Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» й Першого каналу Суспільного за 6—7 січня 2025 року

Телемарафон «Єдині новини» стартував 24 лютого 2022 року. «Детектор медіа» почав моніторити телемарафон 21 березня того ж року за такою методологією. У січні цього року «Детектор медіа» уточнив і доповнив цю методологію, відповідно до зауважень і побажань від редакцій учасників телемарафону. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа».

З березня 2022-го по вересень 2024 року у фокусі уваги моніторингу були фіксація й аналіз ефірних сіток різних каналів, основний контент, який продукували редакції (сюжети, прямі ввімкнення, гостьові студії), порушення стандартів інформаційної журналістики учасниками телемарафону, прояви політичного піару, представлення в ефірі різних парламентських фракцій і депутатських груп, російські наративи й токсичні медійні персонажі в ефірі марафону, замовчані телемарафоном події та теми.

21 травня 2024 року Перший канал Суспільного вийшов із телемарафону й вирушив у самостійне плавання 24/7. Для моніторингу ця зміна не є принциповою. Робота інформаційної редакції Суспільного мовника оцінюється так само як і раніше. Методологія оцінки ефірного продукту Суспільного мовника залишається такою ж, як до телемарафону.

З жовтня 2024 року моніторинг телемарафону змінив формат. Тепер його основу становить аналіз висвітлення головних суспільно важливих тем у марафоні та для порівняння — на Першому каналі Суспільного. Відстежується висвітлення учасниками телемарафону головних тем кожного дня й тижня, представлення народних депутатів різних фракцій/депгруп в ефірі каналів, як і раніше, прояви політичного піару у формі сюжету або ж гостьової студії, наявність токсичних медіаперсонажів і російських наративів. Детальніше про новий формат моніторингу читайте тут.

Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону. А підсумки моніторингу телемарафону «Єдині новини» за липень — вересень 2024 року читайте тут (перша частина) і тут (друга).

Телеканал «1+1» (14:00—18:00 6 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була традиційною: кожна ефірна година починалася випуском новин, які були «різнокаліберними» за хронометражем — по 15, 20 і 45 хвилин. Продовжувалися години гостьовими студіями або документальними проєктами. Новини вела Соломія Вітвіцька, гостьові студії — Наталія Островська і Євген Плінський.

В ефірі були такі сюжети:

• про благодійне колядування дітей загиблих і зниклих безвісти у Луцьку,
• про водохрещенське шоу з Євгеном Клопотенком,
• про ворожий терор проти цивільних жителів Херсона,
• про інтерв’ю президента Зеленського американському подкастеру Фрідману,
• про порятунок лікарями в Дніпрі важкопораненого під Кураховим бійця,
• про «слово року»,
• про астрологічні прогнози на 2025 рік,
• про звільненого з полону морського піхотинця і його родичів,
• про художника Юрія Пацана,
• про бельгійку, яка волонтерить і воює в Україні.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ворожих атак по Херсону,
• про акцію родичів полонених морських піхотинців на Майдані Незалежності,
• про святкування Водохреща в Києві.

Гостями ефіру були:

Максим Джигун, політичний експерт, про значення інтерв’ю президента Зеленського подкастеру Фрідману для трампівської аудиторії, про прогнози щодо майбутньої політики Трампа після інавгурації, про ймовірну відставку прем’єра Трюдо.

Олександр Міхов, військовослужбовець підрозділу НГУ «Омега», про тренування і змагання поранених ветеранів з джиу-джитсу, про росіян за кордоном.

Юрій Пацан, заслужений художник України, про картину, яку хоче подарувати військовослужбовиці, про свою роботу і волонтерство.

Галина Зуєва, військовослужбовиця, про історію з цією картиною, про свою історію війни.

«Фантом», заступник командира 241-ї бригади ТрО, про ситуацію на Курахівському та Времівському напрямках фронту.

Ольга Бігар, заступниця командиру батальйону 241-ї бригади ТрО про ситуацію на Курахівському і Времівському напрямках фронту.

Крім того, в ефірі був фільм проєкту Мирослава Ганущака «Глобус України» про українство в російській Бєлгородщині.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт достовірності порушували 57 разів (більш як по 14 порушень на годину ефіру в середньому).

З соцмереж брали фото і відео 5 разів.

8 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Зокрема так «посилалися» на СБУ, КМДА, Центр протидії дезінформації, або ж так: «за даними слідства», «місцева влада говорить», «кажуть волонтери».

15 разів робили суто абстрактні псевдопосилання: «відомо», «стало відомо», «вже відомо», «наскільки відомо», «є також інформація», «зараз така інформація вже озвучується», «за деякими версіями», «за повідомленнями» (невідомо чиїми), «тут кажуть».

Найбільше порушень стандарту — 22 — були поданням фактичної інформації без будь-яких посилань на джерела, найбільше таких порушень було в повідомленнях про наслідки ворожих атак по цивільних об’єктах.

Ще 7 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «кажуть організатори події», «за прогнозами синоптиків», «експерти наголошують», «лікарі певні» і навіть «запевняють екстрасенси».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 29 разів, це більш як по 7 порушень на годину ефіру в середньому. Майже все це були невідповідності картинки й тексту в БЗ.

Ще тричі традиційно титрували «наживо» раніше відзняте відео і синхрони у прямих ввімкненнях.

Була також суто фактична помилка. У прямому ввімкненні кореспондентка казала, що «за три роки вдалося звільнити буквально кілька сотень, здається, це три сотні», а в сюжеті казала вже геть інше: «за три роки вдалося звільнити кілька десятків морських піхотинців». Згодом у новинах ведуча знову казала про «дві-три сотні звільнених».

Стандарт відокремлення фактів від думок

Традиційно найбільше було порушень цього стандарту — 168, або ж по 42 порушення на годину ефіру в середньому. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Суто емоційні: «запеклі бої тривають», «досить він такий гарячий», «російські нелюди», «трагедія у психоневрологічному інтернаті», «жертв трагедії», «понівечену ногу», «наробила стільки галасу», «приголомшує своїм прогнозом» і подібні.

Просто різні оцінки з будь-яких приводів: «важкі бої тривають», «і це ціна нашої свободи», «зазнала чималих втрат», «і це був дуже важкий досвід», «потужні обстріли», «прийшло чимало людей», «зробив гучну заяву», «видатного українського композитора», «з відомим американським подкастером», «чим далі — то складніше і небезпечніше», «є як ніколи актуальною нині», «важливе дуже місце», «море від ранку непривітне», «втім, охочих зануритися така погода не відлякала», «їх було небагато», «медики робили все можливе», «популярних туристичних локацій», «з цією роботою сталася дивина», «молода, усміхнена, привітна» тощо. І дуже багато було всіх оцих пишномовних «зазначив»-«наголосив» і оцінкових «впевнений»-«зізнається».

Були кілька міркувань журналістів у новинах: «Дуже хочеться, щоб про Херсон не забували, про це місто обов’язково говорили». «Власне, дивлячись на цих людей, ще раз переконуєшся в тому, наскільки сильні наші українці й наскільки вони незламні». «Звісно ж, поляризація — не лише американський феномен», «термін, який вказує на великі проблеми з мобілізацією».

Чимало було й недоречних у новинах маркерів авторизації: «я вже особисто нарахувала», «я вирішила», «я сьогодні спостерігач», «я можу і хочу поділитися новиною», «я хочу зазначити», «я пропоную», «вперше на моїй пам’яті», «хочу зняти», «зазначу».

Було ще одне безпідставне узагальнення, повторене в новинах двічі: «їх було небагато, адже містяни лише звикають до нового церковного календаря».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 12 разів (по 3 рази на годину в середньому).

Не досить було Максима Джигуна представляти лише «політичним експертом». У багатьох сюжетах і в прямих ввімкненнях не титрували синхрони (це системна проблема редакції).

Не титрували датою бекграундове відео побиття ветерана охороною нардепа Тищенка і бекграундове відео катастрофи азербайджанського літака.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення: не слід було показувати скриншот Центру протидії дезінформації. Все одно прочитати дрібний текст неможливо.

Порушення етичних норм

Двічі в одному з наведених синхронів президента Володимира Зеленського не запікали нецензурне слово. А це ж денний ефір, який цілком можуть дивитися і діти.

Інші зауваження

Ну от відверто скажу: якоюсь повною дичиною для мене в телемарафоні виглядав сюжет про прогнози астрологів і екстрасенсів. І це в марафоні, який позиціює себе ледь не як «офіційну версію» реальності.

Одного разу таки ведуча новин забула про фемінітив: «країни-агресора».

Резюме

Новинна складова ефіру каналу була такою — 3 репортажних сюжети й 3 прямих ввімкнення. Ньюзмейкерів у гості не запрошували. З сюжетів кращим був спецрепортаж Наталії Нагорної про ворожий терор проти цивільних жителів Херсона (оператори Ігор Сірий і Віталій Овсянников).

Стандарти журналісти каналу порушували 269 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це більш як 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 порушень. Майже всі вони були журналістськими оцінками в новинах. Стандарт достовірності порушували 57 разів, більш як третиною з цих порушень було подання фактів без будь-яких посилань на джерела інформації. Стандарт точності порушили 29 разів, переважно це була повна невідповідність картинки й тексту за кадром. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації, одного разу порушили стандарт доступності її подачі. Двічі було порушено етичні норми журналістики (нецензурна лексика в ефірі).

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00—22:00 6 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була стандартною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або ж фільмами чи фрагментами тижневика «Факти тижня». О 20-й був годинний підсумковий випуск. Короткі новини вела Олена Фроляк, підсумковий випуск — Тетяна Висоцька, розмовні студії — Вадим Карп’як, фрагмент тижневика — Оксана Соколова.

В ефірі були такі сюжети:

• про бойову роботу артилеристів 77-ї окремої аеромобільної бригади на Куп’янському напрямку,
• про евакуацію людей із Костянтинівки на Донеччині,
• про поховання науковців, які загинули внаслідок дронової атаки по центру Києва,
• про купання в ополонці в Києві на Водохреща,
• про святковий концерт на Водохреща в Києві,
• про закриття ФОПів,
• про розвиток українських морських дронів,
• про жительку Запоріжжя, яка вціліла під завалами клініки,
• про дискусії щодо мобілізації юнаків,
• про зовнішньополітичні прогнози на 2025-й рік,
• про роботу транзитного хабу для евакуйованих в Сумах,
• про вплив закону про заборону російської церкви в Україні на ситуацію з Московським патріархатом,
• про традицію пірнання в ополонку на Водохреща і про процеси старіння організму людини,
• про воїнів-добровольців,
• про героїчно загиблого танкіста бригади «Червона калина»,
• про важкопораненого бойового медика і його дружину,
• про Охтирську громаду на Сумщині і Ясінянську на Закарпатті.
• Було пряме ввімкнення про ситуацію на фронті.

Гостями ефіру були:

Михайло Розсада, генеральний директор Центру громадського здоров’я, доктор медичних наук, про захворювання від метапневмовірусу та ймовірності епідемії в Україні.

Андрій Телюпа, заступник міністра економіки, про підсумки роботи програми «єОселя» у 2024 році та про перспективи від її продовження у 2025 році, про програму «Зроблено в Україні».

Вадим Мисник, речник ОТУВ «Сіверськ», про активізацію обстрілів і бомбардувань прикордоння Чернігівщини й Сумщини.

Віктор Трегубов, речник ОСУВ «Хортиця», про кількість боєзіткнень на різних напрямках фронту, де воюють підрозділи ОСУВ, про ситуацію на Курахівському напрямку і про міські бої в самому Кураховому.

Павло Клімкін, міністр закордонних справ у 2014—2019 роках, про ситуацію з Придністров’ям і позицію України в поверненні Придністров’я Молдові, про позицію Словаччини й Угорщини щодо України.

Яна Брензей, ведуча медіахолдингу і волонтерка, про збір на нічні дрони для 79-ї десантно-штурмової бригади, про колегу Ореста Дрималовського, який нині воює в 79-й бригаді.

Іван на позивний «Варан», офіцер 148-ї окремої артбригади ДШВ, про ситуацію на фронті на Курахівському напрямку.

Крім того в ефірі були:

Фрагмент тижневика «Факти тижня».

Вечірнє відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Фільми проєкту «Антизомбі» про російську пропаганду.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 64 рази, це по 16 порушень щогодини в середньому.

З соцмереж і телеграмів брали відео чи інформацію в 11 випадках. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ, «Інформнапалму», сторінками в соцмережах Херсонської ОВА, Харківської облпрокуратури, «Арсеналінформу». Було «посилання» «почали повідомляти одразу кілька пропагандистських каналів».

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 18. Так «посилалися» на Генштаб, Військово-морські сили, ОСУВ «Хортиця», СБУ, Донецьку облпрокуратуру, Сумську ОВА. І були ще більш розмиті: «стверджують південнокорейські військові», «опублікувала наша розвідка», «за даними слідства», «за даними журналістів-розслідувачів», «повідомили західні ЗМІ». «про це повідомляє низка ЗМІ з посиланнями на власні джерела в ЗСУ».

Було 8 абстрактних псевдопосилань: «уже відомо», «стало відомо», «за даними 2024 року», «це відкриті дані» (невідомо чиї), «було зафіксовано» (невідомо ким), «називають» (невідомо хто).

У 8 випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж (19) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «за словами влади», «влада закликала», «військові акцентують», «командири й побратими переконані», «згадують побратими», «багато військових переконані», «військові кажуть», «військові експерти розуміють», «за даними експертів», «енергетичні компанії Молдови заявили», «наголошують в бізнес-асоціації», «священники наголошують», «історики кажуть», «вчені наголошують», «кажуть близькі».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 18 разів (по 4,5 порушення на годину ефіру в середньому).

Більшістю з цих порушень (14) були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно «перекриваннями» текстів абиякими архівами за принципом «щось на тему».

Випадковим бойовим відео «перекривали» пряме ввімкнення з Донеччини.

Традиційно ведуча казала «сьогодні 1048 день війни» про війну, яка триває з 2014-го. Обидві ведучі, як заведено, 25 тисяч називали цифрою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту традиційно було надзвичайно багато – 334. Це по 83,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини.

Як і зазвичай, переважну більшість з них (316) становили Суб’єктивні думки журналістів у новинах.

Чимало було суто емоційних оцінок журналістів: «цей напрямок нині найгарячіший», «найгарячіше на Курахівському», «не менш складний та гарячий напрямок», «там нині страшно», «палають і Курахівська, Лиманська, Времівська ділянки фронту», «вгатили балістикою», «на жаль, подібна тактика приносить певні успіхи», «страшним ударом» «люди з жахом згадують досі», «це щастя, що минулося без жертв», «на щастя, снарядів вистачає», «на щастя, минулася тихо», «дивовижний порятунок», «історія незламного воїна, який витягував інших з пекла», «з першими складнощами запанікували», «палкий прихильник», «добряче нервувалися» тощо.

І просто оцінок із будь-яких приводів: «цинічний ворожий удар», «гучні вибухи», «цей складний рік», «величезний бойовий досвід», «докладає титанічних зусиль», «блискавична раптовість», «звучить жорстко», «найбільша проблема», «вирішити болючу проблему», «енергетичні проблеми», «гострий брак кадрів», «одна з популярних традицій», «відбулася історична подія», «довгоочікуваний закон», «з символічною назвою», «методи інституту унікальні», «точно ввійде в історію», «масштабне святкування», «найпопулярніша традиція», «гучне виконання», «повний тріумф», «зіркові актори», «віртуозна гра оркестру», «особливо людно» і багато подібних. Зрозуміло, рясно було й усіх оцих урочистих «зазначив»-«наголосив», а також оцінкових «визнає»-«зізнаються» тощо.

Дуже багато було різноманітних суб’єктивних міркувань — від «експертних» думок журналістів до «порад» і «настанов», а то й узагалі якихось «політичних промов», приклади: «На перший погляд, цифра загрозлива, але не слід сприймати її буквально, особливо на тлі тих, хто продовжує працювати». «Однак важливо не забувати — в Україні війна, і кожна проблема — наша плата за війну». «Зважаючи на це, катастрофи немає, бізнес загалом працює — і це головне». «25-й рік вочевидь теж буде непростим». «Поки статистика закриття малих підприємців не загрозлива». «Уникнути зниження мобілізаційного віку можна, якщо ефективніше проводити мобілізацію тих, хто вже нині їй підлягає, а таких приблизно ще 4 мільйони чоловіків». «Адже рано чи пізно воювати таки доведеться кожному, треба готуватися до тривалої боротьби». «Світ почав розуміти, що мир в Україні — ключ до вирішення багатьох геополітичних і світоглядних викликів». «Бо війна Росії проти нас — давно вже не регіональний конфлікт, умови її завершення на роки вирішать подальшу долю автократій». «Хоч би яка була світова кон’юнктура, Україні варто посилити свої внутрішні позиції та резерви: сильна армія, міцна економіка, об’єднане суспільство. Ми не вистоїмо без допомоги партнерів, але за нас боротися за рідну землю точно ніхто не буде». «Ополонка зробить вас здоровішими, тільки якщо ви занурюєтеся регулярно». «Здоров’я — це системна робота над собою».

Багато було і зайвих у новинах маркерів авторизації та маркерів посилення уваги: «я вирішила», «ця фраза мене шокувала», «до речі», «цікаво». Цілий сюжет був зроблений так, що авторка сама під камеру проходила обстеження в Інституті геронтології, тож усе було побудоване на її суб’єктивних авторизованих враженнях. Абсолютно хибний підхід у новинах. Журналіст не повинен ставати учасником подій, має бути лише спостерігачем за цими подіями.

У фрагменті тижневика ведуча й автор сюжету 11 разів не авторизували власних міркувань. (Натомість ведучий розмовних студій вправно це робив). А в тижневику журналісти традиційно давали власну «експертизу», наприклад: «Що ж, якби цей північний маршрут закрився, то Росія втратила би до третини свого нафтового імпорту». «А от із Чорного моря ми їх можемо викинути й самі, завдяки морським дронам, які тільки за 24-й рік удосконалені фантастично». «Але таран надводних цілей та використання зенітної зброї – лише початок еволюції дронів».

І ще було 7 безпідставних узагальнень: «Українці поступово звикають до змін». «Підприємці розуміють: країна у війні й податки бюджету треба». «Спочатку всі оговтувалися від його нового приходу, а тепер всі очікують перших політичних рішень Білого Дому». «За президентства Байдена українці теж добряче нервувалися». «Саме після перемоги Трампа європейські партнери усвідомили, що підтримка України може впасти на їхні плечі». «Першим шоком для українців на початку року стало блокування кордону».

Стандарт повноти інформації

Було лише одне, але дуже грубе порушення стандарту, втім уже традиційне для медіагрупи. У підводці до прямого ввімкнення ведуча так позначала обставину місця: «у прифронтовій зоні працює наш кореспондент». Цього явно не досить для відповіді на класичне репортажне запитання «де?».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення. Зайве було показувати скриншот зі сторінки омбудсмана Лубінця в соцмережі зі «сліпим» дрібним текстом, так само — скриншот сторінки «Арсеналінформу» з дрібним текстом, так само — скриншот з інтернет-видання Newsmaker із дрібним текстом. Я взагалі не розумію, в чому сенс показувати будь-які скриншоти, які телеглядач не може прочитати.

Інші зауваження

Редакція продовжує робити прямі ввімкнення кореспондентів із фронту, в яких ті замість розповідати про ситуацію і події там, де самі перебувають, переповідають зведення Генштабу, ресурсу Deep State тощо про різноманітні напрямки по всьому тисячокілометровому фронту. Не розумію, в чому сенс подібних ввімкнень.

Одного разу забули про фемінітив: «держави-агресора».

Резюме

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення, в розмовній студії побувало двоє гостей-ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти медіагрупи порушували протягом чотирьох годин ефіру 420 разів. Це по 105 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найбільше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 334 рази. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 64 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 18 разів. Як і зазвичай, найбільше порушень було пов’язано з невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, тричі порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (8:00—12:00 7 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, далі годин починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Ірина Баглай і Олексій Фадєєв.

В ефірі були такі сюжети:

• про 155-ту ОМБР на Покровському напрямку,
• про купання в ополонці в Києві на Водохреща,
• про купання в морі та Розколяду в Одесі на Водохреща,
• про прилади РЕБ «Хрущ», який для ЗСУ виготовляють хмельницькі волонтери,
• про звинувачення канцлера Шольца в намірі зустрітися з Путіним,
• про реакції європейських політиків на «поради» Ілона Маска,
• про енергетичну кризу у Придністров’ї та її можливі політичні наслідки,
• про стан британської протиповітряної оборони,
• про роботу медиків стабпунктів 5-ї ОШБР і 100-ї ОШБР на Краматорському напрямку,
• про оператора дронів на позивний «Оріон», який воює на Харківському напрямку,
• про 9-річного волонтера з Черкащини,
• про роботу реабілітаційного центру для військових в Інституті травматології та ортопедії,
• про дитячого тренера з українського бойового мистецтва хортингу на Кіровоградщині,
• про бійця, який із важким пораненням чекав на евакуацію 7 днів.

Були прямі ввімкнення:

• про наслідки ворожих обстрілів Сумщини,
• про наслідки ворожих атак по Дніпропетровщині,
• про ворожі обстріли Запорізької області,
• про наслідки ворожих атак по Харківській області,
• про наслідки ворожих атак по Миколаївщині та Херсонщині.

Гостями ефіру були:

Ігор Терехов, міський голова Харкова, про безпекову ситуацію в місті, про наслідки ворожої атаки новітніми дронами «Молнія-1», про відновлення поруйнованих ворогом будинків і інфраструктурних об’єктів, про допомогу міжнародних партнерів у відбудові зруйнованого, про допомогу міста ЗСУ.

Ігор Смілянський, генеральний директор «Укрпошти», про роботу програми зимової «єПідтримки» через заклади «Укрпошти», про нові поштові марки «Укрпошти».

Микола Колісник, заступник міністра енергетики, про стан української енергосистеми, про енергетичну допомогу партнерів, про питання з постачанням електрики зі Словаччини.

Андрій Ковальов, речник Генштабу, про ситуацію на різних напрямках фронту та добові втрати ворога.

Орест Дрималовський, представник пресслужби 79-ї окремої бригади ДШВ, про ситуацію на Курахівському напрямку фронту, про застосування ворогом дронів на оптоволокні, про штурмову операцію десантників із захопленням 14 полонених.

Олена Кульчицька, радниця міністра соціальної політики, про спрощення процедур отримання ветеранами високофункціональних протезів.

Богдана Ярова, радниця заступника міністра оборони, членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони, про «пакунки поранених» й інші нововведення, які готує відомство.

Дмитро Левусь, політолог аналітичного центру «Об’єднана Україна, про відкладений візит спецпредставника Трампа по Україні, про основні тези інтерв’ю Зеленського американському подкастеру Фрідману, про заклик Макрона до України про «реалістичність» щодо територіальних питань, про імовірність введення європейських миротворців в Україну.

Юлія Павицька, керівниця санкційного напрямку аналітичного центру Київської школи економіки, про можливості обмеження роботи російського «тіньового» флоту новими санкціями західних країн.

Петро Андрющенко, керівник Центру вивчення окупації, про примусову паспортизацію українців на окупованих територіях, про викрадення квартир українців окупантами, про психологічний тиск окупантів на українських дітей.

Тетяна Ціленко, керівниця психологічного відділу благодійного фонду «Веста», про те, як долати стрес і психологічну напругу через війну, про психологічну реабілітацію і соціалізацію ветеранів.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 69 разів (більш як по 17 разів на годину ефіру в середньому).

З соцмереж і телеграм-каналів брали картинку 4 рази. Користувалися телеграм-каналами різних підрозділів ЗСУ і Херсонської ОВА, сторінкою Харківської облпрокуратури в соцмережі.

Найбільше порушень стандарту (34 рази) було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактів. У такий спосіб «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, Оперативне командування «Південь», МОЗ, Мінекономіки, Херсонську, Сумську й Запорізьку ОВА, МЗС Гренландії. Були й більш розмиті «повідомила самопроголошена влада регіону», «повідомили військові», «танкісти кажуть», «в ЗМІ повідомляли», «пишуть західні ЗМІ» і навіть «низка медіа розповсюдила інформацію».

Було 3 абстрактних псевдопосилання: «з’явилася звістка», «ми чуємо», «як з’ясувалося».

10 разів наводили факти без будь-яких посилань на джерела.

Ще 18 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «у Мінекономіки прогнозують», «у відомстві наголошують», «парламентарії переконані», «представники Євросоюзу заявили», «у Кишиневі заявили», «у Молдові заявляють», «кажуть у міноборони країни», «волонтери просять», «політики радять», «кажуть командири», «кажуть організатори», «реабілітологи таку ідею підтримують», «експерти зазначають».

Стандарт точності інформації

Було 23 порушення стандарту (майже по 6 на годину).

Більш ніж половина з них були невідповідності картинки й тексту за кадром в сюжетах і БЗ — 12 порушень.

Абичим «ілюстрували» пряме ввімкнення з Харкова, наприклад, кореспондентка казала про пошкоджені багатоповерхівки, а показували сільські хати тощо.

Абияк «ілюстрували» розмови з 6 гостями.

І традиційно називали числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Порушень цього стандарту було найбільше — 151 (майже по 38 на годину ефіру в середньому).

Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій — 144 порушення.

Траплялися емоційні оцінки журналістів: «історію бійця, яка вразила навіть досвідчених медиків», «на Чернігівщині також неспокійно», «ніч у Харкові пройшла відносно спокійно», «окупанти гатили», «агресор гатив», «ворог гатив», «на щастя, ніхто не постраждав», «розголос скандалу», «скандальних заяв», «викликає занепокоєння».

Більше було просто оцінок із будь-яких приводів: «на найскладнішому Покровському відтинку», «складно на Курахівському напрямку», «на одній із найскладніших ділянок», «точаться жорстокі бої», «це досить суттєві пошкодження», «дуже сильно обстрілюють», «неабияк дошкуляють», «завдали ще одного підступного повторного удару», «цієї грізної машини», «самопроголошена влада», «досконало вивчив дрони», «несподівано пішла у відставку», «потужний землетрус», «докладали усіх зусиль», «попри святкову атмосферу», «успішно відбивають атаки», «значних руйнувань», «примітно», «цьому унікальному спорту», «стабільно зростає», «чимало людей», «з цим проблеми», «часті випадки», «легендарний хід», «щирої промови», «щодо проблем цього підрозділу», «резонансну інформацію», «феномен об’єднання простий», «незвична група підтримки», «невеличке село», «невеличкого селища», «досить складні умови занять», «насправді не проблема» тощо.

Траплялися й «експертні» міркування журналістів: «Дрони стали головною зброєю цієї війни, та важливо не тільки нарощувати виробництво власних БПЛА, а й протистояти ворожим безпілотникам, зокрема засобами РЕБ». «Російська війна в Україні показала серйозну загрозу західному світові». «Яким би шляхом не пішов британський уряд, покращення протиповітряної оборони означає збільшення фінансування, бо вимагатиме мільярдних вкладень».

Одного разу ведуча гостьової студії не авторизувала власне міркування.

4 рази журналісти робили безпідставні узагальнення: «пересічні британці воліють, щоби Маск не втручався у політику їхньої країни», «цього хлопця почала впізнавати вся Україна після його щирої промови на городі напередодні Великодня», «святкувати в такому форматі одеситам до вподоби».

Ще двічі ведуча новин цитувала заяву британських парламентаріїв і нечітко позначала межі цитати, тож як її думка звучало твердження: «такий жест має подати чіткий сигнал Кремлю про стратегічну рішучість партнерів».

Стандарт повноти інформації

Було 5 порушень стандарту.

Двічі у підводці до сюжету про роботу медиків стабпунктів ведуча не згадувала, на якій ділянці фронту вони працюють.

Цитували німецького опозиційного депутата Родеріха Кізеветтера, там було зокрема таке: «реалізація намічених планів означає, серед іншого, зупинення дії Паризької хартії на 10—20 років». Без бекграунду навряд чи більшість глядачів зрозуміли, що це взагалі означає, що таке «Паризька хартія».

У сюжеті було: «в реанімаційному відділенні під вак-системою». Без бекграунду незрозуміло, що це таке.

Не позначали як архівне відео попереднього дня з Херсона.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту.

Згадка про «Паризьку хартію» і «вак-система» без бекграундів. Ще було: «крафтові речі», «рестрикції» і «когнітивні функції».

Порушення етичних норм

Було одне грубе порушення. У сюжеті про реабілітаційний центр у синхроні військового не запікали нецензурне слово. А це ранковий ефір, який можуть дивитися і малі діти.

Інші зауваження

Ведучий на прощання не анонсував наступний у марафоні канал «Рада», просто передав слово неназваним «колегам».

Кілька разів забували про фемінітиви: «затвердила цю кількість віцепрезидент США та екскандидат у президенти Камала Гарріс» (у тексті ведучої та в титрі на синхроні), «відео РФ, країни-агресора» (титр на всьому ворожому відео на каналі), «Ірина Волинська, керівник реабілітаційного центру» (титр на синхроні в сюжеті).

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 3 репортажні сюжети і 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 3 гості-ньюзмейкери. З сюжетів кращим був репортаж Ігоря Левенка (оператори Богдан Савруцький і Олег Кухарський) про 155-ту ОМБР на Покровському напрямку.

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 254 рази. Це по 63,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 151 раз, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів. Майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Більш як половиною з 23 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, по 5 разів порушили стандарти повноти інформації та доступності її подачі. Було й одне порушення етичних норм — незапікане нецензурне слово в синхроні.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Телеканал «Рада» (14:00—18:00 7 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (то по 15 хвилин, то по 20, безсистемно), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії спочатку вела Тетяна Гончарова, згодом — Ганна Гомонай і Назар Довгий.

В ефірі були такі сюжети:

• про прем’єру вистави «Театру воєнних дій» у Києві,
• про бійців-пілотів дронів 65-ї ОМБР на Запорізькому напрямку,
• про проєкт «Regeneration» із психологічної підтримки українців,
• про харківську доньку фронтовика-військовослужбовця.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Іван Чайківський, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про здорожчання різних харчів.

Леся Забуранна, заступниця голови Комітету ВР з питань бюджету, про законопроєкт щодо реформи житлової сфери задля можливості отримання дешевого житла, про конфіскацію західними партнерами заморожених російських активів, про перспективи розвитку економіки залежно від розвитку бойових дій.

Анатолій Замулко, т.в.о. голови Держенергонагляду, про ситуацію в енергосистемі, про стан енергосистеми, про порушення регламентних робіт на енергооб’єктах.

В’ячеслав Чаус, голова Чернігівської ОВА, про наслідки ворожих обстрілів області, про життя прикордонних громад області під постійними обстрілами, про внутрішній «План стійкості» по Чернігівщині.

Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, про дефіцит кваліфікованих робочих кадрів на ринку праці, про державні програми перекваліфікації.

Леонід Тимченко, заступник міністра внутрішніх справ, про підсумки роботи служби 112 за роки роботи під час повномасштабної війни.

Євген Романов, речник ОТУВ «Харків», про ситуацію на Харківському напрямку фронту.

Василь Фурман, доктор економічних наук, про здорожчання харчів, про прогнози стосовно курсу долара.

Олександр Ляшук, військовослужбовець 122-ї бригади ТрО, про ситуацію на фронті на Покровському напрямку, про збір на потреби бригади в автівках і дронах.

«Гендальф», офіцер 12-ї бригади спецпризначення «Азов», про роботу важкими вітчизняними нічними бомберами «Вампір», про ситуацію на Торецькому напрямку.

Максим Теплов, представник рекрутингового центру Сухопутних військ, про умови й результати рекрутингової роботи центру.

Крім того в ефірі були:

Інтерв’ю проєкту «Не можу інакше» про двох доброволиць-військових.

Фільм документального циклу «Герої».

Фільм проєкту «4.5.0» про функціонал ТЦК.

Бюлетень «Парламентський день».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 43 рази (майже по 11 порушень на годину ефіру в середньому).

Одного разу брали відео з ворожих телеграм-каналів.

Узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактів було 12. Так «посилалися» на Міноборони, Генштаб, Повітряні сили, ОСУВ «Хортиця», Харківську і Чернігівську ОВА, «Укренерго» і Союз споживачів (?).

Було чотири абстрактних псевдопосилання: «очікується» (невідомо ким), «ми часто чули».

7 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

Найбільше ж (19) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок: «в Міноборони підкреслюють», «у Комітеті з питань здоров’я нації медичної допомоги та медичного страхування стверджують», «пілоти 65-ї бригади кажуть», «військові називають», «військові зазначають», «кажуть бійці», «прогнозують експерти», «ми часто чуємо від економістів і фінансистів», «українські громадські діячі закликають», «вважають європарламентарі», «кажуть парламентарі», «політики наголошують».

Стандарт точності інформації

Було 32 порушення стандарту (по 8 на годину).

Переважною більшістю з них (28 порушень) були невідповідності картинки і тексту в БЗ. Ще 4 порушення були «ілюструванням» розмов з гостями невідповідною змісту розмови картинкою.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Було 99 порушень стандарту (майже по 25 на годину в середньому).

82 з них були суб’єктивними оцінками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Приклади: «гатять з артилерії», «безупинно штурмували», «суттєво поповнило обмінний фонд», «на щастя, обійшлося без втрат», «це особливо важливо під час війни», «та й то мигцем», «найпотужніший землетрус», «сильна повінь», «унікальний акторський колектив», «прекрасна ялинка», «найпопулярніша вистава» і подібних. І чимало всіх оцих «зазначив», «наголосив», «певен», «зізнається» тощо.

16 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань.

У бюлетені «Парламентський день» геть некоректно позначили межі цитати відкритого листа українських громадських діячів до світових лідерів, тож частина цитати сприймалася як думка анонімного автора бюлетеня.

Стандарт повноти інформації

Було 23 порушення стандарту (майже по 6 на годину в середньому).

У чотирьох випадках не титрували синхрони. У представленні нардепа Чайківського ведуча казала «член Комітету з питань аграрної та земельної політики», але забула сказати, що йдеться про комітет Верховної Ради.

Не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео нападу охорони нардепа Тищенка на ветерана в Дніпрі. Не титрували датами бекграундове відео ураження командного пункту ворога у місті Льгов.

У 15 БЗ на відео не було інтершуму.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення. Не було сенсу показувати динамічний скриншот звернення українських громадських діячів до світових лідерів, дрібним текстом ще й англійською.

Інші зауваження

Одного разу забули про фемінітив: «Леся Забуранна, заступник голови Комітету…» (ведучий у представленні гості).

Елементи політичного піару

П’ять разів показували «паркет» із засідання уряду з синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

Наративи роспропаганди й токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди у проаналізованому ефірі каналу не було. Ефір каналу вели двоє токсичних ведучих — Тетяна Гончарова і Назар Довгий, які раніше працювали на проросійських каналах Медведчука.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була провальною в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. Та й загалом було лише 4 сюжети, і це в ефірі інформаційного каналу! У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Стандарти журналісти каналу порушували 198 разів. Це по 49,5 порушення щогодини в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 99 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 43 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Більшістю з 32 порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ. Більшістю з 23 порушень стандарту повноти була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, було ще одне порушення стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Було 5 проявів політичного піару — стільки разів показували класичний «паркет» із синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

Російських пропагандистських наративів у проаналізованому ефірі каналу не було, ефір вели двоє токсичних ведучих каналу.

Телеканал «Ми — Україна» (18:00—22:00 7 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою. Новини вели Людмила Добровольська з Олегом Панютою, гостьові студії вели Марія Скиба і Максим Сікора.

В ефірі були такі сюжети:

• про бойову роботу дронарів 148-ї артбригади на Курахівському напрямку,
• про ліквідацію наслідків влучання ворожих КАБів по багатоповерхівках у селищі Свеса на Сумщині,
• про безоплатну послугу таксі для ветеранів у Вінниці,
• про те, як бійці підрозділу «Гострі картузи» отримали картузи від британських акторів з однойменного серіалу,
• про роботу ДНК-лабораторії в Рівному, що ідентифікує загиблих бійців,
• про ворожий полігон Капустін Яр, із якого ворог атакує Україну ракетами,
• про північнокорейців на Курському напрямку фронту,
• про енергетичну кризу в окупованому Придністров’ї,
• про внутрішньополітичну ситуацію в Угорщині та Словаччині,
• про метапневмовірус,
• про операцію ГУР по звільненню з російського полону мера Нової Каховки,
• про історію бойового медика, який рятував людей у звільнених з-під окупації сіл на Куп’янщині,
• про військового, який повернувся з полону, і його родину.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Андрій Беседін, голова Куп’янської МВА, про ситуацію в місті, про наслідки ворожих обстрілів Куп’янської громади, про примусову евакуацію сімей з дітьми.

Віктор Трегубов, речник ОСУВ «Хортиця», про ситуацію на фронті на Куп’янському, Харківському, Лиманському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Покровському, Курахівському і Времівському напрямках.

Олександр Толоконніков, речник Херсонської ОВА, про наслідки ворожих атак по цивільному населенню Херсонщини, про відновлення інфраструктури, про системні порушення прав людини на окупованих територіях.

Богдан Петренко, начальник відділення комунікацій 48-ї окремої артбригади, про ситуацію на фронті на Времівському напрямку, про збір на потреби бригади в інженерній техніці.

Олексій Дмитрашківський, пресофіцер тимчасової військової прокуратури на Курщині, про бойові дії на Курщині, про безпекову ситуацію на контрольованій ЗСУ територіях області.

Михайло Подоляк, радник керівника Офісу президента, про тиск на європейських лідерів щодо умов завершення російсько-української війни, про бачення Зеленським умов початку переговорів про мир, про відкладення візиту спецпредставника Трампа Келлога в Україну.

Володимир Фесенко, політолог, про перенесення візиту спецпредставника Трампа Келлога в Україну, про логіку можливих майбутніх переговорів про закінчення війни, про гарантії безпеки України.

Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, про успішну атаку українськими дронами російського порту Усть-Луга на Балтійському морі, про враження командного пункту морпіхів ворога на Курщині.

Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, про вплив на підтримку України відставки Джастіна Трюдо.

Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС 2004—2010 років, про вплив на військову тактику ворога розлиття мазуту, про підводний човен ворога, виведений із Сирії, про підсумки атаки по російському порту Усть-Луга, про стримування російської диверсійної роботи в Балтиці.

Роман Гончаренко, оглядач Deutche Welle, про звинувачення Шольца у намірах зустрітися з Путіним, про ситуацію в німецькому політикумі, про майбутні вибори до Бундестагу, про питання збільшення витрат Німеччини на оборону, позиції Німеччини щодо членства України в НАТО, про заяви Маска щодо ЄС.

Іван Ковальов, начальник відділу прикордонної служби бригади «Гарт», про ситуацію на Харківському напрямку фронту, про збір на потреби бригади.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 61 раз. Це більш як по 15 порушень на годину ефіру в середньому.

7 разів брали картинку з телеграм-каналів, зокрема ворожих анонімних.

15 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Так «посилалися» на Генштаб, ГУР, Центр національного спротиву, Центр протидії дезінформації, ТЦК Дніпра, польське Міністерство клімату й довкілля та компанію «Молдовагаз». Були й ще більш розмиті: «окупанти заявили», «за словами журналістів», «на пропагандистських каналах показують».

Було 7 абстрактних псевдопосилань: «стало відомо», «за відкритими даними», «інформація з’являлась», «закликають» (невідомо хто), «називають» (невідомо хто), «виявляється», «це також відомий факт».

Без посилань на джерела наводили фактичну інформацію 13 разів.

Найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок — загалом 19: «наголошують у Повітряних силах», «у Варшаві заявили», «офіційний Пекін заявляє», «Центр громадського здоров’я наполягає», «кажуть місцеві», «кажуть волонтери», «кажуть військові», «розповідають наші армійці», «наші бійці порівнюють», «лікарі відповідають», «окупанти заявили», «росіяни назвали», «самі росіяни кажуть», «говорять самі ж росіяни», «говорять і полонені росіяни».

Стандарт точності інформації

Було 17 порушень стандарту, це більш як по 4 порушення щогодини.

13 з цих порушень були невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ, переважно некоректне використання різноманітних архівних картинок, аби сяк-так «перекрити» тексти.

Двічі ніяк не сходилася математика в повідомленні про рекорд українського льотчика зі збиття крилатих ракет на винищувачі F-16. Ведуча повідомляла, що «за один бойовий виліт він знищив їх аж 6». А далі казала: «спочатку запустив усі 4 ракети класу “повітря-повітря”, влучно. А тоді, помітивши ще одну російську крилату ракету, вдарив з авіаційної гармати». Даруйте, а що ж сталося з шостою крилатою ракетою? Лише з третьої спроби у підсумковому випуску ведуча казала інакше: «а тоді, помітивши ще дві російські крилаті ракети, ударив по них з авіаційної гармати, збивши одним залпом одразу обидві». Ще традиційно ведуча числа називала цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували найбільше — 251 раз, це майже по 63 порушення щогодини або ж більш як по порушенню щохвилини.

239 із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Було чимало суто емоційних оцінок журналістів: «запеклі бої», «гарячою точкою фронту», «цей напрямок завжди серед найгарячіших», «там зараз чи не найгарячіше», «вже вчетверте гатять», «прицільно гатить», «з переляку розстріляли машину», «через усі кола пекла», «у смертельно небезпечну гру», «страшні тортури», «цю моторошну історію», «страшні випробування», «довгі і страшні 30 місяців неволі», «пандемія паніки», «шок-сенсація», «палають численні мережеві панічні лякачки», «в мережах шириться паніка», «розлючені вони дзвонять», «мають шалену мотивацію», «летить на шаленій швидкості», «депутати шоковані», «вірить у диво», «і диво сталося», «омріяне повернення» тощо.

Ще більше було просто різних оцінок із будь-яких приводів: «складною залишається ситуація», «щосили нищать ворога», «масштабний авіаудар», «наймасштабніший удар», «маленький бліндажик», «цинічно назвали», «багатотисячні антиурядові мітинги», «величезні купи каміння», «ситуація критична», «історичний повітряний бій», «з філігранною точністю», «з ювелірною точністю», «важлива кожна секунда», «катастрофічно не вистачало», «проблеми з водою», «цей випадок є унікальним», «унікальну операцію», «унікальна спецоперація», «легендарного британського серіалу», «легендарні українські «Гострі картузи», «таємні розкішні поїздки», «на розкішних курортах», «розкішного готелю», «розкішну відпустку», «але є і гарні новини» і подібні.

Чимало було й міркувань — від «експертних» думок до «настанов» і «корисних порад», наприклад: «ЗСУ не встигають встановити один світовий рекорд, як самі його перевершують, тож чекаємо нових повідомлень». «І будь-яку активність росіяни теж перетворюють на частину тактики терору». «А все тому, що задурманені пропагандою солдати КНДР більше смерті бояться полону». «Вони поки не розуміють специфіки сучасної війни та не знають військової техніки, але вони швидко вчаться, і це загроза глобального характеру». «Майже вдвічі зростуть тарифи, а соціальне невдоволення – це те, на що робить ставку Путін». «Тож про епідемію наразі не йдеться, та це не означає, що ми можемо легковажити». «У таких випадках пряма – дорога до лікаря, самолікуванням займатися не можна». «І звісно треба дотримуватись елементарних правил гігієни».

Траплялися зайві в новинах маркери авторизації: «я рада його бачити», «коли я вперше приїжджала».

У 8 випадках ведучі гостьових студій не авторизували власних міркувань, наприклад таких: «до речі, президент дуже влучно зауважив, що таке припинення війни, що таке перемир’я і що потрібно мати від союзників для того, щоб Україна погодилася про певні домовленості чи розмови, це дуже важливо, щоб всі союзниики притримувалися однієї точки зору».

Було два безпідставних узагальнення: «зараз за ними (північнокорейськими солдатами) спостерігає весь світ», «але настрій місцевих змінюється».

Ведуча новин некоректно позначала межі цитати держсекретаря США Блінкена, тож два міркування звучали як думки самої ведучої, наприклад, «бо саме “курська карта” є саме тим переконливим аргументом, який критично важливо мати для будь-яких майбутніх переговорів».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 25 разів (більш як по 6 порушень щогодини).

Не досить було в сюжеті представляти Анатолія Храпчинського лише як «експерта з авіації», а в гостьових студіях Володимира Фесенка як «політолога» і Дмитра Левуся як«політолога-міжнародника».

5 разів не титрували ні датою, ні як архівне бекграундове відео.

У 17 сюжетах і БЗ на відео не було інтершуму. В сюжетах його заміняли на недоречну в новинах музичку. А в синхронах лідера самоназваної влади Придністров’я давали начитку перекладу українською без власне інтершуму самих синхронів. Виглядало це геть погано, наче як начитка журналістського тексту на «шпалерах».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення.

Взагалі-то скриншотами, які неможливо прочитати, зловживають майже всі учасники телемарафону, але канал «Ми — Україна» поставив своєрідний рекорд.

От навіщо тут було щось виділяти жовтим маркером?

У титрі на синхроні було «співробітник НАУ». Не всі глядачі знають цю абревіатуру.

Ведучий казав: «своїх проксі-республік». Далеко не всі глядачі знають значення цього терміну.

Інші зауваження

Редакція продовжує на сюжетах підкладати на відео музичку (а подеколи взагалі якесь музичне шумовиння). Загалом це абсолютно зайва річ у новинах. По-перше, заважає сприймати інформацію (хоча «творці» певно гадають, що допомагає), а це — щодо стандарту доступності. По-друге, є елементом емоційної маніпуляції, а це — щодо стандарту відокремлення фактів від думок. А по-третє, через музику зникає інтершум, а це — про стандарт повноти інформації.

Елементи політичного піару

У розмові з радником керівника Офісу президента ведуча занадто вже компліментарно відгукувалася про заяви президента Володимира Зеленського: «президент дуже влучно зауважив», «це дуже важливо».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була відверто слабкою: лише два репортажних сюжети (якісним був репортаж Тетяни Демух і оператора Андрія Куницького про бойову роботу дронарів 148-ї артбригади на Курахівському напрямку), прямих ввімкнень не було взагалі. У гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер.

Стандарти журналісти каналу порушували 357 разів. Це більш як по 89 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 251 раз. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. З 25 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. А з 17 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — компліментарні оцінки ведучою заяв президента Володимира Зеленського.

Російських пропагандистських наративів і токсичних медійних персонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Перший канал Суспільного (18:00—22:00 7 січня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й були 40-хвилинний підсумковий випуск новин і 20-хвилинні спортивні новини, наступна година була повністю гостьовою. Новини вели спочатку Роман Сухан, згодом — Мая Підгородецька, спортивні новини вела Юлія Пазенко, гостьові студії — Ганна Чередниченко й Андрій Діхтяренко.

В ефірі були такі сюжети:

• про наслідки ворожого обстрілу Семенівки на Чернігівщині,
• про бойову роботу артилеристів 4-ї артбригади на САУ «Богдана»,
• про наслідки влучання ворожого дрону в маршрутку в Херсоні,
• про прощання в США з колишнім президентом Картером,
• про зміни в умовах виходу на пенсію за віком,
• про церкви Московського патріархату після ухвалення закону,
• про перспективи російської присутності в Сирії в майбутньому,
• про дітей, загиблих протягом року на Сумщині через війну,
• про віддалені наслідки влучання безпілотника ворога в нафтобазу в Харкові в лютому 2024 року,
• про музей меду у прифронтовому селищі Велика Писарівка на Сумщині.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями ефіру були:

Руслан Соболь, голова Асоціації власників підприємств малого та середнього бізнесу, про тенденції та динаміку закриття і відкриття ФОПів у 2024 році, про прогнози на наступний рік.

Євген Мецгер, голова правління приватного акціонерного товариства «Укрфінжитло», про підсумки роботи програми «єОселя» у 2024 році та про зміни в програмі у поточному році, про проблеми з отриманням кредитів вимушеними переселенцями.

Сергій Дяченко, експерт з енергетики, про готовність Польщі постачати в Україну електроенергію в разі відмови Словаччини робити це, про стан енергосистеми.

Борис Пінкус, президент Республіканського клубу імені Роналда Рейгана, про можливості й умови переговорів про перемир’я між Україною і Росією, про політику Трампа щодо війни в Україні.

Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії, про результати останнього опитування КМІС щодо довіри-недовіри президенту Зеленському, про ймовірність проведення виборів в Україні у 2025 році, звернення українських громадських діячів до світових лідерів, про імовірну політику Трампа щодо війни в Україні.

Євген Магда, директор Інституту світової політики, про останні заяви Трампа щодо причин війни в Україні та щодо ймовірних термінів її завершення, про стратегію України за різних сценаріїв поведінки майбутньої адміністрації Трампа, про відставку Трюдо.

Олександр Фленкя, віцепрем’єр-міністр Молдови з питань реінтеграції у 2019—2020 роках, про ситуацію з енергетичною кризою в Придністров’ї та її можливі політичні наслідки.

Денис Попович, воєнний оглядач, про контрнаступальні дії ЗСУ на Курщині, про удар по командному пункту ворожих морпіхів на Курщині, про ситуацію зі штурмом ворогом Курахового, про ресурси України для подальшого ведення війни, про підтримку США і європейських партнерів у 2025 році, про шляхи реформування управління ЗСУ.

Родіон Кудряшов, заступник командира 3-ї ОШБР, про ситуацію на фронті на Харківському напрямку, про необхідні структурні зміни у війську для переламу ситуації у перебігу війни.

Тетяна Ніколаєнко, членкиня Антикорупційної громадської ради при Міноборони, про переобрання Антикорупційної громадської ради, про ефективність роботи ради.

Геннадій Кривошея, член Антикорупційної громадської ради при Міноборони, про переобрання Антикорупційної громадської ради, про ефективність роботи ради.

Юліанна Туницька, членкиня збірної України з санного спорту, про медальний виступ на змаганнях Кубка світу.

Крім того, в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 28 разів, це по 7 порушень щогодини в середньому.

Найбільше (13) було використання картинки чи інформації з телеграм-каналів і соцмереж. Зокрема, скористалися телеграм-каналами Держприкордонслужби, різних підрозділів ЗСУ, Херсонської ОВА, омбудсмана Дмитра Лубінця, голови Херсонської МВА Романа Мрочка і волонтера Сергія Стерненка. «Посилалися» також на фейсбук-сторінку журналіста Юрія Бутусова.

12 разів робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактів. Так «посилалися» на Генштаб, Повітряні сили, «українську розвідку», ОСУВ «Хортиця», Мінекономіки, Херсонську і Сумську ОВА.

Було одне абстрактне псевдопосилання «повідомлялося» (невідомо ким).

Двічі робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «за словами експертів», «експерти наголошують».

Стандарт точності інформації

Було 8 порушень стандарту точності (по 2 щогодини).

Найбільше було невідповідностей між картинками й текстом у БЗ.

Абичим «ілюстрували» розмову з одним із гостей.

Ведучий називав числа цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 33 рази, це більш як по 8 порушень на годину в середньому.

Усе це були суб’єктивні думки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій.

Переважно оцінки: «найгарячіше вже кілька днів на Курщині», «після трагедій», «масштабну пожежу», «були ще більш переконливими», «швидко роблять постріл», «за лічені хвилини», «до резонансної історії», «набули ще більшого значення», «історичної нагороди», «історичну бронзу», «історичний для України результат» і подібними.

І було одне «експертне» припущення: «Імовірно, Москва може змінити фокус своєї присутності у регіоні на користь Африки».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 5 разів.

У підводці до фронтового репортажу про артилеристів 4-ї артбригади ведуча новин жодним словом не обмовилася про те, де саме воюють артилеристи. Не було про це сказано і в самому сюжеті.

У підводці до сюжету про музей меду ведучий новин називав місцем дії Велику Писарівку, але не казав, у якій області це селище. Далеко не всі глядачі знають, що це Сумщина.

У підсумковому випуску новин у повідомленні про результати соцопитування КМІС щодо довіри президенту Зеленському ведуча не наводила обов’язкових для повноти інформації даних, зокрема про спосіб опитування, кількість опитуваних, кого опитували і яким є розмір статистичної похибки. Прикметно, що в гостьовій студії ведучі всі ці дані наводили.

Абсолютно не досить було представляти Сергія Дяченка лише як «експерта з енергетики», а Дениса Поповича лише як «військового оглядача».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту.

От навіщо було показувати динамічний скриншот дрібного тексту звернення українських громадських діячів до світових лідерів?

Знову показували в розмові з експертом неадаптовану мапу Deep State.

Ведуча новин казала: «інформувала OSINT-спільнота Military Journal в телеграмі, геолокувавши це відео». На слух звучить непіднімно, щоб зрозуміти, довелося прослухати двічі, а у глядачів такої можливості нема. Тут мало того, що термін OSINT більшість глядачів не знає, — що таке «Military Journal», гадаю, не знає взагалі майже ніхто, та ще й треба було ускладнити все це словом «геолокувавши».

Інші зауваження

Одного разу забули-таки про фемінітив: «Соломія Бобровська, член Комітету…» (титр на «хрипушці», при цьому в підводці ведучий говорив правильно з фемінітивом.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була вкрай слабкою: лише 3 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення і жодного гостя-ньюзмейкера. І це в прайм. З сюжетів якісним був репортаж Олексія Коцебчука про наслідки ворожого обстрілу Семенівки на Чернігівщині (оператор Віталій Коровко).

Стандарти журналісти каналу порушували 77 разів, це трохи більш як по 19 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 33 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 28 разів, найбільше було інформації та відео з телеграм-каналів. З 8 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту. Крім того, 5 разів порушили стандарт повноти інформації та 3 рази — стандарт доступності її подачі. Інших стандартів не порушували.

Проявів політичного піару, російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналу цього дня не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні

6 січня

• AFP: у Франції підтверджують дезертирство деяких українських військових на навчаннях.
• На пішохідному переході у Варшаві збили на смерть 14-річного українця.
• Персонал «Енергоатому» скоротився: 3 тисячі зрадили Україну, 2 тисячі виїхали за кордон.
• Публічне СЗЧ: Гнезділова суд залишив під вартою до кінця січня (повідомляв Перший канал Суспільного).
• bsp;     Керівника Держмитниці підозрюють у недекларуванні будинку та землі на 100 тис. доларів (повідомляв Перший канал Суспільного).
• Омбудсман Лубінець: є попередня домовленість з Росією, щоб обміни полоненими у 2025 році стали систематичними.
• Окупанти в Маріуполі знесли понад 500 будинків і ігнорують прохання людей щодо житла.
• Зеленський за 5 років президентства 46 разів ветував ухвалені Радою закони.
• Нардеп Герус: Закриття даних про торги електроенергією — це профанація, а не європейський ринок.
• Президент Австрії доручив сформувати уряд лідеру проросійської партії.
• Дзеркало тижня: У Deep State обурюються витоком інформації, який може зашкодити новому наступу ЗСУ на Курщині.

7 січня

• Трамп: Я можу зрозуміти почуття Росії щодо можливого вступу України в НАТО (повідомляли на Першому каналі Суспільного).
• З Пентагону звільнилася відповідальна за координацію допомоги Україні.
• Сіярто звинуватив Україну у підвищенні цін на газ у Європі.
• У Мінветеранів почали перевірку через приниження ветерана і повідомили про звільнення заступниці міністерки.
• Бутусов: 155-ту бригаду відправили під Покровськ без дронів і РЕБ, а потім ще й залишили без управління (повідомляли на Першому каналі Суспільного).
• sp;     Соцопитування КМІС: довіра до Зеленського падала весь 2024 рік, проте баланс довіри-недовіри позитивний (повідомляли на Першому каналі Суспільного).
• Словом року в Україні обрали неологізм «бусифікація».
• ЦПК: міністр Умєров зносить реформу оборонних закупівель, на кону — 550 млрд грн.
• Нардеп Федієнко: ТЦК мобілізують заброньованих працівників.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була традиційною: кожна ефірна година починалася випуском новин, які були «різнокаліберними» за хронометражем — по 15, 20 і 45 хвилин. Продовжувалися години гостьовими студіями або документальними проєктами.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була стандартною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними розмовними студіями або ж фільмами чи фрагментами тижневика «Факти тижня». О 20-й був годинний підсумковий випуск.

Структура ефірного блоку каналу «Інтер» була звичною для ранкового слота: до 10-ї ранку щопівгодини були 10-хвилинні випуски новин, решту часу займали гостьові студії, далі години починалися 13-хвилинними новинами, продовжувалися гостьовими.

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була звичною для денного слота: ефірні години починалися випусками новин (то по 15 хвилин, то по 20, безсистемно), продовжувалися гостьовими студіями. Новини вела Світлана Усенко, гостьові студії спочатку вела Тетяна Гончарова, згодом — Ганна Гомонай і Назар Довгий.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичною для вечірнього слота: ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, наступна година була гостьовою.

Структура ефірного блоку Першого каналу Суспільного була звичною для вечірнього слота. Ефірні години починалися 15-хвилинними випусками новин, продовжувалися гостьовими студіями. О 20-й були 40-хвилинний підсумковий випуск новин і 20-хвилинні спортивні новини, наступна година була повністю гостьовою.

Новинна складова

Новинна складова ефіру каналу «1+1» була такою — 3 репортажних сюжети та 3 прямих ввімкнення. Ньюзмейкерів у гості не запрошували.

Новинна складова проаналізованих чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: 5 репортажних сюжетів, одне пряме ввімкнення, в розмовній студії побувало двоє гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 3 репортажні сюжети та 5 прямих ввімкнень. У гостьових студіях побувало 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була провальною в репортажній частині — лише один репортажний сюжет і жодного прямого ввімкнення. Та й загалом було лише 4 сюжети, і це в ефірі інформаційного каналу! У гостьовій студії побувало 6 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була відверто слабкою: лише два репортажних сюжети, прямих ввімкнень не було взагалі. У гостьовій студії побував лише один ньюзмейкер.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Першого каналу Суспільного була вкрай слабкою: лише 3 репортажних сюжети, жодного прямого ввімкнення і жодного гостя-ньюзмейкера.

Гостьові студії

У гостьових студіях каналу «1+1» протягом чотирьох проаналізованих годин ефіру побувало 7 гостей — один експерт і 6 учасників подій.

У розмовній студії каналів ICTV та СТБ загалом протягом чотирьох годин ефіру побувало 7 гостей: 2 ньюзмейкери, 2 речники, один експерт, одна журналістка й один учасник подій.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 гостей: 3 ньюзмейкери, 2 речники, 2 радників і 4 експерти.

У гостьових студіях каналу «Рада» протягом чотирьох годин ефіру побувало 11 гостей: 6 ньюзмейкерів, один речник, один експерт і 3 учасники подій.

У гостях на каналі «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: один ньюзмейкер, 4 речники, один радник, чотири експерти, журналіст і учасник подій.

У гостьових студіях Першого каналу Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 7 експертів, один журналіст і 4 учасники подій.

Представлення різних фракцій парламенту в гостьових студіях 6—12 січня 2025 року

У телемарафоні:

Протягом тижня в ефірі телемарафону було 16 гостьових студій із народними депутатами. 12 разів запрошували представників владної фракції партії «Слуга народу», а це 75% від усіх запрошень нардепів. Традиційно «плюралізм депутатських думок у телемарафоні» зображував лише телеканал «Рада», в ефірах якого, крім «слуг народу», і двічі побували представники фракції «Батьківщина», один представник депутатської групи «За майбутнє» і одна позафракційна депутатка (традиційна Оксана Савчук). На інших каналах кликали в гості лише представників владної фракції, а в ефірах каналу «Інтер» цього тижня народних депутатів узагалі не було. Як і зазвичай, протягом тижня в ефірі телемарафону не було народних обранців від опозиційних фракцій «Голосу» та «Європейської солідарності».

За персоналіями картина виглядала так:

Частіше за інших гостем телемарафону був народний депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв, як заступник голови безпекового комітету Ради і як голова делегації в ПА НАТО. Двічі запрошували «слугу» Олексія Леонова. Усі інші народні депутати побували в ефірі телемарафону по одному разу. Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк цього тижня побував в ефірах каналів «Рада» і «Ми – Україна», сумарно ж мав 44 хвилини ефіру, а його колега Сергій Лещенко мав 19 хвилин в ефірі каналу «Рада».

На Першому каналі Суспільного:

Загалом було 24 запрошення народних депутатів. 11 разів запрошували представників владної фракції партії «Слуга народу», 12 разів запрошували представників опозиційних фракцій. Найчастіше опозиція була представлена депутатами фракції «Європейської солідарності» (7 разів), представників «Голосу» кликали в ефір 4 рази, представника «Батьківщини» — одного разу, ще одного разу запросили позафракційну депутатку.

Персонально список гостей-депутатів в ефірах Першого каналу Суспільного цього тижня виглядав так:

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «1+1» порушували 269 разів протягом чотирьох годин ефіру. Це більш як 67 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше традиційно порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 168 порушень. Майже всі вони були журналістськими оцінками в новинах. Стандарт достовірності порушували 57 разів, більш як третиною з цих порушень було подання фактів без будь-яких посилань на джерела інформації. Стандарт точності порушили 29 разів, переважно це була повна невідповідність картинки й тексту за кадром. Крім того, 12 разів порушували стандарт повноти інформації, одного разу порушили стандарт доступності її подачі. Двічі було порушено етичні норми журналістики (нецензурна лексика в ефірі).

Стандарти журналісти каналів ICTV та СТБ порушували протягом чотирьох годин ефіру 420 разів. Це по 105 порушень на годину ефіру в середньому або ж більш як по півтора порушення щохвилини. Найбільше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 334 рази. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 64 рази. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань, як на авторство суб’єктивних думок, так і на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 18 разів. Як і зазвичай, найбільше порушень було пов’язано з невідповідністю картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, тричі порушили стандарт доступності подачі інформації та одного разу — стандарт її повноти. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин ефіру 254 рази. Це по 63,5 порушення на годину ефіру в середньому або ж більш як по порушенню щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 151 раз, переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 69 разів. Майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. Більш як половиною з 23 порушень стандарту точності були невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Крім того, по 5 разів порушили стандарти повноти інформації і доступності її подачі. Було й одне порушення етичних норм — незапікане нецензурне слово в синхроні.

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували 198 разів. Це по 49,5 порушення щогодини в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 99 разів. Більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 43 рази, майже половиною з цих порушень були узагальнені розмиті псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Більшістю з 32 порушень стандарту точності були невідповідності між картинкою і текстом у БЗ. Більшістю з 23 порушень стандарту повноти була повна відсутність інтершуму на відео в БЗ. Крім того, було ще одне порушення стандарту доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували 357 разів. Це більш як по 89 порушень на годину ефіру в середньому або ж майже по півтора порушення щохвилини. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 251 раз. Переважною більшістю з цих порушень були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах і в новинних елементах гостьових студій. Стандарт достовірності порушували 61 раз. Найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. З 25 порушень стандарту повноти інформації більшістю була відсутність інтершуму на відео в БЗ і сюжетах. А з 17 порушень стандарту точності більшістю були невідповідності між картинкою і текстом за кадром. Крім того, 3 рази порушили стандарт доступності подачі інформації. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти Першого каналу Суспільного порушували 77 разів, це трохи більш як по 19 порушень на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 33 рази, майже все це були суб’єктивні оцінки журналістів у новинах. Стандарт достовірності було порушено 28 разів, найбільше було інформації та відео з телеграм-каналів. З 8 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями картинки й тексту. Крім того. 5 разів порушили стандарт повноти інформації й 3 рази — стандарт доступності її подачі. Інших стандартів не порушували.

Прояви політичного піару

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» було 5 проявів політичного піару — стільки разів показували класичний «паркет» із синхроном прем’єра Дениса Шмигаля.

У проаналізованому ефірі каналу «Ми — Україна» був один прояв політичного піару — компліментарні оцінки ведучою заяв президента Володимира Зеленського.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер», не було.

Проявів політичного піару у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного не було.

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

У проаналізованому ефірі каналу «Рада» російських наративів не було, натомість ефір вели двоє токсичних ведучих каналу.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер» і «Ми — Україна» не було.

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованому ефірі Першого каналу Суспільного не було.

Скриншот відео: Факти ICTV/ютуб