розвивати україномовний якісний контент – телебачення, кіно тощо – ми повинні вкладати в це гроші. Дуже складно конкурувати, якщо ринок, наприклад, російськомовного контенту більше, тож люди, які знімають контент російською мовою, вони можуть витратити більше грошей – і конкурувати україномовному контенту складно», – сказав Зеленський 13 липня в розмові з журналістами під час форуму «Україна 30. Гуманітарна політика».
Натомість він переконаний, що телеканали та виробників краще стимулювати до створення україномовного контенту через «систему заохочень».
«Треба не щось там забороняти, я так вважав. Давайте зробимо проєкт на п’ять років, і не будемо брати податки з усіх компаній, які виробляють контент українською мовою. Хочуть англійською, російською, угорською, польською – нехай роблять цей контент і сплачують усі податки тощо», – пояснив президент.
Володимир Зеленський назвав мовне питання політичним та вважає, що його не варто підіймати.
«Кожного разу, коли ми робимо кроки до вдосконалення мовного питання, я вважаю, що це політичні питання. Я вважаю, що найсправедливішим є не підіймати це питання. Усе є в українському законодавстві, щоб ми з вами жили, працювали, розмовляли, робили й підтримували нашу країну, нашу мову. Я вважаю, що все зроблено. Є речі, які не до кінця справедливі з точки зору міжнародної спільноти, Венеціанської комісії, деяких країни щодо закону про мову. Такого, щоб усі були задоволені – ніколи не буде. А питання мови – це дуже сенситивне. Вважаю, що його просто підіймають на прапор», – зазначив він та додав, що закон повинен бути «чистим, розумним і зрозумілим».
Володимир Зеленський не вперше говорить про бажання переглянути питання мовних квот. Зокрема, у травні 2020 року під час своєї пресконференції він запропонував телеканалам та іншим ЗМІ «ще раз проговорити» питання мовних квот. Чинний закон передбачає для загальнонаціональних і регіональних телеканалів 75% українською мови, для місцевих - 60%, для радіостанцій - не менше 60% програм українською мовою та 35% пісень українською мовою. У 2019 році було ухвалено закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який змінює мовні квоти: для загальнонаціональних мовників передбачено 90% української мови, для місцевих – 80%. Ці норми мають набути чинності з 16 липня 2024 року. У вересні 2019 року президент Володимир Зеленський висловлювався щодо перегляду закону про мову. Він висловився за захист прав на мову меншин. Водночас дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова за серпень 2020 року свідчить, що 65% українців підтримують мовні квоти.
Як писав ДМ, 12 липня народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович та депутат від «Голосу» Ярослав Железняк повідомили, що до законопроєкту №5551-2 «Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини» внесли поправки, якими пропонують вивести телебачення та кіновиробництво з-під дії закону про мову. Ці поправки внесли депутати від «Слуги народу» – голова партії Олександр Корнієнко, Орест Саламаха, Андрій Клочко та Максим Бужанський. Народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що не знає про цю ініціативу.
14 липня Комітет з питань бюджету має розглянути відповідний документ, а 15 липня його мають розглянути та можуть ухвалити в цілому на позачерговому засіданні парламенту. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь пояснив, що ці поправки порушують регламент Верховної Ради, тому не можуть бути розглянуті ані Бюджетним комітетом, ані на парламентському засіданні.
Нагадаємо, народні депутати від «Слуги народу» Микита Потураєв та Євгенія Кравчук 24 травня 2021 року зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт № 5554 «Про внесення змін до деяких законів щодо підтримки вітчизняних виробників теле- та кінопродукції в період встановлення карантину у зв’язку із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». 28 травня інший депутат від «Слуги народу» Олександр Санченко зареєстрував у парламенті альтернативний проєкт закону № 5554-1.
Депутати пропонують відтермінувати набуття чинності ч. 6 ст. 23 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка передбачає, що мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна. Ця норма має набути чинності 16 липня 2021 року. Натомість Потураєв та Кравчук пропонують, щоб вона набула чинності «через два місяці від дня відміни карантину», який запровадили з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.
Голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв сказав, що для переходу на трансляцію відеопродукції виключно українською мовою треба створити певні економічні стимули для теле- та кіновиробників. За словами депутата, як стимул для українських кіновиробників, обговорюють пільги в оподаткуванні. Він уточнив, що можливий законопроєкт про економічні стимули для виробників українського відеоконтенту – від художніх до телефільмів та серіалів – наразі існує «на рівні базової ідеї». 1 червня народні депутати не включили до порядку денного сесії законопроєкти №5554 та №5554-1.
Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко підтримав ідею відтермінувати початок дії окремих статей мовного закону, які стосуються обов'язкового дубляжу фільмів українською мовою.
Медіагрупи та продакшени підтримали ці законопроєкти. Водночас виробники контенту закцентували увагу на частині проєктів законів, у якій йдеться про безперервний режим функціонування теле- та кіновиробників. Натомість кінематографісти, журналісти та представники телеіндустрії України закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкти.
14 червня представники політичної партії «Європейська солідарність» та громадські активісти зірвала засідання Комітету гуманітарної та інформаційної політики. Вони влаштували акцію протесту під стінами будівлі, де знаходиться парламентський Комітет, з метою зірвати позачергове засідання, на якому, за їх словами, планувалося вивести телебачення з-під дії закону про мову. Голова Комітету Микита Потураєв зауважив, що від фракції «Слуга народу» немає жодних пропозицій по скасуванню закону про забезпечення функціонування української мови як державної, який був ухвалений в 2019 році.
Фото: Офіс президента України