Медійних законів не ухвалили. Моніторинг роботи комітету гуманітарної та інформаційної політики за друге півріччя 2025 року

«Детектор медіа» публікував моніторинги роботи Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики заперше півріччя 2025 року,  перше і друге півріччя 2024 року, перше і друге півріччя 2023-го, перше і друге півріччя 2022-го, друге і перше півріччя 2021-го, друге і перше півріччя 2020-го, друге півріччя 2019 року, Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики за перше півріччя 2019 року, друге й перше півріччя 2018-го, друге й перше півріччя 2017-го, друге й перше півріччя 2016 року.  Всі моніторинги державної політики читайте за посиланням.

З серпня 2025 року 13-та сесія IX скликання Верховної Ради без перерви перейшла в 14-ту (вересень 2025 — січень 2026).

Уперше після початку повномасштабного вторгнення пряму трансляцію засідання Ради провели 31 липня 2025 року — у деньголосування парламенту за повернення незалежності САП і НАБУ. 4 вересняВерховна Рада ухвалила законопроєкт №13719, який передбачає відновлення прямих трансляцій засідань парламенту телеканалом «Рада». За відповідну законодавчу ініціативу проголосували 266 парламентарів.

Президент УкраїниВолодимир Зеленський у грудні 2025 року підписав закон, який регламентує відкритість парламентських комітетів Верховної Ради для медіа й активістів, що був ухвалений ще у січні 2025 року.

Щодо медійного та інформаційного порядку денного, то члени комітету гуманітарної та інформполітики у другому півріччі продовжували працювати над змінами до закону «Про рекламу». Але ні цей закон, ні №12111 «Про внесення змін до закону “Про медіа”», що ухвалений у грудні 2024 року у першому читанні, так і не були ухвалені у 2025-му. Ухвалення всіх євроінтеграційних законів загальмувалося після блокування деякими країнами ЄС євроінтеграційних процесів. За інформацією голови комітету гуманітарної та інформполітики Микити Потураєва, ці два закони хочуть винести на голосування народними депутатами разом.

Таким чином у другій половині 2025 року профільних медійних законів ухвалено не було, комітет сконцентрувався на питаннях національної памʼяті та культури.

соціальних медіа й інтернет-видань;

медійної індустрії (телебачення, ОТТ та ІРТV, інформаційні платформи, радіо);

аудіовізуального ринку;

рекламного ринку;

розвитку кіноіндустрії та кінотеатрів;

державної політики у сфері інформації та інформаційної безпеки;

висвітлення діяльності Верховної Ради.

Склад і засідання комітету

У складі комітету протягом 14-ї сесії сталися певні зміни. 14 січня 2026 року після довгої хворобипомер член комітету, народний депутат Олександр Кабанов. На початок січня 2026 року в комітеті — 16 народних депутатів, дев’ять із яких — члени фракції партії «Слуга народу». Протягом сесії кілька разів реєструвалися проєкти постанов, відповідно до якихпропонувалося переобрати Єлізавету Богуцьку членкинею комітету свободи слова. Але ці постанови так і не були проголосовані. Перелік підкомітетів не змінився.

На початок січня 2026 року на розгляді комітету було 183 питання, де комітет визначений як головний виконавець. З них лише 24 законопроєкти стосуються медійної галузі й інформаційної політики, кінематографії, реклами та мови. Для порівняння — майже сто законопроєктів пов’язані з захистом прав дітей.

План на 14-ту сесію не виконаний повністю, як і в попередні роки. Загалом комітет розглянув станом на січень близько 30 питань. Переважна більшість членів комітету регулярно брала участь у засіданнях комітету та підкомітетів, які відбувалися у змішаному форматі (онлайн та офлайн), всього протягом цієї сесії відбулося 11 засідань комітету (станом на 26 січня 2026 року). Протоколи й стенограми оприлюднюють вчасно на сайті комітету. Відео засідань оперативно з’являються на ютуб-каналі комітету.

Відбулися кілька виїзних засідань комітету, зокрема, у Львові обговорили підтримку бібліотек і музеїв, а на Хмельниччині вивчали питання реабілітації ветеранів, а також як функціонує «Бакота хаб».

Комітетські слухання у другому півріччі 2025 року не проводилися.

У другому півріччі 2025 року комітет гуманітарної та інформаційної політики залишався одним із найбільш відкритих. На думку членів комітету (і від влади, і від опозиції), робота комітету протягом 14-ї сесії була стабільною. Політичних розбіжностей під час ухвалення рішень у комітеті практично не було.

Законотворча діяльність

Верховна Рада 21 серпняпідтримала у другому читанні та в цілому законопроєкт №13273 «Про засади державної політики національної пам’яті українського народу», який комітет рекомендував 13 серпня. Закон дає визначення політики пам’яті, місць пам’яті, рашизму, злочинів проти українського народу тощо. Сучасна російсько-українська війна названа війною за Незалежність України. Український інститут національної пам'яті (УІНП) визначено як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Він формуватиме та реалізовуватиме політику у сфері національної пам’яті українського народу.

Мета закону — перетворити український кінематограф на економічно стійку та міжнародно визнану галузь. Реформа охоплює багато етапів процесу створення фільму — від написання сценарію до популяризації готового продукту на світовій арені. Серед головних новацій: підтримка популяризації (кінофестивалі та кінопремії вперше офіційно визнаються суб’єктами кінематографії); гнучке фінансування та «нацрибейти» (запроваджується підтримка на стадії девелопменту (розробки сценарію) та поворотна фінансова допомога для комерційного кіно. Закон передбачає впровадження кеш-рибейтів для внутрішнього ринку: 30% від касових зборів в Україні спрямовуватимуться на фінансування наступних проєктів продюсера); цифровізація через «Дію»; інвестиційна привабливість (закон удосконалює систему кеш-рибейтів для іноземних інвесторів, що має заохотити міжнародні знімальні групи створювати проєкти в Україні); інклюзивність (усі фільми, створені за державної підтримки, будуть адаптовані для людей з порушеннями зору та слуху). Раду з державної підтримки кінематографії реформують шляхом запровадження відкритого конкурсного відбору її членів і їхньої персональної відповідальності.

29 вересня комітет на засіданні узгодив пропозиції та надіслав бюджетному комітету для врахування при опрацюванні проєкту Державного бюджету на 2026 рік у другому читанні. Переважна більшість членів комітету на цьому засіданніпідтримали пропозиції щодо розподілу додаткових майже 4 мільярдів гривень, які були передбачені у бюджеті Міністерства культури та стратегічних комунікацій. Як виявилося, ці кошти додали саме для реалізації ініціативи Президента України щодо створення 1000 годин національного контенту. Комітет проаналізував проєкт бюджету на 2026 рік і оприлюднив свої висновки.

Третього грудня Верховна Рада ухвалила проєкт державного бюджету на 2026 рік у цілому. Президентпідписав закон 10 грудня. «Детектор медіа»проаналізував, на що підуть державні гроші у медійній сфері.Як з’ясував «Детектор медіа», декілька державних програм не передали вчасно від Міністерства культури до Держкомтелерадіо. Це питаннянаразі вирішується урядом до внесення відповідних змін до закону про бюджет на 2026 рік.

17 вересня Верховна Рада ратифікувала угоду про сторічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, серед тематичних блоків співпраці — сфера культури. 18 вересня закон підписав Президент України.

28 жовтня комітет підтримав законопроєкт № 14144 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вшанування пам’яті співвітчизників, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації». Документ спрямований на законодавче закріплення щоденної загальнонаціональної хвилини мовчання як важливого комеморативного ритуалу, що символізує подяку, шану та єдність українського суспільства. У грудні Верховна Рада законопроєкт № 14144 ухвалила у першому читанні. 26 січня комітет рекомендував цей проєкт ухвалити у другому читанні та в цілому.

10 листопада 2025 року комітет гуманітарної та інформаційної політикипереглянув свій попередній висновок від 23 жовтня 2025 року й ухвалив рішення рекомендувати парламенту прийняти за основу і в цілому проєкт Закону України №14120 «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», поданий Кабінетом Міністрів.

Третього грудня парламентухвалив цей закон. З переліку мов, які потребують особливого захисту відповідно до цілей Хартії, вилучено російську. Верховна Рада схвалила правильний переклад Хартії та вилучила з ратифікаційного закону російську та молдавську (якої не існує) мови. За словами заступниці голови комітету гуманітарної та інформполітики Євгенії Кравчук, закон виправляє історичну неточність: замість штучної «молдавської» мови буде румунська, як це визнано у самій Молдові; замість «єврейської» додано іврит та ідиш, а замість загальної «грецької» чітко визначено новогрецьку, унікальні румейську та урумську мови (мови надазовських греків).

«Розширюємо список. Додаємо мови корінних народів України — караїмську та кримчацьку, а також ромську мову, щоб жодна спільнота не залишилася без уваги, також уже в тексті урядового проєкту додатково була чеська мова. Отже, які мови будуть під захистом? Загалом 18: білоруська, болгарська, гагаузька, іврит, ідиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, німецька, новогрецька, польська, ромська, румейська, румунська, словацька, угорська, урумська та чеська», — написала Євгенія Кравчук на своїй сторінці у фесбуці.

Члени комітету гуманітарної й інформполітики на засіданні 1 грудня 2025 року одноголосно підтримали проєкти постанов №14203 «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026—2027 роках» та №14244 «Про заходи зі вшанування пам’яті Симона Петлюри». Комітет рекомендував парламенту ухвалити ці постанови та просив зробити це до кінця 2025 року.

18 грудня Верховна Рада ухвалила постанову №14203 про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2026—2027 роках, що охоплює ключові події, інституції та постаті, які відіграли визначну роль у формуванні української державності. Комітет (зокрема підкомітет із питань національної та культурної спадщини) ретельно опрацював майже три тисячі пропозицій від народних депутатів, представників органів місцевого самоврядування, науковців та громадськості.

У грудні комітет повідомив, що в Україні запускають механізм блокування російських виконавців на стримінгових платформах. Цю роботу організовує голова підкомітету з питань музичної індустрії Олександр Санченко.

4 грудня з ініціативи Євгенії Кравчук Верховна Рада ухвалила постанову №14198 про створення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Росії проти журналістів та інших працівників суб’єктів у сфері медіа. Серед основних завдань комісії — перевірка фактів убивств, тілесних ушкоджень, викрадень, катувань, ув’язнень та інших злочинів Росії проти журналістів і працівників медіа та взаємодія з державними органами, неурядовим сектором і міжнародними інституціями для розслідування й притягнення винних до відповідальності.

ТСК створено на рік, до неї входять 13 народних депутатів. Згідно з пояснювальною запискою, серед основних завдань комісії:

• аналіз стану розслідування злочинів, скоєних проти журналістів та працівників медіа на території України, зокрема на ТОТ;
• перевірка фактів умисних убивств, катувань, викрадень, незаконного позбавлення волі та знищення майна журналістів, задокументованих правоохоронними органами, міжнародними структурами чи громадськими організаціями;
• координація з Офісом генпрокурора, МВС України, СБУ, Мінкультом, а також із профільними громадськими організаціями;
• підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства для забезпечення додаткових гарантій безпеки журналістів у зонах бойових дій;
• сприяння міжнародним розслідуванням, зокрема у співпраці з ОБСЄ, Радою Європи, ЮНЕСКО та іншими структурами.
• Євгенію Кравчук (депутатська фракція партії «Слуга народу») обрали головою комісії, а заступником — голову комітету свободи слова Ярослава Юрчишина (депутатська фракція «Голосу»). До складу ТСК також увійшли Микола Княжицький (депутатська фракція «Європейської солідарності»), Павло Бакунець (депутатська група «Довіра»), Ігор Гузь (депутатська група «Партія “За майбутнє”»), Сергій Соболєв (депутатська фракція «Батьківщини»), Михайло Папієв (депутатська група «Платформа за життя та мир»), Микита Потураєв, Сергій Іонушас, Дмитро Слинько, Тетяна Циба, Ольга Василевська-Смаглюк, Богдан Яременко (усі від «Слуги народу»).

У коментарі «Детектору медіа» голова комітету Микита Потураєв сказав, що у другій половині 2025 року комітет сконцентрувався на питаннях національної памʼяті та культури. «У липні Верховною Радою була прийнята постанова “Про День вшанування памʼяті захисників і захисниць України та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у російському полоні”. Попри те, що цей день був приурочений до дня злочинного московитського теракту у концтаборі “Оленівка”, у цю дату ми будемо згадувати всіх, кого було вбито у полоні, зокрема — наших колег-медійників, як от Вікторію Рощину, інших жертв путінської Росії. У серпні було прийнято важливий закон “Про засади державної політики національної памʼяті українського народу”, який нарешті підвищив статус Українського інституту національної памʼяті до рівня центрального органу виконавчої влади, і дозволить йому не тільки розробляти відповідну політику, але й ефективно координувати її практичне втілення. Хочу принагідно подякувати всім, хто доклав своїх зусиль до написання, і проведення цього закону через парламент, зокрема — Володимиру Вʼятровичу, Антону Дробовичу, Олександру Алфьорову, Володимиру Тиліщаку, іншим колегам у політиці, професійних, експертних та громадських колах. До речі, успішним проходженням цього закону ми завдячуємо віцепремʼєрці й міністерці культури Тетяні Бережній, призначення якої на ці посади комітет підтримав у жовтні», — сказав він.

За словами Микити Потураєва, члени комітету разом із Тетяною Бережною також домоглися прийняття Верховною Радою закону «Про оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов», який ліквідував можливість московитських спекуляцій навколо особливого статусу російської в Україні — коштом тих мов, які дійсно потребують захисту і підтримки у нашій країні. «Наразі чекаємо підпису Президента України під цим вкрай важливим культурним і політичним актом. На підпис глави держави також чекає оновлений закон “Про державну підтримку кінематографії в Україні”, який значно підсилює ефективність і прозорість процедур відбору кінопроєктів, які заслуговують на державну підтримку, а також створює додаткові стимули для виробництва популярної та успішної кінопродукції. За роботу над цим законом маю окремо подякувати заступнику голови нашого комітету Павлу Сушку, голові Держкіно Андрію Осипову, заступниці глави Офісу Президента Олені Ковальській, а також представникам української кіноіндустрії, які активно долучилися до роботи над цим актом. Переконаний, що найближчим часом ми побачимо підписи президента під обома законами», — запевнив голова комітету.

Микита Потураєв також подякував колегам по комітету і парламенту за ухвалення постанов «Про відзначення памʼятних дат та ювілеїв на 2026—2027 роки», «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» авторства голови парламенту Руслана Стефанчука, його колег по президії Олександра Корнієнка, Олени Кондратюк та ін.

Член комітету Володимир В’ятрович (депутатська фракція «Європейської солідарності») у коментарі «Детектору медіа» підтвердив, що вузькопрофільних медійних законів за останні пів року ухвалено не було. Водночас ухвалені парламентом окремі норми законодавчих актів, опрацьовані комітетом, як от закону «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу», які стосуються інформаційної діяльності.

«У грудні нарешті підписаний президентом і набрав чинності закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення деяких гарантій діяльності медіа і журналістів та забезпечення права громадян на доступ до інформації”. Це проєкт комітету зі свободи слова, але я й інші члени гуманітарного комітету брали активну участь у роботі над його текстом до другого читання. На жаль, на прикладі цього закону ми бачимо продовження практики грубого порушення президентом 94 статті Конституції, яка зобов’язує главу держави підписувати закони упродовж 15 днів. Натомість цей закон лежав на підписі майже рік, і така сваволя президента не може не обурювати. Така ж ситуація, на жаль, повторюється й з іншими законами, наприклад, з урядовим законопроєктом №14120 про Хартію мов, який скасовує особливу підтримку російської мови в Україні й натомість розширює підтримку міноритарних мов, які справді її потребують. Президент другий місяць не підписує цей закон, порушуючи Конституцію», — сказав Володимир В’ятрович.

За словами В’ятровича, комітет нещодавно створив робочу групу для опрацювання внесених урядом у листопаді-грудні законопроєктів, які стосуються цифрової доступності електронних послуг і цифрових ресурсів, у тому числі доступності для осіб з інвалідністю.

Водночас комітетвідхилив урядовий проєкт постанови про діяльність телеканалу «Рада». «Ми наполягаємо, що діяльність парламентського телеканалу має регулюватися законом, як це і передбачено базовим законом “Про медіа”, а не постановою Верховної Ради. Безумовно, той формат, в якому діє канал “Рада” зараз, не відповідає базовим принципам свободи слова і діяльності медіа», — сказав він.

Міжнародна діяльність та участь у заходах

Члени комітету брали активну участь у міжнародних заходах і працювали в міжнародних інституціях. Найактивнішою на міжнародній арені була заступниця голови комітету Євгенія Кравчук. Зокрема, завдяки її роботі в ПАРЄ, Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію її авторства «Journalists matter: the need to step up efforts to liberate Ukrainian journalists held in captivity by the Russian Federation» («Журналісти мають значення: необхідність активізувати зусилля для звільнення українських журналістів, утримуваних у полоні Російською Федерацією»). ПАРЄ закликала звільнити 26 українських журналістів із російського полону і зафіксувала, що Росія здійснила понад 800 злочинів проти медійників із 24 лютого 2022 року.

Щоб привернути ще більше уваги до питання звільнення журналістів із рашистської неволі, у листопаді 2025 року в Європейському парламенті за сприяння Євгенії Кравчук відбувся спеціальний захід Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ), організований спільно з офісом євродепутата Петраса Ауштрявічюса (Renew Europe, Литва), на якому виступив журналіст Дмитро Хилюк, який провів 3,5 року в російських тюрмах.

На Міжнародному форумі культурної дипломатії, що відбувся у жовтні 2025 року, Євгенія Кравчук зазначила, що для ефективності культурної дипломатії необхідне стабільне, передбачуване фінансування з боку держави, довгострокове планування та включення у глобальні культурні процеси. Це означає — не просто експортувати національний культурний продукт, а й активно взаємодіяти з міжнародною спільнотою, реагуючи на актуальні світові виклики, тенденції та формуючи власні. Лише таким чином культурна дипломатія здатна стати дієвим інструментом м’якої сили, що зміцнює національну ідентичність, посилює міжнародну підтримку та відкриває нові можливості для культурного, економічного і політичного розвитку країни.

Члени комітету здійснили візит до Лондона, де обговорювали з британськими колегами співпрацю у сфері культури, медіа та боротьбі з дезінформацією.

Член комітету Володимир В’ятрович розповів про російські воєнні злочини та національну памʼять на тематичному форумі «Україна та світ. Погляд на глобальні виклики», що відбувся в Чикаго.

Голова підкомітету з питань культури, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Республікою Польща Микола Княжицький під час Міжнародної наукової конференції «Українська полоністика ХХІ століття: стан і перспективи розвитку» зазначив, що сьогодні Росія намагається посварити українців і поляків, поширюючи дезінформацію та антиукраїнські наративи. «Проте саме Польща є нашим найближчим союзником і адвокатом у ЄС та НАТО, а спільна відповідь має ґрунтуватися на дружбі та довірі», — наголосив парламентар.

27 січня Євгенію Кравчук обралиголовою Підкомітету з питань медіа та інформаційного суспільства ПАРЄ

Участь у публічних заходах

Низка членів комітету протягом першого півріччя 2025 року брала активну участь у публічних заходах. Приміром Володимир В’ятрович, який є автором низки історичних книжок, узяв участь п’ятому міжнародному літературно-мистецькому фестивалі «Фронтера». Це масштабна культурна подія, яка щороку збирає у Луцьку письменників, медійників, дипломатів і літературознавців з України та з-за кордону.

Члени комітету Микита Потураєв, Ірина Констанкевич, Євгенія Кравчук, Олександр Санченко й Андрій Боблях стали учасниками «Форуму стійкості: підприємництво під час війни», на якому особливу увагу надали питанню креативних індустрій, адже нещодавно уряд запустив для них програму грантів у розмірі до 1 млн грн. Ця програма охоплює низку видів діяльності: від книговидавництва, кіновиробництва й архітектури до піару, виготовлення прикрас, освіти у сфері культури.

На Міжнародному форумі «Інформаційна війна: від спротиву до стійкості», організованому Головним управління розвідки Міністерства оборони України й Інститутом національної стійкості та безпеки Євгенія Кравчук говорила, як протидіяти російській пропаганді та дезінформації. За її словами, головна мета Кремля — роз’єднати, виснажити й змусити не вірити в ефективність опору. «Окрім дотримання міжнародного права та базової людяності, потрібні правильні меседжі, які знімають міфи й працюють із суспільною думкою», — зазначила Євгенія Кравчук.

На початку вересня 2025 року комітет гуманітарної та інформаційної політики спільно з Суспільним мовником, Центром демократії та верховенства права за підтримки Ради Європи та ОБСЄ організував конференцію «Доброчесні медіа: як зберегти демократію в цифровому світі». Це вже третя конференція, яку проводить комітет спільно з Суспільним та ЦЕДЕМ.Питання інформаційної безпеки та ШІ учасники обговорювали крізь призму діяльності українського суспільного мовника та його ролі в демократичному суспільстві.

Микита Потураєв зокрема зазначив, що робити з BigTech (техногігантами, наприклад, американськими Alphabet (Google), Amazon, Apple, Meta (Facebook) і Microsoft), які є ключовими посередниками для аудиторії. «Що робити, зрозуміло: або ти імплементуєш достатньо жорстку регуляцію — аж до блокування, або ти йдеш абсолютно іншим шляхом — і знаходиш якісь рішення, як боротися за свої інтереси. Тобто ми або боремося з соціальними платформами, або у соціальних платформах», — сказав парламентар.

Керівництво комітету традиційно бере активну участь у заходах медіасфери. Микита Потураєв і Євгенія Кравчук виступили на 10-му Donbas Media Forum, який був присвячений обговоренню теми «Свобода слова проти свободи брехні».

Голова підкомітету з питань музичних індустрій, комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександр Санченко ініціював зустріч українських музикантів і виконавців, представників музичної спільноти з керівництвом Верховної Ради, на якій голова парламенту Руслан Стефанчук наголосив на необхідності законодавчих змін для підтримки митців і розвитку галузі.

У грудні 2025 року Євгенія Кравчук на конференції «Культура й інвестиції: публічно-приватне партнерство, меценатство, інвестиційні проєкти» подякувала українському бізнесу за підтримку гуманітарної сфери та підкреслила, що комітет готовий долучити до подальших обговорень як компанії, які вже фінансують культурні проєкти, так і тих, хто вагається або не бачить можливості для інвестування.

На яких важливих проєктах комітет планує зосередитися у першому півріччі 2026-го

Загалом комітет планує винести на пленарні засідання десятки законопроєктів, у тому числі на друге читання вже згадані зміни до законів про медіа й про рекламу. Комітет працюватиме над питаннями державної мовної політики. Це й ініційована головою Верховної Ради постанова про посилення ролі української мови в житті держави, й підготовка системних змін до мовного законодавства, які сприятимуть розвитку і захисту державної мови, над якими працює комітетська робоча група.

За словами Микити Потураєва, у 2026 році комітет планує і надалі тісно співпрацювати у процесі підготовки законодавчих актів з Міністерством культури, міжнародними партнерами — такими як ЮНЕСКО й іншими, експертним середовищем і громадським сектором, зокрема буде розглянутий проєкт закону про меценатство у культурі та комплексний проєкт закону про деякі аспекти державного управління у галузі культури. Цей акт дозволить міністерству значно ефективніше розв’язувати питання евакуації культурних цінностей, здійснювати управління державними обʼєктами культурно-історичної спадщини та врегулює низку інших гострих нагальних питань, які постали перед культурою, її установами та культурними індустріями внаслідок повномасштабної агресії Росії проти України.

На засіданні комітету 26 січня було розглянуто до другого читання проєкт закону про загальнонаціональну хвилину мовчання, який розробила разом з колегами заступниця голови парламенту Олена Кондратюк. «2026 стане для нашого комітету, разом з міністерствами культури та цифрової трансформації, роком імплементації в українське законодавство Європейського Акту свободи медіа (EMFA), яку згідно з нашими євро інтеграційними зобовʼязаннями ми маємо завершити до грудня цього року. Оскільки імплементація буде передбачати внесення суттєвих змін у низку українських законів, а ймовірно і прийняття деяких окремих, то на нас чекає велика робота. Тому ми вже почали формування широкої та представницької робочої групи з залученням експертів з провідних професійних і громадських організацій. Ми переконані, що зможемо дотриматися визначених термінів, адже маємо досвід відпрацювання закону “Про медіа”, і сподіваємось на співпрацю по EMFA з фахівцями й фахівчинями, з якими вже маємо попередній досвід плідного і товариського співробітництва у створенні нового медійного і рекламного законодавства відповідно до європейських вимог та стандартів», — зазначив Микита Потураєв. Він сподівається у рамках цієї роботи розв’язати проблемні питання у співвідношеннях між українською державою, українським суспільством і соціальними платформами. За його словами, проблеми постійних, масштабних і численних спецоперацій Росії проти України на соціальних платформах усім добре відомі, але боротися з ними ми маємо таким чином, щоб досягнення бажаних Україні результатів не створювало проблем у нашій взаємодії з європейськими партнерами, а навпаки — підсилювало б наш спільний фронт захисту від кремлівської інформаційної агресії. Він вважає, що ми категорично не можемо собі дозволити у цьому процесі будь-яких ускладнень у відносинах з американськими партнерами. «Повертаючись до загального процесу імплементації EMFA нагадаю, що деякі його положення вже інтегровані нами у законопроєкти № 12111 та № 12253, які вносять зміни до закону “Про медіа” та євроінтеграційного рекламного законодавства. Переконаний, що розблокування процесу євроінтеграції України, який має бути продовжений цього року, дозволить прискорити розгляд цих законопроєктів у Верховній Раді. Під час напрацювання всіх цих змін до медійного законодавства ми також плануємо разом із громадським сектором і професійними спільнотами внести певні положення, які дозволять підсилити захист медійників під час повномасштабної війни та підвищити відповідальність за злочини проти медійних працівників, зокрема тих, які перебувають у полоні держави агресора та терориста. Ці зміни ми вже почали обговорювати у рамках роботи Тимчасової слідчої комісії ВРУ щодо злочинів Росії проти журналістів, яку очолила Євгенія Кравчук», — сказав Микита Потураєв.

Розгляду у парламенті давно чекають також закони «Про туризм» та «Про зовнішню рекламу», голова комітету сподівається, що цього року парламент нарешті прийме їх, і це дозволить цим індустріям отримати нові та сучасні «правила гри», відкриє нові можливості для розвитку, що вкрай важливо для цих постраждалих від московської агресії галузей.

«Цього року ми налаштовані активно співпрацювати з Міністерством культури задля якомога ефективної та прозорої реалізації програми зі створення українського культурного продукту, яку багато хто знає за попередньою робочою назвою “1000 годин національного контенту”. Маю відзначити, що нова назва програми, яка невдовзі буде оприлюднена, є одним із результатів наших спільних обговорень, адже комітет з самого початку радив колегам з міністерства розширити, так би мовити, “номенклатуру” цільових культурних продуктів. Безумовно, за своїм великим масштабом ця ініційована Володимиром Зеленським програма розвитку української культури вийде за межі 2026 року. Але у межах нашої каденції народних депутатів України IX скликання ми докладемо всіх зусиль для того, щоб люди як в Україні, так і за її межами отримали такі витвори вітчизняного мистецтва у всіх галузях культури, якими ми будемо по праву пишатися, а наші іноземні друзі будуть по-доброму заздрити», — сказав Микита Потураєв.

Володимир В’ятрович щодо планів комітету на перше півріччя 2026-го зауважив, що неодноразово порушував питання про припинення штучного гальмування монобільшістю й Офісом президента євроінтеграційного законопроєкту №12111, який комітет підготував до другого читання і спрямував на розгляд парламенту ще 2024 року. «За моєю пропозицією в плані діяльності комітету розгляд цього проєкту на пленарному засіданні перенесено з квітня на лютий 2026 року. Але це лише комітетський план. Реальні рішення про те, коли той чи інший проєкт допускати до зали ухвалюються, на жаль, за межами нашого комітету і, як правило, навіть за межами парламенту», — сказав він.

Що стосується законопроєкту №12253, який істотно змінює регулювання галузі реклами, то, за словами В’ятровича, він не визначений євроінтеграційним і ситуація з ним складніша. Тому що істотне послаблення обмежень реклами алкоголю, азартних ігор тощо, закладені в цьому проєкті, є сприятливим для діяльності медіа, але шкідливим для громадського здоров’я, і дуже складно знайти оптимальний баланс. На цю тему тривають дискусії. Він сподівається, що колеги по комітету зможуть знайти золоту середину в фінальному тексті до другого читання.

На думку Володимира В’ятровича, підтримка вироблення й поширення в Україні та за кордоном якісного українського культурного продукту в умовах війни за ідентичність – дуже важлива справа. Від цього прямо залежить і внутрішня стійкість, і рівень підтримки України у світі. «Тому, якщо вже уряд виділив на ці цілі 4 мільярди, важливо використати їх максимально ефективно. Не секрет, що і наш комітет, і численні державні інституції, громадські й мистецькі середовища закликали спрямувати ці кошти, принаймні більшу їх частину, профільним інституціям, які для того і створені, щоб підтримувати виробництво і поширення українського контенту. Це Держкіно, Український культурний фонд, Український інститут книги тощо, які мають відповідний досвід і законодавчу базу для такої роботи, але роками хронічно не отримували належного фінансування. І ось парадоксальна ситуація — гроші нарешті є, але профільні інституції не можуть ними розпоряджатися, натомість цим займатиметься безпосередньо Міністерство культури. Очевидно, що справа міністерства — формувати й утілювати державну політику, а не проводити мистецькі конкурси й виробляти кіно. Але така модель нав’язана президентом і його офісом, а парламентська більшість та урядовці просто не здатні опиратися забаганкам Банкової. В такому вигляді, на жаль, ця програма — це більше про піар, ніж про якісний результат. Хоча й піар може виявитися сумнівним, бо використання цих коштів супроводжуватиметься неминучими скандалами й проблемами», — зазначив В’ятрович.

У планах комітету також ухвалення нових і контроль за виконанням чинних обмежень на поширення музичної, книжкової, аудіовізуальної та іншої продукції російського походження та загалом різних форм російської пропаганди.

Фотоколаж: Микола Шиманський, фото «Детектор медіа» та з сайту комітету гуманітарної та інформаційної політики.