У грудні «Детектор медіа» почав публікувати огляди політичних відеоблогів від Олександра Круміна, який відстежує маніпуляції, знахідки, злети й падіння корифеїв онлайн-відео.
Перший випуск читайте тут.
Загибель волонтера та Дубінський зашкварює… ться.
На старті тижня, поки решта блогерів завмерла в очікуванні результатів нормандських перемовин у Парижі, найпомітнішими, на мій погляд, відеоблогами стали роботи кореспондентки «Страни.
ua» Олесі Медведєвої та відомого «поціновувача швидкості» Олександра Дубінського.
Перша авторка зосередилася на побитті бахмутського активіста Артема Мирошниченка, внаслідок якого чоловік впав у кому та згодом помер.
Поки проукраїнськи налаштовані блогери (й ті, хто маскується під патріотів) здіймали хвилю, що нападники побили Артема саме за українську мову, проросійська блогерка очікувано доклала зусиль, щоби поставити цю версію під сумнів.
Медведєва логічно апелює до того, що факту побиття волонтера саме за відповіді українською так ніхто й не довів.
Проте тут же маніпулює, називаючи підхоплену історію Артема Мирошниченка «попытками демонизировать жителей Донбасса накануне встречи нормандской четверки», які використовують «сторонники партии войны».
Яку саме партію блогерка мала на увазі, вона не уточнила.
Судячи з риторики проросійських медіа, «партія війни» тепер — усі, крім «Опозиційної платформи — За життя».
До того ж убитий Артем Мирошниченко був таким самим мешканцем Донбасу, як і його гадані вбивці.
Дубінський, у свою чергу, в понеділок видав чергове відео під тегом #Дубинскийзашкваривает.
У ньому блогер / народний депутат розповів, що в чаті представників «Слуги народу» в одному з месенджерів начебто йде голосування за зняття депутатської недоторканості з Петра Порошенка.
А отже на п’ятого президента чекає «публічне приниження».
Втім ніякого зняття на тижні так і не сталося — або стався фальстарт, або Дубінський став жертвою пранкерів, як це часто трапляється з політиками в наші дні.
Нормандська зустріч: зрадити не можна перемогти.
У вівторок, 10 грудня, блогосфера очікувано вибухнула реакціями на підсумки зустрічі трьох президентів і канцлерки в Парижі.
Звісно ж, зрада там сталася чи перемога, блогери трактували в залежності від політичних симпатій.
Серед блогерів — симпатиків Петра Порошенка панували песимістичні настрої.
Які, в тому числі, висловив і колишній кандидат до парламенту від «Європейської солідарності», постійний супутник Петра Порошенка в його поїздках та засновник каналу «Вата Шоу» Андрій Карпов.
Зі зміною влади в Україні блогер від компліментів Порошенку перейшов на їдкі сатиричні ролики з висміюванням Зеленського та його прихильників.
От і за підсумками паризької зустрічі Карпов замаскував під сарказм спроби лестити Порошенку.
Наприклад, згадуючи, як на фото під час зустрічі з Порошенком Путін виглядав злим.
Тоді як e компанії Зеленського невимушено всміхався.
Загалом весь 16-хвилинний тематичний ролик Андрія Полтави-Карпова являє собою перелік того, чого не зробив Зеленський, зустрівшись із президентом Росії (повернення Криму, деокупація Донбасу тощо).
Чому Карпов за це ж саме жодного разу не дорікнув попередньому президенту, можна тільки здогадуватися.
У протилежному таборі натомість панувала атмосфера обережного задоволення.
Анатолій Шарій, зокрема, наголошував, що українська сторона має йти на «ряд уступок», щоби «розморозити» діалог із Росією.
Критикам Зеленського блогер очікувано пропонував «завалить кабину» та нагадував, що більшість тез щодо окупованих частин Донбасу (місцеві вибори, контроль над кордоном після волевиявлення тощо) вписані ще в мінські домовленості 2015 року.
Шарій маніпулює, згадуючи «регулярне побиття львівських музикантів за російську мову» в контексті виступу президента Зеленського, де той говорив про вільне використання російської мови в Україні.
Ймовірно, блогер натякає на випадок, що стався у Львові на початку листопада: вуличним музикантам розбили гітару за те, що вони співали російською.
Хоча самих музикантів націоналісти не били, та й регулярними такі випадки не є.
Вболіває Анатолій і за долю російських журналістів, яких, мовляв, несправедливо не пускають до України через заборони, встановлені попередниками Зеленського.
Найбільше ж хайпонув на паризькій зустрічі найулесливіший ведучий та блогер українського сегменту ютуба Дмитро Гордон.
Полетівши до Парижа, медійник не лише досить стримано поспілкувався із представниками російських пропагандистських ЗМІ, але й записав власні висновки, які станом на 16 грудня набрали майже три мільйони переглядів.
У ролику Дмитро, зокрема, скаржився підписникам, що його «ужасно разочаровал Париж», а організація зустрічі була «просто отвратительной».
Позицію ж українського президента Гордон схвалив, наголошуючи, що із Зеленським Путін спілкувався «очень вежливо».
Україні ж, на думку блогера, варто «заняться собой», розвиваючи економіку й таким чином приваблюючи мешканців окупованих територій.
Як пов’язані Медведчук і Коломойський?.
Тим часом блогер та активіст Сергій Стерненко порадував прихильників мінірозслідуванням про людей, які нині мітингують під стінами Національного банку проти штучного, на їхній погляд, зміцнення національної валюти.
Координатор однієї з груп протестувальників, як виявив блогер, раніше брав участь і в акції під Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення на захист каналу News.
Через що Сергій Стерненко зробив висновки, що в Коломойського та Медведчука — спільні «тітушки».
Що ж, можливо, — але це навряд чи свідчить про таємні зв’язки між двома олігархами, радше про неперебірливість їхніх помічників, які наймають масовку на мітинги.
Справа Шеремета: якісне розслідування чи тиск на «незручних» патріотів?.
Чи не найактивніше блогери реагували на «медіавибух», що затьмарив навіть зустріч президентів у Парижі: брифінг керівників правоохоронних органів, де ті представили публіці підозрюваних у вбивстві журналіста Павла Шеремета влітку 2016 року.
Те, що у злочині підозрюють волонтерів та ветеранів війни на Донбасі, спричинило бурхливу полеміку, сторони якої, попри те, що слідство ще не завершене, переважно впевнені в (не)винуватості підозрюваних.
У таборі прихильників версії слідства, зокрема серед проросійських блогерів — цілковито очікувані висновки: ветеран чи волонтер = безкарний злочинець.
Схожі тези просував, наприклад, Анатолій Шарій.
Він, зокрема, присвятив інциденту кілька відео.
В одному з них, крім критики затриманих, пов’язав залучення колишньої народної депутатки Оксани Корчинської до захисту підозрюваних із тим, що Корчинська разом із фігуранткою справи — лікаркою Юлією Кузьменко, — начебто «розпилювали» кошти, які держава виділяла на лікування дітей за кордоном.
А представники «Братства» Дмитра Корчинського (чоловіка Оксани), вважає Шарій, працюють на Службу безпеки України, силами якої 2016 року Порошенко, мовляв, хотів прибрати з посади міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, замовивши «дестабілізаційне» вбивство журналіста.
Словом, Шарій практично прямо каже, що Шеремета замовив Порошенко.
Натомість блогери, які позиціонують себе проукраїнськими, із заявами правоохоронців рішуче не погоджуються.
Зокрема, заради реакції на брифінг журналіст Роман Скрипін навіть відновив вихід персонального блогу «Рибки Холодницького», назвавши випуск «Терпіти вже набридло!».
У відео Скрипін, традиційно не добираючи слів, назвав сказане на брифінгу правоохоронців «фантазією ментів».
А виступ Авакова — його закріпленням на посаді міністра внутрішніх справ, на якій, за словами «слуг народу», Арсен Борисович був «на випробувальному терміні».
Пройшовся Скрипін і по випуску програми «Право на владу» на «1+1» 12 грудня.
На думку блогера, ведуча Наталя Мосейчук (до слова, кума Романа) «вилизувала» президента Зеленського, який завітав на програму, «як пташеня, яке всралося».
А запрошений до студії Дмитро Гордон, на погляд журналіста, «долизував уже все решта».
(Не)втішні підсумки.
Зокрема підбив їх відомий російський, а потім український журналіст, а донедавна — ведучий Прямого каналу Євгеній Кисельов.
На власному ютуб-каналі «Кисельные берега» у відео «Итоги с Евгением Киселевым» (назва якого ідентична назві авторської програми, яку журналіст вів у 90-х на російському НТВ) медійник рефлексував на підсумки нормандської зустрічі, брифінг щодо вбивства Павла Шеремета, а також на смерть багаторічного очільника Москви Юрія Лужкова.
Зустріч президентів у Парижі Кисельов коментував обережно оптимістично.
Навіть іронізував із песимістичних та похмурих настроїв, що панують у таборі прихильників Порошенка (як і на Прямому, де ще влітку працював ведучий).
А ось щодо брифінгу та оприлюднення імен гаданих виконавців убивства Павла Шеремета Кисельов не випромінював оптимізму.
«Какие мотивы двигали этими людьми?» — запитував глядачів телевізійник, побіжно піддаючи сумніву і причетність до вбивства підозрюваних військових.
А головне – Кисельов слушно зауважив, що присутність президента Зеленського на брифінгу у разі звернення підозрюваних до міжнародних судів обов'язково тими буде потрактована як свідчення політичного характера справи.
Головна редакторка «Лівого берега» Соня Кошкіна 15 грудня опублікувала тематичне відео, присвячене річниці Православної церкви України.
Бо саме цього дня 2018 року в Софії Київській відбувся об’єднавчий собор.
У відеоролику журналістка позиціонувала Петра Порошенка як миротворця та вправного переговорника, який вдало відмодерував зліт церковників наприкінці минулого року та зрештою добився автокефалії.
Словом, Порошенкові — лідеру навіть не найчисленнішої опозиційної парламентської фракції, — вдається залишатися центральною постаттю політичної відеоблогосфери: то в ангельській іпостасі, то в демонічній.