Ніч Трампа й Камали в Україні. Як українські канали висвітлювали вибори в США

5 листопада відбулися вибори 47 американського президента. Підрахунок голосів ще триває, але вже зранку (за київським часом) 6 листопада стало очевидно, що переміг кандидат від Республіканської партії, експрезидент Дональд Трамп.

Ці вибори, з огляду на передвиборчі обіцянки обох кандидатів, були важливими не тільки для США, а й для України. Принаймні саме так представляли протистояння Трампа й Гарріс в українських медіа. І, передбачувано, окремі інформаційні телеканали й канали, які працюють в рамках телемарафону «Єдині новини», впровадили спецпрограмування у день (ніч) виборів у США; деякі з них почали свої марафони за два-три дні й навіть за тиждень, як це зробив «Еспресо».

«Детектор медіа» стежив за марафонами на каналі «Перший» Суспільного, спецефіром «Ми — України» в рамках телемарафону«Єдині новини” та програмами на чотирьох інформаційних телеканалах, які працюють поза марафоном — «Еспресо», «Прямому», 5-му та 24-му каналах. Яких гостей запрошували до студій, звідки відбувалися ввімкнення, які теми порушували ведучі та які тези лунали в ефірі — читайте в нашому огляді.

«Ми — Україна»: деокулізація, відкладений апокаліпсис і «тимчасовий параліч світового жандарма»

У телемарафоні «Єдині новини» і вечірній, і нічний слоти були за каналом «Ми — Україна», але їхній спецефір «Америка обирає» тривав з 21:50 до 6:00. Хоч у назві трансляції було написано: «ТЕРМІНОВО! Перші РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ В США», запрошені експерти не поспішали з висновками й говорили, що навіть ранкові результати будуть не остаточними, а фінал американських виборів станеться у січні, коли підрахують голоси виборників, оберуть Конгрес тощо.

Згодом назву трансляції перейменували на «РЕЗУЛЬТАТИ ВИБОРІВ у США: хто перемагає? Харріс ГОТУЄТЬСЯ до судів. Трамп заявляє про ЗАВОРУШЕННЯ». Саме так, капсом.

О 21:00 в етер вийшов науково-популярний історичний проєкт «Параграф», у якому ведуча Юлія Галушка розповіла, чим запам’яталося світу президентство Джо Байдена, його попередників і хто з них кращий. Згідно з рейтингом телеканалу C-Span, лідерство серед очільників США — за Аврамом Лінкольном.

Юлія Галушка нагадала, хто з американських президентів і батьків-засновників зображений на американських доларах, чий президентський термін виявився найдовшим або найкоротшим, хто кому є родичем та інші цікаві факти. Не забули й про теорії змов, убивство Джона Кеннеді й нібито «прокляття» його родини, Вотергейтський скандал, що закінчився відставкою Річарда Ніксона, «Монікагейт» Білла Клінтона й імпічмент Трампа.

 Юлія Галушка у проєкті «Параграф»

На завершення вона розповіла про тварин, які жили у Білому домі. Окрім вівчарки Байдена, яка впродовж року 24 рази вкусила співробітників секретної служби, в президентській резиденції колись тримали алігаторів, тигрів, котів, гусака, корову та єнота.

Далі «Ми — Україна» переніс глядачів у самісіньке пекло. Принаймні, саме його нагадував випуск проєкту «Версії реальності» — ведуча Наталя Кравченко з’явилась у довгій чорній сукні, у студії замість підлоги — земля та руїни, з-під яких виринали язики полум’я, а на екранах були потворні образи Володимира Путіна, Кім Чен Ина та президента Ірану Масуда Пезешкіана.

 Наталя Кравченко у проєкті «Версії реальності»

На противагу антуражу, ведуча почала етер оптимістично: «Ні, апокаліпсису не буде! Будуть вибори й буде новий президент Сполучених Штатів Америки. Він чи вона — дізнаємося скоро». Проте далі спіч Наталі Кравченко все ж нагадував лякалку: «Вже за день-два від перегонів у Штатах залишаться уламки й неприємний присмак, бо від кожного скандалу там зализувати рани доводиться всім. У той самий час, коли у країни зі сформованою на наших очах вісі зла потирають руки та зловтішаються над тимчасовим паралічем світового жандарма».

Етер, у якому ведуча обіцяла розповісти про скандали, недолугі вислови та рішення всіх учасників президентських перегонів, розпочався з історії про «передвиборчий стресовий розлад», який з’являється в американців через вибори. Наталя Кравченко повідомила глядачам, що згідно з американськими дослідженнями, станом на 2024 рік 73% респондентів відчувають тривогу перед виборами. І додала, що раніше ніхто через політику не збирався закінчити життя самогубством, а цьогоріч багато хто захотів. Процитувала американського професора, за словами якого кожен двадцятий респондент думав про суїцид через вибори.

Від психічних розладів американців ведуча перейшла до розладів російських і згадала їхній серіал «Гудбай» про Джо Байдена та ролики RT, за допомогою яких російська пропаганда намагалася дискредитувати чинного американського президента. Цього разу Кравченко зглянулася над глядачами й не стала переповідати сюжети, а просто сказала, що цей контент цікавий як симптом безкарності Росії.

Окрім лякалок та відеонарізок з Маргаритою Симоньян і Дмитром Дюжевим у ролі Байдена, у випуску були й теми, які справді є інформативними для аудиторії. Наприклад, ведуча розповіла про політичний статус Пуерто-Рико у складі США та чому не вдається зробити цю територію 51-м штатом. Розказала вона і про використання у виборчих перегонах штучного інтелекту, соцмереж, фейкових новинних сайтів і вплив на вибори Росії, Ірану та Китаю, при чому, за її словами, Пекіну байдуже, кого підтримувати, аби скоріше розхитати американську демократію.

Пригнічену атмосферу Наталя Кравченко спробувала розбавити мемами, які з’явилися під час передвиборчої кампанії. Але і тут не обійшлося без «чорнухи» про мігрантів-гаїтян зі Спрингфілда, які начебто їдять собак, кішок та інших домашніх тварин. Автором цих фейків був Трамп, який під час дебатів із Гарріс перекрутив зміст вірусного відео про мігрантів, які вбивали качок із місцевого парку заради проживання. Якщо аудиторія каналу сподівалася на хоч якийсь смішний мем, ведуча тут же ці надії приборкала, мовляв, інша хвиля мемів була вже «не такою жартівливою». І правда, далі вона розповіла про кандидата на посаду віцепрезидента США Джея Ді Венса, який сказав, що Демократичною партією керують бездітні власниці кішок, а друг дитинства Трампа Девід Рем назвав Камалу Гарріс дияволом та антихристом.

По закінченню «хвилинки позитиву» від Наталі Кравченко на каналі «Ми — Україна» ввімкнули вечірнє звернення президента Володимира Зеленського та коротке інтерв’ю ведучого Олега Білецького з керівником Центру протидії дезінформації РНБО Андрієм Коваленком про солдатів із КНДР, які вчаться у Росії керувати дронами.

 Олег Білецький

А вже о 21:50 почався спеціальний етер «Америка обирає», який тривав до 06:00. Під час марафону на зв’язок з Вашингтона виходила спецкореспондентка «Голосу Америки» Юлія Ярмоленко, яка розповіла про ситуацію у штабі Камали Гарріс, а її колега, старша редакторка української служби «Голосу Америки» Тетяна Ворожко — про атмосферу у штабі Дональда Трампа у Флориді.

Під час усього спецетеру використовувалося чимало інфографіки, яка пояснювала глядачам, кого ще, крім президента, обирали американці 5 листопада, — віцепрезидента, Палату представників США, Сенат, губернаторів 11 штатів і двох територій; як узагалі працює виборча система США та які має повноваження президент, що таке «хиткі» штати, які позиції кандидатів щодо ключових питань, скільки грошей пішло на кампанії в кожного кандидата та календар виборів із датами підрахунку голосів.

Також глядачам між дискусіями показували сюжети про двосторонні відносини України та США, військову допомогу та відновлення української енергетичної інфраструктури, про «чорні технології», до яких вдавалися під час передвиборчих перегонів у США в різні роки, та розповіли, як Дональд Трамп і Камала Гарріс потрапили у політику. Щогодини етер переривався на випуски новин.

Першу частину етеру вела Юлія Галушка, а на інтерв’ю з експертами онлайн і ввімкнення з Америкою у студію виходив ведучий Олег Білецький. Він же повідомляв про актуальну мапу повітряних тривог і рух ворожих БПЛА.

До дискусії в студії долучилися експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв, політолог Володимир Фесенко, доктор політичних наук, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна» і за сумісництвом власник каналу «Ми — Україна» Ігор Петренко та політтехнолог, керівний партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній.

За перші 10 хвилин гості поділилися своїми очікуваннями щодо результатів виборів і зійшлися на тому, що хто б не став президентом, Україні та світу ще доведеться пережити період нестабільності, наслідки поляризації американського суспільства, навали фейків і маніпуляцій від противників США, а також оновлення Конгресу.

 Юлія Галушка, Ігор Петренко та Тарас Загородній

О 22:00 почався випуск новин з Олегом Панютою. В новинах теж розповідали про вибори — з Нью-Йорка до прямого ввімкнення приєднався спеціальний кореспондент «Ми — України» Юрій Гула. Він розповів, як проголосували самі кандидати в президенти, як голосували астронавти у космосі та які питання хвилюють пересічних американських виборців, прихильників обох кандидатів.

Спецетер «Америка обирає» повернувся о 22:15. За словами Володимира Фесенка, між республіканцями та демократами стає все більше конфліктів. Якщо раніше в обох партіях були центристи, які могли домовлятися один з одним і шукати компроміси, то зараз це робити складніше, не тільки щодо зовнішніх, а й щодо внутрішніх питань США.

Тарас Загородній пояснив, що не варто демонізувати республіканців: «Через відсутність політичного життя в Україні ми втягуємося в їхній порядок денний, де домінують демократи. Я не погоджуюся, що саме республіканці блокували допомогу Україні. Коли була проголосована допомога, в квітні цього року? Чому її досі немає? Це Майк Джонсон сидить і не дає вже ухвалене рішення реалізовувати? Це Трамп не дає бити по території Росії? Не така однозначна ситуація, нам двопартійна підтримка потрібна. Лендліз був ухвалений за рішенням, ініційованим республіканцями, але не був активований демократами».

Олександр Краєв розповів, що для українців дуже важливою датою є 20 грудня, коли буде розглядатися бюджет нового року: «До цієї дати ми маємо зрозуміти, хто мітить на які позиції, приблизне розподілення портфелів і баланс сил у партіях». Він говорить, що президентські вибори цікаві, але варто зосередитися на виборах в Конгрес, адже саме Сенат (одна з його палат) є ключовим органом, відповідальним за зовнішню політику.

«Остаточну крапку, зважаючи на всю поляризацію і супротив, який є з обох партій, ми побачимо десь у середині грудня. Тому що турбулентність буде залишатися — буде багато позовів, суди, рішення, а також вплив інших країн і сил на результати виборів», — сказав Ігор Петренко.

Олександр Краєв також розповів глядачам про особливості рахування голосів на виборах: про «червоний міраж» — це термін, який означає нібито перевагу республіканців, яка з’являється в перші 18 годин підрахунку голосів, бо рахують спершу маленькі дільниці в сільській місцевості, яка здебільшого підтримує Трампа. І про «синє прозріння», коли великі дільниці в містах, де переважно голосують за демократів, дають свої перші реальні результати.

Опівночі спецетер перемикнувся на черговий випуск новин із Мариною Кухар. А після новин почалася друга частина спецетеру «Америка обирає». Ведучий Микита Міхальов замінив Олега Білецького, а Юлію Галушку — Олена Цинтіла. З’явились у студії й нові гості: політолог-міжнародник Дмитро Левусь і політичний оглядач Геннадій Дубов, який, до слова, є частим гостем етерів Василя Апасова. Зокрема гості обговорювали замахи на Трампа, як американці роблять ставки на майбутнього президента у букмекерських конторах, питання мігрантів і чи впливає гендерний фактор на вподобання виборців.

 Дмитро Левусь, Олена Цинтіла, Геннадій Дубов

Олена Цинтіла запитала учасників, у кого з кандидатів у президенти є ключі від складу, де «Томагавки» лежать. На що Геннадій Дубов відповів, що ключі у того, хто дає гроші, а гроші дає Конгрес, у якому теж зараз проходять вибори: «Президент розпоряджається коштами, а виділяють їх Палата представників і сенатори».

Цинтіла сказала, що в їхніх етерах регулярно відбувається «деокуляризація», тобто зняття рожевих окулярів, і від зміни прізвища на кабінеті президента США «Томагавки» для нас ближчими не стануть. Дмитро Левусь сказав, що це лише частково так, бо зокрема на рішення про застосування зброї на території Росії прізвище однозначно впливає.

До студії онлайн долучилася голова правління Української асоціації китаєзнавців Віта Голод, яка розповіла, що Пекін не має фаворита на цих виборах, бо політика обох партій має на меті стримування зростання Китаю. А про долучення КНДР до війни в Україні Голод сказала, що Китаю дуже важливо контролювати військовий альянс Росія — Північна Корея, щоб мати на них вплив надалі.

У третій частині етеру гість у студії був лише один — виконавчий директор «Міжнародної асоціації малих громад» Олексій Буряченко, але запитання йому ставили обидва ведучих, Микита Міхальов та Олена Цинтіла. Вони обговорили можливість бунтів серед незадоволених результатами голосування та російські спроби зірвати вибори. Зокрема, повідомлення з російських електронних адрес про замінування виборчих дільниць. Олексій Буряченко сказав, що за наслідками прямого голосування більшість візьме саме Трамп, а потім почнуть рахувати голоси дострокового голосування, голосування поштою та голоси іноземних дільниць, а в усіх трьох компонентах переважають демократи.

 Микита Михальов, Олена Цинтіла, Олексій Буряченко

Онлайн до дискусії приєднався директор із комунікацій при Українському конгресовому комітеті Америки Андрій Добрянський, який розповів про те, як у США голосує українська діаспора. За його словами, найбільша кількість українців перебуває у щонайменше семи штатах.

О третій ночі ведучих замінили Богдан Машай і Марія Скиба. У цій частині етеру також був один гість — політолог Петро Олещук, із яким ведучі обговорили, як кандидатів у президенти підтримують зірки американського шоубізнесу та як це впливає на електорат. За словами Олещука, Дональд Трамп вважав загрозою співачку Тейлор Свіфт, але для нього селебрітіз не є визначальним фактором, бо його виборці орієнтовані лише на Трампа як на лідера. За його словами, в Америці підтримка політиків зірками — це індикатор демократичного суспільства, де людина без поглядів і переконань не сприймається серйозно. Також Олещук розповів про роботу штабів і вплив фейків на дискредитацію кандидатів.

 Марія Скиба, Богдан Машай і Петро Олещук

У завершальній частині спецетеру взяли участь політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко та політолог Олег Лісний. Зокрема, гості обговорили закордонний вплив на вибори. Олег Лісний сказав, що якщо один із кандидатів не визнає результати виборів, це стане ударом по демократії, яким скористаються всі вороги США: «Тоді головний поліцейський світу втрачає легітимність як поліцейський, тому що він не може навести у себе лад — і це найбільша небезпека».

Також учасники дискутували, чому репутація Трампа, забруднена скандалами й судовими справами, не заважає йому в політиці. Ігор Чаленко говорив, що для деяких американців Трамп є ідеалом дикого капіталізму, з якого і будувалася Америка. Він є bad boy, який іде проти забюрократизованої держави. Олег Лісний сказав, що хоч Трамп уже був президентом, технологи змогли подати його знову як такого ж нового кандидата, як і Гарріс, але останній не вистачило агресивності у протистоянні.

 Олег Лісний, Богдан Машай, Ігор Чаленко

Онлайн до етеру приєднався голова «Інституту американістики», аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов. За його словами, українські дипломати у США вже давно намагаються досягти двопартійної підтримки, незалежно від того, хто стане президентом. Він сказав, що для України жоден результат не буде несподіванкою, але сюрпризом може стати розподіл сил у Конгресі. Він додав, що якщо в США буде спокійно, то за допомогу Україні голосуватимуть у березні 2025 року.

На завершення, зранку до етеру приєднався кореспондент «Інтера» Дмитро Анопченко з Вашингтона, який, хоч із певними проблемами зі зв’язком, розповів про перебіг голосування, роботу Національної гвардії США та провокації на дільницях. О 6 годині етер телемарафону перейшов до «1+1 Україна».

5 канал: сім годин no comments і «поминальна реакція» українців

Виборчий спецетер на 5 каналі почався о 18:00. Ведуча Лариса Губіна анонсувала, що він триватиме до «кінця наступної доби». І хоч подавали етер як саме виборчий, почався він із випуску новин про Україну. У ньому розповіли про перші боєзіткнення з північнокорейськими військовими на Курщині та «стурбованість» G7 із цього приводу, про проєкт мирної угоди, а вірніше капітуляції України, який був у Стамбулі на початку вторгнення і який недавно опублікували журналісти «Радіо Свобода». Також у випуску йшлося про загальмований процес деколонізації в Україні, про ситуацію на фронті та про Жіночий конгрес, який відбувся в Києві.

І лише опісля етер перейшов власне до теми виборів у США, зокрема дали коротку інформацію про перебіг виборів і нарізку цитат Дональда Трампа та Камали Гарріс. Коли сюжет закінчився, до ведучої Лариси Губіної у студії приєднався політичний оглядач і керівник міжнародного відділу 5 каналу Михайло Прудник. Він надав коротку інформацію про Дональда Трампа та Камалу Гарріс, а після цього знову ввімкнули сюжет про них і про кандидатів у віцепрезиденти Джей Ді Венса та Тіма Волза з їхніми найяскравішими цитатами.

Пізніше в тому ж етері Прудник також говорив про суперечливість обох кандидатів і про поляризованість американського суспільства.

 Ірина Соломко, Лариса Губіна

Далі до етеру ввімкнулася кореспондентка «Голосу Америка» Ірина Соломко з вирішального «хиткого штату» Пенсильванія. Вона пояснила глядачам особливість і важливість саме цього штату для перебігу виборів і відзначила високу цьогорічну явку виборців, нагадала, що Камала Гарріс агітувала там за підтримки інтерв’юерки Опри Вінфрі та співачки й акторки Леді Гаги. Розповіла Ірина Соломко також і про Трампа, який теж зосередився на цьому штаті й саме там фактично фіналізував свою кампанію.

Після повторів кількох уже показаних сюжетів зі США до студії долучився журналіст і ведучий 5 каналу Віталій Гайдукевич, який прокоментував інформацію про проєкт угоди, який пропонували Україні у Стамбулі. «Влада була в паніці й була готова йти на такі переговори», — сказав Віталій Гайдукевич.

Ще трохи згодом до етеру відеозв’язком долучився все той же політичний експерт Ігор Петренко. Він сказав, що яким би не був результат виборів, присутності США в Європі стане менше, тобто буде певне віддалення між Штатами та європейськими країнами.

Після нього також відеозв’язком увімкнули директора з комунікацій при Українському конгресовому комітеті Америки Андрія Добрянського, який розповів про перебіг виборів і настрої виборців, зокрема представників української діаспори. Вона, за його словами, дещо стривожена і не має остаточної переконаності в жодному з кандидатів.

Далі канал знову перейшов до прямих ввімкнень із США — цього разу це була кореспондентка «Голосу Америки» Ірина Шинкаренко, яка перебувала в Арлінгтоні, штат Техас. Як і Ірина Соломко, вона розповіла про високу явку виборців, яку зокрема забезпечило право проголосувати достроково, посилені заходи безпеки на дільницях, а також про те, що голосують не лише за президента, а й за сенаторів, конгресменів і представників місцевого врядування.

Потім в етері показали сюжет про голосування на Алясці, яке там ускладнюють великі відстані, бліцкоментарі виборців з інших міст і долучили відеозв’язком експерта з питань безпеки Івана Варченка, який розповів про певний острах у Європі перед можливим приходом до влади Трампа. На цю ж тему увімкнули короткий коментар Миколи Бучина, політолога зі Львівської політехніки.

Далі в етері повторили ті самі новини, які вже були у двох попередніх випусках, додавши лише коротку інформацію про звільнення міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта та про втечу народного депутата Олександра Куницького.

О 22:00 5 канал почав транслювати відео з дільниць у США, яке не супроводжувалося жодними коментарями. Так тривало шість годин, і під ранок, коли почала з’являтися інформація про перевагу Дональда Трампа, в етері почали демонструвати, що відбувається у його штабі у Вест-Палм-Біч, штат Флорида — так само без коментарів, лише відео. Власне, це і був «нічний марафон» у виконанні каналу.

 Відео з виборчих дільниць без коментарів на 5 каналі показували фактично всю ніч

О 09:00 ранковий випуск новин вела Анна Мірошниченко — і він уже був більш насичений свіжою інформацією про перебіг виборів, зокрема про підрахунок голосів і закриття останніх дільниць. У контексті лідерства Трампа в етері показали сюжет про події 6 січня 2021 року в американському Капітолії. Тему коментував оглядач Associated Press Гарі Філдc, який зокрема висловив певну стурбованість можливими протистояннями між прихильниками Трампа та демократів. Також у випуску новин показали сюжет про проблеми голосування індіанців у резерваціях, багато з яких навіть не мають паспортів, і новини з України: події на фронті, наслідки нічної повітряної атаки та кілька сюжетів повторили з попереднього дня.

Після короткої демонстрації того, як Трамп уже святкує перемогу, в етер 5 каналу ввімкнули студію «Голосу Америки» з Остапом Яришем. В центрі уваги знову вибори, штат Пенсильванія, відео зі штабів кандидатів.

Потім — знову ввімкнення Тетяни Ворожко з Вест-Палм-Біч та інших кореспондентів з інших міст. Ворожко розповіла про святкування республіканців, подяки Трампа на адресу руху МАГА та про його вкотре повторені обіцянки, що «Америка знову стане величною», а також про протидію нелегальній міграції. Особливу увагу, за її словами, Трамп приділив мільярдеру Ілону Маску та Роберту Ф. Кеннеді-молодшому.

На цьому етер повернувся до студії 5 каналу, куди до Анни Мірошниченко вмикалися експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв та експерт Інституту американістики Олег Приловський. Краєв говорив, що Трамп більше зосередиться на внутрішній політиці та пояснив його перемогу тим, що опитування не врахували так званого «мовчазного виборця». «Трамп вдало використовує образ антисистемного хулігана — і це популізм, який спрацював, а Гарріс у багатьох асоціюється з істеблішментом», — сказав також він, додавши, що Трамп непередбачуваний і для нас, і для Росії, тому нам просто треба працювати, щоб заручитися підтримкою Конгресу. Приловський також коротко проаналізував, чому саме переміг Трамп. За його словами, американці розчаровані політикою демократів і втомилися від зовнішньополітичних проблем та сподіваються на зміни. Проте експерт також додав, що «поминальна реакція» українців є помилкою.

Перший: численні гості, ввімкнення та стримані оцінки

Виборчий спецетер Суспільного почався о 22:15 і був анонсований до 7:00. Але, забігаючи наперед, можна сказати, що о 7-й ранку фактично нічого не закінчилось і яскравий та дуже насичений етер продовжився.

 Борис Іванов, Олеся Ніцевич

Першими марафон почали ведучі Борис Іванов і Олеся Ніцевич. І з ними одразу гість — дипломат і колишній міністр закордонних справ України Вадим Пристайко. Протягом етеру гості в студії Суспільного були довго, десь по годині, й коментували потім різні сюжети та ввімкнення. Після короткого сюжету про кандидатів у президенти Вадим Пристайко висловився про їхню суперечливість і складність. «Не можна однозначно говорити, хто для нас хороший, хто поганий. Усі кандидати перед виборами й на посаді — це зовсім різне», — сказав він.

В етер увімкнули кореспондентку Суспільного Олену Куренкову з Колумбуса, Огайо. Вона розповіла про перебіг виборів у штаті, відзначила високу явку, пояснила, що частіше там дільниці в церквах, аніж у школах. А ще люди часто не хочуть озвучувати свої вподобання.

Після коротких коментарів у студії було ввімкнення кореспондентки Роксолани Лісовської з Вашингтона, округ Колумбія, який має три голоси виборників і зазвичай підтримує демократів. До неї долучився колишній посол США в Україні Вільям Тейлор, який говорив про особливо високу конкурентність цих перегонів і непередбачуваність результату. За його словами, Камала Гарріс підтримуватиме Україну, зокрема може бути рішучою щодо теми далекобійної зброї. А от щодо Трампа він не такий упевнений. Проте сказав, що багато залежатиме від радників. Пізніше до етеру ввімкнули кореспондентку «Голосу Америки» Тетяну Ворожко, яка була цієї ночі, здається, майже на всіх каналах, зі штабу Трампа у Флориді. Вона говорила про оптимізм і Гарріс, і Трампа — мовляв, обоє налаштовані на перемогу.

Після коротких коментарів у студії ввімкнули новини. Зокрема розповіли про чоловіка, який погрожував розстрілювати прихильників Трампа в разі його перемоги; сюжет про вибори; коротке інтерв’ю Суспільному колишнього радника Трампа Джона Болтона. Він висловив великі перестороги щодо представника республіканців, зокрема, що він справді може вивести США з НАТО і припинити підтримку України. «Я це кажу не просто так, а тому, що в мене є 17-річний досвід роботи з ним», — не залишив місця для сподівань Болтон.

Пізніше до етеру ввімкнулася кореспондентка «Голосу Америки» Юлія Ярмоленко, яка перебувала у штабі Камали Гарріс у Вашингтоні. Вона розповіла про стриманий оптимізм серед демократів та активність жінок. Та головна боротьба зосереджена у Пенсильванії, казала вона.

 Юлія Ярмоленко

Коли це ввімкнення закінчилося, у Києві вже була глибока ніч, та попри це у студію прийшли кандидат філософських наук Андрій Городницький і доктор економічних наук Андрій Длігач.

Андрій Длігач похвалив українську владу та політиків за те, що ті, на його думку, не ставали ні на чий бік і вели роботу з обома кандидатами та партіями. «Повелися, як дорослі», — сказав він. Також він говорив про деталі економічної політики кожного кандидата. Що ж до питання України Андрій Длігач пояснював: Гарріс буде допомагати на такому ж рівні, як зараз, а Трамп — навіть більше, коли Путін не піде на примирення. Для Росії немає добрих сценаріїв й обоє кандидатів є антиросійськими, пояснював експерт.

Андрій Городницький не був такий сміливий у своїх коментарях щодо підтримки кандидатами України й навпаки висловив перестороги. Щоправда, він погодився з думкою про те, що Путін не піде на умови Трампа, бо просто не зацікавлений у цьому.

Опісля в етері показали невелике інтерв’ю Валерія Чалого. Він сказав, що для України головне не хто буде президентом, а щоб вибори пройшли спокійно. Валерій Чалий також додав: «Допомога Україні все одно буде, хто б що не казав, бо це в інтересах США, але це також залежить від самої України». Натомість історикиня Енн Епплбаум, яка долучилась до ефіру пізніше, сказала, що Трамп рішення щодо України прийматиме, виходячи зі своїх інтересів. А в Гарріс вона більш певна, бо особисто з нею обговорювала проблеми України.

Наступним гостем студії Суспільного був американський політтехнолог Джейсон Смарт, який говорив ламаною російською. Він пояснив, чому Трамп говорив про фальсифікації — щоб мати ґрунт для невизнання виборів і подальшого протистояння. Також він згадав про мінливість обіцянок Трампа, зокрема обіцянку побудувати стіну з Мексикою, про яку він потім забув, та обіцянку скасувати податки зовсім, що є неможливим. За його словами, Трамп — класичний популіст.

Увесь цей етер був насичений ввімкненнями кореспондентів і народних депутатів, які поїхали до США як спостерігачі, зокрема Євгенії Кравчук і Микити Потураєва. Кожен із них розповідав якісь нюанси про вибори в тих регіонах, де вони перебували.

  Роман Коляда, Леся Наконечна

О першій годині ночі етер почали вести Роман Коляда та Леся Наконечна, а новими гостями студії стали колишній міністр економіки та почесний президент Київської школи економіки Тимофій Милованов і політолог Олег Саакян.

Тимофій Милованов сказав: «Трамп або переможе, або не визнає результатів виборів». Він також говорив про те, як Росія створює фейки та намагається емоційно впливати на американців, закликаючи до невизнання виборів. Також він коментував стосунки Трампа з Європою. Олег Саакян говорив про поляризованість американського суспільства і що багато людей голосують не стільки за свого кандидата, скільки проти іншого. «Саме ці вибори по духу більш пострадянські, ніж американські», — сказав він.

Під ранок в етері були ще кілька ввімкнень. Зокрема очільниця української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе говорила про те, що європейські країни не готові більше вкладатися у власну безпеку, ніж на нинішньому рівні, тому бояться Трампа. Політичний консультант Браян Меффорд відзначив спокійний перебіг виборів. А доцент політології в університеті Бейлор Сергій Куделя говорив про різницю між демократами та республіканцями у ставленні до Росії. «Росія постійно вдається до ядерної ескалації й на це ведеться Байден, тому питання щодо Гарріс і того, як діятиме вона, — сказав Сергій Куделя. — Якщо Трамп буде вимагати негайних переговорів, це покаже його слабкість, а йому цього не треба». Президент благодійного фонду Stand with Ukraine Михайло Лаврись прокоментував погляди української діаспори на кандидатів. Уподобання людей дуже змінилися і дуже поляризовані цього року. Буває, що люди, які завжди підтримували республіканців, тепер голосують за Гарріс, і навпаки.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст говорив про нелогічність вибору кандидатів у віцепрезиденти. За його словами, Джей Ді Венс і Тім Волз — це доволі неочікуваний вибір і він навряд чи посилить кандидатів у президенти електорально. Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв пояснював результати у перших штатах, які закрили дільниці. Він казав, що спочатку складається враження, що лідирує Трамп, але це так званий «червоний міраж». Згодом, що далі на схід будуть закриватися дільниці, буде з’являтися і «синій міраж». Пізніше стало зрозуміло, що це Камалі Гарріс не допомогло.

Під ранок в етері повторили ще кілька сюжетів про вибори та показали сюжет Олени Куренкової про мусульман у США і те, як змінюються їхні погляди через ставлення кандидатів до Ізраїлю та Палестини. У сюжеті йшлося, що все більше мусульман схиляються до кандидатки від третьої партії, а саме — Джилл Стайн від партії зелених.

Опісля до етеру вмикався депутат округу Рен у штаті Вісконсин Юрій Рашкін, який також спілкувався російською, але на самому початку привітався з ведучими фразою «Слава Україні!». Зокрема він коментував перерахунок 30 тисяч голосів у Мілуокі (Вісконсин). За його словами, це відбулося винятково через механічні проблеми й серйозних порушень на виборах нема, що б там не говорив Трамп. Також він казав, що у Вісконсині лідирує Камала Гарріс. Але пізніше виявилося, що це не так. Ще одне ввімкнення — Роман Шеремета з American University Kyiv. Він пояснив деталі виборчої системи у США.

 Андрій Діхтяренко й Анна Чередниченко

О 4-й ранку у студії знову змінилися ведучі: нові ведучі Анна Чередниченко й Андрій Діхтяренко. І знову в етер часто вмикалися різні люди. Спочатку попередні результати виборів коментував науковий співробітник Чарльстонського університету Микола Волківський. Потім політтехнологиня, керівниця інституту демократії «Політа» Катерина Одарченко говорила про те, що прогнози про підтримку України краще робити, дивлячись на слова конгресменів. Голова правління Громадянської мережі Опора Ольга Айвазовська говорила про тяглість традицій американської виборчої системи. Голова Інституту американістики, аналітик «Інтерньюз-Україна» Владислав Фарапонов казав, що Україні головне — не проґавити період до інавгурації, хто б не став президентом. «Україна має з користю використовувати період до інавгурації та зустрічатися з кандидатами на посади», — казав він.

Після цього відбулися нові ввімкнення кореспондентів і відео зі штабу Трампа, де вже був святковий настрій через його лідерство у виборчих перегонах. О 7-й ранку — знову новини й уже денний етер, який також великою мірою був присвячений американським виборам.

«Прямий»: дрова, бюджет і непередбачуваний Трамп

Спеціальний нічний ефір до виборів президента США на каналі розпочався з токшоу «Єдина політика». О 18:15 у кадрі з’явилася його ведуча Світлана Орловська, яка пообіцяла розмову про передвиборчі перегони у США та представила своїх гостей: народних депутатів Валентина Наливайченко (фракція «Батьківщини») та Сергія Демченка (фракція «Слуги народу»), депутата Київради Леоніда Ємця (фракція «Європейської солідарності»), ексміністра соцполітики Павла Розенка.

 Світлана Орловська з учасниками токшоу «Єдина політика» 

Однак на обговорення заявленої теми учасники токшоу витрати лише кілька хвилин. Як тільки ведуча згадала про ухвалений парламентом законопроєкт, що передбачає позбавлення волі за зберігання дров без документів, почалася дискусія про внутрішньополітичні проблеми в Україні. Завершувати програму Орловській довелося під голосну суперечку гостей, яка не мала жодного стосунку ані до Дональда Трампа, ані до Камали Гарріс.

Після сюжету про початок голосування у США й оскарження результатів виборів у Грузії на «Прямому» ефір продовжила програма «Про що говорять політики», яку Світлана Орловська веде разом із політологом Ігорем Рейтеровичем. У ній співрозмовники обговорили ознаки того, що «виборами запахло і в Україні», не оминувши й тему впливу подій у США на ситуацію в нашій країні. Діалог, варто відзначити, вийшов більш конструктивним.

 Світлана Орловська й Ігор Рейтерович у програмі «Про що говорять політики»

О 20:23 спілкування з глядачами продовжив Матвій Ганапольський, який назвав нинішні вибори американського президента «дивними й незвичайними». Гостя студії — народна депутатка від фракції «Європейської солідарності» Софія Федина, продовжуючи перелік особливостей цих виборів, нагадала, що вони ювілейні — шістдесяті. Крім того, у перегонах уперше брала участь кандидатка, яка не пройшла процедуру праймериз, на них змагалися представники різних поколінь, а головне, на думку Федини, від цих виборів залежить майбутнє світу, його безпека.

Що стосується України, то для збереження її підтримки з боку офіційного Вашингтона, за словами Федини, дуже важливо, щоб в американських владних структурах не виникло «монобільшості» та було збережено баланс між представниками республіканців і демократів у обидвох палатах Конгресу, до якого також обирають нові обличчя.

Політолог Володимир Цибулько, який доєднався до розмови Ганапольського з Фединою відеозв’язком, поділився думками про те, чим може обернутися для України перемога кожного з кандидатів у президенти США. Політику Камали Гарріс, за його словами, ще якось можна передбачити, а ось Дональд Трамп здатний здивувати. Інше питання — приємно чи не дуже.

Однак учасники й цієї частини телемарафону не втрималися від обговорення внутрішніх проблем України. Приводом став килим, який висів за спиною Цибулька. Ганапольський поцікавився його походженням, на що політолог відповів, що це «національна спадщина українського народу». Чомусь ці слова викликали у ведучого асоціацію з державним бюджетом, і розмова повернула у бік критики української влади, яка «скорочує видатки та не хоче дбати про українську культуру». А також про українську освіту, українських ветеранів, українських пенсіонерів, скорочуючи видатки на них.

 Матвій Ганапольський, Софія Федина й Володимир Цибулько

Потім знову згадали про дрова. Ганапольський розповів про них анекдот і майже без переходу закликав глядачів відповідати на питання «Хто переможе на виборах президента США — Дональд Трамп чи Камала Гарріс?». Голосування про це стартувало на сайті й у соцмережах «Прямого».

Після того, як студію покинула Софія Федина, у гості до Матвія Ганапольського прийшов політолог Богдан Ференс. Йому довелося відповідати на питання ведучого про співпрацю Москви та Пхеньяна, відправлення північнокорейських військових на війну проти України та про можливі наслідки зміцнення співпраці між диктаторськими режимами не лише для нашої країни, а й для усього демократичного табору.

Було під час цієї частини телемарафону на «Прямому» і пряме ввімкнення зі США. На зв’язок вийшла народна депутатка України (фракція «Європейської солідарності») Ірина Геращенко, яка у складі спостережної місії Парламентської Асамблеї ОБСЄ прибула до штату Мериленд. «Дільниці, на яких ми ведемо спостереження, відкрились о сьомій ранку. Тут усе спокійно й організовано, доброзичливо й демократично. Хоча, звичайно, у Вашингтоні — посилені заходи безпеки. Навколо Капітолію, Білого Дому й інших урядових будівель звели додаткові огорожі й там чергує поліція. Коли кажемо, що з України, ставлення доброзичливе, розпитують, як ми тримаємося. Але правда й у тому, що пересічні американці дуже мало знають про далеку до них війну, дехто вважає, що вона триває лише рік», — розповіла Геращенко.

 Матвій Ганапольський, Богдан Ференс та Ірина Геращенко

Після того, як Ганапольський попрощався, о 22:00 «Прямий» почав транслювати програму «Голосу Америки» «Час-Time», присвячену президентським перегонам у США, а потім увімкнув ефір «BBC Україна» з репортажами з Америки.

О 23:00 в студії з’явилася пара ведучих Олена Курбанова й Ігор Гончарук. Першою їхньою гостею стала представниця тієї ж «Європейської солідарності» Марія Іонова, яка на питання, хто з кандидатів у президенти США їй ближче, відповіла: «Україні завжди була важлива двопартійна підтримка. І я би не ставала на хибний шлях підтримки когось із кандидатів — як у президенти, так і до Сенату. Тому що, як показує історія, це неправильний крок. Ми маємо поважати право американського народу обирати тих, кого він вважає за потрібне. Для нас набагато важливіше те, що США — приклад проведення відкритих і демократичних виборів, попри всю жорсткість, із якою проходила передвиборча кампанія», — сказала Іонова.

Не менш важливо, за її словами, щоб Білий дім продовжував політику підтримку України, щоб у цієї підтримки з’явилася стратегія і щоб цією стратегією була перемога над Росією. І завдання України, незалежно від прізвища нового президента США, — розпочати активну роботу для вироблення такої стратегії. А також працювати над розв’язанням своїх внутрішніх проблем.

 Ігор Гончарук, Олена Курбанова та Марина Іонова

По тому відеозв’язком зі США ввімкнувся речник Українського конгресового комітету Америки Андрій Добрянський, який розповів про участь у передвиборчій кампанії та голосуванні представників української діаспори. Він висловив застереження з приводу того, що жоден із кандидатів не відповідає цілковито настроям і очікуванням діаспорян.

Потім відбулося ввімкнення старшої редакторки української служби «Голосу Америки» Тетяни Ворожко. Вона повідомила про те, як було організовано голосування на дільницях і яка атмосфера панує у штабі Дональда Трампа у Флориді. Також журналістка відповіла на питання ведучої щодо прихованих виборців Трампа — чи є люди, які голосують за нього, але соромляться у цьому зізнатися. За словами Тетяни Ворожко, про це можна буде сказати вже після того, як будуть остаточні результати виборів.

Опівночі в студії з’явився новий гість. Цю мужню людину варто відзначити окремо. Експерт-міжнародник Максим Несвітайлов у загальному підсумку залишався в студії з дванадцятої ночі до п’ятої ранку. Тобто всю комендантську годину. За цей час у студії «Прямого» мінялися лише ведучі (з другої до п’ятої вже наступного дня, 6 листопада, «на вахту» заступили Слава Варда й Анастасія Міщенко) та учасники розмови, які вмикалися відеозв’язком.

Несвітайлов поділився міркуваннями щодо прогнозованості Камали Гарріс і непрогнозованості Дональда Трампа, назвавши його «підкинутою монетою», яка може впасти будь-яким боком. Гарріс, за його словами, була б більш рішучою, ніж Байден, оскільки їй потрібно було б доводити свою спроможність як лідера.

 Максим Несвітайлов

«Що стосується Трампа, то його основна парадигма — протистояння США з Китаєм. Не з Росією. І якщо в уявленні Трампа він теоретично може домовитися з Путіним, що той не буде й надалі зближатися з Китаєм і його посилювати, він піде на цей торг. У його уявленні це не буде виглядати як поразка», — поділився прогнозами Несвітайлов.

Протягом наступних кількох годин до студії вмикалися колишній народний депутат від партії «Свобода» Ігор Мірошниченко, який перебував у Нью-Йорку, очільниця української служби «Голосу Америки» Мирослава Гонгадзе з Варшави, директор ГО «Інститут американістики» Арсен Мартищук, політолог Богдан Ференс і журналісти «Детектора медіа» Юрій Луканов із Вашингтона та Єгор Брайлян із Києва.

Завершився марафон, присвячений виборам президента США, на каналі «Прямий», о 8:00 ранку. До того часу ефір вели Ігор Гончарук і Марія Клюк. Гостем студії у вранішні години був той самий експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв. Він коментував ситуацію тоді, коли вже з’явилися попередні результати голосування, згідно з якими переміг Дональд Трамп.

  Олександр Краєв

З’ясувалося, що кілька років своєї академічної та експертної роботи Краєв присвятив вивченню феномену Дональда Трампа. І дійшов висновку, що єдина доктрина, якою керується Трамп, — це доктрина непередбачуваності. «Це коли непередбачуваність стає ключовою зброєю, коли ти є нелогічним з точки зору мейнстриму, є твоєю виваженою та продуманою тактикою. Трамп ще у 2016 році сказав, що лише розумово неповноцінні є такими, що їх можна прорахувати. І у цьому він якраз передбачуваний», — резюмував коментатор.

«Еспресо»: непереможний хаос, Портніков і подвійний марафон

Спецпроєкт «Вибори в США: Український погляд» стартував на «Еспресо» ще 31 жовтня. Тож початок передвиборчого марафону ввечері 5 листопада в ефірі телеканалу був доволі умовним. Можна вважати таким ввімкнення до студії о 18:35 заступниці директорки з питань урядових відносин Razom for Ukraine Оксани Барчук. Розповідаючи про настрої в американському суспільстві в день голосування, вона повідомила: «Стратеги й експерти з Вашингтона кажуть, що за всю їхню політичну кар’єру вони вперше стикаються з ситуацією, коли ніхто не знає, що станеться, і ніхто не може точно передбачити результати виборів. Вони радять просто відволіктися — подивитися фільм чи зайнятися чимось іншим, щоб не зважати на різні спекуляції та балачки».

Однак це не порушило робочі плани ведучого Василя Зими. Він нагадав про те, що США — держава, від результатів виборів у якій залежить майбутнє багатьох інших країн, і передав слово голові комітету з питань свободи слова ВРУ Ярославу Юрчишину. Той ввімкнувся до студії з американського містечка Аппер-Мальборо у штаті Мериленд, куди приїхав як міжнародний спостерігач за голосуванням. Народний депутат розповів про ситуацію на виборчих дільницях, відзначивши максимально спокійний перебіг подій на них і доволі високий рівень явки виборців.

Згодом про атмосферу на виборчих дільницях у різних штатах США розповіли й інші учасники ефіру, яких редакція вмикала до студії. Зокрема, кореспондентка «Голосу Америки» Ірина Соломко, яка перебувала у місті Філадельфія штату Пенсильванія. За її словами, спостерігачі на виборчих дільницях у США говорили, що такої високої явки виборців не бачили вже давно.

«Ми на дільниці в передмісті Філадельфії з самого ранку — і вже бачили, що кілька разів утворювалася черга, щоб зайти на дільницю та проголосувати. Це досить нетипово, бо зазвичай, якщо є черги, то це ближче до вечора, коли люди закінчують робочий день. Дільниця, на якій ми перебуваємо, — це “червоний округ”, тобто більшість жителів є прихильниками республіканців і, вочевидь, будуть підтримувати Дональда Трампа й про це відкрито говорять. Відбувається все активно, сьогодні важлива подія не тільки для Сполучених Штатів, а й для всього світу», — поділилася враженнями журналістка.

Завдяки таким ввімкненням, що супроводжувалися відеорядом із місця подій, каналу вдалося створити для глядачів ефект присутності на виборах. Плюс до того їм повідомляли останні новини, розповідали про те, як влаштована виборча система в США, пояснювали, що таке «хиткі» штати, показували сюжети про кандидатів у президенти й намагалися спрогнозувати, яким чином відіб’ється той чи той результат голосування на політиці Білого дому щодо України. Чималу роль у тому, щоб у глядачів не виникло бажання перемкнутися на інший канал, відігравав міжнародний оглядач «Еспресо» Юрій Фізер, розповідь якого про все це мала доволі невимушений  динамічний характер.

Глибший аналіз і розлогі прогнози звучали вже після завершення програми Василя Зими, коли в ефір вийшла програма «Вердикт» із Сергієм Руденком, яка була повністю присвячена виборам американського президента. До своєї студії автор запросив народного депутата від фракції «Європейської солідарності» Олексія Гончаренка, міжнародного експерта Олександра Краєва та військового експерта Михайла Самуся. Згодом до розмови долучився міжнародний експерт Ігор Рейтерович і керівниця мовлення «Голосу Америки» у Східній Європі Мирослава Гонгадзе.

 Олександр Краєв (на екрані) та Сергій Руденко

Гості обговорили ймовірність заворушень і сутичок між прихильниками кандидатів у разі, якщо один із них не визнає результатів голосування; механізм розв’язання кризи, яка може виникнути в разі, якщо кандидати наберуть однакову кількість голосів; політику Дональда Трампа відносно України в разі його перемоги та можливість відмови США від підтримки України в її опорі російській агресії.

Олексій Гончаренко нагадав про те, що одночасно з президентськими виборами у США також проходять вибори й до Сенату та Палати представників, результати яких також матимуть надзвичайно велике значення для України та її підтримки з боку ключового союзника. Тож, день цей без перебільшень доленосний, сказав депутат.

«Який із результатів виборів кращий для України — сьогодні не скаже ніхто. А ось найгірший результат — це громадянський конфлікт у США, який може статися внаслідок затягування підрахунку голосів, судових позовів кандидата, який програє, і незгоди його прихильників визнавати його програш», — трохи налякав глядачів Гончаренко.

Аналогічні міркування висловив й Олександр Краєв, у якого цієї ночі був бенефіс — на стількох каналах він встиг побувати. Він теж розповів про зацікавленість Кремля у громадянському конфлікті в США. За його словами, росіяни роблять ставку на хаос, а не на перемогу конкретного кандидата у президенти США та зацікавлені в тому, щоб американці максимально не довіряли один одному. «Вони не вболівають ні за кого, крім хаосу. Бо саме хаос допоможе Кремлю відвернути США від українського питання», — сказав коментатор.

• Читайте також:Страх чи жага об’єктивності в американських медіа напередодні президентських виборів

А ось у розмові ведучої «Еспресо» Христини Яцків із політичним оглядачем Віталієм Портниковим, яка розпочалася після завершення «Вердикту», домінувала тема України. Портніков звернув увагу на те, що Дональд Трамп намагався перемогти на виборах популістичними заявами. Зокрема — щодо України. Але це чомусь не сподобалось українцям, які у 2019 році проголосували на виборах за кандидата, який висловлював такі ж тези.

 Віталій Портников і Христина Яцків

«Це все дуже нагадує вибори в Україні у 2019 році. В нас теж була така собі “партія війни” та “партія миру”. Всі вважали, що якщо Володимира Зеленського оберуть президентом України, то війна закінчиться. До речі, сам майбутній президент України говорив про закінчення російсько-української війни приблизно теж саме, що тепер говорить Дональд Трамп. Трамп виступає з подібними тезами, а українцям вони чомусь не подобаються. Тобто переважна більшість українців, які проголосували за мир, за необхідність домовлятися з Путіним, за пошук компромісів із Росією, чомусь не хочуть, щоб за це голосували американці», — провів паралель Портников.

О 23:00 Віталія Портнікова в студії замінив ведучий «Еспресо» Андрій Смолій і разом із Христиною Яцків спробував поновити динаміку ефіру, яка була втрачена через дещо затягнуті бесіди з експертами. За годину цієї частини спецефіру до студії встигли ввімкнути кількох спікерів — починаючи з кореспондентки української редакції «Голосу Америки» Ірини Шинкаренко (вона перебувала в Арлінгтоні, штат Техас), закінчуючи віцепрезидентом Світового конгресу українців (СКУ) Андрієм Футеєм. Тож картинка, теми й учасники ефіру змінювали один одного набагато швидше. Але відчувався брак тем, які почали повторюватися, і гостям студії довелося знову відповідати на питання про ймовірність громадянського конфлікту в США, зміну зовнішньополітичного курсу Білого дому та вплив результатів виборів на війну в Україні.

 Сергій Куделя

Професор політології університету Бейлор (Вако, Техас) Сергій Куделя розповів про те, що зовнішня політика США, згідно з різними соцопитуваннями, турбує лише 10—15% американських виборців. Тому кандидати в президенти під час передвиборчої кампанії намагалися зосереджувати увагу насамперед на питаннях внутрішньої політики країни. Для Дональда Трампа — це питання еміграції та економіки, для Камали Гарріс — права жінок і демократичні цінності. «Не можна сказати, що тема зовнішньої політики була зовсім відсутня у виступах і заявах кандидатів, але вона фігурувала там у формі гасел. Для Трампа це було гасло про те, що за його попередньої президентської каденції не було жодних війн, до яких США мали б відношення. А Камала Гарріс підкреслювала, що Трамп завжди намагався підігрувати авторитарним лідерам, і якщо переможе, то здасть Україну Путіну», — сказав Куделя.

Однак, на його думку, слова й риторика кандидатів у президенти можуть не збігатися з їхньою політикою після того, як вони перемагають на виборах і очолюють країну.

Народній депутатці України Євгенії Кравчук, яка перебувала у штаті Мериленд як міжнародна спостерігачка за виборами, дісталося питання про перебіг голосування та процедурні питання під час підрахунку голосів. А віцепрезиденту СКУ Андрію Футею — про вплив українців, які живуть в Америці, на нинішню передвиборчу кампанію і політику США загалом.

 Андрій Футей (на екрані), Андрій Смолій, Христина Яцків

За словами Футея, українська громада в Америці виявила надзвичайно високу активність і під час реєстрації виборців, і під час агітації, і під час голосування.

Опівночі спецефір телеканалу «Еспресо», присвячений американським виборам, був завершений, і у запису пішов повторно. Перед тим ведучі неодноразово нагадували глядачам, що о п’ятій ранку прямий ефір продовжиться. Однак ті, хто ввімкнув канал у цей час, побачили спецефір не «Еспресо», а «Голосу Америки». Він тривав до 9 ранку за Києвом, після чого учасники спецпроєкту «Вибори в США: Український погляд» знову повернулися до студії — обговорювати вже не перебіг голосування, а його результати.

24 канал: марафон «Голосу Америки»

«24 канал» не зосереджувався на темі американських виборів і в ніч із 5 на 6 листопада транслював й інші проєкти, зокрема «Огляд карти бойових дій», «Кордон.UA», «Незалежні 33», етери «Армії TV», випуски Bihus.Info та інтерв’ю з ютуб-каналу бригади НГУ «Хартія».

О третій ночі у прямому етері транслювали новини «Голосу Америки». Ведуча Наталія Леонова розповіла, як журналісти поспілкувалися з виборцями з різних куточків США — Колорадо, Аризони, Каліфорнії, Флориди та столиці. Вони відзначили турбулентність кампанії, висловили побоювання можливих заворушень і сподівання, що все пройде мирно, а голоси порахують швидко. Американці також сподіваються, що новий президент США принесе мир в Україну та на Близький Схід.

О 5 ранку на «24 каналі» почався спеціальний етер «Голосу Америки» «Ніч виборів 2024», який тривав до 09:00. Під час спецетеру відбувалися ввімкнення журналістів «Голосу Америки» зі штабів обох кандидатів, Конгресу США, Пенсильванії, Джорджії, Міннесоти та штату Іллінойс. Також журналісти наживо повідомляли про зміни у мапі підрахунку голосів усіх штатів. На відміну від інших телеканалів, у «Голосу Америки» не було гостей у студії — усі експерти давали коментарі онлайн, а ведучим «Ночі виборів» був Остап Яриш.

 Ведучий Остап Яриш

За останніми оновленнями на мапі штатів стежила журналістка Марія Ульяновська. Вона повідомляла, як голосують штати та як визначають переможця. Журналістка розповіла, що не йдеться про офіційного переможця в кожному штаті, адже медіа та організації прогнозують отримані результати, оцінюючи екзит-поли, результати раннього голосування, історичне голосування, демографічну ситуацію тощо. Прогнозоване моделювання складається, коли в експертів достатньо інформації, щоб оголосити кандидата, якому конкретний штат надав перевагу, навіть якщо не підраховані всі голоси. Марія Ульяновська натискала на певний штат — і з’являлася табличка з чотирма стовпчиками: рік проведення виборів, кількість голосів за демократів і республіканців і кількість голосів від виборників. Таким чином можна було порівняти підтримку партій з 1992 року.

 Марія Ульяновська та мапа президентських виборів у США 

 Табличка з результатами минулих виборів

До прямого етеру долучалися спеціальні кореспондентки «Голосу Америки» зі штабів кандидатів. Зі штабу Камали Гарріс у Вашингтоні виходила на зв’язок Юлія Ярмоленко, а зі штабу Дональда Трампа у Флориді — Тетяна Ворожко.

У етері продовжили показували коментарі американських виборців, яких запитували про їхні очікування, побоювання та враження щодо виборів.

Про те, як жителі столиці США, Вашингтона, реагують і стежать за виборами, розповідав журналіст «Голосу Америки» Андрій Борис. За його словами, під час виборчої ночі у місті, яке є політичним центром країни, відбувалося до кількох сотень watch party у барах і ресторанах, де люди спостерігають за виборами, журналіст навіть порівняв вибори з Супербоулом (це фінальний матч чемпіонату країни з американського футболу).

Про голосування у Пенсильванії, де мешкає чимало американців українського походження, говорила почесна консулка України у Філадельфії Ірина Мазур. За її словами, вони обирали навіть не американську владу, а майбутнє України. Вона розповіла, що Філадельфія є продемократичним містом, але у самому штаті є чимало маленьких містечок, які підтримують Трампа.

Також з однієї з виборчих дільниць у Пенсильванії робила ввімкнення журналістка «Голосу Америки» Ірина Соломко. Вона розповіла, як відбулося голосування у штаті, який може визначити переможця цих виборів. Також вона поспілкувалася з виборцями про їх ставлення до України та зовнішньої політики США.

Про голосування у «хитких» штатах і фейкові замінування «Голосу Америки» розповів президент і засновник Global alliance for Ukraine Роман Чухвіцький, який представляв українську громаду у штаті Джорджія. За його словами, незалежно від того, хто отримає першість на виборах, стратегічне партнерство Америки з Україною є ключовим. Він сказав, що в порівнянні з іншими штатами, їхня громада маленька — всього 14 тисяч українців. Для порівняння, у штаті Іллінойс є велика громада українців, яка складає близько 400 тисяч людей. Про це розповів засновник фонду Help Heroes Of Ukraine Ігор Терлецький, який також вмикався до етеру «Голосу Америки».

З Конгресу до етеру доєднувалася кореспондентка «Голосу Америки» Катерина Лісунова. Вона пояснювала, чому для майбутнього президента дуже важливо, як пройдуть вибори у Сенат і Палату представників та за які штати ведеться найгарячіша боротьба.

Чому ці вибори є найважливішими в історії Сполучених Штатів розповідала асоційована професорка політичних наук університету Тафтса Оксана Шевель. За її словами, у випадку перемоги Трампа та його підтримки в обох палатах, він може прийняти цілу низку рішень, які послаблять американську демократичну систему.

Віцепрезидент Українсько-американського громадського центру Микола Саражинський розповів «Голосу Америки», як пройшли вибори у штаті Міннесота, звідки походить кандидат у віцепрезиденти від демократів, губернатор Міннесоти Тім Волз. За словами Миколи Саражинського, Волз у перші дні повномасштабної війни зв’язався з українською громадою у штаті та досі підтримує зв’язок.

Про виборчі перегони розповіла координаторка роботи з громадськістю Razom for Ukraine Анастасія Слюсаренко. Вона сказала, що їхня організація достатньо оптимістично налаштована щодо американської підтримки України в майбутньому, адже незалежно від того, з якої партії будуть конгресмени, там є розуміння необхідності вчасної і якісної допомоги.

 Інфографіка «Голосу Америки»

Для пояснення аудиторії суті й історії американської виборчої системи «Голос Америки» використав відеоролик з інфографікою. Періодично в етер поверталися деякі експерти та спецкореспонденти зі штабів кандидатів, Конгресу та студії з мапою голосування, аби обговорити більш актуальну інформацію. Трансляція «Голосу Америки» тривала до 9 години ранку, але «24 канал» перемкнувся на власну студію о 8:20 для випуску новин з Андрієм Дроздою. Перш ніж перейти до теми виборів, ведучий розповів про атаку на Дагестан та перші бої ЗСУ з військами КНДР у Курській області.

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»