У чому грати проти збірної Росії? Огляд політичних відеоблогів за 6–13 червня 2021 року
У чому грати проти збірної Росії? Огляд політичних відеоблогів за 6–13 червня 2021 року

У чому грати проти збірної Росії? Огляд політичних відеоблогів за 6–13 червня 2021 року

У чому грати проти збірної Росії? Огляд політичних відеоблогів за 6–13 червня 2021 року
У чому грати проти збірної Росії? Огляд політичних відеоблогів за 6–13 червня 2021 року

Тиждень у політичному сегменті ютуба запам’ятався стартом протистояння Анатолія Шарія та Андрія Портнова. А ще — плачами проросійських діячів щодо нової форми української футбольної збірної.

Ой, що то за шум учинився?

Рядок з української народної пісні виринає в голові, коли дивишся на свіжі блоги Анатолія Шарія. Він раптом став «поливати» соратників із російського медіатабору. Наприклад, колишнього першого заступника глави Адміністрації Януковича Андрія Портнова, з яким ще порівняно нещодавно координував зусилля з дискредитації Революції гідності.

Зі слів блогера в анонсі «багатосерійного розслідування», присвяченого проросійському юристу, випливає: це саме Портнов нацьковував діячів з Офісу президента на беззахисних адептів Партії Шарія, допомагаючи як із юридичним, так і з силовим тиском. Тож тепер, мовляв, отримує «сдачи». Це ж Портнов, згадує Шарій, свого часу тікав у Росію, а тепер говорить, що Росія — агресор та окупант. Нині скандальний юрист, певен блогер, замолює проросійські гріхи перед Офісом президента, «вирішуючи питання» через заступника Єрмака Олега Татарова. Анатолій Шарій обіцяє розповісти про колегу по проросійському цеху всю правду. Ну що ж, запасаємося попкорном.

Це, до речі, не перший раз, коли Шарій наїжджає на гаданих однодумців — згадаймо відео, в якому він ганить Медведчука. Це не заважало Шарієві пізніше проводити дні й ночі в ефірі каналів Медведчука, захищати і хвалити голову політради «ОПЗЖ». Тож і з Портновим може помиритися.

Коли твої затяті опоненти віртуально тягають одне одного за чуби, як тут змовчиш? Тож активіст Сергій Стерненко і собі записав відео про «війну» Шарія та Портнова. «Завжди кумедно спостерігати, як відбуваються ватні війни, і я вболіваю особисто за обидві сторони», — посміхається блогер. Додаючи, що «сидіти повинні обидва за те, що працюють в інтересах окупантів».

Реагував на медіадвобій Шарія та Портнова і прихильник Порошенка Мирослав Олешко. У тематичному відео той у фірмовому провокаційному стилі говорить, що з подачі Портнова «Толю использовали и выбросили, как презерватив». Хоча Шарій, мовляв, своїми руками «Портнова та Зеленського» привів до влади. Дістається від Олешка й Сергію Стерненку: той, на думку блогера, пішов на співпрацю з Офісом президента. Адже справа проти нього розсипалася, а на Порошенка, мовляв, влада й далі чинить тиск (залізна логіка). Та й загалом, каже Мирослав Олешко, «Сережа под СБУ», тому й діє в інтересах чинної влади. В цілому, свіжий блог фаната Порошенка просякнутий помітним співчуттям до «затиснутого владою» Шарія на фоні критики Портнова та Стерненка.

Горить сосна, горить, горить та й палає

А ці слова спадають на думку, коли дивишся за скандалом довкола форми футбольної збірної України, в якій наші гравці виступають на чемпіонаті Європи з футболу. Зображені на футболках карта України та гасло «Слава Україні. Героям слава» підірвало пропагандистську спільноту не лише в Росії, звідки залунали перші вигуки невдоволення. Підспівувати кураторам взялися й вітчизняні політики пропутінського штибу.

У токшоу, наприклад, за цей блок відповідали Ілля Кива, Ганна Герман та ведучі проросійських телеканалів. Звісно ж, не мовчали і блогери. Надто розривало ду… душі проросійських ютуберів. Наприклад, блогер каналу «Klymenko Time» Гліб Ляшенко в тематичному відео бідкається: «Зачем на чемпионате Европы по футболу устраивать политические провокации?» Тоді, мовляв, не гріх було би до купи й портрет Бандери нанести, бо «некий австрийский художник был бы доволен». А ще Ляшенка непокоїть, а що ж буде, якщо збірні України та Росії зійдуться в очному двобої на російському стадіоні?

Згадував про резонансну форму й журналіст Антон Голобородько на каналі «Є питання». «Відхапали, як гопніки, у нас шматок території. І потім вимагають, аби весь світ робив вигляд, що нічого не сталося», — критикує заяви агресора медійник. І додає, що обурення росіян тільки популяризувало нову форму збірної України та підсилило підтримку футболістів у світі.

Колишній нардеп Сергій Лещенко, у свою чергу, певен: за допомогою зображень на формі збірної Україна «знайшла креативний спосіб… просувати вигідний наратив про те, що Крим — це Україна». Цей креатив, певен блогер, заслуговує на п’ятірку, бо хайп довкола теми грає нам на руку.

Висловився по хайповій темі й медійник Дмитро Гордон. На думку блогера, форма — «прекрасная». Адже «Крым — украинский, что писать на нашей форме — мы сами разберёмся». Подобається Гордону й гасло на формі. Бо таким чином «я славлю Украину, и у моей страны есть герои». Ба більше: телевізійник запропонував відправити іменний комплект вбрання російській пропагандистці Ользі Скабєєвій, аби та щоразу бачила, кому належить окупований півострів.

Перевтілення Дубінського та сила Єрмака

Були і блогери, які черговим «перевзуванням у повітрі» не стільки дивували, як викликали запитання: скільки ж можна? Наприклад, Олександр Дубінський в одному зі свіжих відео… фактично став на захист Петра Порошенка, якого ще пару років тому поливав тоннами бруду. Зробив це, коментуючи так звані плівки Бігуса. Мовляв, записи не оприлюднили на початку каденції Зеленського, адже тоді чинний президент та його попередник почали співпрацювати, просуваючи на посади лояльних до Порошенка людей. Аж нині, «з подачі ОП» (ну а кого ж іще?), Бігус, мовляв, публікує скандальні аудіофайли. «Сегодня Зеленский, вбрасывая пленки Медведчука через прокладку Бигуса… демонстрирует международным партнерам, что эти люди — плохие… а Вова — хороший», — каже опальний «ексслуга».

А от колега Дениса Бігуса — журналіст Данило Мокрик — згадав про інші записи: задокументовану розмову тодішнього заступника голови Офісу президента Андрія Єрмака та ексрадника Трампа Рудольфа Джуліані, що пройшла у 2019 році. «Для нас запис цієї розмови важливий, бо ми нарешті почули, як Андрій Єрмак веде міжнародні переговори англійською мовою», — говорить блогер. (Англійська в Єрмака поганенька, натякає Мокрик.) Людина, яку, нагадує Мокрик, «ніхто нікуди не обирав», а вона тепер — друга в державі.

Теги за темою
Статті Відеоблоги
Джерело матеріала
loader
loader