Зустріч президента України Володимира Зеленського та очільника Туреччини Реджеп Тайїпа Ердогана відбудеться 3 лютого в рамках українсько-турецького бізнес-форуму.
Президенти планують зустрітись особисто та скликати Стратегічну раду високого рівня між Україною та Туреччиною.
З української сторони в нараді братимуть участь:.
Андрій Богдан – керівник Офісу президента;.
Андрій Єрмак – помічник президента;.
Ігор Жовква – заступник керівника Офісу президента;.
Андрій Загороднюк – міністр оборони;.
Вадим Пристайко – міністр закордонних справ.
Дмитро Кулеба - віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;.
Тимофій Милованов - міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства;.
Олексій Оржель - міністр енергетики та захисту навколишнього середовища;.
Залучення усієї верхівки до переговорів говорить про наміри обох країн зміцнювати відносини.
Тільки з 2018 року відбулось 10 зустрічей на рівні міністрів закордонних справ.
Поглиблено співпрацювати у галузі оборони країни розпочали з 2016 року.
Туреччина постачає на потреби ЗСУ тепловізори, оптичні пристрої, пристрої радіозв’язку, боєприпаси та навіть військову техніку.
Зокрема, Туреччина одна з перших надала Україні ударні безпілотники Bayraktar TB2 для використання у бойових цілях.
Навіть Ізраїль у 2014 році відмовився продавати Україні цей вид безпілотників, бо тоді неминуча була б конфронтація з РФ.
Країни працюють над спільними проектами.
Для прикладу, "Укроборонпром" разом із турецькими спеціалістами працює над створенням сучасного військово-транспортного літака АН-188, який за параметрами відповідає всім стандартам НАТО.
Модель АН-188 / Фото mil.
Також український завод "Мотор Січ" разом із турецькою компанією Baykar Defence розробляють ударний безпілотник Akinci.
6 грудня 2019 року провели перші випробування, на яких українські двигуни продемонстрували хороший результат.
Незадовго до зустрічі Зеленського та Ердогана, 24 січня відбулось засідання Спільної українсько-турецької комісії з питань оборонно-промислового співробітництва.
Сторони підписали міжурядовий протокол, чим закріпили кооперацію українських та турецьких підприємств на 2020 рік.
Зараз у планах країн розробка нового зенітно-ракетного комплексу середньої дальності.
Сама Туреччина бере дуже амбітні цілі у розвитку оборонної промисловості.
Тому співпраця у військово-технічній царині із Туреччиною виглядає більш ніж перспективно.
Товарообіг між Україною та Туреччиною зараз складає 4.1 мільярда доларів, і це не відповідає тому потенціалу, який мають економіки двох країн, – сказала міністр торгівлі Туреччини Рухсар Пекджан на українсько-турецькому бізнес-форумі в Стамбулі.
Наразі обидві країни працюють над угодою про зону вільної торгівлі.
Ця угода має збільшити товарообіг між країнами до 10 мільярдів доларів.
Однак, робота по цій угоді просувається повільно.
Експерт з центру політичних студій "Доктрина" Денис Москалик у коментарі 24 каналу пояснив, чому угоду досі не уклали.
"Робота над договором про зону вільної торгівлі ведеться, однак там є протиріччя з принципових питань.
Ці протиріччя пов'язані з митами на різні групи товарів, вигідні різним сторонам.
Для турків важливо зняти мита на промислову продукцію і зберегти на сільськогосподарську.
Для українського ж бізнесу важлива відмова від сільськогосподарських мит",.
– сказав Москалик.
Експерт зазначив, що переговорному процесу також заважає падіння курсу турецької ліри, що знизило купівельну спроможність турків.
Це знизило привабливість підписання договору для української сторони.
З цим питанням краще поспішати поспішати.
Якщо не будуть враховані інтереси українського бізнесу, то це може сильно вдарити по вітчизняному виробнику, адже фактично уряд пропускає на український ринок конкурента із більшими виробничими потужностями.
Важливою частиною зустрічі стане українсько-турецький бізнес-форум.
На ньому очікують візиту 400 турецьких бізнесменів.
Зі слів Надзвичайного і Повноважного посла України в Туреччині Андрія Сибіги, це свідчить про неабиякий інтерес до інвестування.
Зі слів посла, Туреччину цікавлять такі сфери як зелена енергетика, агросфера та будівництво.
А в лютому 2020 року планується українська торгова місія до Стамбулу.
Окремо покладають надії на відкриття ринку землі.
Зі слів політолога Дениса Москалика, найважливішою частиною українського експорту до Туреччини є сільськогосподарська продукція.
З української ж сторони одним з основних інтересів є залучення інвестицій з Туреччини.
"Земля сільськогосподарського призначення є пріоритетною для турецьких інвестицій в Україну.
Туркам важливо домовитися з місцевим бізнесом про вихід на ринок землі в рамках спільних підприємств, а для українського бізнесу і влади – отримати турецькі гроші, які будуть вкладені у ринок землі.
Українсько-турецький бізнес-форум повинен сприяти цьому".
– сказав експерт.
Спільний ворог?.
За стосунками Туреччини із Росією та Штатами можна писати книжки з міжнародних відносин.
Неоосманська політика Реджепа Таїпа Ердогана направлена на домінування у Близькосхідному регіоні.
Там Туреччина конфронтує із Росією та США.
Що таке неоосманізм? Верше термін "неоосманізм" почали вживати в Греції під час турецької експансії на Кіпр.
Він означає панівну ідеологію в Туреччині, яка спрямована на повернення до османських культурних цінностей та контролю над територіями, що раніше належали Османській Імперії.
Уособленням ідеології є турецька Партія справедливості й розвитку.
Вона нараховує майже 10 мільйонів членів та має майже половину від усіх місць в парламенті.
Турецькі та американські сили в Сирії / Фото wikipedia.
Останнім часом відносини з росіянами почали загострюватись.
Туреччина ввела війська до Лівії.
Тепер турецька армія воює на боці Уряду Національної Згоди.
Їм протистоїть фельдмаршал Хафтар, якому надає підтримку Росія.
Також спостерігається ескалація конфлікту у Сирії.
Ердоган звинуватив РФ у невиконанні домовленостей.
Президент Туреччини пригрозив новою військовою операцією, якщо Росія не перегляне свої відносини з президентом Сирії Башаром Асадом.
2 лютого 2020 року Туреччина ввела танки в Сирію на підтримку підконтрольних угруповань.
Туреччина не буде припиняти співробітництво з Росією в інших сферах, бо з іншого боку їм треба чинити вплив на Сполучені Штати.
Це говорить про те, що Ердоган діє суто в особистих інтересах.
Для України – це довгостроковий ситуативный союзник, адже Туреччині вигідний курс на стримування російської агресії.
Ердогану не вигідне посилення Росії доти, доки вони з ними конфронтують на Близькому Сході.
Саме тому Туреччина й надалі сприятиме піднесенню української армії.
Більш того, Україна та Туреччина не мають одне до одного значних політичних та історичних претензій, а отже немає жодних суттєвих гальмуючих факторів для подальшого зближення двох держав.