Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» та Першого каналу Суспільного за 28—29 жовтня 2024 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022 до вересня 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону і вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій/депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «1+1» (14:00—18:00 28 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (і по 15, і по 30, і по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Наталія Островська, гостьові студії — Євген Плінський і Ірина Прокоф’єва.

В ефірі були такі сюжети:

• про те, як навчають військової справи цивільних на Закарпатті,
• про київський кінофестиваль «Молодість»,
• про навчання жінок «нежіночих» професій,
• про наслідки нічних обстрілів Херсона,
• про передані ЗСУ автівки-пункти керування БПЛА,
• про ситуацію в Грузії після підрахунку голосів на виборах,
• про можливість іноземцям отримувати офіцерські звання в ЗСУ.

Були прямі ввімкнення:

• про бої на Покровсько-Курахівському відтинку фронту,
• два ввімкнення про наслідки нічних бомбардувань і атаки «шахедами» по Харкову,
• два ввімкнення про ліквідацію наслідків влучання ракети в будинок у Дніпрі.

Гостями ефіру були:

Вадим Сухаревський, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ, про новостворюваний рід військ і логіку його розвитку, про свій власний шлях в армії, про логіку агресора у війні проти України, про формування української нації, про сучасну війну й інформаційну її складову, про мобілізацію та про її методи, про своє бачення перемоги, про армію та військових після перемоги (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).

Ганна Новосад, ексміністерка освіти й науки, про відбудову зруйнованих ворогом шкіл, про готовність укриттів у школах країни.

Артем Захарченко, кандидат наук із соціальних комунікацій, про настрої українців на третій рік війни, про увагу суспільства до війни, про вплив різних факторів на ці настрої, про стратегічний аналіз комунікацій для тих, хто приймає рішення, про якість комунікацій влади з суспільством.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики «Вежа», про підсумки й нелегітимність парламентських виборів у Грузії та прогноз розвитку подій, про підсумки першого туру президентських виборів у Молдові та прогнози щодо другого туру, про президентські вибори в США.

Яна Слєсарчук, спеціальна кореспондентка ТСН, про свої спостереження і враження під час роботи з висвітлення першого туру президентських виборів у Молдові.

Артурас Жарновскіс, керівник програми з відбудови України «Co-create future of Ukraine», про відбудову зруйнованих ворогом шкіл, про готовність укриттів у школах країни.

Алла Лопаткіна, засновниця «Ukrainian Resistance Foundation», про збір допомоги Україні за кордоном, про збільшення української діаспори в США.

«Юрист», пілот дронів 2-го механізованого батальйону окремої президентської бригади, про роботу майстерні дронів на фронті, про використання збитих і перехоплених ворожих дронів, про збір на деталі.

Дмитро, військовий 128-ї окремої бригади ТРО, про те, як рятував з-під завалів людей після влучання ракети в Дніпрі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 56 разів (це по 14 порушень у середньому на годину ефіру).

З соцмереж і телеграм-каналів брали відео 16 разів. Користувалися телеграм-каналами Херсонської ОВА і ДСНС, використовували відео з анонімних ворожих телеграм-каналів типу «Astra». Брали також відео зі сторінки Нацполіції у соцмережі. Двічі було і недостатнє «посилання» «відео активно поширюють соцмережі».

Було 5 узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів — на Генштаб, МОЗ, ДСНС і «медики нарахували».

9 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «відомо», «повідомляють» (невідомо хто), «дехто називає», «з’явилися кадри», «зафіксовано» (невідомо ким) і «є повідомлення».

Найбільше було фактів без будь-яких посилань на джерела — 19. Зокрема на каналі традиційно заведено так недостовірно повідомляти про наслідки ворожих атак на цивільні об’єкти.

Ще у 7 випадках робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у “Нафтогазі” зазначають», «на Заході вже розкритикували», «попереджають синоптики», «на думку досвідчених українських воїнів», «у Брюсселі заявили».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 36 разів (по 9 порушень на годину).

Як і завжди найбільше (26) було повних невідповідностей картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Це були й фото наслідків ворожих атак невідомо яких населених пунктів чи локацій, фронтові зведення традиційно «перекривали» випадковим архівним відео якихось бойових дій, і було чимало БЗ, які «перекривали» архівами з серії «щось на тему». Наприклад, про виграш «Нафтогазом» суду у Росії навіщось «перекривали» архівними краєвидами Фінляндії, цитати інтерв’ю президента Зеленського про Індію — архівним остогидлим відео Кремля (взагалі незрозуміло до чого взятим) тощо.

Невідповідно «ілюстрували» розмови з трьома гостями.

Традиційно титрували неправдивим титром «наживо» раніше відзняті синхрони й відео під час прямих ввімкнень. Особливо цей титр є недоречним, коли одне й те саме відео ним титрують у прямих ввімкненнях у різних випусках новин. Глядач, який уже це бачив годину чи дві тому має вірити, що це знову і знову відбувається «наживо».

У прямому ввімкненні з Харкова казали про жінку, «яка була в епіцентрі вибуху». А вибух був на верхніх поверхах дев’ятиповерхівки. Це аж ніяк не «епіцентр».

І, звісно ж, традиційно плутали числа з цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 166 порушень стандарту (по 41,5 порушення на годину ефіру в середньому). Майже все це (163 порушення) були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Як і завжди, були суто емоційні оцінки: «найзапекліші бої», «з незламного Харкова», «люди досі приголомшені», «з місця трагедії», «люди не можуть оговтатись від жахливої ночі», «на жаль, є декілька влучань», «наслідки цієї атаки дійсно вражаючі», «ледь тримається на ногах від пережитого», «на щастя, минулося без жертв», «на щастя, в момент удару в цих квартирах людей не було», «він сам дивом вцілів», «погрузнув у корупційних скандалах», «скандальні результати», «попри усі скандали», «розповідає із захватом», «найкричущий випадок» тощо.

І оцінки з будь-яких приводів: «з великими втратами», «копи не постраждали», «багато руйнувань», «найсерйозніші наслідки», «значно просунулися», «вправно роблять свою роботу», «рятувальники прибули швидко», «серйозні травми», «активно освоюють», «активно поширюють», «активно до цього долучилися», «активно агітує», «активно впроваджують курси», «безперервно тривають роботи», «наступають на п’яти одне одному», «на чималих хабарях», «ділки просили», «невеличке селище», «велика черга», «одна з найпотужніших лікарень», «має великий досвід», «наслідки цієї атаки дуже масштабні», «масштабний протест», «масштабний кінофестиваль», «наймасштабніший в Україні», «яскравий і компактний», «зірковий десант», «популярні голлівудські актори», «популярного стендап-коміка» і подібні.

Було кілька міркувань журналістів: «Відгомін минулого про професії “не для жінок” створює нові виклики», «повномасштабна війна з Росією значно вплинула на гендерні стереотипи» (сюжет Карини Вакарєвої), «серце фестивалю — це міжнародний конкурс» (сюжет Дмитра Фурдака).

Були й зайві в новинах маркери авторизації та маркери привернення уваги, найпопулярнішим цього дня був «до слова». А також: «я не буду говорити», «скажу відверто», «я не чув», «примітно», «що надважливо».

Одного разу ведуча гостьової студії не авторизувала власну суб’єктивну думку.

Двічі кореспондентка робила одне й те саме узагальнення: «чи не всі мешканці з цього будинку і досі не можуть відійти від цієї пережитої ночі».

Стандарт повноти інформації

Було 11 порушень стандарту.

У сюжеті про можливість іноземцям отримувати офіцерські звання в ЗСУ Єгора Чернєва у синхроні титрували «народний депутат України», що явно недостатньо, щоб указати компетентність пана Чернєва у питаннях війська. Слід було титрувати його як заступника голови оборонного комітету парламенту. Крім того, у 9 випадках не були титровані синхрони (це системна вада редакції).

Не титрували датою бекграундове відео в сюжеті про можливість іноземцям отримувати офіцерські звання в ЗСУ.

Стандарт доступності подачі інформації

Ніяк не можуть ведучі каналу обійтися без чужих глядачам слів «слот» і «меседж».

У представленні гості як «співзасновниці благодійного фонду Saved» слід було давати переклад англомовної назви для глядачів, які не знають англійської. Так само і в представленні гостя як «керівника програми з відбудови України Co-create future of Ukraine». Так само в представленні «засновниця Ukrainian Resistance Foundation».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень і один гість-ньюзмейкер. З репортажів дуже якісним було пряме ввімкнення Олександра Моторного про бої на Покровсько-Курахівському відтинку фронту. І дуже якісно взяла інтерв’ю у командувача Сил безпілотних систем Вадима Сухаревського кореспондентка каналу Наталія Нагорна.

Протягом чотирьох годин ефіру журналісти каналу порушували стандарти 274 рази. Це по 68,5 порушення щогодини в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів, більш як третиною від цих порушень були факти, подані без будь-яких посилань на джерела інформації. 36 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ. З 11 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність титрів на синхронах. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00—22:00 28 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була традиційною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, раз замість гостьової показували фрагмент недільного тижневика «Факти тижня», о 20-й був годинний підсумковий випуск. Новини вів В’ячеслав Цимбалюк, підсумковий випуск вела Олена Фроляк, гостьові студії — Вадим Карп’як, фрагмент тижневика — Оксана Соколова.

В ефірі були такі сюжети:

• про наслідки авіаудару по Харкову,
• про бойову роботу розвідників на Покровському напрямку,
• про бої 65-ї ОМБР на Запорізькому напрямку,
• про те, як в «Енергоатомі» писали радіодиктант національної єдності,
• про наслідки ворожих обстрілів Херсона,
• про прем’єру вистави Маріупольського драмтеатру в Ужгороді,
• про ситуацію в Грузії після парламентських виборів,
• про значення волонтерської допомоги фронту і про втому українців у зборах донатів,
• про нову кредитну програму «Кредобанку»,
• про відбудову зруйнованих житлових будинків у Снігурівці на Миколаївщині,
• про наслідки вступу у війну в Україні північнокорейських військ,
• про наміри українських біженців повертатися з-за кордону,
• про виграш «Нафтогазом» позову до Росії у фінському суді,
• про виїзд українських підлітків за кордон,
• про те, як спецпідрозділ «Кракен» звільняв територію на Харківщині,
• про корупційні справи останнього часу,
• про багатодітну вдову, чоловік якої загинув на фронті.

Було пряме ввімкнення про наслідки авіаудару по Харкову.

Гостями ефіру були:

Андрій Садовий, міський голова Львова, про спроби хаотичної забудови історичної частини Львова завдяки неправочинним судовим рішенням зі скасування історико-архітектурного плану забудови Львова.

Дарина Марчак, перша заступниця міністра соцполітики, про державну фінансову допомогу для придбання дров для опалення взимку, про субсидії на оренду житла вимушеними переселенцями.

Олег Немчінов, міністр Кабінету міністрів, про зміни в Антикорупційній програмі, про ліквідацію МСЕК і про новий порядок оформлення інвалідності.

Анастасія Бобовнікова, речниця ОТУВ «Луганськ», про ситуацію на фронті на Торецькому, Краматорському і Сіверському напрямках.

Анастасія Блищик, пресофіцерка 47-ї ОМБР, про бойові дії на Курщині, про переваги БМП «Bradley» в боях на території ворога, про рекрутинг бригади.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014—2019 роках, про підсумки парламентських виборів і ситуацію в Грузії, про візит до Грузії Орбана, про реакції ЄС і США на всі ці події.

Максим Антонов, начальник артилерії батальйону 81-ї окремої мобільної бригади ДШВ, про ситуацію на фронті на Сіверському напрямку, про збір на медобладнання, дрони й РЕБ для бригади.

Крім того, в ефірі були:

Пряма трансляція зустрічі президента Володимира Зеленського з прем’єром Ісландії.

Пряма трансляція спільної пресконференції президента Володимира Зеленського з лідерами Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 78 разів, це по 19,5 порушення на годину ефіру в середньому.

З соцмереж і телеграм-каналів брали відео й інформацію 11 разів. Зокрема користувалися сторінками й телеграм-каналами Нацполіції, СБУ, ДСНС Харківщини й Харківської облпрокуратури, Херсонської ОВА, Бердянської МВА і ворожими анонімними телеграм-каналами «Astra», «Supernоva» тощо. Були ось такі недостатні «посилання» «місцеві окупаційні пабліки цю інформацію не підтверджують», «у мережі з’являються все нові й нові фото».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 16. Узагальнено «посилалися» на Генштаб, ГУР, Сумську і Львівську ОВА, Харківську облпрокуратуру та Харківське обленерго. Ще були більш розмиті: «Південна Корея уже заявила», «південнокорейські ЗМІ пишуть», «пише західна преса», «за результатами останніх соцдосліджень».

Було 10 суто абстрактних псевдопосилань: «наразі відомо», «за попередньою інформацією», «фіксували» (невідомо хто), «свідчать останні дослідження» (невідомо чиї), «було повідомлення», «знаю», «йдеться», «за однією з версій», «називають».

У 16 випадках наводили фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — 25 порушень. Так «посилалися» на невідомо кого в Міносвіти, в Херсонській ОВА, в «Нафтогазі», у «Transparency International», в Американській міжнародній фінансовій корпорації розвитку, в «Кредобанку». Але найбільше було геть розмитих: «військові й волонтери визнають», «армійці твердять», «розповідають будівельники», «запевняють артисти», «говорять містяни», «батьки це підтверджують», «соціологи радять», «за словами енергетиків», «правоохоронці впевнені», «фахівці наголошують», «експерти порахували» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину).

Більшістю з цих порушень (20) були традиційні невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Переважно абияким архівним відео «перекривали» абиякі тексти. Наприклад, повідомляли про підрив залізничного мосту в окупованому Бердянську, а «перекривали» це архівним відео якогось вибуху невідомо де.

Втім, і актуальним відео невідповідно «перекривали» пряме ввімкнення з Харкова. Кореспондентка говорила про одне, показували геть інше.

І було 7 фактичних невідповідностей. Наприклад, любов ведучої новин до перебільшень зіграла злий жарт. Вона стверджувала у підсумковому випуску, що «сотні ворожих “шахедів” атакували Україну цієї ночі». А за інформацією командування Повітряних сил, «шахедів» було рівно 100, а це лише одна сотня. У сюжеті авторка казала: «збитків державі на 1 і 2 мільярди гривень». Це про 1,2, тобто «один і дві десятих мільярда». І традиційно всі ведучі без винятку плутали числа з цифрами. Це така традиція.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували традиційно найбільше з усіх — було 295 порушень. Це майже по 74 порушення на годину ефіру або ж більш як по порушенню щохвилини.

Як і завше, більшістю з цих порушень були суб’єктивні думки журналістів у новинах — 270 таких порушень.

Як і завжди, чимало було суто емоційних оцінок: «найгарячіше на Курахівському», «гатили артилерією», «окупанти неодноразово гатили», «смертоносні пташки», «понівечені будинки», «ніч була дуже важкою», «в обласному центрі неспокійно», «держава мляво комунікує», «привід той самий сумний», «дивом не постраждала», «вони дивом вижили», «про відчайдухів», «рішення ухвалив раптово», «низки скандалів», «скандали, викриття і купа готівки на фото виринають чи не щотижня», «найбрудніші скандальні викриття», «останній скандал», «із посмішкою зізнається» тощо.

Як і завжди, дуже багато було будь-яких оцінок із будь-яких приводів: «на найскладніших ділянках», «зазнають величезних втрат», «продовжують активно штурмувати», «завершилася для них фіаско», «суттєво пошкодили», «лунав гучний вибух», «серія потужних вибухів», «ці доробки росіян, м’яко кажучи, недосконалі», «однієї з найуспішніших операцій», «ці фото — паралельна реальність країни», «велелюдний мітинг», «тож наших тут чимало», «багато років тому», «багато країн», «багато роблять», «новини з України несприятливі», «завдяки наполегливій юридичній боротьбі», «активно чекають», «все частіше говорять», «найчастіше прямують», «з масштабними хабарництвами», «найгучніші оборудки», «цифри нібито оптимістичні», «ситуація стала очевидною», «має багаторічний досвід», «і таких немало», «це нормальна світова практика», «резонансна справа», «впіймали на рекордному хабарі», «у справі поки жодного прогресу», «більша біда», «дзвінкий дитячий сміх», «розкішна чернігівська осінь», «і ледь присутній смуток», «така ж багатогранна і наша героїня», «чудових дітей», «заможний та респектабельний Київ», «справжнє кохання», «все це здорово, природно», «у маленькій церкві», «вирують неабиякі баталії», «найвідоміша вистава», «із чудовими іменами» і багато подібних. Плюс до всіх цих оцінок, як і завжди, дуже багато було всіх отих урочистих «зазначив»-«наголосив».

Цього разу дуже багато було суб’єктивних міркувань журналістів — «експертні» думки, припущення, якісь «настанови» і навіть якесь недолуге «моралізаторство»: «Гасло “не хочеш годувати свою армію, готуйся годувати чужу” сьогодні особливо актуальне, бо майже за три роки війни люди втомилися і донатять дедалі менше». «Однак наша допомога критично важлива — і це найменше, що ми можемо зробити для тих, завдяки кому тримається умовний тил» (ведучий В’ячеслав Цимбалюк). «Поки ворог трощить наші міста і методично вбиває, розслаблятися або втомлюватися нам небезпечно. Хто не воює — має працювати і донатити, інакше окупація і поразка». «Доки ми не перемогли, підтримка військових має стати нашим святим обов’язком і стилем життя». «Корупцію війна підживила суттєво». «Хабарництва стало більше, викривати його стали частіше, антикорупційні органи працюють продуктивніше, однак вироків практично немає». «З людьми, які сумніваються, треба працювати, вести комунікації, говорити й переконувати, що вони дуже потрібні країні й вона їх чекає» (ведуча Олена Фроляк). «Від злагоджених дій різних підрозділів, від мужності й винахідливості наших оборонців залежить життя і здоров’я кожного бійця. Врешті, від цього, як і від бажання українців захищати рідну землю залежить і фінал війни» (сюжет Владислава Круглова). «І хоча в умовному тилу можна часто почути про втому, економічний занепад чи “я вже донатив”, підтримка бійців має стати частиною нашого життя, бо якщо не хочеш підтримувати власну армію, будеш годувати чужу» (сюжет Олега Корнієнка). «Важливо також допомогти студентам і випускникам із працевлаштуванням, адже знайти перше місце роботи без досвіду важко». «Головне, щоб в країні не утвердився поділ суспільства на тих, хто залишився, і тих, хто виїхав, адже це вигідно лише Росії» (сюжет Христини Гавриш). «У випадках МСЕКів і ТЦК корупцію породжують самі українці — несуть гроші, аби відкупитися від армії, та красти у захисників під час війни — чи не найбільший злочин» (сюжет Наталії Кулик).

З зайвих у новинах маркерів авторизації та маркерів привернення уваги були такі: «яка мене як журналістку зацікавила вже давно» і неодноразово було недоречне в новинах «до речі».

Оскільки був фрагмент тижневика «Факти тижня», то було і 22 порушення стандарту, коли ведуча й автор сюжету ніяк не авторизували власних суб’єктивних міркувань, лише пара прикладів: «Атаки на спиртзаводи. Утім, це удар не лише по Дмитру Медвєдєву» (це такий гумор, якщо що). «Військові потужності, яких у Росії насправді не так і багато, хоча вона й надуває щоки». «І це розширення війни, що тривожить уже і Південну Корею» (ведуча Оксана Соколова). «Військовий потенціал Південної Кореї доволі цікавий». «До того ж може статися так, що війська Кім Чен Ина не просто допомагатимуть Путіну у війні з Україною, не виключено, їх готують до чогось більшого». «Тому південнокорейські спостерігачі на боці України — це те, що Сеул не просто може, а повинен зробити для власної безпеки» (сюжет Павла Васильєва).

І тричі були безпідставні узагальнення: «про майбутнє Марія, як і всі українці, говорить невпевнено», «якщо рік тому всіх хвилювала безпека, зараз люди думають про роботу і новини з фронту».

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 5 разів.

У сюжеті про повернення молоді в Україну «цей університет запровадив навіть спеціальний грант Come back home». Англійську назву слід було перекласти для глядачів, які не володіють англійською.

Не досить було в сюжеті Миколу Поліщука представляти лише як «кореєзнавця». Не всі синхрони були титровані в сюжеті про радіодиктант.

У бекграундовому сюжеті про корупційні справи на архівному відео не титрували ні дат, ні навіть як архівне його не позначали.

Стандарт доступності подачі інформації

Обидва ведучі новин говорили про незрозумілий для глядачів «слот». У сюжеті було: «топ-копупціонерів». Уже згаданий «Come back home» без перекладу. У сюжеті було: «заклад зіткнувся з хейтом». І не було жодного сенсу показувати скриншот статті у виданні Bloomberg (не читається з екрана, до того ж не всі глядачі знають англійську).

Інші зауваження

Двічі забували-таки про фемінітиви: «країни-агресора» (сюжет Вероніки Бойко), «вона киянка, за освітою психолог» (ведуча Олена Фроляк).

Елементи політичного піару

Був класичний піарівський сюжет про нову кредитну програму «Кредобанку» під гарантії Американської фінкорпорації.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 6 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували 414 разів. Це по 103,5 порушення на годину ефіру в середньому, або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 295 разів. Більшістю з цих порушень були оцінки й висновки журналістів у новинах. У фрагменті тижневика було дуже багато неавторизованих як належить міркувань і ведучої, і автора сюжету. Стандарт достовірності порушували 78 разів. Майже третиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 28 разів, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом. 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв піару — цілий сюжет, присвячений новій кредитній програмі «Кредобанку» під американські гарантії. Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі медіагрупи цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (8:00—12:00 29 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, з 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олександр Васильченко.

В ефірі були такі сюжети:

• про оборону Часового Яру,
• про презентацію рекрутингового центру 126-ї бригади ТРО в Одесі,
• про бої на різних ділянках фронту,
• про протести в Грузії після парламентських виборів,
• про реакції Заходу на північнокорейських військових у Росії,
• про відбудову зруйнованих мостів у Харківській області,
• про складну операцію, яку провели медики клініки Шалімова пораненому бійцю,
• про збитки українському довкіллю від війни,
• про фінальну стадію передвиборчої боротьби в США,
• про можливості Китаю впливати на Північну Корею в питанні участі в російсько-українській війні,
• про реакції ЄС на підсумки виборів у Грузії та на поїздку Орбана туди,
• про розчищення гірських річок на Прикарпатті,
• про бойову медикиню на позивний «Пілюля»,
• про порятовану людьми з зони бойових дій козулю,
• про історію кохання й одруження військового медика і медикині.

Були прямі ввімкнення:

• два ввімкнення з місця падіння уламків дрона в Києві,
• про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,
• про наслідки ракетного удару по Кривому Рогу,
• про наслідки ракетного удару по Харкову,
• про наслідки ворожих обстрілів прифронтових населених пунктів Запоріжжя,
• про наслідки ворожих обстрілів Херсонщини й Миколаївщини.

Гостями ефіру були:

Іван Федоров, голова Запорізької ОВА, про наслідки ворожих нічних обстрілів прифронтових населених пунктів, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів, про будівництво фортифікаційних споруд в області.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки останніх ворожих атак по Харкову, про пошуково-рятувальні операції, про стан поранених, про руйнування будівлі Держпрому, про роботу інфраструктури міста.

Наталія Гусак, голова Національної служби здоров’я, про «помолодшання» інсультів, про профілактику захворювання, про гарантовані державою послуги в лікуванні інсультів.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про добові втрати ворога.

Дмитро Левусь, політолог аналітичного центру «Об’єднана Україна», про світові реакції та можливі наслідки участі північнокорейських військ у війні в Україні й роль Китаю, про прогнози щодо президентських виборів у США, про наслідки сфальсифікованих владою парламентських виборів у Грузії.

Світлана Аксьонова, старша наукова співробітниця Інституту демографії, про посилення тенденції скорочення населення України, про демографічні перспективи України.

Ганна Даниляк, фахівчиня з екології ГО «Екодія», про зміни у кліматі, про велику кількість температурних рекордів в Україні.

Тетяна Габедава, акаунт-менеджерка воєнного департаменту «Lobbi Х», про подробиці цифрового рекрутингу через платформу.

Юрій Федоренко, командир батальйону УБПАК «Ахілес» 92-ї ОШБ, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, про збір на безпілотники зі штучним інтелектом.

Андрій Гук, начальник медичної служби Нацгвардії, про дозвіл проводити переливання крові пораненим бійцям на передовій.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 66 разів. Це по 16,5 порушення на годину ефіру в середньому.

З соцмереж і телеграм-каналів брали інформацію і відео 11 разів, зокрема зі сторінок Нацполіції, Харківської облпрокуратури та ДСНС Харківщини, з телеграм-каналів Держдприкордонслужби, різних підрозділів ЗСУ і Херсонської ОВА. Були «посилання» «в інтернеті писали» і навіть «у соцмережах набирає обертів епічне відео».

Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів — 21. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ДСНС, Міндовкілля, Сумську, Миколаївську Харківську і Запорізьку ОВА, Київську МВА і «Мосгаз». Ще були «стверджує слідство», «розповідають бійці» і «за даними синоптиків».

Абстрактних псевдопосилань було 12: «зафіксовано» (невідомо ким), «закликають» (невідомо хто), «у кулуарах лунають припущення» (невідомо чиї), «мовляв», «стало відомо».

10 разів наводили факти без посилань взагалі.

Ще було 12 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «констатують в МОЗ», «лікарі Інституту Шалімова кажуть», «в ЄС наголошують», «в Євросоюзі поспішили заявити», «додають в Ізраїлі», «очікують фахівці», «зазначають прокурори», «на думку міжнародних фахівців», «соціологи пророкують», «медики оцінюють», «кажуть науковці».

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень, це більш як по 4 на годину.

У 7 випадках це були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Наприклад, краєвидами Фінляндії «перекривали» БЗ про виграний «Нафтогазом» суд проти Росії. Або за кадром ведуча казала «у списках ліквідованого — сотні військових споруд», а в цей момент показували поруйновані житлові багатоповерхівки.

Невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення з місця падіння уламків дрона у Києві.

Невідповідно «ілюстрували» і 3 розмови з гостями.

І традиційно журналісти постійно числа називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 174 рази (по 43,5 порушення на годину в середньому).

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися суто емоційні оцінки: «пекельним залишається Покровський», «через жахіття війни», «понівечено багато житлових будинків», «на жаль, не витримав удару», «страшними видалися минулий вечір та ніч для харків’ян», «але заголовки дивують», «тож попереду досить гарячий час», «історія доброти та людяності».

Було чимало оцінок із різних приводів: «важкі бої», «точаться інтенсивні бої», «інтенсивно штурмує», «ситуація тут украй тяжка», «найскладнішою ситуація лишається», «ситуація стає дедалі загрозливішою», «була під потужним вогнем», «чергову тяжку ніч пережив», «навколо суперечливих перегонів», «чимало протестувальників», «знакова будівля», «символ міста, відомий кожному харків’янину», «світ активно реагує», «зоряні стяги ЄС»,  «Китай не в захваті», «авторитетна у Штатах структура», «погодьтеся, інтрига шалена», «резонансну публікацію», «гроші витрачаються дійсно неймовірні»,  «поставилися до угорця вкрай негостинно», «досить суттєві має пошкодження», «ця робота ведеться досить активно», «триває активне відновлення інфраструктури», «кипить робота», «унікальна операція», «життєво важливу операцію», «неймовірна історія» тощо.

Було і кілька міркувань журналістів: «Міркувати, як відновлювати втрачене, треба вже зараз» (ведуча Лілія Налягака). «В Орбана нема мети, є тільки шлях» (ведуча Ірина Баглай у підводці до сюжету). «Найімовірніше, це була робота сил протиповітряної оборони» (пряме ввімкнення Юлії Зайцевої). «Тепер Китаю буде все складніше залишатися нібито нейтральною країною в цій війні, бо Захід усвідомлює, який вплив він має не лише на КНДР, а й на Росію, тож зараз бездіяльність Пекіна ще більше дратуватиме західний світ» (сюжет Світлани Чернецької).

Крім того, було одне узагальнення: «бо і противники, і прихильники Гарріс і Трампа вже визначилися».

Стандарт повноти інформації

Було лише 2 порушення стандарту.

У інформації про обстріл Херсона було псевдопосилання «за інформацією військової адміністрації», з якого не зрозуміло навіть, про яку саме адміністрацію — міську чи обласну — йдеться.

Не титрували датами конкретні бекграундові відео в сюжеті про збитки українському довкіллю, наприклад відео в день підриву Каховської греблі.

Інші зауваження

Фемінітиви для журналістів каналу і досі залишаються проблемою: «дівчина-медик» (ведуча Ірина Баглай), «закликала і президент Саломе Зурабішвілі», «заявила президент Швейцарії» (ведуча Лілія Налягака), «президент країни Саломе Зурабішвілі» (сюжет Ганни Басової — і в тексті, і в титрі), «стала головним редактором» (пряме ввімкнення Інни Гогой), «Світлана Гринчук, міністр…» (титр у сюжеті Євгена Бригара), «Харріс, якщо президентом стане вона» (сюжет Дмитра Анопченка), «Гейзел Сміт, професор, науковий співробітник…», «Даян Франсіс, старший науковий співробітник…» (титри у сюжеті Світлани Чернецької), «Світлану Аксьонову, старшого наукового співробітника…» (ведучий Олександр Васильченко і в титрах на гості), «Анну Даниляк, фахівця з екології…» (ведучий Олександр Васильченко, цікаво, що в титрі таки було правильно написано «фахівчиня»).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 2 репортажні сюжети, 7 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 3 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 259 разів. Це майже по 65 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 174 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 17 разів, більше як половина була невідповідностями відео і тексту в сюжетах і БЗ, в прямих ввімкненнях і в якості «ілюстрації» до розмов із гостями. Двічі було порушено стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканал «Рада» (14:00—18:00 29 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для денного слота: години починалися переважно з 15-хвилинних випусків новин (щоправда, останній о 17-й чомусь був лише 10 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Ольга Бутко, гостьові студії — Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Вадим Колодійчук по черзі.

В ефірі були такі сюжети:

• про складну операцію малій дитині в «Охматдиті»,
• про проєкт «Укрзалізниці» для талановитих дітей,
• про те, як медики рятують людей з інсультом,
• про психологічну допомогу для жінок у Миколаєві.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Матвій Бідний, міністр молоді та спорту, про державні програми підтримки спорту, про ментальне здоров’я.

Віталій Музиченко, гендиректор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, про соціальні виплати на фоні реформування системи МСЕК, про процедури встановлення інвалідності та визначення розміру виплат.

Юрій Яндульський, заступник голови Дніпропетровської ОВА, про наслідки ворожої атаки по Кривому Рогу і про роботи з ліквідації наслідків, про старт опалювального сезону в області.

Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ, про роботу спеціалізованих  центрів з розшуку зниклих безвісти під час бойових дій, про реєстр зниклих безвісти, про порядок дій людей, у яких родичі зникли безвісти.

Володимир Артюх, голова Сумської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про евакуацію людей із прифронтових населених пунктів, про готовність області до опалювального сезону.

Арсеній Пушкаренко, заступник голови Комітету ВР із питань зовнішньої політики, про перші підсумки візиту президента Зеленського до Ісландії на саміт з країнами Північної Європи.

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, про підсумки саміту з нордичними країнами Європи, про санкції західних країн проти Росії та їхню часткову бездієвість, (інтерв’ю ICTV).

Жан Беленюк, перший заступник голови Комітету ВР з питань молоді та спорту, про значення спорту і фізичної активності для подолання негативних наслідків постійного стресу, про державні програми підтримки масового спорту.

Роман Андарак, заступник міністра енергетики, про збільшення лімітів імпорту електроенергії з ЄС, про стан енергосистеми напередодні зими.

Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про останні кримінальні провадження проти корупціонерів різного рівня.

Вадим Данильченко, радник міністра молоді та спорту, про проєкт «Активні парки» для залучення українців до занять спортом.

Алла Півник, завідувачка відділу Дніпровської клінічної лікарні, про профілактику інсультів, про визначення ознак інсульту, про реабілітацію після інсульту.

Тетяна Сіренко, травмотерапевтка, заступниця директора Центру психічного здоров’я та реабілітації «Лісова поляна», про реабілітацію постраждалих від психічних травм.

Василь Стрілка, директор департаменту високотехнологічної меддопомоги й інновацій МОЗ, про реабілітаційні послуги після інсультів та інших захворювань, про реабілітацію в стаціонарах і амбулаторну реабілітацію.

Давид Юнг, розвідник, що втратив ногу, але повернувся до війська, про бойову історію та історію реабілітації.

Андрій Костюк, начальник управління психологічного забезпечення МВС, про психологічну реабілітацію звільнених із полону бійців і членів їхніх сімей.

Владислав Власюк, уповноважений із питань санкційної політики, про дієвість окремих санкцій проти Росії та про способи обходження Росією західних санкцій, зокрема у торгівлі нафтою, про торгівлю з Росією Китаю та Індії.

Крім того, в ефірі були

Опитування народних депутатів про те, якою має бути реакція партнерів на залучення Росією військових з КНДР.

Проєкт «4.5.9» про новітні розробки багі для фронту.

Проєкт «4.5.0» про річкову флотилію на Дніпрі.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 48 разів (по 12 порушень на годину ефіру в середньому) Тричі повідомляли інформацію з «посиланням» «написали в Офісі президента». Напевно, в соцмережі чи телеграмі (не в листі ж до редакції точно).

Більше як половина порушень стандарту (26) була узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. Так «посилалися» на Повітряні сили, МОЗ, Офіс омбудсмана, Дніпропетровську і Сумську ОВА, Київську і Херсонську МВА, на шведський і японський уряди.

Ще більш розмитими були псевдопосилання: «повідомила міська влада», «синоптики прогнозують», «слідчі встановили», «за даними розвідки», «за словами організаторів».

Було 7 абстрактних псевдопосилань «кажуть» (хто?) і «за статистикою» (чиєю?).

Двічі наводили фактичну інформацію без посилань на джерела.

Ще 10 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Міністерстві охорони здоров’я зазначають», «за словами медиків», «лікарі називають», «наголошують лікарі», «кажуть у лікарні», «фахівці наголошують», «місцеві жителі сподіваються».

Стандарт точності інформації

Було 20 порушень стандарту (по 5 на годину).

Майже все це (17) були невідповідності між картинкою і текстом у сюжетах і БЗ. Переважно недоладно «перекривали» абиякі тексти архівами. Або, наприклад, змішали докупи повідомлення про наслідки ворожих атак по Києву, Харкову і Кривому Рогу. Відтак, ведучий говорив про одне місто, а показували відео з іншого.

Невідповідно «ілюстрували» розмову з міністром молоді та спорту.

Ведуча новин Ольгу Василевську-Смаглюк назвала «Василенко-Смаглюк». Ще одна ведуча, як заведено, числа називала цифрами. Начебто дрібниці, але ж це теж помилки.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 71 раз (майже по 18 порушень на годину).

52 рази це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Траплялися емоційні оцінки: «про ті жахіття, які довелося бачити військовим», «було понівечено», «щоночі Україна спить тривожно», «неспокійно в регіоні було і вночі», «буквально виборов своє життя у смерті», «через скандал».

Були просто оцінки з різних приводів: «окупаційні війська затято б’ють», «масштабну акцію протесту», «багатомільйонну схему», «змарнілі та схудлі», «унікальна операція», «маленького борця», «все частіше хворіють молоді», «тривалої реабілітації», «питання без відповіді», «багато років працювала», «цей день для них особливий», «діяти треба швидко». І чимало було цих «закликав»-«наголосив».

Траплялися і міркування: «Через російську агресію українцям потрібні знання про поводження зі зброєю, самооборону та домедичну допомогу» (сюжет Діани Оніпко).

Ведучі гостьових студій 17 разів не авторизували власних міркувань, часом таких собі «експертних», наприклад: «Війна в Україні серйозно вплинула на психічне та фізичне здоров’я населення, хронічний стрес виснажив організм українців, знизив імунітет та викликав проблеми із серцево-судинною та нервовою системою» (Вадим Колодійчук).

Було 2 безпідставних узагальнення: «щоранку Україна прокидається, перечитуючи про наслідки прильотів», «українці стали все менше стежити за своїм здоров’ям».

Стандарт повноти інформації

Було 46 порушень (по 11,5 на годину).

У повтореному чотири рази повідомленні про початок опалювального сезону в Києві було розмите псевдопосилання «повідомила міська влада», з якого навіть не зрозуміло, про яку саме владу — КМДА чи КМВА — йдеться.

Владислава Власюка ведучий представляв як «уповноваженого з питань санкційної політики», так само було і в титрі. Цього представлення геть недостатньо, бо з нього незрозуміло, чий він «уповноважений» чи то ким він «уповноважений».

Але найбільше вже традиційно було відео без інтершуму в БЗ і в сюжетах — загалом 41 таке порушення.

Стандарт балансу думок

Грубе порушення стандарту балансу думок було у повтореному 5 разів повідомленні про роздачу державою українцям по тисячі гривень.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення — ось такий спіч ведучої: «крім того, фізична активність сприяє зниженню рівня гормонів адреналіну і кортизолу, і навпаки стимулює вироблення ендорфінів». Певно, кожен глядач марафону є фаховим лікарем чи фізіологом.

Інші зауваження

У проаналізованих мною чотирьох годинах ефіру каналу цього дня взагалі не згадували про події на фронті, що виглядає дуже недобре. Це в марафоні, «який розповідає про події війни», як це анонсується часом. З 17 гостей, які побували в цей день на каналі, не було ні військових, ні речників підрозділів, ні воєнних експертів. Так враження, що на фронті не відбувалося цього дня нічого, вартого уваги редакції. Натомість канал повною мірою видавав в ефір «домашню заготовку» — дуже багато говорили про інсульт (бо ж це був день боротьби з інсультом). Такий підхід, певно, має право на життя в мирний час, коли новин, а тим більш драматичних, небагато. Вважаю, що це провально непрофесійна робота редакції каналу.

Наостанок ведучий не анонсував своїх наступних колег по ефіру.

Елементи політичного піару

Протягом чотирьох годин ефіру було 19 проявів політичного піару.

П’ять разів давали повідомлення про «комплексний пакет зимової підтримки родин підготувала держава, про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду. Перший крок уже ініційований президентом — програма зимової “єПідтримки”. Цілі програми — матеріальна підтримка родин, активізація внутрішнього попиту на українські послуги та демонстрація єдності українського суспільства». І синхрон Шмигаля про те, що «кожен українець та кожна українка отримають тисячу гривень». Тут безумовно все прекрасно. І влада (і президент, і прем’єр) виступає в надзвичайно позитивному контексті. Погано одне — ця ідея насправді мала дуже серйозну опонентуру не лише в опозиційному, але й в експертному середовищі. Відтак аргументи опонентів належало згадувати у повідомленні. Грубе порушення стандарту балансу думок зрештою зробило цей матеріал відверто піарівським для влади.

Висвітлення участі президента Володимира Зеленського в саміті в Ісландії звелося до класичних «паркетних» повідомлень. У першому з них в якості новини було ось таке: «Єдність — це запорука миру, з такими словами президент виступив на 76-й сесії Північної ради». І традиційно «подякував партнерам» і «закликав посилювати тиск на ворога». Не було принципово нових думок і в наведеному синхроні президента.

Далі було «паркетне» БЗ про зустріч президента Зеленського з президенткою Ісландії — проста констатація факту зустрічі й обговорюваних тем. Особливо ж інформаційно «цінними» є ось таке: «окрему увагу політики приділили реалізації української “Формули миру” та підготовці до другого Саміту миру».

Так само — про зустріч президента Зеленського з прем’єркою Данії. Усі ці три повідомлення повторювали по ефіру по чотири рази.

І був узагальнений «паркет» про президента в Ісландії. «Зазначив» і «подякував». Ось власне була і вся «новина».

Незрозуміло, навіщо було кликати в ефір новоспеченого міністра молоді та спорту Матвія Бідного без жодного реального «інформаційного приводу». Покликали, просто «аби поговорити» про що завгодно, про якісь абстракції. Про пробіжки вранці, про ментальне здоров’я тощо. Як на мене, це виглядало «відпрацюванням обов’язкового гостя». Нагадаю, що в ефірах «Ради», та й інших лояльних до влади каналів, пана Бідного постійно кликали в гостьові ефіри з приводами й без приводів навіть тоді, коли він тривалий час був ще просто «в.о.» міністра.

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було. Студії та програми вели токсичні ведучі каналу Тетяна Гончарова, Максим Зборовський і Назар Довгий, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була нульовою в репортажному сенсі — жодних репортажних сюжетів чи прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 191 раз (це майже по 48 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 71 раз. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 48 разів. Більш як половиною з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Майже всі з 41 порушення стандарту повноти інформації були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 5 разів був порушений стандарт балансу думок (точніше, було п’ять повторів одного і того ж матеріалу з цим порушенням). І було одне порушення стандарту доступності подачі інформації.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу було 19 проявів політичного піару. Майже все це були типові «паркетні» матеріали, по-перше, про поїздку президента Зеленського до Ісландії, по-друге, про тисячу гривень кожному українцю в синхроні прем’єра Шмигаля.

Російських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, студії та програми вели троє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00—22:00 29 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська й Олег Панюта, гостьові студії — Марія Скиба та Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

• про наслідки російських атак ракетами й авіабомбами по Харкову,
• про наслідки падіння уламків збитого «шахеда» у Києві,
• про роботу розвідувальних дронів «Фурія» на Покровському напрямку,
• про тимчасове розміщення евакуйованих людей у Дніпрі,
• про баскетбольну команду на візках «Київські леви»,
• про ставлення Індії до російсько-української війни,
• про кредит ЄС Україні,
• про перебіг передвиборчої кампанії в США,
• про примусову зміну демографії Криму окупантами,
• про нові платіжки від газівників за техобслуговування мереж,
• про використання вживаних будматеріалів у відбудовах на Харківщині,
• про субсидії напередодні опалювального сезону,
• про пересадку печінки наймолодшому в Україні 6-місячному пацієнту.

Було пряме ввімкнення про перебіг передвиборчої кампанії в США.

Гостями ефіру були:

Оксана Жолнович, міністерка соціальної політики, про проголосований ВР законопроєкт щодо реформування системи визначення інвалідності, про зміни в оплаті державою послуг із реабілітації, про новий статус щодо працездатності.

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про наслідки ракетного і бомбового ударів по Харкову, про ліквідацію наслідків, про можливу відбудову зруйнованого Держпрому.

Ольга Герасим’юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення, про конференцію ЮНЕСКО в Парижі про захист культурної спадщини, про участь країни-терористки Росії у ЮНЕСКО.

Марія Мезенцева, заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції України з ЄС, про підсумки саміту Україна — Північна Європа.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про програму «єПідтримка» і про тисячу гривень кожному українцю.

Владислав Волошин, речник Сил оборони півдня, про ситуацію на Оріхівському напрямку, про ситуацію на Времівському виступі.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, про позиції НАТО і США щодо північнокорейських військових у Росії, про перспективи військово-технічного співробітництва України з Південною Кореєю, про динаміку російських втрат і мобілізаційні можливості Росії.

Володимир Фесенко, політолог, про посилення співпраці України з Південною Кореєю, про реакції західних партнерів, зокрема НАТО, про підсумки візиту Зеленського до Ісландії.

Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, про подальшу протидію російському Чорноморському флоту, про можливості знищення Керченського мосту.

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, член-кореспондент Української академії геополітики та геостратегії, про підсумки виборів і протести в Грузії, про приїзд Орбана до Грузії.

Дмитро Жмайло, співзасновник і виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці, про причини залучення Росією північнокорейських солдатів, про можливе розширення співпраці Росії з КНДР, про ризики війни між двома Кореями, про позицію Китаю, про ситуацію на фронті на Времівському, Курахівському, Покровському і Куп’янсько-Лиманському напрямках.

Назарій Кішак, командир підрозділу 153-ї ОМБР, про ситуацію на фронті на Харківському напрямку.

Олена Охріменко, директорка департаменту Пенсійного фонду, про субсидії на закупівлю дров для опалення.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 47 разів (це майже по 12 порушень на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали фото і відео 10 разів. Скористалися сторінками ДСНС Харківщини, Нацполіції та Держприкордонслужби. Також використовували відео і фото з ворожих соцмереж і телеграм-каналів.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було лише 2: «про це інформує Генштаб», «в мерії підрахували» (Харківській).

Було 6 абстрактних псевдопосилань: «мовляв», «повідомляють» (невідомо хто), «ми знаємо», «попередньо», «виявилося».

Найбільше порушень (22) були поданням фактів без будь-яких посилань на джерела.

Узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок було 7: «Київ каже», «експерти наголошують», «кажуть українські волонтери», «наші воїни кажуть», «як пише тутешня преса», «відзначають соціологи», «юристи радять».

Стандарт точності інформації

Було 19 порушень (майже по 5 на годину).

Більшість із них (11) були невідповідностями картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Наприклад, ведуча казала про зруйнований Держпром, а показували розбір завалів у приватному секторі Харкова. Або ж за кадром говорили про протести в Тбілісі, а показували Орбана, і навпаки — говорили про Орбана, а показували протести. Численні «аналітичні» сюжети традиційно «перекривали» абияким архівним відео.

Тричі ведуча новин стверджувала: «Держпром — це перше пряме влучання в об’єкт ЮНЕСКО». Це подвійна фактична неточність. Бо, по-перше, Держпром лише перебуває у попередньому списку до включення в об’єкти ЮНЕСКО. А по-друге, навіть станом на березень цього року ЮНЕСКО була засвідчила у своєму звіті пошкодження росіянами 274 об’єктів української культурної спадщини, що ж до прямих влучань — досить згадати хоча би пряме влучання російської ракети в Спасо-Преображенський собор в Одесі. У самий вівтар — куди вже «пряміше»?

Ще була повна фактична невідповідність підводки та синхрону, яка вводила глядачів у оману. Підводка закінчувалася згадкою про бої на Харківському напрямку в районі Вовчанська, а в синхроні (фрагменті з попередньої гостьової студії) речник Сил оборони півдня говорив про конкретний наступ росіян на Запорізькому напрямку.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 169 разів, це більш як по 42 порушення щогодини.

166 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Суто емоційні оцінки: «наводять жах», «цей кошмар окупантів», «понівечене окупантами житло», «окупанти гатять по селу чи не щодня», «на щастя, витоку газу вдалося уникнути», «численні ганебні справи», «дивовижні краєвиди».

Просто оцінки з різних приводів: «непереливки було цієї ночі росіянам», «чи не щодня усіляко дестабілізує», «потужні вибухи лунали», «кілька потужних авіабомб», «вкотре не добрий ранок», «ведуть ефективну розвідку», «приїхали багато людей», «поспішили відмежуватися», «в умовах критичної залежності», «історичного в усіх сенсах голосування», «перегони є надзвичайно конкурентними», «давні хороші відносини», «найскладніший етап вже минув», «резонансну заяву», «почали активно вилучати майно», «і це важливо», «і перевірка ця вкрай важлива», «ціни на будматеріали зараз непідйомні», «правлять символічну суму», «важливий момент», «навіть тепер гідно представляють країну», «одна з найвідоміших арен», «відомих співаків», «унікальна операція», «такі надскладні операції роблять тут постійно», «однієї з найбільших перемог», «і це не єдиний виклик» тощо.

Були й деякі міркування: «Схоже на те, що прилетіло і потужно детонує на складі артбоєприпасів російської 123-ї окремої мотострілецької бригади» (ведуча Людмила Добровольська, деталізованість цього припущення вражає). «Індія стала би непоганим варіантом, куди приїхали б і демократії, і автократії, але є одне “але”, ім’я якому Китай» «Та зараз позиція Індії щодо Росії може змінитися через залучення до війни солдатів із Північної Кореї, що в перспективі загрожує безпеці в Азії та буквально підтверджує те, що Україна говорить роками» (сюжет Олени Чернякової). «За лічені дні до виборів Гарріс вирішила пустити в дію важку артилерію» (сюжет Юрія Гули).

Гостьовий ведучий одного разу не авторизував власного міркування.

Ще було два узагальнення: «в умовах критичної залежності від американської підтримки рахує дні до 5 листопада й Україна», «обслуговування газових мереж у багатоповерхівках зачекалися».

Стандарт повноти інформації

Було 33 порушення (більш як по 8 порушень на годину).

Тричі ведуча новин казала в бекграунді про «засідання РНБО після 22 жовтня, де йшлося про численні ганебні справи корумпованих членів МСЕК, зловживання комісій і отримання державними посадовцями фальшивих інвалідностей». Насправді йшлося там про масове отримання інвалідностей прокурорами, але ведуча цей момент замовчала. Тож, до слова, й незрозумілим для глядача стало те, що «президент тоді наголосив, що має бути персональна відповідальність, в тому числі політична, особисто генпрокурора». А при чому тут генпрокурор тоді, даруйте? (Загалом же таке замовчання межує з політичним піаром).

Не досить було Олександра Коваленка представляти лише як «військово-політичного оглядача», а Володимира Фесенка лише як «політолога».

В одному випадку не позначали ні датою, ні як архівне бекграундове відео.

Але найбільше порушень стандарту (27) були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ, а в сюжетах інтершум найчастіше традиційно заміняли якимось музичним шумовинням.

Стандарт балансу думок

У сюжеті про нові платіжки від газівників за техобслуговування мереж так і не поцікавилися думкою тих, хто буде ці нові платіжки оплачувати.

Стандарт доступності подачі інформації

От в усному повідомленні про ухвалене парламентом реформування системи МСЕК (яке без змін ганяли в новинах тричі) було таке: «висновки МСЕК вноситимуть до електронної системи охорони здоров’я, щоб спростити доступ лікарів до даних, зробити процес прозорим і швидким. І систему МСЕК мають розділити на комісії першого, другого та інших рівнів». Звучить дуже так «солідно» і навіть позитивно, але що це означає насправді?

І тим більше незрозумілим був після цього синхрон одвічного (в ефірі марафону) Михайла Цимбалюка, який раптом говорив: «Однозначно, це не реформа МСЕК. Ми надіємося, що це буде першим кроком…». Якщо це не реформа МСЕК, то що це таке? А якщо реформа, то навіщо давати таку оцінку? Одне слово, заплутали глядача, особливо того, хто поневірявся досі по оцих МСЕКах.

Тричі була ось така складна для сприйняття і розуміння мапа: 

Ще ведуча казала: «дуже цікавий кейс».

Інші зауваження

Говорили з заступницею міністра економіки про тисячу гривень кожному українцю. Ведучі запитували навіть, чи можна буде витратити цю тисячу на театр чи на книги. І не поставили запитання, яке лежить на поверхні та цікавить дуже багатьох людей — чи можна буде свою тисячу задонатити на ЗСУ.

От дивно, каналу вистачає ресурсу робити численні псевдоаналітичні сюжети про якусь теоретичну геополітику, а в такому чутливому для дуже багатьох глядачів питанні, як реформування системи МСЕК, спромоглися лише на формальне, геть неінформативне і незрозуміле БЗ з незрозумілим синхроном Цимбалюка, яке ганяли по ефіру тричі.

Як і завше, на каналі не шанують фемінітиви: «Оксана Жолнович, міністр соціальної політики» (титр на гості, цікаво, що ведучі при цьому говорили правильно «міністерка»), «країна-терорист» (ведучий Максим Сікора), «Марія Мезенцева, народний депутат…» (титр на гості), «зробити її президентом» (переклад синхрону Трампа в сюжеті Юрія Гули), «донором для Матвійка стала мама», «вона стала Матвію донором» (сюжет Дарини Цисарук).

Елементи політичного піару

Проявів політичного піару протягом чотирьох годин ефіру було 7.

Суто «паркетними» були два повідомлення про зустрічі президента Зеленського з лідерами північноєвропейських країн і зустрічі з прем’єркою Данії. Обидва повторювали по два рази.

Дуже вже занадто компліментарно про президента Зеленського говорила в гостьовій студії народна депутатка Марія Мезенцева. Зі зручних запитань і з мовчазної згоди ведучих.

Про відставку Андрія Костіна з посади генпрокурора повідомляли у вигляді БЗ+СХ, де Костін говорив про успіхи свого Офісу. Навряд чи в парламенті до нього не виникло купи критичних питань. Але всі вони залишилися поза кадром.

Був цілий сюжет про нові платіжки від газівників за техобслуговування мереж, звісно ж незбалансований (не було думок тих, кому ці платіжки оплачувати). Натомість раптом у сюжеті був «несподіваний поворот» і з заявленої теми авторка перескочила на те, як газівники відновлюють пошкоджені обстрілами газомережі у прифронтових містах і селах, а далі було звісно ж — «наголошує очільник групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов». І синхрон пана Чернишова про достатні запаси та цілодобову роботу газівників.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення, в гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 279 разів. Це майже по 70 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 169 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 47 разів, майже половиною з цих порушень було подання фактів без будь-яких посилань на джерела. З 33 порушень стандарту повноти більшістю була відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 19 разів, більшість порушень — невідповідності картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 10 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт балансу думок.

У проаналізованому ефірі каналу цього дня було 7 проявів політичного піару. 4 рази показували суто «паркетні» БЗ про зустрічі президента Володимира Зеленського в Ісландії. У гостьовій студії народна депутатка Ірина Борзова зі згоди й подачі ведучих відверто вихваляла президента. Однозначно позитивно подали вже ексгенпрокурора Андрія Костіна у матеріалі про його відставку. І був обов’язковий традиційний синхрон від голови правління «Нафтогазу Україна» Олексія Чернишова.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00—22:00 29 жовтня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота каналу: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск новин, потім — 20-хвилинний випуск новин спорту. Наступна година була суцільно гостьовою. Новини вів Роман Сухан, підсумковий випуск — Мая Підгородецька, спортивні новини — Олексій Мандзій, гостьові студії вели Олеся Ніцевич і Борис Іванов.

В ефірі були такі сюжети:

• про бої артилеристів 56-ї ОМПБР під Часовим Яром,
• про наслідки ракетних і бомбових ударів ворога по Харкову,
• про наслідки удару по Кривому Рогу,
• про голосування за відставку генпрокурора Костіна в парламенті,
• про кредит ЄС Україні під забезпечення замороженими російськими активами,
• про роботу мобільних вогневих груп на Львівщині,
• про те, що керівниці Миколаївської МСЕК досі не повідомили про підозру,
• про футзальну збірну України,
• про порятовану військовими з зони бойових дій коняку,
• про нинішнє життя 97-річної бабусі з Очеретиного, яка у квітні цього року пішки тікала з-під російської окупації.

Було пряме ввімкнення про роботу Хмельницької МСЕК після арешту її очільниці.

Гостями ефіру були:

Олексій Кучеренко, народний депутат, фракція «Батьківщина», про 13-мільярдні накопичені борги перед енергетиками, про ймовірність підвищення тарифів на електрику, про збільшення імпорту електрики з ЄС узимку.

Сергій Нагорняк, народний депутат, фракція «Слуга народу», про 13-мільярдні накопичені борги перед енергетиками, про ймовірність підвищення тарифів на електрику, про збільшення імпорту електрики з ЄС взимку.

Надія Бігун, заступниця міністра економіки, про перші виплати держави за програмою національного кешбеку.

Ярослав Железняк, народний депутат, фракція «Голос», про проєкт державного бюджету на 2025 рік, про 2 тисячі правок до законопроєкту до першого читання, про пропоноване підвищення зарплат прокурорам, про проблему фактичного зниження зарплат вчителям.

Сергій Фурса, інвестиційний банкір, про негативні сторони рішення президента й уряду про роздачу українцям по тисячі гривень.

Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи, про чергові ядерні тренування в Росії, про статтю в The Economist, що «Україна веде війну за виживання, а не за перемогу».

Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, про зростання середніх зарплат в Україні за даними Держстату.

Олена Трегуб, виконавча директорка Незалежної антикорупційної комісії, членкиня Антикорупційної ради при Міноборони, про кількість і якість вироків по антикорупційних справах, про недоліки Реєстру корупціонерів, про недопрацювання антикорупційної реформи.

Ігор Чаленко, голова Центру аналізу та стратегій, про підсумки саміту України та країн Північної Європи, про те, що Зеленський імовірно просив у США ракети «Томагавк».

Леонід Маслов, адвокат, командир відділення у 92-й ОШБР, про тенденції щодо самовільного залишення частин у ЗСУ, про небезпеки закону про посилення відповідальності за СЗЧ.

Катерина Макаревська, журналістка «Суспільне спорт», яка була учасницею церемонії нагородження преміями «Золотий м’яч», про номінантів, нагороджених і подробиці церемонії, про розвиток жіночого футболу в Україні.

Денис Попович, воєнний оглядач видання «Апостроф», про причини значного просування ворога восени цього року, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку.

Геннадій Гудков, російський опозиційний політик, про сенси долучення Північної Кореї до війни в Україні солдатами, про можливі сенси Путіна з ядерними тренуваннями в Росії.

Юрій Федоренко, командир батальйону УБПАК «Ахілес» 92-ї ОШБР, про ситуацію на фронті під Куп’янськом.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цей стандарт порушували 28 разів (по 7 порушень на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів інформацію і відео брали 15 разів. Користувалися телеграм-каналами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, Херсонської МВА, міського голови Києва Віталія Кличка, народної депутатки Ірини Геращенко, Окремої президентської бригади та ДБР. Використовували відео ворожих телеграм-каналів. Скористалися також сторінками в соцмережах Нацполіції та Нацгвардії.

9 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, ДБР, Херсонську ОВА, були також «відзначають військовослужбовці повітряного командування «Захід» і «повідомляє місцева влада» (Кривого Рогу, але яка?).

Було одне абстрактне псевдопосилання «є інформація».

І 3 узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Центрі Разумкова кажуть», «люди, які приїжджають на комісію із сіл, кажуть», «впевнені у збірній».

Стандарт точності інформації

Було 12 порушень стандарту (по 3 на годину).

Картинка і текст не «дружили» у 8 випадках.

4 рази ведучі називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт було порушено 45 разів (це більш як по 11 порушень на годину ефіру в середньому).

Усе це були суб’єктивні думки (оцінки) журналістів у новинах, наприклад: «понівечені кілька багатоповерхівок», «після скандалу з прокурорами», «популярне на Заході свято», «було найбільш гаряче», «спокійніше стало», «каратимуть більш м’яко», «найпрестижнішого банку», «повертаються максимально швидко», «одним із перших масштабних проєктів»,  «відреагували з обуренням» тощо.

Стандарт повноти інформації

Стандарт було порушено 9 разів.

Тричі у сюжеті про відставку генпрокурора давали синхрон якогось депутата з трибуни та ніяк його не представили. При цьому показували його або на загальному плані, або взагалі не показували (поки звучав в сюжеті його синхрон). Тобто ідентифікувати цього спікера, який казав «позиційну» думку, важливу для балансу думок у сюжеті, було взагалі неможливо.

Не досить і неточно було представляти Дениса Поповича лише як «військового оглядача», до того ж «військовий» — помилкове слово (бо він не має стосунку до війська), правильно — «воєнний».

У сюжеті з Миколаєва у двох стендапах з початку сюжету не титрували кореспондента.

4 рази на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

У титрі в сюжеті було «56 ОМПБР». Не всі глядачі знають військові абревіатури.

Дуже складна для сприйняття інфографіка:

Бо занадто дрібні шрифти, занадто складні десяткові числа, забагато даних на один слайд, хаотичне розташування даних.

Нічим не кращим був і ось такий варіант інфографіки:

Інші зауваження

Якось дивно представляли народних депутатів: Михайла Цимбалюка — як заступника голови Комітету ВР з питань соцполітики й не згадали фракцію «Батьківщини», а Ларису Білозір — як представницю групи «Довіра» та не згадали її членство в Комітеті ВР з питань організації держвлади. Даруйте, це виглядало як «зелене і квадратне». При тому, що редакція давно і якісно вже відпрацювала формат подібних «депутатських студій» і представлень депутатів у них.

У ведучої новин Маї Підгородецької з самого початку були й досі є серйозні проблеми з інтонуванням і логічними наголосами. А тепер вона ще й додала до цього іронічні інтонації там, де вважає це доречним. А в новинах це недоречно ніде і ніколи.

Елементи політичного піару

Я так і не зрозумів, чому у випуску новин редакція Суспільного новину про тисячу гривень кожному українцю подавала в новинах у вигляді класичного «паркетного» піару з синхроном прем’єр-міністра Дениса Шмигаля. І це при тому, що в гостьових студіях були кваліфіковані й критичні експертні оцінки цього суто популістського рішення влади. Понад те, знову показували цей же матеріал і в підсумковому випуску новин, принаймні для балансу належало додати туди хоча би думки з цього приводу експерта Фурси й нардепа Железняка, які ті озвучили в гостьових студіях каналу. Але факт залишається фактом, і ці БЗ+СХ в новинах у такому вигляді я змушений кваліфікувати саме як прояви піару. Добре хоч не згадали тут «добрим словом» ще й пана президента, як це було в подібних БЗ+СХ у телемарафоні.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 4 репортажних сюжети й 6 гостей-ньюзмейкерів. (Було одне пряме ввімкнення, але воно було не репортажним).

Стандарти журналісти каналу порушували 97 разів, це більш як по 24 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 45 разів. Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Більш як половина з 28 порушень стандарту достовірності були інформації та відео, взяті з інтернету. Стандарт точності порушували 12 разів, стандарт повноти інформації — 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Було 2 прояви політичного піару — типове «паркетне» повідомлення про озвучене прем’єром Денисом Шмигалем рішення влади про виплату всім українцям по тисячі гривень.

Російських наративів і токсичних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

28 жовтня

Окупанти обстріляли багатоповерхівки в Херсоні, є руйнування.

Пентагон: солдатів КНДР перекинули ближче до України, можуть вступити в бій за кілька тижнів.

«Спротив»: найманці з КНДР почали злагодження на Курщині.

Енергетики «ДТЕК» потрапили під ворожий обстріл у Дніпропетровській області.

У справі столичного Голосіївського ТЦК суд обрав запобіжні заходи.

Ворожий «шахед» пролетів критично близько від енергоблока Хмельницької АЕС.

29 жовтня

До ЗСУ планують мобілізувати ще 160 тисяч людей — секретар РНБО (повідомляв Перший канал Суспільного).

Рада підтримала законопроєкт про угоди зі слідством (повідомляв Перший канал Суспільного).

NYT: Зеленський просить у США «Томагавки» (повідомляв Перший канал Суспільного).

WSJ: у Пентагоні побоюються нестачі ракет для ППО.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: ефірні години починалися випусками новин різного хронометражу (і по 15, і по 30, і по 45 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була традиційною: 15-хвилинні новини чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями, раз замість гостьової показували фрагмент недільного тижневика «Факти тижня», о 20-й був годинний підсумковий випуск.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота. До 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, з 10-ї години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для денного слота: години починалися переважно з 15-хвилинних випусків новин (щоправда, останній о 17-й чомусь був лише 10 хвилин), продовжувалися гостьовими студіями.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була повністю гостьовою.

Структура ефірного блоку Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота каналу: ефірні години починалися з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був 40-хвилинний підсумковий випуск новин, потім — 20-хвилинний випуск новин спорту. Наступна година була суцільно гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була такою: 2 репортажні сюжети, 5 прямих ввімкнень і один гість-ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 6 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 2 репортажні сюжети, 7 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 3 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була нульовою в репортажному сенсі — жодних репортажних сюжетів чи прямих ввімкнень. У гостьовій студії побувало 9 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була такою: 3 репортажні сюжети, одне пряме ввімкнення, в гостях побувало 5 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була такою: 4 репортажних сюжети й 6 гостей-ньюзмейкерів. (Було одне пряме ввімкнення, але воно було нерепортажним).

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох годин ефіру побували 9 людей: один ньюзмейкер, 3 експерти, одна журналістка і 4 учасники подій.

У гостях каналів ICTV та СТБ протягом чотирьох годин ефіру побувало 7 людей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, один експерт і один учасник подій.

У гостях на каналі «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 10 людей: 3 ньюзмейкери, один речник, 3 експерти й 3 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 17 людей: 9 ньюзмейкерів, по двоє радників і експертів і 4 учасники подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побували 13 людей: 5 ньюзмейкерів, один речник, 5 експертів і 2 учасники подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей: 6 ньюзмейкерів, 5 експертів, два журналісти й один учасник подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях 28 жовтня — 3 листопада

Телемарафон:

Загалом в ефірі телемарафону протягом тижня було 15 гостьових студій із народними депутатами. З них 12 — у гостях були представники владної фракції «Слуги народу» (це 80% усіх «депутатських» студій), 2 позафракційних (причому один із них формально позафракційний «слуга» Олександр Корнієнко, що збільшує частку «слуг народу» майже до 87%) і один представник фракції «Батьківщини». Представників фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності» протягом цього тижня в ефір марафону не запрошували.

За персоналіями картина виглядала так:

Перший канал Суспільного:

Загалом було 30 «депутатських студій». 12 разів у них були представники владної фракції «Слуги народу». 17 разів — представники опозиційних фракцій. Цього разу навіть запросили представницю маргінальної депгрупи «Довіра».

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Порушення стандартів

Журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 274 рази протягом чотирьох годин ефіру. Це по 68,5 порушення щогодини в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 166 разів, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 56 разів, більш як третиною від цих порушень були факти, подані без будь-яких посилань на джерела інформації. 36 разів порушували стандарт точності, більшістю з цих порушень були невідповідності картинки й тексту за кадром у БЗ. З 11 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність титрів на синхронах. Крім того, 5 разів порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували 414 разів. Це по 103,5 порушення на годину ефіру в середньому, або ж майже по два порушення щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 295 разів. Більшістю з цих порушень були оцінки й висновки журналістів у новинах. У фрагменті тижневика було дуже багато неавторизованих як належить міркувань і ведучої, і автора сюжету. Стандарт достовірності порушували 78 разів. Майже третиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 28 разів, переважно це були невідповідності між картинкою і текстом. 8 разів порушили стандарт доступності подачі інформації, 5 разів — стандарт повноти інформації, Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 259 разів. Це майже по 65 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 174 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 66 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації. Стандарт точності було порушено 17 разів, більш як половина була невідповідностями відео і тексту в сюжетах і БЗ, в прямих ввімкненнях і в якості «ілюстрації» до розмов із гостями. Двічі було порушено стандарт повноти інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 191 раз (це майже по 48 порушень на годину ефіру в середньому). Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 71 раз. Більшістю з цих порушень були журналістські оцінки в новинах і новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 48 разів. Більше половини з цих порушень були розмиті узагальнені псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Майже всі з 41 порушення стандарту повноти інформації були повною відсутністю інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. Стандарт точності порушували 20 разів, у більшості випадків це були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 5 разів був порушений стандарт балансу думок (точніше, було п’ять повторів одного і того ж матеріалу з цим порушенням). І було одне порушення стандарту доступності подачі інформації.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували цього дня 279 разів. Це майже по 70 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 169 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності було порушено 47 разів, майже половиною з цих порушень було подання фактів без будь-яких посилань на джерела. З 33 порушень стандарту повноти більшістю була відсутність інтершуму на відео. Стандарт точності порушували 19 разів, більшість порушень — невідповідності картинки й тексту за кадром у сюжетах і БЗ. Крім того, 10 разів було порушено стандарт доступності подачі інформації й одного разу — стандарт балансу думок.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 97 разів, це більш як по 24 порушення на годину ефіру в середньому. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 45 разів. Усе це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Більш як половиною з 28 порушень стандарту достовірності були інформації та відео, взяті з інтернету. Стандарт точності порушували 12 разів, стандарт повноти інформації — 9 разів, стандарт доступності подачі інформації — 3 рази. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналів ICTV та СТБ був один прояв піару — цілий сюжет, присвячений новій кредитній програмі «Кредобанку» під американські гарантії.

Протягом чотирьох годин ефіру каналу «Рада» було 19 проявів політичного піару. Майже все це були типові «паркетні» матеріали, по-перше, про поїздку президента Зеленського до Ісландії, по-друге, про тисячу гривень кожному українцю в синхроні прем’єра Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» цього дня було 7 проявів політичного піару. 4 рази показували суто «паркетні» БЗ про зустрічі президента Володимира Зеленського в Ісландії. У гостьовій студії народна депутатка Ірина Борзова зі згоди й подачі ведучих відверто вихваляла президента. Однозначно позитивно подали вже ексгенпрокурора Андрія Костіна у матеріалі про його відставку. І був обов’язковий традиційний синхрон від голови правління «Нафтогазу Україна» Олексія Чернишова.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналів «1+1» і «Інтер», не було.

Прояви позитивного політичного піару по фігурантах:

В проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного було 2 прояви політичного піару — типове «паркетне» повідомлення про озвучене прем’єром Денисом Шмигалем рішення влади про виплату всім українцям по тисячі гривень.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських наративів не було, студії та програми вели троє токсичних ведучих каналу.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі інших учасників телемарафону не було.

У проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного російських наративів токсичних медіаперсонажів не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб