Народилась поблизу Дніпра, а померла у Москві: як виглядає могила легендарної співачки Стрельченко

Сьогодні, 2 серпня, минають шості роковини від дня смерті відомої радянської співачки Олександри Стрельченко. Вона була широко популярною у СРСР — виступала з різними оркестрами, а також її голос звучав у фільмах "Війна і мир", "Калина Черська" і "З фронту прийшов солдат". Стрельченко померла у 2019 році, коли їй було 82. Також ми розповідали, де похована відома співачка Людмила Гурченко.

"Телеграф" розкаже, якою була творча діяльність Стрельченко, де виступала та чим відзначилась. Також дізнаєтесь, де похована та який вигляд має могила відомої виконавиці.

Що відомо про Олександру Стрельченко

Майбутня співачка народилась на станції Чаплине в Дніпропетровській області у 1937 році. У 8 років Олександра стала сиротою, оскільки батько загинув на війні, а незадовго після нього померла й мати. Дівчинку віддали до дитячого будинку.

З раннього дитинства Стрельченко співала та проявляла інтерес до музики. Після закінчення школи певний час працювала вихователем у дитячому садку. Здобувала освіту на заочному відділенні Ленінградського педагогічного інституту, де опановувала педагогіку.

У 1958 році Олександра відвідала концерт Воронезького народного хору і вирішила, що хоче пов'язати життя з музикою. Її прийняли до хору, але через певний час звільнили, оскільки в неї були проблеми з голосом. А у 1959-1962 роках вона працювала в Липецькій філармонії.

У 1963 році Стрельченко переїхала до Москви, де упродовж року стажувалась у Всеросійській творчій майстерні естрадного мистецтва. Вона вперше виступила у Москві на сцені Театру естради. З 1964 року Олександра була солісткою Москонцерту та художнім керівником Майстерні народного мистецтва при Концертному об'єднанні "Естрада".

У 1971 році виконавиця отримала 2-у премію та срібну медаль "Срібне коло" за найкращий радіозапис народної пісні "Бела Зоренька". У 1975-1980 роках вона навчалася в музично-педагогічному інституті імені Гнесіна.

Найпопулярнішими піснями у виконанні Стрельченко тоді були "По Муромській стежці", "Дай мені хустку", "Коли б у мене були золоті гори". Її вважали улюбленою співачкою радянських лідерів Микити Хрущова і Леоніда Брежнєва.

Стрельченко виконувала пісні у таких фільмах, як "Війна і мир", "Калина червона" і "З фронту прийшов солдат". У 2000-х співачка виступала з Національним академічним оркестром народних інструментів Росії імені Осипова. Окрім цього, вона давала концерти з муніципальними оркестрами у Челябінську, Ульяновську, Волгограді, Петрозаводську, Липецьку та інших містах.

Олександра часто виступала для дітей-сиріт, ветеранів і брала участь у благодійних заходах. З 2002 року вона стала професором Московського державного університету культури і мистецтв.

Смерть і могила Олександри Стрельченко

У 90-х артистка разом зі своїм чоловіком, барабанщиком Володимиром Морозовим, потрапила у ДТП. У співачки з'явилися проблеми з хребтом і тазостегновим суглобом. Відтоді їй стало складно пересуватися. У 2017 році у Стрельченко виявили хворобу Паркінсона.

Протягом останніх років життя співачка виходила з дому лише для походу в лікарню. Вона не давала інтерв'ю, бо хотіла, аби її "запам'ятали красивою". У серпні 2019 року українка відійшла у вічність. Артистку поховали на Троєкурівському кладовищі. Стрельченко встановили чорний мармуровий пам'ятник з датами життя і смерті та фото, де вона вся у білому.